Вирок № 127673237, 05.05.2025, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5848/24

№ провадження 1-кп/208/210/25

ВИРОК

Іменем України

05 травня 2025 р. м. Кам`янське

Заводський районний суд міста Кам`янського у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю прокурора ОСОБА_4 , потерпілої ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

у відкритому судовому засіданні розглянувши матеріали кримінального провадження № 12024041160000725 відносно:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дебальцеве Донецької області, громадянина України, освіта середньо-спеціальна, працює помічником машиніста тепловозу ПРаТ «КаметСталь», не одружений, має на утриманні неповнолітню дитину 2011 року народження, зареєстрований та фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

який обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 286-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Близько 09.20 годині 25.03.2024 року, водій ОСОБА_6 керуючи власним технічно справним автомобілем «Nissan Note», реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснював рух заднім ходом по проїзній частині площадки прибудинкової території, розташованої біля будинку № 61 по проспекту Гімназичному в Заводському районі міста Кам`янського Дніпропетровської області.

На час керування автомобілем, ОСОБА_8 знаходився у стані алкогольного сп`яніння, чим заздалегідь позбавив себе можливості правильно оцінювати дорожню обстановку, що складається та координувати свої дії.

Проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змін, ОСОБА_8 перед початком руху заднім ходом, не переконався у відсутності небезпеки або перешкоди іншим учасникам руху, і розпочав його.

Рухаючись заднім ходом, ОСОБА_8 керуючи транспортним засобом, в районі будинку № 61 по проспекту Гімназичному, скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , яка знаходилася на прилеглій території до будинку № 61 на його смузі для руху позаду.

В результаті наїзду пішоходові Кашубі спричинені тілесні ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, раною в середній треті лівої гомілки (з частковим рубцюванням), з ушкодженням ікроножного м`язу, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень.

До події ДТП призвело порушення водієм ОСОБА_8 вимог п. п. 2.9 «а», 10.1, 10.9 Правил дорожнього руху України, згідно яких:

- п. 2.9 «а» - «водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції»;

- п. 10.1. «Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»;

- п.10.9 «Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкоди іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він при необхідності повинен звернутися за допомогою до інших осіб»,

невиконання яких знаходиться в причинному зв`язку з наслідками, що настали, оскільки зазначені порушення безпосередньо спричинило настання даної події.

В судовому засіданні обвинувачений свою вину у скоєнні злочину при визначених в обвинувальному акті обставинах визнав частково, та пояснив суду наступне.

З потерпілою він раніше не знайомий. Приблизно о 09.20 09.30 годині 25 березня 2024 року, він рухався на належному йому автомобілі по проспекту Гімназичному. Був тверезим. Йому було потрібно під`їхати до будинку АДРЕСА_2 , але він проїхав місце повороту, і тому зупинившись став рухатись до цього будинку заднім ходом. В дзеркалах перешкод не бачив. Він визнає, що випадково наїхав на потерпілу особу. Вийшовши з авто, побачив як та тримається за ногу. Він запропонував свою допомогу, але потерпіла відмовилась. Сказала, що сама викличе швидку допомогу та працівників поліції.

Залишивши місце ДТП, він поїхав додому за адресою: АДРЕСА_1 , переодягнутися. По дорозі заїхав до магазину, де купив та випив на розлив близько 100 грам коньяку. Зробив це, так як переймався через ситуацію ДТП. Далі, він керуючи автомобілем знов поїхав в бік проспекту Гімназичного, до місця події. На той час свої дії не розумів. По дорозі йому зателефонували працівники поліції та попросили прибути до місця вчинення ДТП. По прибуттю через декілька хвилин, його затримали працівники поліції та відвезли до лікарні на медичне освідування. У лікарні проходив алкотестер та здав аналізи на вміст алкоголю.

Свою вину визнає частково. Він винен в ДТП, але в момент вчинення правопорушення не перебував в стані алкогольного сп`яніння. Заявлений цивільний позов потерпілої визнає.

Потерпіла ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснила, що з обвинуваченим раніше не знайома. 25 березня 2024 року, приблизно о 09 годині 20 хвилин - 09 годині 30 хвилин, вона перебувала з візком поблизу офісу політичної партії «Бджола», де отримувала допомогу.

У зазначеному місці, вона стояла боком та розмовляла з жінкою. В цей момент на неї наїхав автомобіль. Її візок потрапив під машину, і металевий прут з нього пробив їй ногу. Від отриманих пошкоджень перебувала в шоковому стані, лежала на підлозі в крові. Пропозицій від обвинуваченого про допомогу не чула. Сторонні люди говорили, що водій перебував в стані алкогольного сп`яніння.

Близько трьох тижнів перебувала у гіпсі. Їй було накладено 25 швів. В неї почалось зараження і довгий період часу рана не загоювалася.

Міру покарання просила обрати на розсуд суду. Позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.

Під час судового засідання судом досліджені наступні матеріали та докази:

- витяг з ЄРДР від 12.06.2024 року, як підстави початку досудового слідства, з правовою кваліфікацією за ч.1 ст. 286 КК України, з фабулою що 25.03.2023 року, приблизно о 09.20 годині, в місті Кам`янське, по проспекту Гімназичному, на прилеглій території біля будинку № 61, автомобіль «Nissan Note», під керування водія ОСОБА_9 , здійснюючи рух заднім ходом скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_10 , яка стояла позаду у його полосі руху. Внаслідок ДТП пішоходу ОСОБА_5 спричинені тілесні ушкодження (т.2 а.с. 1);

- протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення від ОСОБА_5 , з вищезазначеними обставинами. Після наїзду водій поїхав з місця пригоди (т.2 а.с. 9);

- протокол огляду відеозапису від 25.03.2024 року, відповідно до якого на відео зафіксовано обставини дорожньо-транспортної події, що мала місце 25.03.2024 близько 09.21 годині за участі автомобіля Nissan Note реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_6 . Автомобіль рухається по проспекту Гімназичному від правого узбіччя дороги за напрямком свого руху, та здійснює заїзд до прилеглої території будинку №61 проспекту Гімназичного заднім ходом. Потерпіла ОСОБА_5 повернута обличчям до будинку на прилеглій території будинку №61 проспекту Гімназичного, а саме неподалік входу до гуртожитку. Автомобіль Nissan Note продовжує свій рух заднім ходом, у напрямку пішохода ОСОБА_5 , яка перебуває у його смузі руху, і здійснює наїзд на потерпілу задньою частиною автомобіля, після чого вона падає на дорогу.

На момент ДТП світлий час доби, без опадів, дорожнє покриття сухе, чисте. Речовим доказом по справі (т.2 а.с. 70-72, 73);

Відео переглянуто під час проведення судового розгляду;

- схема місця ДТП (т.2 а.с. 18)

- протокол огляду автомобіля Nissan Note реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким зафіксовано його індивідуальні ознаки. Автомобіль визнано речовим доказом по справі (т.2 а.с. 76-77, 78);

- висновок судово-медичної експертизи № 848-Е від 17.06.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_5 виявлене ушкодження у вигляді сполученої травми тіла з закритою черепно-мозковою травмою, що супроводжувалась явищами струсу головного мозку, раною в середній треті лівої гомілки (з частковим рубцюванням на момент огляду, з ушкодженням ікроножного м`язу, які відносяться до середнього ступеню тяжкості тілесних ушкоджень, як викликавши тривалий розлад здоров`я терміном понад 21 добу (п.п. 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» Наказу № 6, МОЗ України від 17.01.1995 року)

Ушкодження виникли внаслідок дії твердого предмета, предметів, деякі з котрих могли володіти обмеженою, можливо, загостреною контактуючою поверхнею, не виключено, що в умовах ДТП, зазначених у постанові про призначення судово-медичної експертизи.

Враховуючи характер ушкодження, процеси його загоєння, експерт вважає, що давність його утворення - незадовго до надходження ОСОБА_5 у лікарню, та не суперечить терміну, вказаному у наданих на її ім`я медичних документах 25.03.2024 року (т.2 а.с. 111-112);

Речовими доказами є медична карта КНП КМР «МЛШМД» стаціонарного хворого ОСОБА_5 № 2656 від 25.03.2024 року (т.2 а.с. 108);

- висновок судово-токсикологічної експертизи № 8930 від 17.06.2024 року, відповідно до якого при судово-токсикологічному дослідженні, газо-хроматографічним методом, доставлених зразках крові та сечі від громадянина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виявлений етиловий сприт у концентрації 0,85% в крові та 1,27% сечі. Дана кількість етилового алкоголю у крові відноситься до легкого ступеня алкогольного сп`яніння (т.2 а.с. 63-66);

- протокол проведення слідчого експерименту від 14.06.2024 року, згідно якого потерпіла ОСОБА_5 на місці вчинення кримінального правопорушення розповіла обставини дорожньо-транспортної пригоди. 25.03.2024 року о 09-20 годині вона знаходилась білі входу до будівлі № 61, де розташовано «Волонтерський центр», у якому надають соціальну допомогу. Вказала на місце свого розташування, та зазначила, що вона стояла лицем до будинку, не рухалась, і що в цьому ж місці здійснено на неї наїзд. Потерпіла зазначила напрямок руху автомобіля Nissan Note Схема та фототаблицею даної слідчої дії (т.2 а.с. 113-116);

- висновок автотехнічної експертизи № 5/10.1/927 від 20.11.2018 року, відповідно до якого встановлено, що у даній дорожній обстановці водій автомобіля «NISSAN NOTE» ОСОБА_6 повинен був діяти відповідно до вимог п. п. 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху України.

Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля «NISSAN NOTE» ОСОБА_6 визначалася шляхом виконання ним вимог п. п. 10.1 та 10.9 Правил дорожнього руху та у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які перешкодили б йому виконати дану вимогу.

При заданому механізмові події дії водія автомобіля «NISSAN NOTE» ОСОБА_6 , не відповідали вимогам п. п. 10.1 та 10.9 ПДР України, що з технічної точки зору знаходиться в причинному зв`язку з настанням даної ДТП. (т.2 а.с. 121-122);

- висновок комісійної судово-медичної токсикологічної експертизи № 67 від 10.03.2025 року, відповідно до якого, згідно даних результатів судово-медичної токсикологічної експертизи № 8930 від 20.06.2024, комісія експертів прийшла до висновку, що на момент дорожньо-транспортної події о 09.20 25.03.2024 року, етилового алкоголю концентрація в крові гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була в межах 0,98% - 1,05%, що відповідає легкому ступеню алкогольного сп`яніння.

За результатами дослідження, комісія експертів встановила, що на момент дорожньо-транспортної події о 09.20 25.03.2024 року, концентрація етилового алкоголю в крові гр. ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була в межах 0,98% - 1,05%, що відповідає вжитому 137,80 мл - 158,19 мл 40° етилового алкоголю.

Таким чином позиція сторони захисту щодо вживання ОСОБА_6 алкоголю у кількості 50 г. коньяку після події ДТП, о 09.20 годині 25.03.2024 року, не є об`єктивно спроможною (т.1 а.с. 65-76);

Аналізуючи досліджені докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожен доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та їх взаємозв`язку, суд вважає, що вина ОСОБА_6 в судовому засіданні встановлена та підтверджена, а його дії вірно кваліфіковано за ч.1 ст. 286-1 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Вина обвинуваченого в ДТП та травмуванні потерпілої ОСОБА_11 , підтверджується її допитом, відеоматеріалами, протоколом їх огляду, схемою до місця події, слідчим експериментом та висновком судово-медичної і авто технічної експертиз.

До того ж, в цій частині вона визнається і самим обвинуваченим.

Не визнання обвинуваченим вини у скоєнні злочину саме в стані алкогольного сп`яніння є його правом на власний розсуд формувати лінію свого захисту.

В цій частині позиція захисту повністю спростовується висновками первинної медичної (токсикологічної) експертизи та комісійної медичної (токсикологічної) експертизи.

Будь-яких об`єктивних даних про визнання цих експертиз не допустимими доказами, суду не надано та самостійно не встановлено.

Враховуючи викладене, суд вважає, що саме версія подій викладена в обвинувальному акті, є єдино розумною та доведеною на підставі належних та допустимих доказів.

Будь-яке інше розумне пояснення подій, які є предметом цього розгляду, крім того, що інкримінований злочин було вчинено, і ОСОБА_8 поза розумним сумнівом є винним у його вчиненні, судом виключається.

У відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд підстав не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини і її основоположних свобод, не встановлено.

Обставин, які б пом`якшували чи обтяжували покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , судом не встановлено.

Питання про призначення покарання при постановленні вироку суд вирішує в залежності від доведеності винуватості особи у вчиненні злочинних дій за обставин, пред`явлених в обвинуваченні, з урахуванням вимог статей 50, 65 КК України.

Відповідно до ст. 50 КК України, рішення суду про призначення покарання має на меті не тільки кару, з-поміж інших завдань, повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.

Згідно ст. 65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.

Вчинення злочину передбаченого ч. 1 ст. 286-1 КК України карається позбавленням волі на строк до трьох років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк від трьох до п`яти років.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому виду та міри покарання, суд враховує характер скоєного ним кримінального правопорушення, яке визначено законодавством як не тяжкий та неумисний злочин, особу обвинуваченого, який вину не визнав, є раніше не судимим, скарг на його поведінку за місцем мешкання не надходило, на утриманні має неповнолітню дитину, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.

У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» ЄСПЛ зазначає, що при призначенні покарання для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити особистий надмірний тягар для особи.

Враховуючи наведене, позиції державного обвинувачення та потерпілої сторони, принцип індивідуалізації покарання, суд вважає, що адекватним покаранням обвинуваченому, яке б не становило диспропорції між встановленими обставинами справи та його видом і розміром, буде призначення йому покарання у виді позбавлення волі строком на 2 роки, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

На думку суду, зазначене покарання є законним, справедливим та цілком достатнім для подальшого виправлення обвинуваченого, попередження вчиненням нових злочинів.

Розглядаючи позовні вимоги цивільного позивача ОСОБА_5 до обвинуваченого про відшкодування матеріальної шкоди, судом встановлено наступне.

Злочин тягне за собою ряд юридичних наслідків, з яких для потерпілого найважливішим є відновлення його порушеного права, яке досягається за допомогою цивільного позову. У відповідності зі ст. 128 КПК України фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано збитків, має право під час кримінального провадження, проте виключно до суду, пред`явити цивільний позов до обвинуваченого.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими КПК України. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми ЦПК України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.

Стаття 1166 ЦК України, якою визначені загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлює, що така шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Враховуючи обставини справи та досліджені докази, суд вважає позовні вимоги ОСОБА_11 в частині відшкодування завданої майнової шкоди законним, повністю обґрунтованими та такими, що підлягають повному задоволенню.

Розглядаючи цивільний позов ОСОБА_11 в частині стягнення з ОСОБА_8 моральної шкоди, суд встановив наступне.

Так, у відповідності до Постанови Пленуму ВСУ № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода полягає, зокрема у моральних переживаннях у зв`язку з настанням для особи негативних наслідків, душевним стражданням, емоційним дискомфортом тощо, психотравмувальною ситуацією для потерпілого, у даному випадку за умов вчинення злочину щодо самого позивача.

Судом встановлено, що внаслідок травмування, звичайний спосіб життя потерпілої ОСОБА_11 порушено. Вона зазнала фізичних страждань як внаслідок самої події так і внаслідок наступних медичних процедур.

Стаття 1167 ЦК України визначає підстави відповідальності за завдану моральну шкоду та встановлює, що така шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів.

Вина обвинуваченого, причинний зв`язок між злочинними діями, заподіянням моральної шкоди, у судовому засіданні беззаперечно встановлено.

Суд вважає, що враховуючи вимоги розумності та справедливості, позовні вимоги ОСОБА_11 в цій частині підлягають частковому задоволенню, з стягненням на її користь з ОСОБА_8 20 000 гривень.

Доля речових доказів вирішується судом відповідно до ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати по проведенню судових експертиз, згідно ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 373-374 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у пред`явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 286-1 КК України та призначити йому покарання у виді 2-х років позбавлення волі, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 роки.

Початок строку відбуття ОСОБА_6 покарання, рахувати з моменту приведення вироку до виконання.

Позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 , задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 10 000 гривень, та 20 000 гривень в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_6 процесуальні витрати по проведенню судових експертиз у загальній сумі 3 029 гривень 12 копійок.

Речові докази по справі: оптичний диск для лазерних систем зчитування DVD-R з відео файлами; копії медичних документі, зберігати при справі;

- автомобіль Nissan Note р.н. НОМЕР_2 , який знаходиться на спецмайданчику за адресою: м. Кам`янське, вулиця Медична, будинок №15, знявши арешт повернути власнику.

До набрання вироком законної сили, захід забезпечення кримінального провадження відносно засудженого ОСОБА_6 , не обирати.

Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду, через Заводський районний суд міста Кам`янського, протягом 30 днів з дня його проголошення. Законної сили вирок суду набирає після закінчення строку його оскарження.

Вирок суду підлягає негайному врученню обвинуваченому та прокурору.

Суддя ОСОБА_1