Ухвала суду № 127664346, 26.05.2025, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/1129/25

Провадження №:2/138/697/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.05.2025 м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., ознайомившись із позовною заявою Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Серебрійське» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернулась до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище цивільним позовом.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк 10 днів для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

14.05.2025 до суду надійшла заява представника позивача про усунення недоліків разом з позовом у новій редакції, який уже пред`явлено також до ОСОБА_2 та ПП «Серебрійське».

Головуюча суддя Київська Т.Б. перебувала у відпустці у період з 14.05.2025 по 23.05.2024, включно, на підставі наказів №81 від 01.05.2025 та №89 від 08.05.2025 по Могилів-Подільському міськрайонному суду Вінницької області.

Ознайомившись з позовною заявою у новій редакції та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Як слідує зі змісту позовної заяви у новій редакції, позивач фактично просить суд витребувати саме у ПП «Серебрійське» рухоме та нерухоме майно.

При цьому, зі змісту позову слідує, що підставою для звернення до суду є саме незаконне заволодіння вказаним майном ПП «Серебрійське» директором якого є ОСОБА_1 . Тобто даний спір фактично зводиться до спору між двома юридичними особами щодо рухомого та нерухомого майна.

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Частиною третьою статті 22 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Підвідомчість визначається як коло справ, віднесених до розгляду і вирішення господарських судів у силу прямої вказівки закону. Підвідомчість визначає також властивості (характер) спірних правовідносин, у силу яких їх вирішення віднесене до компетенції господарського суду.

В основу визначення підвідомчості покладено два критерії: суб`єктний склад правовідносин і характер діяльності суб`єктів (характер спірного правовідношення).

Відповідно до першого критерію господарський суд вирішує господарські спори, що виникають між підприємствами, організаціями (юридичними особами), а також громадянами - суб`єктами підприємницької діяльності, а у випадках, передбачених чинним законодавством, може вирішувати спори і розглядати справи за участю державних та інших органів, а також громадян, які не є суб`єктами підприємницької діяльності.

Підвідомчість справ загальним і господарським судам визначається законодавством.

Статтею 1 ГПК України передбачено, що ГПК України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (частина перша статті 2 ГПК України).

Відповідно до частини другої статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Пунктом 4, 6 частини першої статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права.

Так, у даній справі відповідачами також є і фізичні особи, однак зі змісту позову слідує, що такі залучені як відповідачі лише тому, що користуються спірним майном, як працівники ПП «Серебрійське». Тобто фактично, даний спір виник між двома юридичними особами з приводу нерухомого та рухомого майна, яке, як стверджує позивач, використовується при здійсненні господарської діяльності відповідачем ПП "Серебрійське".

Таким чином, оскільки суб`єктний склад даного спору відповідає приписам ст.4, 20 ГПК України, суд дійшов висновку, що даний спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому даний спір не підлягає розгляду в загальному суді та у відкритті провадження у справі слід відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що відповідно до п.3 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі в суді першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. 4,20 ГПК України, ст. 19, 175-178, 186-187, 258, 260-261 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Україна-1» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного підприємства «Серебрійське» про витребування майна з чужого незаконного володіння та зобов`язання вчинити дії.

Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу відповідно до частини 3 статті 186 ЦПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скаргана ухвалусуду можебути поданадо апеляційногосуду протягомп`ятнадцятиднів здня їїпроголошення абоскладення.Учасник справиякому ухваласуду небула врученау деньїї проголошенняабо складення,має правона поновленняпропущеного строкуна апеляційнеоскарження,якщо апеляційнаскарга поданапротягом п`ятнадцятиднів здня врученняйому відповідноїухвали суду.

Суддя: Т.Б.Київська