Вирок № 127670350, 28.05.2025, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/34008/24

Провадження № 1-кп/686/607/25

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді ОСОБА_1 ,

з участю: секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

потерпілої ОСОБА_6 , представника потерпілої ОСОБА_7 ,

представника цивільного відповідача ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому кримінальне провадження, відомості про яке внесено доЄдиного реєструдосудових розслідуваньза №12024240000001440від 23.10.2022 року по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця с. Доброгорща Хмельницького району Хмельницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , водія ФОП « ОСОБА_9 », одруженого, на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей не маючого, раніше не судимого, т. НОМЕР_1 .

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

встановив:

Формулювання обвинувачення, що визнане судом доведеним.

ОСОБА_4 23жовтня 2024 року біля 12 години 42 хвилин здійснюючи керування сідловим тягачем «МАZ 54328» р.н. НОМЕР_2 під час зчеплення з бортовим напівпричіпом «МАZ 93971» р.н. НОМЕР_3 на території ФОП « ОСОБА_10 », що розташована в АДРЕСА_2 , порушив та не дотримався вимог пунктів 1.3, 1.5, 2.3 (б, д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту Правил), яке виразилось у тому, що під час руху він, як учасник дорожнього руху, зобов`язаний знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну і створив своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху.

Зокрема, ОСОБА_4 , знаходячись на території ФОП « ОСОБА_10 » з метою здійснення зчеплення бортового напівпричепа «МАZ 93971» р.н. НОМЕР_3 до сідлового тягача «МАZ 54328» р.н. НОМЕР_2 залучив ОСОБА_11 , який запропонував в момент з`єднання транспортних засобів за допомогою викрутки натиснути на зчіпний механізм зчеплення.

В подальшому ОСОБА_4 , керуючи сідловим тягачем «МАZ 54328» р.н. НОМЕР_2 здійснив рух заднім ходом в напрямку передньої частини напівпричепа «МАZ 93971» р.н. НОМЕР_3 , що знаходився на території в нерухомому положенні, під задніми колесами якого перебували дерев`яні опори призначені для уникнення самовільного кочення напівпричепа назад, внаслідок чого задні колеса вказаного напівпричепа частково виїхали на дерев`яні опори. У вказаний момент ОСОБА_11 взявши в руки викрутку та допомагаючи ОСОБА_4 здійснити зчеплення транспортних засобів зайшов під задню частину сідлового тягача.

В той же час, водій ОСОБА_4 , в порушення вимог п. 10.1 Правил, а саме перед початком руху не переконався, що це буде безпечним і не створить небезпеки ОСОБА_11 , який продовжував перебувати під задньою частиною сідлового тягача, відновив рух вперед, внаслідок чого правими задніми колесами тягача допустив наїзд на ОСОБА_11 .

Внаслідок наїзду ОСОБА_11 отримав тілесніушкодження увигляді:внутрішньо-шкірнихкрововиливів попередній поверхнітулуба справа,чисельних саденпередньої поверхніправого стегната правоїгомілки,переломів 2-6ребер справапо середньо-ключичнійлінії,2-10ребер справапо біля-хребтовійлінії,3-8ребер злівапо біля- хребтовій лінії, вертикального перелому правої лонної кістки тазу, повного розриву хребта між 4 та 5 грудними хребцями, розчавленням правої долі печінки та жовчного міхура із розвитком гемоперитонеума 3,5 л крові, які є тяжкими тілесними ушкодженнями, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв?язку із настанням смерті.

Смерть ОСОБА_11 настала на місці події внаслідок поєднаної травми грудної клітини (чисельні переломи ребер), живота (розрив печінки із розвитком гемоперитонеума 3,5 л крові) та хребта (повний розрив між 4 і 5 грудними хребцями).

Таким чином, своїми діями ОСОБА_4 порушив вимоги п .п. 1.3, 1.5, 2.3 (б, д), 10.1 Правил, зміст яких полягає в наступному:

- п. 1.3 учасники дорожнього руху зобов`язанні знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

- п. 1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальні збитки.

- п. 2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний:

б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху;

- п.10.1. Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод, або небезпеки іншим учасникам руху.

Порушення водієм ОСОБА_4 п. 10.1. Правил знаходяться в прямому причинному зв`язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням смерті ОСОБА_11 .

ОСОБА_4 підлягає кримінальній відповідальності за ч. 2 ст. 286 КК України (порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого).

Позиція обвинуваченого.

В судовому засіданні обвинувачений надав покази про те, що 23.10.2024 року він керуючи сідловим тягачем виїхав з місця ремонту та мав намір здійснити зчеплення з причепом, але зачепне устаткування не спрацювало, після чого ОСОБА_12 запропонував свою допомогу та зайшов під задню частину сідлового тягача, щоб за допомогою викрутки зчепити транспортні засоби, з такою метою ОСОБА_4 увімкнув задню передачу, яка однак з незрозумілих йому причин вимкнулася та автомобіль поїхав вперед і ОСОБА_13 опинився під заднім колесом сідлового тягача.

Позиція потерпілої.

Потерпіла ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснила, що внаслідок злочину, вчиненого ОСОБА_4 вона втратила дорогу людину, чоловіка та батька їхніх дітей і хоч вона усвідомлює, що злочин є необережним та не заперечує добровільне відшкодування ОСОБА_4 шкоди та понесених витрат, однак вважає, що з метою недопущення подібної трагедії та з метою покарання обвинувачений ОСОБА_4 має понести покарання згідно вимог закону, шляхом його реального відбування.

Дослідженні у судовому засіданні докази.

Встановлені судом обставини підтверджуються наступними, безпосередньо дослідженими у судовому засіданні, доказами.

Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, планом-схемою до протоколу від 23.10.2024 року та фотознімками, якими зафіксовано місце розташування транспортного засобу з причепом після дорожньо-транспортної пригоди та місце розташування тіла ОСОБА_11 , а саме на відстані 8,3 м від трав`яного узбіччя та на відстані 0,2 м в повздовжньому напрямку до передньої частини тягача. Тіло знаходиться в положенні лежачи на спині, одягнутий в куртку сірого кольору, футболку білого кольору, штани чорного кольору, джинси синього кольору, кросівки сірого кольору.

Висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 23.10.2024 року, згідно якого ОСОБА_4 був тверезий.

Протоколом перевірки технічного стану транспортного засобу (напівпричепа) №01677-00222-24 від 11.04.2024 року, згідно якого транспортний засіб MAZ 93971 д.н.з. НОМЕР_3 визнано технічно справним.

Висновком судово-медичної експертизи №788 від 14.10.2024 року, згідно якого смерть ОСОБА_11 настала внаслідок поєднаної травми грудної клітини (чисельні переломи ребер) живота (розрив печінки із розвитком гемоперитонеума 3,5л крові) тахребта (повнийрозрив між4і 5грудними хребцями).Враховуючи розвитоктрупних змінсмерть ОСОБА_11 настала неменше якза 24год.до моментурозтину.Судово-медичноюекспертизою трупа ОСОБА_11 виявлено тілесніушкодження увигляді внутрішньо-шкірнихкрововиливів попередній поверхнітулуба справа,чисельних саденпередньої поверхніправого стегната правоїгомілки,переломів 2-6ребер справапо середньо-ключичнійлінії,2-10ребер справапо біля-хребтовійлінії,3-8ребер злівапо біля- хребтовій лінії, вертикального перелому правої лонної кістки тазу, повного розриву хребта між 4 та 5 грудними хребцями, розчавленням правої долі печінки та жовчного міхура із розвитком гемоперитонеума 3,5л крові, що могли утворитись прижиттєво, в момент настання смерті, не виключено під час переїзду колесом транспортного засобу, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв`язку із настанням смерті. ОСОБА_11 під час контакту із колесами транспортного засобу міг перебувати у горизонтальному або близькому до нього положенні, та обернений передньою поверхнею тіла. При судово-медичній експертизі на тулубі трупа ОСОБА_11 було виявлено наявність позитивно-негативних відбитків протекторів бігової доріжки колеса, які є характерними ознаками для переїзду колесом транспортного засобу. Судово-токсикологічною експертизою трупної крові ОСОБА_11 етанол не виявлено. При судово-імунологічній експертизі рідкої крові трупа ОСОБА_11 встановлено, що кров останнього відноситься до групи 0 з ізогегемаглютинінами анти А і анти В за ізосерологічною системою АВО.

Висновком судово-медичної токсикології №2002 від 01.11.2024 року, згідно якого у зразках крові трупа ОСОБА_11 наявність етилового (винного) алкоголю не виявлено.

Висновком судово-медичної гістології №1559 від 13.11.2024 року, згідно якого у ОСОБА_11 наявний набряк головного мозку. Фрагментація м`язових волокон міокарда. Помірний набряк строми міокарда. Поширені ділянки емфіземи у легенях. Частина між альвеолярних перетинок легенів зруйновані з незначним скупченням еритроцитів у цій ділянці. Дистрофія нирок та печінки. Ділянки деструкції паренхіми печінки з діапедезом еритроцитів. Нерівномірне кровонаповнення досліджуваних органів.

Картою виїзду медичної допомоги №227 від 23.10.2024 року, згідно якої констатовано смерть ОСОБА_11 ..

Лікарським свідоцтвом про смерть №2483 від 24.10.2024 року, згідно якого причиною смерті ОСОБА_11 стало травма грудної клітини і живота.

Свідоцтвом про смерть ОСОБА_11 серії НОМЕР_4 від 24.10.2024 року.

Протоколом проведення слідчого експерименту від 13.11.2024 року, фотознімками та відеозаписом до нього, якими зафіксовано, як обвинувачений ОСОБА_4 вказав обставини дорожньо-транспортної пригоди, а саме, як рухаючись на сідловому тягачі допустив наїзд на ОСОБА_11 .

Протоколом проведення слідчого експерименту від 22.11.2024 року та відеозаписом до нього, якими зафіксовано, як обвинувачений ОСОБА_4 продемонстрував як здійснював рух.

Висновком інженерно-транспортної експертизи технічного стану транспортного засобу №СЕ-19/123-24/13978-ІТ від 06.12.2024 року, згідно якого в даній ситуації водій сідлового тягача MAZ-54328 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху. У ситуації, що досліджувалася, в діях водія сідлового тягача MAZ-54328 д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_4 вбачається невідповідності вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху, які, з технічної точки зору перебували в причинному зв`язку з подією дорожньо-транспортної пригоди.

Висновком експертизи технічного стану транспортного засобу від 13.12.2024 року № СЕ-19/123-24/13069-ІТ, згідно якого на момент огляду робоча система та рульове керування автомобіля «MAZ 54328» перебувала у працездатному стані та виконувала свої конструктивні функції. Ознак, які б свідчили про непрацездатність чи відмову робочої гальмової системи, як на момент огляду так і до моменту дорожньо-транспортної пригоди, не встановлено.

Оцінка суду.

Наведені вище докази вини ОСОБА_4 отримані у порядку, встановленому КПК України, підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, зокрема подію кримінального правопорушення (час, місце, спосіб, наслідки вчинення кримінального правопорушення) та інші обставини, які мають значення для кримінального провадження, а відтак в силу положень ст.ст. 84, 85, 86 КПК України є належними, допустимими, достовірними та у своїй сукупності доводять винуватість ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення поза розумним сумнівом.

Дослідивши під час судового розгляду всі обставини кримінального провадження, оцінивши відповідно до ст.94 КПК України кожний доказ з точки зору його належності, допустимості, достовірності, а сукупність доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ухвалення обвинувального вироку), суд дійшов висновку про доведення у ході судового розгляду винуватості обвинуваченого ОСОБА_4 у порушенні правил безпеки дорожнього руху (п.п. 1.3, 1.5, 2.3 (б, д), 10.1 ПДР) особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

Обвинувачений на момент вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності не страждав, не страждає на такі і в теперішній час, поводиться адекватно. Тому суд визнає його осудним та відповідальним за скоєне.

При обранні обвинуваченому виду та міри покарання судом враховуються визначенні ст.65 КК України загальні засади призначення покарання, в тому числі: ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

ОСОБА_4 характеризується позитивно, раніше не судимий, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину, є особою пенсійного віку, при цьому добровільно відшкодував потерпілій заподіяну ним шкоду, зокрема суду надано розписки про відшкодування 70000 гривень, при цьому він має складне серцеве захворювання, що суд визнає обставинами, які пом`якшують покарання. Обставини, які б обтяжували покарання, відсутні.

Приймаючи до уваги характер діяння і спосіб його вчинення, суспільну небезпеку скоєного злочину, особу винного, суд приходить до висновку призначити ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 286 КК України ближче до мінімальної межі.

Враховуючи те, що ОСОБА_4 вчинив необережний, проте тяжкий злочин, що спричинило смерть потерпілого, суд вважає за необхідне призначити йому додаткове покарання у вигляді позбавлення права керуванням транспортними засобами.

Також, приймаючи до уваги особу винного, якому за кілька днів виповниться 69 років, важко хворіє, не судимий, вчинив злочин з необережності, повністю визнав свою вину, щиро розкаявся, активно сприяв розкриттю злочину та в міру своїх можливостей добровільно допомагав матеріально та зобов`язується у подальшому допомагати потерпілій, відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання, висновок спеціаліста центру пробації про низький ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також інші в сукупності обставини і їх поєднання, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь небезпечності обвинуваченого для суспільства, суд приходить до висновку у відповідності до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробуванням.

Приймаючи таке рішення судом також враховується практика Верховного Суду з даного питання, зокрема висловлена у Постанові від 09 липня 2024 року (справа № 199/2906/23), в якій звертається увага на особу обвинуваченого, його посткримінальну поведінку, а також поведінку потерпілого. В даній справі певна необережність з боку потерпілого також не виключається судом, оскільки він зайшов під працюючий сідловий тягач, не будучи спеціалістом та не маючи жодних повноважень для здійснення дій, які вчиняв.

Щодо запобігання вчиненню нових злочинів суд зважає, окрім висновку спеціаліста центру пробації на ту обставину, що ОСОБА_4 має 28 років стажу водія згідно даних посвідчення водія, що міститься в матеріалах справи та з його слів 50 років такого стажу, однак до відповідальності у зв`язку з порушенням правил дорожнього руху не притягався.

З урахуванням викладеного у сукупності, на думку суду, таке покарання та звільнення від його відбування з випробуванням буде справедливим, необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та запобігання вчинення ним нових злочинів.

Вирішення цивільного позову.

Цивільний позов адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_6 підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.128 КПК України «Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого, фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого, неосудної особи, яка вчинила суспільно - небезпечне діяння. Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв`язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України, за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства».

Відповідно до вимог статті 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових обов`язків.

Відповідно до ст. 23 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» шкодою, заподіяною життю та здоров`ю потерпілого внаслідок ДТП є :

- шкода, пов`язана з лікуванням потерпілого;

- шкода пов`язана з тимчасовою втратою працездатності потерпілим;

- шкода пов`язана з стійкою втратою працездатності потерпілим;

- моральна шкода, що полягає у фізичному болю та стражданнях, яких потерпілий фізична особа зазнав у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я;

- шкода, пов`язана із смертю потерпілого.

Визнаючи розмір моральної шкоди суд виходить з положень ст.ст. 23, 1167 ЦК України, які вказують, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

На обгрунтуванняцивільного позовупро стягненняз фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 в сумі900000грн.на користьпотерпілої надано копіюнаказу №1к-24від 30.09.2024року проприйняття нароботу ОСОБА_4 з 01.10.2024року напосаду водіяавтотранспортних засобів до ФОП ОСОБА_9 , копію свідоцтва про шлюб з ОСОБА_11 та копію актового запису про смерть останнього.

Представник цивільного відповідача ОСОБА_9 - ОСОБА_8 в частині вимог цивільного позову пояснила, що роботодавцем було покрито матеріальні витрати потерпілої в сумі 100 000 гривень, крім того цивільно правова відповідальність водія транспортного засобу «МАЗ 54328» на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «УПСК», яке і має відповідати за позовом, який однак вважає необґрунтованим в частині заявленої суми моральної шкоди.

При цьому , представник залученої до участі у справі третьої особи ПрАТ «УПСК» до суду не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник потерпілої ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що заявлений розмір відшкодування є відмінним від претензій до страхової компанії і включає лише суму шкоди, яку потерпіла пред`являє до відповідача ФОП ОСОБА_9 , також зауважив, що витрати на правову допомогу в сумі 20000 грн. потерпілій відшкодовані ОСОБА_4 повністю.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, що підлягає до стягнення на користь потерпілої, суд враховує глибину і тривалість моральних страждань позивачки, яка вимушена докладати значних зусиль для організації свого життя, оскільки втрата чоловіка є непосильним, як моральним так і фізиичним та матеріальним тягарем. З огляду на викладене, суд вважає, що до відшкодування підлягає сума моральної шкоди 500000 гривень.

Щодо стягнення шкоди з роботодавця судом враховано практику Верховного суду з даного питання, зокрема Постанову від 14.01.2025 року у справі №592/7961/18 з аналогічною позицією.

В частиністягнення витратна правовудопомогу,з урахуваннямвже виплаченихсум,позов слідзалишити безрозгляду.

Інші рішення.

Запобіжнийзахід відносно ОСОБА_4 не обирався.

Відповідно до вимог ст. 100 КПК України речовий доказ: сідловий тягач «MAZ 54328» д.н.з. НОМЕР_2 слід повернути ОСОБА_15 .

Напівпричіп бортовий «MAZ 93971», д.н.з. НОМЕР_3 - повенути ОСОБА_16 .

Накладений на речовий доказ ухвалою слідчого судді Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 25.10.2024 року арешт, у якому відпала потреба, в порядку ст. 174 КПК України підлягає скасуванню.

Документально підтверджені процесуальні витрати на залучення експертів в сумі 5173 грн. 35 коп. у відповідності до ч. 2 ст. 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави. Вказаний розмір процесуальних витрат та факт їх понесення ніким із учасників судового розгляду не оспорюються.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374-376 КПК України, суд

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування основного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням і встановити йому іспитовий строк тривалістю 2 (два) роки.

У відповідності до ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання;

не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_9 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь потерпілої ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_6 ) моральну шкоду в розмірі 500 000 (п`ятсот тисяч) гривень.

Цивільний позов про стягнення з ОСОБА_4 витрат на правову допомогу в сумі 20000 грн. залишити без розгляду.

Сідловий тягач «MAZ 54328» д.н.з. НОМЕР_2 повернути ОСОБА_15 .

Напівпричіп бортовий «MAZ 93971», д.н.з. НОМЕР_3 - повенути ОСОБА_16 .

Накладений,ухвалою слідчогосудді Хмельницькогоміськрайонного судуХмельницької областівід 25.10.2024року,арешт на сідловийтягач «MAZ54328»д.н.з. НОМЕР_2 ,напівпричіп бортовий«MAZ93971»,д.н.з. НОМЕР_3 скасувати.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 5173 грн. 35 коп. процесуальних витрат.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку.

Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку, після його проголошення, негайно вручити обвинуваченому та прокурору, інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Суддя Хмельницького міськрайонного суду

Хмельницької області ОСОБА_1