Рішення № 127670812, 28.05.2025, Зарічний районний суд м. Суми

Справа № 592/20512/24

Провадження № 2-а/591/1/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 травня 2025 року Зарічний районний суд м. Суми в особі судді Сидоренко А.П., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Луніки Тараса Ярославовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Луніки Т.Я. звернувся до Ковпаківського районного суду м. Суми із вказаним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 та свої вимоги обґрунтовує тим, що позивач отримав постанову про накладення адміністративного стягнення № 11/24-639 від 28 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 .

Згідно постанови ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 гривень. В постанові зазначено, що 28 листопада 2024 року о 12-00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці (розпорядженню) звернення в поліцію 17 листопада 2024 року № Е 24588 для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без повалених причин, визначених Переліком повалених причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначене вище є порушенням абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

В протоколі №11/24-639 від 22 листопада 2024 року, складеному стрільцем 3 відділення охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 зазначено: «22.11.2024 о 18 год. 10 хв. у приміщенні Комунальної установи Сумська міська клінічна лікарня № 5, за адресою: м. Суми, вул. Марко Вовчок, буд. 2 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці (розпорядженню) № Е 24588 17 листопада 2024 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів; проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком, повалених причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначене вище є порушенням абзацу першого частини першої та абзацу другого частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

В обґрунтування заперечень зазначає, що позивач повістки не отримував. В матеріалах справи доказів того, що йому повістка була відправлена рекомендованим листом та відмітки поштового відділення про невручення рекомендованого листа відсутні.

Заявник засобами електронного зв`язку зробив запит до ЛТ «Укрпошта» на електронну адресу ukrposhta@ukrposhta.ua з запитанням чи можна відстежити лист, який не є рекомендованим. На запит Заявника фахівець відділу по роботі з електронними зверненнями в соціальних мережах АТ «Укрпошта» надав відповідь, що без штрих кодового ідентифікатора (13-значного трек-номера) знайти посилку в системах неможливо.

Зазначає, що притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

В Постанові та Протоколі різні дати та час «вчинення адміністративного правопорушення», а саме: в протоколі 22.11.2024 о 18 год. 10 хв., а в постанові 28.11.2024 о 12 год. 00 хв. В постанові не зазначено будь-яких доказів, на підставі яких посадова особа, уповноважена розглядати справу, встановила цю обставину (вручення повістки), зокрема пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутні.

Посилаючись на вказані обставини, просить суд поновити строк на оскарження постанови про притягнення позивача від 28 листопада 2024 року № 11/24-639, скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковника ОСОБА_2 від 28 листопада 2024 року №11/24-639 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, а справу про адміністративне правопорушення щодо позивача закрити.

Ухвалою судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 12 грудня 2024 року матеріали вказаного адміністративного позову передано на розгляд за підсудністю до Зарічного районного суду м. Суми.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 20 січня 2025 року позов залишено без руху, надано час для усунення недоліків.21 січня 2025 року на виконання ухвали суду від 20 січня 2025 року представником позивача надано суду квитанцію про сплату судового збору.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 30 січня 2025 року поновлено позивачу строк звернення до суду з позовом, відкрите провадження у справі за вказаним адміністративним позовом, вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Ухвалою Зарічного районного суду м. Суми від 12 березня 2025 року залучено у справі другого відповідача - ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Відповідачі не скористалися своїм правом та у встановлений в ухвалі строк відзив на позов не надали.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що згідно постанови про накладення адміністративного стягнення від 28 листопада 2024 року № 11/24-639 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн. 00 коп.

В постанові зазначено, що 28 листопада 2024 року о 12 год. 00 хв. у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено факт порушення громадянином ОСОБА_1 під час особливого періоду під час дії правового режиму воєнного стану законодавства про мобілізаційну підготовку та мобілізацію в частині неявки до ІНФОРМАЦІЯ_1 по повістці (розпорядженню) звернення в поліцію 17.11.2024 № Е 24588 року для уточнення персональних даних, звірки даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, проходження військово-лікарської комісії та визначення призначення без поважних причин, визначених Переліком поважних причин неприбуття чи несвоєчасного прибуття військовозобов`язаного чи резервіста для призову на збори, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2010 № 673. Зазначене вище є порушенням абзацу першого частини першої та абзацу другого, частини третьої статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та кваліфікується як вчинення правопорушення передбачене частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Своїми діями ОСОБА_1 скоїв правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.

Положеннями ч.3 ст. 210-1 КУпАП встановлена відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію в особливий період, що тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Окрім того, ч. 2 ст. 283 КУпАП визначено загальні вимоги до постанови про накладення адміністративного стягнення, яка має містити інформацію щодо особи правопорушника та обставин скоєння нею правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до п .6 Розділу II. «Оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення» Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, що затверджена Наказом Міністерства оборони України від 01 січня 2024 року № 3, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 05 січня 2024 р. за № 36/41381- до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов`язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

У розумінні ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Частиною 2 ст. 77 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

З наведеної норми слідує, що при прийнятті суб`єктом владних повноважень відповідного рішення таке рішення повинно містити інформацію про докази, які підтверджують викладені в ньому факти. У випадку ж відсутності покликань на певні докази, що підтверджують факт викладеного порушення, суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення.

Суд зазначає, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень процесуального законодавства покладено на відповідача, як на суб`єкта владних повноважень. Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, за яке він притягнутий до відповідальності.

Разом з цим, доказів на підтвердження належного оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою уточнення персоніфікованих даних, звірки облікових даних та з питань проходження ВЛК не долучено.

Матеріали справи не містять ані копії повістки із особистим підписом позивача про її отримання, ані відеозапису процесу вручення повістки чи ознайомлення з її змістом, ані акту про відмову від її отримання, ані зворотного повідомлення від установи поштового зв`язку про її надсилання.

З огляду на те, що єдиним доказом оповіщення позивача про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_4 є протокол та спірна постанова, які засвідчені службовими особами ІНФОРМАЦІЯ_4 , при цьому обов`язкові фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації під час вручення позивачу повістки не здійснювались (доказів зворотного матеріали справи не містять), відповідачем не доведено дотримання встановленого законом порядку вручення такої..

Крім того, протокол про адміністративне правопорушення від 28 листопада 2024 року, який у відповідності до вимог статті 256 КУпАП має містити необхідні відомості про обставини вчинення правопорушення, не містить жодного посилання на обставини, за яких позивачу вручалась повістка чи здійснювалось будь-яке інше оповіщення про необхідність з`явитись до ТЦК, що в свою чергу ставить під сумнів взагалі її вручення.

Порушення норм процесуального права, недотримання передбаченої законом процедури та порядку винесення рішення суб`єктом владних повноважень при складанні постанови про притягнення до адміністративної відповідальності зводить нанівець саму суть та завдання адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки унеможливлює врахування судом, що розглядає справу про адміністративне правопорушення, наданих відповідачем доказів.

За встановлених у справі обставин суд приходить до висновку, що відповідачем не підтверджено обставин отримання позивачем повістки, та відповідно не доведено факту повідомлення його в установлений законом спосіб про необхідність з`явитись 17 листопада 2024 року до ІНФОРМАЦІЯ_4 , що слугувало підставою для винесення спірної постанови.

Разом з цим, в контексті спірних правовідносин, враховуючи заперечення позивача факту належного вручення йому повістки, саме відповідач на виконання частини 2 статті 77 КАС України повинен доводити належними доказами існування такого факту, та, як наслідок, належне інформування позивача про обов`язок його явки до ІНФОРМАЦІЯ_4 на 17 листопада 2024 року.

З урахуванням вищенаведеного, вина позивача не доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210-1 КУпАП.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Наведеним положенням кореспондують норми статті 293 КУпАП, якими регламентовано повноваження органу, який розглядає скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення.

Так, орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень:

1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення;

2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд;

3) скасовує постанову і закриває справу;

4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи, що відповідачем не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає закриттю.

На підставі ч. 1 ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 , як юридичної особи, структурним підрозділом якої є відповідач ІНФОРМАЦІЯ_3 , підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн., сплачений при зверненні до суду із вказаною позовною заявою.

Керуючись ст.ст.5,8,14,22,72-79,136,139, 211, 220,241-246,250,271,286 КАС України,

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Луніки Тараса Ярославовича до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності задовольнити.

Скасувати постанову № 11/24-639 від 28 листопада 2024 року, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати в сумі 605 грн. 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .

Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Суддя А.П.Сидоренко