Рішення № 127659889, 27.05.2025, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2025 рокусправа № 380/6299/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Грень Н.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії,

у с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №913270151594 від 18.02.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу» згідно із заявою від 10 лютого 2025 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 10 лютого 2025 року та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії з 10 лютого 2025 року, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управлінням ДПС у Львівській області №20-13-01-10-21 від 10.02.2025 та №21-13-01-10-21 від 10.02.2025.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 10.02.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII. Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №913270151594 від 18.02.2025 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII. Позивач вважає вказану відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області протиправною та такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 04.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач правом на подачу відзиву не скористався.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 (надалі - позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003.

Позивач 10.02.2025 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про переведення її на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 №889-VIII.

Керуючись пунктом 4 Порядку призначення пенсій деяким категоріям осіб, затвердженим Постановою КМУ від 14.09.2016 №622 та враховуючи, що позивачка на момент звернення із заявою не перебувала на державній службі, для обчислення розміру пенсії до заяви нею подано Довідку про складові заробітної плати для державного службовця, який до 1 січня 2024 р. працював та звільнився з державних органів, що провели класифікацію посад державної служби, або який працював у державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, посаду якого не було класифіковано, або який працював у державних органах, що не провели класифікацію посад державної служби (посадовий оклад, надбавка за ранг, надбавка за вислугу років) станом на лютий 2025 року, видану Головним управлінням ДПС у Львівській області 10.02.2025 за №20-13-01-10-21 та Довідку про інші складові заробітної плати для призначення пенсії особі, яка має не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, та яка на дату виходу на пенсію не займала посаду в державних органах, що провели класифікацію посад державної служби, яку було класифіковано, або працювала у державних органах, які не провели класифікацію посад державної служби за січень 2025 року видану Головним управлінням ДПС у Львівській області 10.02.2025 за №21- 13-01-10-21.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №913270151594 від 18.02.2025 позивачці відмовлено у переведенні на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VIII з тих підстав, що періоди роботи посадових осіб в органах державної податкової служби на посадах, в період перебування на яких були присвоєні персональні чи спеціальні звання не зараховуються до стажу роботи на посадах, віднесених до категорії посад державної служби, визначених статтею 25 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII.

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом.

При вирішенні спору суд керувався таким.

10.12.2015 Верховною Радою України прийнято Закон України «Про державну службу» №889-VIII, який набрав чинності 01 травня 2016 року.

Згідно із пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII втратив чинність Закон України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993, крім статті 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Відповідно до пункту 10 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державну службу» №889-VIII державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених статтею 25 Закону України "Про державну службу" та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Відповідно до частини 1 статті 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723-XII на одержання пенсії державних службовців мають право жінки, які досягли віку 60 років, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Відмовляючи в призначенні пенсії державного службовця відповідач не зарахував до стажу державної служби позивачки періоди її роботи в органах державної податкової служби з 29.01.1991 по 21.04.2017.

Відповідно до пункту 8 розділу XI «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII стаж державної служби за період роботи (служби) до набрання чинності цим Законом обчислюється у порядку та на умовах, установлених на той час законодавством.

Постановою Кабінету Міністрів України №283 від 03.05.1994 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби (діяв до набрання законної сили Законом України №889-VIII), яким визначено посади і ранги, час роботи в яких зараховується до стажу державної служби. Обчислений відповідно до цього Порядку стаж державної служби застосовується для встановлення державним службовцям надбавки за вислугу років, надання додаткових оплачуваних відпусток та призначення пенсії. Цим Порядком визначаються посади і органи, час роботи в яких зараховуються до стажу державної служби.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2 вказаного Порядку до стажу державної служби зараховується, зокрема, робота керівних працівників і спеціалістів в апараті державної податкової служби, її територіальних органів.

Відповідно до запису 06 трудової книжки ОСОБА_1 29.01.1991 на підставі наказу №3-л позивач була вперше призначена на посаду в Державній податковій інспекції м. Бердичева.

Відповідно до частини другої статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993 при встановленні категорій посад державних службовців зроблено посилання на «інші прирівняні до них посади».

Частиною першою статті 25 Закону України «Про державну службу» №3723-XII було визначено, що основними критеріями класифікації посад державних службовців є організаційно-правовий рівень органу, який приймає їх на роботу, обсяг і характер компетенції на конкретній посаді, роль і місце посади в структурі державного органу.

Загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті з 16.12.1993 визначав Закон України «Про державну службу» №3723-ХІІ.

Відповідно до статті 1 цього Закону державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.

Відповідно до частини другої статті 9 зазначеного Закону, регулювання правового становища державних службовців, що працюють в апараті органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України. Із наведеної норми вбачається, що правове становище державних службовців, які працюють в апараті інших органів, може регулюватися іншими спеціальними законами. При цьому, Закон України «Про державну службу» № 3723- ХІІ застосовується до таких службовців в частині, яка не врегульована спеціальними законами.

Спеціальним законом, що визначав статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності був Закон України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», а з 12.08.2012 - Податковий кодекс України.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні», Державна податкова адміністрація України, якій за змістом частин другої та третьої цієї статті підпорядковані державні податкові адміністрації в областях, є центральним органом виконавчої влади.

Посадовою особою органу державної податкової служби за правилами частини першої статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», може бути особа, яка має освіту за фахом та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Державною податковою адміністрацією України. Посадові особи органів державної податкової служби підлягають атестації, після якої таким особам присвоюються спеціальні звання (ч.5, 6 ст.15 цього Закону).

Частиною четвертою статті 15 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 №509-XII передбачено, що посадові особи державних податкових інспекцій не мають права займатися підприємницькою діяльністю, а також працювати за сумісництвом на підприємствах, в установах і організаціях (крім наукової та викладацької діяльності). Частиною восьмою вказаної статті передбачено, що посадовим особам органів державної податкової служби присвоюються відповідні спеціальні звання.

Тобто, даною нормою було установлено умови, за яких особи не можуть бути службовцями податкових органів, які кореспондуються з вимогами статті 12 Закону України «Про державну службу» №3723-XII щодо обмежень, пов`язаних із прийняттям на державну службу та її проходженням.

Статтею 6 Закону України від 04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» визначено, що видатки на утримання органів державної податкової служби визначаються Кабінетом Міністрів України і фінансуються з державного бюджету.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що посадові особи державної податкової служби, яким за наслідками атестації присвоєно спеціальні звання, та які займали посади в державних органах щодо практичного виконання завдань і функцій держави (зокрема у сфері податкової політики) у період до 12.08.2012, перебувають на державній службі та є державними службовцями.

З 12.08.2012 пунктом 344.1 статті 344 Податкового кодексу України визначено, що період роботи посадових осіб контролюючих органів, крім діючих у них підрозділів податкової міліції (у тому числі тих, яким присвоєні спеціальні звання) зараховується до стажу державної служби та стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, що дає право на призначення пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" незалежно від місця роботи на час досягнення віку, передбаченого зазначеним Законом.

Вказане також кореспондується із частиною вісімнадцятою статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ від 16.12.1993, згідно якої період роботи посадових осіб в органах державної податкової та митної служб на посадах, на яких відповідно до закону присвоювалися спеціальні та/або персональні звання, зараховується до стажу державної служби, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Законом України від 04.12.1990 № 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», як і Податковим кодексом України не врегульовано питання пенсійного забезпечення посадових осіб державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, тому при вирішенні таких питань підлягають застосуванню положення Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, зокрема стаття 37, за правилами якої право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, мають не менше як 10 років стажу державної служби та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців.

Аналогічну позицію виклав Верховний Суд України в постанові від 22.10.2013 у справі № 21-340а13 зазначивши, що посадові особи державної податкової служби, яким присвоєно спеціальні звання, є державними службовцями зі спеціальним статусом, а тому період проходження такої служби в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1994 року №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.

Згідно записів трудової книжки ОСОБА_1 з 29.01.1991 по 21.04.2017 працювала на різних посадах в органах державної податкової служби: Державній податковій інспекції міста Бердичева, Державній податковій інспекції по Городоцькому районі Львівської області, Державній податковій адміністрації у Городоцькому районі, Державній податковій інспекції у Городоцькому районі, Городоцькій міжрайонній державній податковій інспекції, Державній податковій інспекції у Городоцькому районі, Городоцькій міжрайонній державній податковій інспекції, Городоцькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області, Городоцькій об`єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Записи у трудовій книжці ОСОБА_1 свідчать про те, що:

- 30.03.1994 позивачка прийняла присягу державного службовця (запис у трудовій книжці № 9);

-01.06.1994 згідно наказу №25-0 позивачці присвоєно персональне звання «інспектор податкової служби ІІІ рангу» (запис у трудовій книжці №10);

- 28.11.1994 позивачка прийняла присягу державного службовця (запис у трудовій книжці № 11);

- 03.09.1998 згідно наказу №92-0 позивачці присвоєно персональне звання «інспектор податкової служби ІІ рангу» (запис у трудовій книжці №16);

- 01.11.2002 згідно наказу №88-0 позивачці присвоєно спеціальне звання «інспектор податкової служби І рангу» (запис у трудовій книжці №19);

- 01.12.2005 згідно наказу №87-0 позивачці присвоєно спеціальне звання «радник податкової служби ІІІ рангу» (запис у трудовій книжці №21);

- 04.07.2013 згідно наказу №3-О позивачці присвоєно 11 ранг державного службовця (запис у трудовій книжці №26);

- 01.01.2014 згідно наказу №48-О позивачці присвоєно спеціальне звання «радник податкової та митної справи ІІІ рангу» (запис у трудовій книжці №27);

- 21.04.2017 припинено державно службу (запис у трудовій книжці №31).

Таким чином, суд вважає, що період 26 років 2 місяці та 24 дні проходження служби позивачки в податкових органах має зараховуватися до стажу державної служби, який дає право на пенсію державного службовця відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 №3723-XII.

Станом на день набрання чинності Закону України «Про державну службу» №889- VIII стаж державної служби позивачки становить 30 років 06 місяці 04 дні.

За таких обставин станом на 01.05.2016 позивач перебувала на державній службі та мала необхідний стаж 10 років, досягла передбаченого віку 60 років для переведення її на пенсію відповідно до статті 37 Закону України «Про державну службу».

Відповідно до частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Отже, позивач при зверненні щодо переведення на пенсію державного службовця дотримала усі визначені законом вимоги та надала необхідні документи. В оскаржуваному рішенні відсутні посилання на недотримання позивачем порядку такого звернення, а відсутність необхідного стажу державної служби є єдиною підставою відмови у переведенні.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до вимог статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа (частина перша статті 139 КАС України).

Оскільки, позивач звільнена від сплати судового збору, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 6, 14, 242, 243, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

у х в ал и в:

1. Позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Харківській області (Свободи, Держпром, 3 під., 2 поверх ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області №913270151594 від 18.02.2025 про відмову ОСОБА_1 в переведенні на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про державну службу» згідно із заявою від 10 лютого 2025 року.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу» з 10 лютого 2025 року та здійснити нарахування (перерахунок) та виплату такої пенсії з 10 лютого 2025 року, виходячи з розміру заробітної плати, зазначеної у довідках Головного управлінням ДПС у Львівській області №20-13-01-10-21 від 10.02.2025 та №21-13-01-10-21 від 10.02.2025.

4. Судові витрати розподілу не підлягають.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

СуддяГрень Наталія Михайлівна