Рішення № 127660802, 22.05.2025, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4857/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Довгопол М.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий зміст позовних вимог

ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області , в якій просить:

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 № 046350018950 щодо відмови в призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування»;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», зарахувавши до його пільгового стажу, який дає право на даний вид пенсії період його навчання з 01.09.1998 по 30.06.2003 з дня звернення за її призначенням, а саме з 07.03.2025 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07.03.2025 позивач звернувся до органів Пенсійного фонду із заявою про призначення пенсії на пільгових умовах відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", однак рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 №046350018950 в призначенні пенсії відмовлено. Позивач зауважував, що до його пільгового стажу безпідставно не зараховано період навчання з 01.09.1998 по 30.06.2003, оскільки згідно з частиною 1 статті 38 Закону України "Про професійну-технічну освіту" час навчання в закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою посадою не перевищує трьох місяців.

2. Стислий зміст заперечень відповідача

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечував, просив відмовити у його задоволенні в повному обсязі, вказуючи, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 №046350018950 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 є правомірним, оскільки весь період навчання позивача в Національному гірничому університеті з 01.09.1998 по 30.06.2003 не може бути зарахований до пільгового стажу роботи, оскільки це заклад вищої освіти, а не професійної (професійно-технічної) освіти.

3. Процесуальні дії по справі

Ухвалою суду від 16.04.2025 позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/4857/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України.

ІІ. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Дослідивши докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини справи та відповідні правовідносини.

ОСОБА_1 07.03.2025 через вебпортал електронних послуг Пенсійного фонду України звернувся із заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст. 114 Закону №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" /а.с. 13, 50/.

До заяви про призначення пенсії позивачем додано, зокрема: копію паспорта, копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру, копію трудової книжки, копію документа про навчання (диплом, (свідоцтво, атестат про навчання)), копії документів, що підтверджують пільговий стаж (документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637) /а.с. 13/.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 №046350018950 відмовлено ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку /а.с. 47/.

В обґрунтування вказаного рішення зазначено, що аналіз документів, наданих ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, показує, що пільговий стаж роботи становить 22 роки 02 місяці 04 дні, в тому числі: професія по постанові 202 - 22 роки 01 місяць 06 днів; навчання за фахом - 28 днів. Загальний страховий стаж з урахуванням додаткових років (за список №1) становить 48 років 03 місяці.

Вважаючи протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 №046350018950 щодо відмову в призначенні пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

ІІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам визначаються Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).

Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Відповідно до статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

За кожний повний рік стажу роботи (врахованого в одинарному розмірі) на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, зайнятість на яких давала та дає право на пенсію на пільгових умовах, до страхового стажу додатково зараховується по одному року.

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.

Пунктом 2 Розділу XV "Прикінцеві положення" передбачено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

Частиною 1 статті 114 Закону України №1058-IV визначено, що право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України №1058-IV на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Водночас частиною 3 статті 114 Закону України №1058-IV передбачено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.

Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. N 202 затверджено Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов`язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років (далі - Список № 202).

Розділ І Списку № 202 включає підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт - усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).

Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно зі Списком № 1 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 (далі - Порядок № 383).

Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18 листопада 2005 року № 383 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 року за № 1451/11731, встановлено, що при визначені права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

ІV.ВИСНОВКИ СУДУ

Аналіз викладених правових норм свідчить про те, що Законом №1058-IV передбачено право на пенсію незалежно від віку працівників, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівників провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років (частина третя статті 114).

Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Предметом спору у цій справі є рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 №046350018950, яким відмовлено ОСОБА_1 в призначенні дострокової пенсії за віком на пільгових умовах згідно частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" в зв`язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи, підтвердженого в установленому законодавством порядку.

У рішенні зазначено, що аналіз документів, наданих ОСОБА_1 для призначення пенсії за віком на пільгових умовах показує, що пільговий стаж роботи становить 22 роки 02 місяці 04 дні, в тому числі: професія по постанові 202 - 22 роки 01 місяць 06 днів; навчання за фахом - 28 днів. Загальний страховий стаж з урахуванням додаткових років (за список №1) становить 48 років 03 місяці.

Із розрахунку пільгового стажу позивача /а.с. 49/ слідує, що до пільгового стажу позивача зараховано період роботи за пост. №202 (25) - 22 роки 1 місяць 6 днів, навчання за фахом - 0 років 0 місяців 28 днів, період навчання у вищих/середн. НЗ, а саме 4 роки 1 місяць 24 дні до пільгового стажу не зараховано.

Отже, спірним питанням у цій справі є наявність підстав для зарахування ОСОБА_1 до пільгового стажу періоду навчання з 01.09.1998 по 30.06.2003 у Національному гірничому університеті.

У відзиві на позовну заяву /а.с. 45-46/ наголошував, що весь період навчання позивача у Національному гірничому університеті з 01.09.1998 по 30.06.2003 не може бути зарахований до пільгового стажу роботи, оскільки це заклад вищої освіти, а не професійної (професійно-технічної) освіти.

З архівної довідки Національного технічного університету "Дніпровська політехніка" від 27.02.2025 №20/69 /а.с. 65/ вбачається, що ОСОБА_1 :

- з 01 вересня 1998 року був зарахований в "Національний гірничий університет" на 1 курс денного відділення гірничого факультету "Розробка родовищ корисних копалин" з 01 вересня 1998 р. (наказ №920л від 31.07.1998).

-31 червня 2002 р. отримав диплом бакалавра НОМЕР_1 , реєстраційний номер 142/02, і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки "Гірництво" та здобув кваліфікацію бакалавра, молодшого гірничого інженера.

-01 вересня 2002 р переведений на 5 курс денного відділення гірничого факультету спец "Розробка родовищ корисних копалин" (наказ №1136л від 02.09.2002 р.)

-відрахований з університету з 30 червня 2003 р. у зв`язку з закінченням навчання (наказ №775л від 30.06.2003 р.) та отримав диплом спеціаліста НОМЕР_2 , реєстраційний номер 30/03, і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Розробка родовищ корисних копалин" та здобув кваліфікацію гірничого інженера.

Відповідно до диплома бакалавра серії НОМЕР_1 від 31 липня 2002 р ОСОБА_1 закінчив у 2002 році Національний гірничий університет і отримав базову вищу освіту за напрямом підготовки "Гірництво" та здобув кваліфікацію бакалавра, молодшого гірничого інженера /а.с. 67/.

Згідно з дипломом спеціаліста серії НОМЕР_2 від 30 червня 2003 р ОСОБА_1 закінчив у 2003 році Національний гірничий університет і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Розробка родовищ корисних копалин" та здобув кваліфікацію гірничого інженера /а.с. 68/.

Відповідно до статті 38 Закону України № 103/98-ВР від 10.02.1998 "Про професійну (професійно-технічну) освіту" час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.

Таким чином, за певних умов, до пільгового стажу може бути зарахований час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти.

Визначаючи статус навчального закладу, в якому здобув освіту позивач, слід застосовувати законодавство, яке було чинним на час навчання позивача.

Так, на час навчання позивача правовідносини у сфері освіти регулювалися Законом Української Радянської Соціалістичної Республіки від 23 травня 1991 року №1060-XII, в редакції від 25.04.1996 - змінено на Закон України "Про освіту".

Відповідно до частини 1-2 статті 30 Закону України "Про освіту" ( в редакції, що діяла на час навчання позивача) в Україні встановлюються такі освітні рівні: початкова загальна освіта; базова загальна середня освіта; повна загальна середня освіта; професійно-технічна освіта; базова вища освіта; повна вища освіта.

В Україні встановлюються такі освітньо-кваліфікаційні рівні: кваліфікований робітник; молодший спеціаліст; бакалавр; спеціаліст, магістр.

Відповідно до частин 1-2 статті 40 Закону України "Про освіту" професійно-технічна освіта забезпечує здобуття громадянами професії відповідно до їх покликань, інтересів, здібностей, перепідготовку, підвищення їх професійної кваліфікації.

Професійно-технічна освіта громадян здійснюється на базі повної загальної середньої освіти або базової загальної середньої освіти з наданням можливості здобувати повну загальну середню освіту.

Згідно частин 1-3 статті 41 Закону України "Про освіту" професійно-технічними закладами освіти є: професійно-технічне училище, професійно-художнє училище, професійне училище соціальної реабілітації, училище-агрофірма, училище-завод, вище професійне училище, навчально-виробничий центр, центр підготовки і перепідготовки робітничих кадрів, навчально-курсовий комбінат, інші типи закладів, що надають робітничу професію.

Професійно-технічні заклади освіти можуть мати денні, вечірні відділення, створювати і входити в різні комплекси, об`єднання.

Професійно-технічні заклади освіти здійснюють підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації громадян за державним контрактом, а також за угодами з підприємствами, об`єднаннями, установами, організаціями, окремими громадянами.

В частині 6 статті 41 Закону України "Про освіту" зазначено, що випускникам професійно-технічних закладів освіти відповідно до їх освітньо-кваліфікаційного рівня присвоюється кваліфікація "кваліфікований робітник" з набутої професії відповідного розряду (категорії).

Випускникам вищих професійних училищ може присвоюватися кваліфікація "молодший спеціаліст".

Аналіз наведених норм права дає можливість дійти висновку, що професійно-технічний заклад вирізняється не стільки типом закладу (училище, технікум тощо), а і видом навчання та здобуття професійних навичок у відповідному закладі.

Як встановлено судом раніше, ОСОБА_1 в період з 01.09.1998 по 30.06.2002 навчався в Національному гірничому університеті і отримав базову вищу освіту та професію молодший гірничий інженер .

Згідно додатку до диплому серії НОМЕР_1 позивач проходив курси навчальної практики - 4 тижні, виробничої практики - 8 тижнів /а.с. 69-70/.

Згодом, з перервою менше 3 місяців після закінчення попереднього навчання, згідно диплому серії НОМЕР_2 від 30.06.2003 та додатку до нього, позивач отримав повну вищу освіту в Національному гірничому університеті, в якому навчався з 01.08.2002 по 29.06.2003.

Згідно додатку до диплому серії НОМЕР_2 позивач проходив курс виробничої практики (3 тижні) та переддипломної практики (2 тижні) та отримав професію гірничий інженер /а.с. 71-72/.

Таким чином, на професійне навчання позивача в Національному гірничому університеті поширюються приписи ст.38 Закону України Про професійно-технічну освіту.

Під час періодів навчання позивач проходив виробничу практику за професіями, що дають право на пенсію відповідно до ч.3 ст.114 Закону №1058-IV, що підтверджується записами у трудовій книжці позивача та наданими довідками.

Згідно з даними трудової книжки позивача, 31.07.2003 позивач був прийнятий гірником очисного забою підземним по четвертому розряду з повним робочим днем у шахті у Державне відкрите акціонерне товариство "Шахта ім. Героїв Космосу"- дочірнє підприємство відкритого акціонерного товариства державно-холдингової компанії "Павлоградвугілля".

Таким чином, позивач після закінчення навчання в межах тримісячного терміну був прийнятий на роботу з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком №1, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України (і яка відноситься до списку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №202 від 31.03.1994), яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

В даному випадку пенсійний орган не навів переконливих обґрунтувань, що здобуття освіти в університеті не може бути віднесено до професійно-технічного навчання.

Підсумовуючи викладене, суд констатує, що обрахунок пільгового стажу позивача здійснено відповідачем без дотримання вимог законодавства, а тому рішення Головного управління Пенсійного Фонду України в Полтавській області від 14.03.2025 №04635001850 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивача, суд, вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 14.03.2025 №04635001850 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди навчання з 01.09.1998 по 30.06.2002 та з 01.08.2002 по 29.06.2003 в Національному гірничому університеті та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Позовні вимоги в частині зобов`язання відповідача зарахувати до пільгового стажу ОСОБА_1 період навчання в Національному гірничому університеті з 01.07.2002 по 31.07.2002 та 30.06.2023 задоволенню не підлягають, оскільки в матеріалах справи відсутні відомості стосовно навчання позивача у вказаний період.

Крім того, задоволенню також не підлягають позовні вимоги щодо зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити пенсію ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 07.03.2025 року, оскільки повноваження щодо призначення пенсії належить до компетенції відповідача і суд не може підміняти цей орган або перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Рекомендаціями Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої 11 березня 1980 року на 316-й нараді, визначено, що під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення, а тому рішення суду про зобов`язання відповідача призначити позивачу пенсію є формою втручання у повноваження.

Суд не може підміняти пенсійний орган, уповноважений на виконання функцій з розрахунку та призначення пенсій громадянам.

Питання про призначення пенсії буде вирішено в межах повторного розгляду заяви про призначення пенсії.

Таким чином позов підлягає частковому задоволенню.

V. РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно з частиною третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Водночас, як визначено частиною восьмою цієї статті, у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Оскільки передумовою для виникнення цього спору є протиправне рішення відповідача, суд вважає за необхідне компенсувати судові витрати позивача у повному розмірі.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, буд. 34, м. Полтава, 36000, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Полтавській області від 14.03.2025 №04635001850 про відмову у призначенні пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди навчання з 01.09.1998 по 30.06.2002 та з 01.08.2002 по 29.06.2003 в Національному гірничому університеті та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про призначення пенсії відповідно до частини 3 статті 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн (дев`ятсот шістдесят вісім гривень дев`яносто шість копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя М.В. Довгопол