Рішення № 127671913, 28.05.2025, Залізничний районний суд м. Львова

Справа № 462/1973/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року м.Львів

Залізничний районний суд м.Львова в складі головуючого судді Колодяжного С.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні суду у м.Львові цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив:

ТОВ «Таліон Плюс» 21.03.2025 року через систему «Електронний суд» звернулося в Залізничний районний суд м.Львова із позовною заявою, в якій просить стягнути з ОСОБА_1 47231 грн. за кредитним договором №996210241 від 29.07.2024 року та понесені судові витрати.

В обґрунтуванняпозовних вимогпозивач посилаєтьсяна те,що 29.07.2024року міжТОВ «Манівеошвидка фінансовадопомога» (первіснийкредитор)та ОСОБА_1 було укладенодоговір кредитноїлінії №996210241, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 14600 грн. та зобов`язався його повернути в порядку та строки, визначені договором. На виконання умов договору кошти були перераховані на банківську карту, яка була вказана відповідачем при укладенні договору. В подальшому, 01.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/2, відповідно до якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №996210241від 29.07.2024 року. Відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованістьза кредитнимдоговором,яка складає47231грн.,з яких14600грн. заборгованістьза тіломкредита,32631грн. заборгованістьза простроченимипроцентами. Посилаючись на викладене, ТОВ «Таліон Плюс» просить суд стягнути із ОСОБА_1 вказану суму заборгованості за кредитним договором №996210241 від 29.07.2024 року та понесені судові витрати у справі.

Ухвалою Залізничного районного суду м.Львова від 26.03.2025 року відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

03.04.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано відзивна позовнузаяву,в якомузазначив,що стороноюпозивача ненадано належнихта допустимихдоказів,які бсвідчили проукладення міжсторонами кредитногодоговору.Крім того,позивачем недолучено доказівна підтвердженнятого,що ОСОБА_1 зареєструвався вІТС ТОВ«Манівео швидкафінансова допомога»,створив втакій системіособистий кабінет,отримав пропозицію(оферту)та ознайомивсяз нею,отримав електроннеповідомлення відкредитодавця ізодноразовим ідентифікатором,ввів одноразовийідентифікатор вІТС кредитодавця,використав одноразовийідентифікатор дляпідписання (укладення)кредитного договору. Вказує також на те, що належними та допустимими доказами, які б могли підтвердити отримання відповідачем коштів є первинні документи оформлені відповідно до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», однак матеріали справи таких документів не містять. Також зазначає, що у позивача не виникло права на дострокове стягнення суми кредиту та відсотків, а у відповідача не виник обов`язок дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, оскільки матеріали справи не містять доказів про те, що позивачем були у встановлений законом строк направлені вимоги про дострокове повернення кредиту, а відповідачем такі вимоги було отримано. У зв`язку з наведеним просить в задоволенні позову відмовити.

У поданій 09.04.2025 року відповіді на відзив уповноважений представник позивача Дорошенко О.В. вказує, зокрема, на те, що кредитний договір був укладений з позичальником ОСОБА_1 в електронному вигляді із застосуванням електронного підпису. ОСОБА_1 , ознайомившись із правилами надання грошових коштів, заповнив на сайті товариства заяву вказавши при цьому свої персональні дані, зокрема фінансовий номер телефону, електронну адресу, дату народження, реквізити паспорта, адресу місця реєстрації та проживання, номер банківської карти для здійснення зарахування кредитних коштів. Також зазначила, що ТОВ «Таліон Плюс» не є банківською установою, не був стороною при укладенні кредитного договору та не здійснювало безпосереднє перерахування коштів на рахунок відповідача, а тому не може надати оригінали первинних документів банку, в тому числі виписки за рахунками. Розрахунок заборгованості відповідач не спростував та не надав власний розрахунок наявної заборгованості. Щодо повідомлення про відступлення прав вимоги, то зазначила, що на підтвердження факту укладення даного реєстру та відступлення прав вимоги щодо відповідача на користь позивача, позивачем надано платіжну інструкцію за відступлення права вимоги згідно договору факторингу №МВ-ТП/2 від 01.10.2024 року. Оплата фінансування проводилася фактором із застосуванням консолідованого підходу до розрахунків за весь реєстр прав вимог одночасно. Таким чином, надана платіжна інструкція відображає оплату фінансування за весь реєстр прав вимог згідно договору факторингу. Щодо вимоги про стягнення заборгованості до закінчення строку кредитного договору, то вказала, що у зв`язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов`язань, передбачених договором, 26.12.2024 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку на електронну адресу, яка була вказана безпосередньо позичальником при оформленні заявки на отримання кредиту було повідомлено про дострокове припинення договору. При цьому, договір вважається розірваним з моменту відправлення відповідного повідомлення, в тому числі на електронну пошту. Відповідач свої зобов`язання відповідно до умов договору не виконав, строк кредитування продовжувався, а тому нарахування відсотків відбувалося в межах строку користування кредитом. Отже, нарахування відсотків здійснено правомірно в межах погодженого строку надання кредиту та у межах періоду автопролонгації.

21.04.2025 року представником відповідача ОСОБА_1 ОСОБА_2 подано додаткові письмові пояснення в яких зазначив, що матеріали справи не містять в собі жодних даних про те, яке місце у правовідносинах, які виникли між кредитодавцем та відповідачем, займає ТОВ «ПрофіГід», оскільки обов`язок передання грошових коштів згідно кредитного договору покладено виключно на ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Розглянувши справу в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін, вивчивши зібрані у справі докази, з`ясувавши дійсні обставини справи, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.1, 2 ст.13ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу,в межахзаявлених неювимог іна підставідоказів,поданих учасникамисправи абовитребуваних судому передбаченихцим Кодексомвипадках. Збираннядоказів уцивільних справахне єобов`язком суду,крім випадків,встановлених цимКодексом.

Статтями 12, 81ЦПК України визначено,що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Зі змісту ст.76-80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Докази повинні відповідати ознакам належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність достатності.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що 29.07.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем укладено договір кредитної лінії №996210241 (далі Договір), який був підписаний за допомогою одноразового ідентифікатора позичальника ESFU (а.с.20-31).

Відповідно до п.2.1 Договору кредитодавець зобов`язався надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії в розмірі кредитного ліміту у розмірі 14600 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».

Кредитодавець надає позичальнику перший транш за Договором в сумі 14600 грн. 29.07.2024 року ( що є датою надання кредиту). Другий та решта траншів за Договором надаються позичальнику протягом дисконтного періоду кредитування на умовах, передбачених цим Договором (п.2.3-2.4 Договору).

Згідно з п.8.3 Договору на момент укладення цього договору та отримання першого траншу за цим договором Базова процентна ставка складає 1,50 відсотків в день від суми залишку кредиту, яка знаходиться у позичальника за кожний день користування ним, що становить 547,50 відсотків річних. У разі отримання додаткових траншів за цим договором після 21.08.2024 року базова процентна ставка, яка використовується нарахування процентів за користування цими додатковими траншами, обмежується та розраховується від максимального розміру денної процентної ставки зазначеної в частині 5 статті 8 Закону, що складає 1% за день користування таким траншем.

На момент укладення цього Договору строк дисконтного періоду кредитування складає 30 днів від дати отримання позичальником першого траншу (п.3.1 Кредитного договору).

Відповідно до п.5.1 Договору кожен окремий транш за цим Договором надається позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку кредитодавця на рахунок позичальника, використовуючи реквізити платіжної картки 5355-28XX-XXXX-8213, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового траншу за договором.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 28.08.2029 року. Кредитодавець має право вимагати від позичальника повернення суми кредиту, процентів за користування кредитом та виконання усіх інших зобов`язань, передбачених цим договором. У разі затримання позичальником сплати процентів за користування кредитом щонайменше на один місяць кредитодавець має право вимагати повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, в повному обсязі, шляхом повідомлення позичальника про дострокове припинення договору (п.7.3, 9.1.1.1, 9.1.1.7 Договору).

29.07.2024 року відповідачем також підписано паспорт споживчого кредиту, в якому зазначено основні умови кредитування, інформацію щодо процентної ставки, порядок повернення кредиту (а.с.18-19).

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори.

Статтею 509ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частин першої-третьої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.626ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 634ЦК України передбачена можливість укладення договору приєднання, тобто договору, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з ст.638ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцептуючи пропозицію банку відповідач підписом у заяві про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг визнає та погоджується на запропоновані банком умови користування послугами банку.

Відповідно до ч.1, 2 ст.1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України). До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 1055ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

За змістом пунктів 10, 11 статті 1Закону України«Про споживчекредитування» споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з частиною першою статті 41 Закону України«Про споживчекредитування» договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Так, особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 року.

У ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п.6 ч.п.1 ст.3Закону України«Про електроннукомерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11 Закону).

За змістом статті 12Закону України«Про електроннукомерцію» якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Зі змісту укладеного між сторонами кредитного договору вбачається, що у відповідності до вимог частини 1 статті 638ЦК України між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, він оформлений в електронній формі з використанням одноразового ідентифікатору, і такі дії сторін відповідають приписам чинного законодавства.

Суд не приймає до уваги покликання відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, що відповідач ОСОБА_1 не підписував договір кредитної лінії №996210241 від 29.07.2024 року, оскільки вказаний кредитний договір укладений на сайті кредитодавця, та відповідач підписав його о 18.32:41 год. 29.07.2024 року одноразовим ідентифікатором ESFU, тому без отримання повідомлення з відповідним ідентифікатором, без здійснення входу на сайт банку, такий договір не був би укладений. Також договір містить персональні дані ОСОБА_1 , його місце проживання, номер телефону, електронну пошту.

Такий висновок суду узгоджується з правовими висновками, викладеними Верховним Судом у постановах від 07 жовтня 2020 року у справі №132/1006/19, провадження №61-1602св20, від 28 квітня 2021 року у справі №234/7160/20, провадження №61-2903св21, від 01 листопада 2021 року у справі №234/8084/20, провадження №61-2303св21, від 14 червня 2022 року у справі №757/40395/20, провадження №61-16059св21, від 08 серпня 2022 року у справі №234/7298/20, провадження №61-2902св21.

24.04.2025 року АТ «ОТП Банк» надано витребуванні ухвалою суду від 11.04.2025 року (а.с.132-133) документи, з яких вбачається, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» належить банківський рахунок НОМЕР_1 .

Згідно виписки по даному рахунку за 29.07.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 29.07.2024 року здійснила переказ коштів за Договором про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 року.

ТОВ «Профітгід» підтвердило, що в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів №ПГ-757 від 06.09.2023 року та на підставі платіжної інструкції (замовлення) відправника ТОВ «ПрофітГід» було здійснено успішний переказ грошових коштів на рахунок отримувача, а саме: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» 29.07.2024 року здійснило переказ коштів у сумі 14600 грн. на платіжну картку НОМЕР_2 ОСОБА_1 згідно договору (оферти) №996210241 від 29.07.2024 року (а.с.35 зворот).

Згідно довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 18.03.2025 року на виконання кредитного договору №996210241 від 29.07.2024 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» було ініційовано платіжну операцію, шляхом подання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: платник АТ «ОТП Банк», надавач послуг АТ «ПУМБ», особа платника ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», рахунок платника - НОМЕР_1 , особа отримувача ОСОБА_1 , платіжна карта отримувача № НОМЕР_2 , сума платіжної операції 14600 грн., дата ініціювання платіжної інструкції 29.07.2024 року (а.с.36).

14.05.2025 року АТ «ПУМБ» надано витребуванні ухвалою суду від 23.04.2025 року (а.с.144-147) документи, з яких вбачається, що на банківську картку № НОМЕР_3 , яка відкрита на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) 29.07.2024 року зараховані грошові кошти у сумі 14600 грн.

Аналіз наданих доказів у їх сукупності дає підстави для висновку, що ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» виконав прийняті на себе зобов?язання в повному обсязі, переказав ОСОБА_1 на його банківську картку № НОМЕР_3 кошти у розмірі 14600 грн. відповідно до умов кредитного договору №996210241 від 29.07.2024 року.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відповідач ОСОБА_1 станом на 01.10.2024 року має заборгованість за кредитним договором №№996210241 в розмірі 35916 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 14600 грн.; заборгованість по відсотках 14016 грн., неустойка 7300 грн. (а.с.15).

Також встановлено, що 01.10.2024 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон плюс» укладено Договір факторингу №МВ-ТП/2, відповідно до якого ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» передає (відступає) ТОВ «Таліон плюс» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Таліон плюс» приймає належні ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» права вимоги за договорами кредиту (а.с.10 зворот-13).

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №МВ-ТП/2 від 01.10.2025 року, ТОВ «Таліон плюс» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №996210241 від 29.07.2024 року у розмірі 35916 грн. (а.с.13 зворот-14).

Щодо покликання сторони відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, про те, що у позивача не виникло права на дострокове стягнення суми кредиту та відсотків, а у відповідача не виник обов`язок дострокового виконання зобов`язань за кредитним договором, суд зазначає наступне.

Згідно листа №996210241/07102024/? від 07.10.2024 року, ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надіслано ОСОБА_1 на його електронну адресу повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.36 зворот).

26.12.2024 року ТОВ «Таліон плюс» надіслано ОСОБА_1 на його електронну адресу повідомлення про дострокове розірвання договору №996210241 від 29.07.2024 року, у зв`язку із простроченою заборгованістю по оплаті процентів за користування кредитом, що складає 39931 грн. (а.с.37).

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон плюс» відповідач ОСОБА_1 станом на 24.12.2024 року має заборгованість за кредитним договором №№996210241 в розмірі 54531 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 14600 грн.; заборгованість по відсотках 32631 грн., неустойка 7300 грн. (а.с.16-17).

Таким чином, ТОВ «Таліон плюс», на виконання вимог п.9.1.1.7 Договору, 26.12.2024 року ОСОБА_1 на електронну пошту, яку він особисто зазначив у заявці на отримання грошових коштів в кредит від 29.07.2024 року та договорі №996210241 від 29.07.2024 року, було надіслано повідомлення про дострокове розірвання договору №996210241 від 29.07.2024 року і з того часу проценти за користування кредитом не нараховувалися, що підтверджується розрахунком заборгованості.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_1 в добровільному порядку взяті на себе зобов?язання за кредитним договором не виконує, суд вважає за необхідне позов задовольнити в повному обсязі та стягнути з відповідача вказану суму заборгованості за договором кредитної лінії №996210241 від 29.07.2024 року.

Щодо стягнення з відповідача та користь позивача понесених ним витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.2 ст.137ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч.3 ст.137ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (ст.6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (ст.12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Таким чином, якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та Адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та іновацій» та АО «ЛЮТІ» укладено договір про надання правової допомоги №5 від 02.12.2024 року.

Факт надання правничої допомоги і розмір витрат на таку актом приймання-передачі наданих послуг від 30.12.2024 року, згідно якого загальна вартість наданих послуг правничої допомоги становить 5000 грн.

Згідно з платіжною інструкцією №1102 від 30.12.2024 року ТОВ «Таліон Плюс» сплачено 5000 грн. Адвокатському об`єднанню «ЛЮТІ» за надання юридичних послуг.

Згідно з п.2 ч.3 ст.141ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Зважаючи на наведені норми процесуального закону, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції з захисту прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», «Данілов проти України»).

Аналогічні висновки містяться у додатковій постанові Верховного Суду від 24.01.2019 року по справі № 910/15944/17.

Верховний Суд у постанові від 06.03.2019 року у справі № 910/15357/17, додатковій постанові від 05.09.2019 року у справі №826/841/17 зазначив, що суд може зменшити суму судових витрат не тільки за клопотанням іншої сторони судового провадження, а і самостійно з посиланням на приписи процесуального законодавства та практику Європейського суду з прав людини.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Враховуючи складність справи, характер спірних правовідносин, предмет позову, те, що розгляд справи проведено у порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, виходячи з конкретних обставин справи, віднесення справи до категорії малозначних, а також обсяг наданих адвокатом послуг та долучених до матеріалів справи доказів, суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені та документально підтверджені позивачем витрати, пов`язані з розглядом справи, що становлять 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки розмір цих витрат відповідає критеріям співмірності, визначеним ч.4 ст.137 ЦПК України.

За положеннями ст.141 ЦПК України, у разі задоволення позову судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

Таким чином, із відповідача на користь позивача слід стягнути 2422,40 грн. понесених судових витрат зі сплати судового збору (а.с.10).

Керуючись ст.12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 264-265,274,279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Таліон Плюс» 47231 грн. заборгованості за договором кредитної лінії №996210241 від 29.07.2024 року.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю«Таліон Плюс» 2422,40грн. витрат зі сплати судового збору та 5000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 7422,40 грн. судових витрат.

Рішення суду, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Львівського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс», ЄДРПОУ 39700642, місцезнаходження: м.Чернігів, вул.Жабинського, буд 13;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання якого зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 .

Текст рішення складено 28.05.2025 року.

Суддя (підпис)

Згідно з оригіналом.

Суддя: С.Ю. Колодяжний