Рішення № 127671352, 26.05.2025, Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

Справа № 946/10241/24

Провадження № 2/946/1551/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Присакар О.Я.,

за участю: секретаря судового засідання Воронової В.Є.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ізмаїла цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Саф`янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, про визнання права власності на спадкове майно, -

ВСТАНОВИВ:

24 грудня 2024 року позивач звернулася до суду з позовними вимогами, якими просить визнати за нею в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги мотивує тим, що письмовою відповіддю державного нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіної О.М. №190/02-14 від 15 лютого 2025 року, позивачу було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Представник позивачки в судове засідання не з`явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та наполягає на їх задоволенні.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав до суду заяву про розгляд справи за їх відсутністю.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України - здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України - кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві власності житловий будинок з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі запису в погосподарській книзі №399 виконавчого комітету Багатянського сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, що також підтверджено довідкою №1236, виданою 15 червня 2010 року виконавчим комітетом Багатянської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області, довідкою №1764, виданою 16 грудня 2024 року КП «Ізмаїльське МБТІ».

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 29 жовтня 2008 року Багатянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Після смерті ОСОБА_2 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до заповіту від 05 листопада 2003 року, посвідченого секретарем Багатянського сільської ради Ізмаїльського району Бабенко Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 418, ОСОБА_2 заповів усе своє майно доньці ОСОБА_1 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80117800 від 15 лютого 2025 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_2 від 05 листопада 2003 року, зареєстрований за № 418, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

До осіб, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, відноситься дружина ОСОБА_3 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1273 ЦК України спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 у встановлений законом строк відповідно до ст. 1273 ЦК України звернулась до нотаріуса із заявою про відмову від належної їй частки спадщини, що підтверджено відповідною заявою від 14 квітня 2009 року у спадковій справі №344/2009.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

14 квітня 2009 року ОСОБА_1 подала державному нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і таким чином прийняла спадщину.

Згідно до ст. 1216 ЦК України - спадкування є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 01 січня 2011 року Багатянською сільською радою Ізмаїльського району Одеської області, ОСОБА_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Після смерті ОСОБА_3 згідно ст. 1220 ЦК України відкрилася спадщина на спадкове майно, до якого входить 1/2 частка житлового будинку з надвірними спорудами та господарськими будівлями, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 ,

Статтею 1217 ЦК України визначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

Згідно ст. 1233 ЦК заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Частиною 1 статті 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України встановлено, що заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Згідно до ч. 2 ст. 1254 ЦК України заповідач має право у будь-який час скласти новий заповіт. Заповіт, який було складено пізніше, скасовує попередній заповіт повністю або у тій частині, в якій він йому суперечить.

Відповідно до заповіту від 05 листопада 2003 року, посвідченого секретарем Багатянського сільської ради Ізмаїльського району Бабенко Л.П., зареєстрованого в реєстрі за № 419, ОСОБА_3 заповіла усе своє майно доньці ОСОБА_1 .

Згідно до інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 80117798 від 15 лютого 2025 року, наданої Ізмаїльською державною нотаріальною конторою, заповіт ОСОБА_3 від 05 листопада 2003 року, зареєстрований за № 419, не змінювався та не скасовувався.

Згідно ч.1 ст. 1241 ЦК України, малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Особи, які відповідно до вимог ч. 1 ст. 1241 ЦК України мають право на обов`язкову частку, після смерті ОСОБА_3 , відсутні.

Згідно до ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1ст. 1269 ЦК Україниспадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

23 червня 2011 року ОСОБА_1 подала державному нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини і таким чином прийняла спадщину.

Письмовою відповіддю державного нотаріусу Ізмаїльської державної нотаріальної контори Горючкіної О.М. №190/02-14 від 15 лютого 2025 року, позивачу було повідомлено про неможливість видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з відсутністю правовстановлюючих документів.

Згідно із п. 23Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування", за наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутись до суду за правилами позовного провадження.

Приймаючи до уваги, що іншим (крім судового) шляхом захистити права позивача неможливо, суд приходить до висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог про визнання права власності на спадкове майно та право позивача на спадщину таким, що підлягає захисту в зв`язку з чим задовольняє позов.

Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 16, 316, 328, 392, 1216, 1217, 1220, 1222, 1225, 1233, 1234, 1261, 1268, 1269, 1270 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) до Саф?янівської сільської ради Ізмаїльського району Одеської області (68671, Одеська область, Ізмаїльський р-н, с. Саф?яни, вул. Грушевського, 85, код ЄДРПОУ: 04379433), про визнання права власності на спадкове майно задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) в порядку спадкування за заповітом після смерті батька ОСОБА_2 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті матері ОСОБА_3 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на житловий будинок з надвірними спорудами, розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено та підписано 27 травня 2025 року.

Суддя: О.Я.Присакар