Рішення № 127659095, 20.05.2025, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року справа № 320/5610/23

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Клименка В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

за участю сторін:

позивача - ОСОБА_1 ;

представника відповідача - Бовтуненко М.А.,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач та/або ОСОБА_1 ) з позовом до Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області (далі - відповідач та/або Дмитрівська сільська рада) та просить суд визнати незаконним та скасувати рішення Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 27.09.2022 № 13/21 «Детальний план території для розміщення змішаної житлової та громадської забудови в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила, Бучанського району Київської області», яким затверджено детальний план території для розміщення змішаної житлової та громадської забудови в межах кварталів, обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідачем не було оприлюднено проєкт «Детального плану території для розміщення змішаної житлової та громадської забудови в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області» та звіту про його стратегічну екологічну оцінку. Повідомлення не містить дати і часу опублікування на офіційному вебсайті, а також графічних матеріалів та пояснювальної записки до детального плану. З урахуванням наведеного позивач вважає, що Дмитрівською сільською радою порушено вимоги статей 19, 21 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території».

Окрім згаданого ОСОБА_1 стверджує, що відповідачем не забезпечено інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засобами масової інформації, що поширюються на відповідній території, офіційного опублікування повідомлення про громадське обговорення проєкту детального плану території, а лише розміщено два повідомлення в газеті «Голос України» від 23.08.2022 та «Новий день» від 20.08.2022.

При цьому позивач наголошує, що повідомлення в газеті «Голос України»

від 23.08.2022, у розумінні Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 № 555, не може вважатися належним повідомленням про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проєкті містобудівної документації, оскільки не містить значної частини обов`язкових складових такої документації.

Одночасно позивач наполягає на тому, що при прийнятті спірного рішення Дмитрівською сільською радою порушено вимоги пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій».

Відповідач, заперечуючи стосовно задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву від 09.08.2023 вказав, що спірне рішення прийнято ним в порядок, спосіб та в межах наданих йому повноважень. Повідомлення про опублікування детального плану території містить всі необхідні відомості, встановлені законом та стверджує про відсутність обставин порушення вимог пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», з урахуванням наявного рішення у справі № 640/17011/20 та положень ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану території». Крім цього відповідачем зазначено обставини, які, на думку останнього, спричинили виникнення даного спору (т. 1, а.с. 81-90).

Разом з цим позивачем подано відповідь на відзив на позовну заяву (вх. № 82847 від 01.12.2023), у якій він зазначає про порушення відповідачем строку публікації оголошення про оскарження спірного рішення та наводить спростування тверджень відповідача щодо підстав виникнення судового спору. При цьому, на думку позивача, розробник та замовник проєкту користувався рішенням у справі № 640/17011/20 з мережі інтернет. Також позивач наполягає на протиправності оскаржуваного рішення (т. 2, а.с. 119-126).

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 14.03.2023 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду (суддя ОСОБА_2 ) від 20.06.2023 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

30.07.2024 відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв`язку із звільненням судді ОСОБА_2 з посади, головуючим для розгляду даної справу визначено суддю Кушнову А.О., справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О. 09.09.2024, що підтверджується актом канцелярії суду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.09.2024 прийнято адміністративну справу №320/5610/23 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі на 22.10.2024.

У підготовчому судовому засіданні 22.10.2024 судом виявлені недоліки позовної заяви, які є підставою для залишення позовної заяви без руху та надання позивачу строку для усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк з дня отримання (вручення) повного тексту ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позову.

29.10.2024 канцелярією суду зареєстровано заяву позивача від 29.10.2024 щодо усунення недоліків позову, до якої додано докази усунення недоліків позову.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.10.2024 продовжено розгляд адміністративної справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання у справі на 12.11.2024.

Протокольною ухвалою від 12.11.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із наданням відповідачу додаткового часу для подачі доказів на 03.12.2024.

Протокольною ухвалою від 03.12.2024 підготовче судове засідання відкладено у зв`язку із наданням сторонам додаткового часу для подачі доказів на 17.12.2024.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.12.2024 судом витребувано докази у відповідача та відкладено підготовче засідання на 28.01.2025.

Також протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 17.12.2024, судом відмовлено у задоволенні клопотання адвоката Рябоконя Сергія Васильовича про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору, на стороні відповідача.

У судовому засіданні 28.01.2025 долучено до матеріалів справи заяву ТОВ «ДАРТ БІЛДІНГ УКРАЇНА» від 27.01.2025, подану через систему «Електронний Суд», проте враховуючи відсутність у такій заяві прохальної частини, остання по суті судом не вирішувалася. Водночас в судовому засіданні 28.01.2025, судом протокольною ухвалою закрито підготовче провадження так призначено розгляд справи по суті на 25.02.2025.

У судовому засіданні 25.02.2025, судом, з урахування клопотання Дмитрівської сільської ради від 24.02.2025 про відкладення розгляду справи, розгляд справи відкладено на 13.03.2025.

У судовому засіданні 13.03.2025 позивач позовні вимоги підтримав, у той час коли представник відповідача щодо їх задоволення заперечував. В судовому засіданні 13.03.2025 оголошено перерву до 01.04.2025.

У судовому засіданні 01.04.2025 судове засідання продовжено зі стадії питань позивача до відповідача, розпочато дослідження матеріалів справи. В судовому засіданні 01.04.2025 оголошено перерву до 06.05.2025.

У судовому засіданні 06.05.2025 судове засідання продовжено зі стадії дослідження матеріалів справи. В судовому засіданні 06.05.2025 закінчено з`ясування та відкладено судове засідання на 15.05.2025.

У судовому засіданні 15.05.2025 проведені судові дебати, суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву у судовому засіданні до 20.05.2025.

У судовому засіданні 20.05.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

Рішенням двадцять першої сесії восьмого скликання Дмитрівської сільської ради Бучанського району Київської області від 27.09.2022 № 13/21 «Про затвердження детального плану території в с. Мила Бучанського району Київської області» вирішено затвердити детальний план території для розміщення змішаної житлової та громадської забудови в межах кварталів, обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області площею 4,8668 га

(далі - оскаржуване та/або спірне рішення, детальний план території) (т. 3, а.с. 7).

ОСОБА_1 не погоджується зі спірним рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на що звернувся до суду з метою захисту своїх порушених прав та охоронюваних законом інтересів.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час їх виникнення та враховує наступне.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлює Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).

Відповідно до пункту 3, 11 частини 1 статті 1 окресленого закону детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території; проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об`ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об`єктів будівництва.

Згідно із частиною 2 статті 2 Закону № 3038-VI інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

Містобудівна документація підлягає стратегічній екологічній оцінці в порядку, встановленому Законом України "Про стратегічну екологічну оцінку". Розділ "Охорона навколишнього природного середовища", що розробляється у складі проекту містобудівної документації, одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку, який має відповідати вимогам Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку" (ч. 4 ст. 2 Закону № 3038-VI).

В силу вимог частини 1 статті 8 Закону № 3038-VI планування територій здійснюється на державному, регіональному та місцевому рівнях відповідними органами виконавчої влади, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування.

Рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації (ч. 3 ст. 8 Закону № 3038-VI).

Своєю чергою положеннями частини 1 статті 19 Закону № 3038-VI регламентовано, що детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель, у тому числі обмежень використання приаеродромної території, встановлених відповідно до Повітряного кодексу України.

Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід`ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.

Згідно із частиною 1 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території визначає: 1) принципи планувально-просторової організації забудови; 2) червоні лінії та лінії регулювання забудови; 3) у межах визначеного комплексним планом, генеральним планом населеного пункту функціонального призначення режим та параметри забудови території, розподіл територій згідно з будівельними нормами; 4) містобудівні умови та обмеження (у разі відсутності плану зонування території) або уточнення містобудівних умов та обмежень згідно із планом зонування території; 5) потребу в підприємствах і закладах обслуговування населення, місце їх розташування; 6) доцільність, обсяги, послідовність реконструкції забудови; 7) черговість та обсяги інженерної підготовки території; 8) систему інженерних мереж; 9) порядок організації транспортного і пішохідного руху; 10) порядок комплексного благоустрою та озеленення, потребу у формуванні екомережі; 11) межі прибережних захисних смуг і пляжних зон водних об`єктів (у разі відсутності плану зонування території).

Детальний план території складається із графічних і текстових матеріалів (ч. 5 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Склад, зміст, порядок розроблення та затвердження детального плану території визначаються Кабінетом Міністрів України (ч. 6 ст. 19 Закону № 3038-VI).

Разом з цим частинами 7, 8, 9 статті 19 Закону № 3038-VI доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися. Загальна доступність матеріалів детального плану території забезпечується відповідно до вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" шляхом надання їх за запитом на інформацію, оприлюднення, у тому числі у формі відкритих даних, на єдиному державному веб-порталі відкритих даних, офіційному веб-сайті центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури, веб-сайті відповідного органу місцевого самоврядування, внесення відповідних даних до Державного земельного кадастру та містобудівного кадастру.

У разі наявності в детальному плані території інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, така інформація подається у вигляді окремого файлу, формат якого визначається Кабінетом Міністрів України, та підписується кваліфікованими електронними підписами відповідальними особами, які розробили детальний план території.

Детальний план території розглядається і затверджується сільською, селищною, міською радою протягом 30 днів з дня його подання.

Детальний план території не підлягає експертизі.

Частиною 1 статті 21 Закону № 3038-VI встановлено, що громадському обговоренню підлягають розроблені в установленому порядку проекти містобудівної документації на місцевому рівні: комплексні плани, генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій, детальні плани територій.

При цьому затвердження на місцевому рівні містобудівної документації, зазначеної у частині першій цієї статті, без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється (абз. 1 ч. 2 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Аналогічні положення закріплені і в пункті 17 Порядку проведення громадських слухань щодо врахування громадських інтересів під час розроблення проектів містобудівної діяльності на місцевому рівні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2011 №555 (далі - Порядок №555, у редакції чинній до 25.10.2022), у відповідності до якого затвердження містобудівної документації без проведення громадського обговорення проектів такої документації забороняється. Матеріали щодо розгляду пропозицій громадськості є невід`ємною складовою зазначеної документації.

Аналізуючи наведені положення Закону № 3038-VI, суд приходить до висновку, що детальний план території це містобудівна документація на місцевому рівні, який розробляється за рішенням відповідної, зокрема, сільської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.

Одночасно доступ до матеріалів детального плану території, крім інформації, яка відповідно до закону становить державну таємницю або належить до інформації з обмеженим доступом, не може обмежуватися, а проєкт детального плану території підлягає обов`язковому громадському обговоренню.

У свою чергу частина 3 статті 21 Закону № 3038-VI передбачає, що замовники містобудівної документації зобов`язані забезпечити:

1) оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні з прогнозованими правовими, економічними наслідками та наслідками для довкілля, у тому числі для здоров`я населення;

2) оприлюднення проектів містобудівної документації на місцевому рівні, пояснювальної записки, розділу "Охорона навколишнього природного середовища" або звіту про стратегічну екологічну оцінку на своїх офіційних веб-сайтах, а також вільний доступ до такої інформації громадськості;

3) реєстрацію, розгляд та врахування пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

4) проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні;

5) узгодження спірних питань між громадськістю і замовниками містобудівної документації на місцевому рівні через погоджувальну комісію;

6) оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні.

В розрізі положень частин 4, 5, 6, 7 статті 21 Закону № 3038-VI оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику містобудівної документації.

Пропозиції громадськості подаються у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, який не може становити менш як 30 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Пропозиції, подані після встановленого строку, не розглядаються.

Громадські слухання щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться у строк, визначений для проведення процедури громадського обговорення, але не раніше 10 днів з дня оприлюднення проекту містобудівної документації на місцевому рівні.

Для розгляду спірних питань, що виникають у процесі громадського обговорення, може утворюватися погоджувальна комісія.

До складу погоджувальної комісії входять:

1) посадові особи замовника містобудівної документації;

2) представники органу земельних ресурсів, природоохоронного і санітарно-епідеміологічного органу, органу містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини та інших органів;

3) представники професійних об`єднань та спілок, архітектори, науковці;

4) уповноважені представники громадськості, які обираються під час громадських слухань. Кількість представників громадськості має становити не менш як 50 відсотків і не більш як 70 відсотків загальної чисельності комісії.

Головою погоджувальної комісії є посадова особа замовника містобудівної документації.

Погоджувальна комісія протягом двох тижнів після її утворення розглядає спірні питання, зафіксовані у протоколі громадських слухань, та ухвалює рішення про врахування або мотивоване відхилення таких пропозицій (зауважень).

Засідання погоджувальної комісії є правомочним, якщо у ньому взяли участь не менш як дві третини її членів (з них не менше половини - представники громадськості).

Рішення погоджувальної комісії оформлюється протоколом.

У разі неможливості врегулювати спірні питання між сторонами погоджувальною комісією остаточне рішення приймає замовник містобудівної документації. Урегульовані погоджувальною комісією спірні питання між сторонами або прийняті замовником містобудівної документації рішення є підставою для внесення змін до проекту відповідної документації.

Оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проектів містобудівної документації на місцевому рівні здійснюється у двотижневий строк з дня їх прийняття шляхом опублікування в засобах масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення таких рішень на офіційних веб-сайтах замовників містобудівної документації (ч. 8 ст. 21 Закону № 3038-VI).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 555 проведення громадських слухань щодо проектів містобудівної документації на місцевому рівні (далі - громадські слухання) здійснюється в рамках проведення процедури громадського обговорення під час розроблення відповідних проектів містобудівної документації із урахуванням вимог Закону України "Про стратегічну екологічну оцінку".

Відповідно до абзацу 2 пункту 4 Порядку № 555 оприлюднення розроблених в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації здійснюється не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

У пункті 6 Порядку №555 зазначено, що оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.

Згідно із пунктом 5 Порядку №555 повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити:

1) інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі;

2) основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації;

3) відомості про замовника та розробника проектів містобудівної документації та підстави для їх розроблення;

4) інформацію про місце і строки ознайомлення з проектом містобудівної діяльності, пояснювальною запискою, розділом «Охорона навколишнього природного середовища», який розробляється у складі проекту містобудівної документації та одночасно є звітом про стратегічну екологічну оцінку;

5) інформацію про посадову особу замовника містобудівної документації, відповідальну за забезпечення організації розгляду пропозицій, та адресу, за якою можуть надсилатися пропозиції (зауваження);

6) відомості про строк подання і строк завершення розгляду пропозицій;

6-1) інформацію про дату, час і місце проведення громадських слухань;

7) інформацію стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо).

Осіб, які забезпечують роботу з розгляду пропозицій громадськості, призначає замовник містобудівної документації. Зазначені особи є відповідальними за автентичність проектів містобудівної документації.

Аналіз положень статті 21 Закону №3038-VI у взаємозв`язку із положеннями Порядку №555 дає суду підстави вважати, що у замовника містобудівної документації наявний обов`язок щодо оприлюднення в установленому законодавством порядку проектів містобудівної документації не пізніш як у місячний строк з дня їх подання розробником до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради шляхом розміщення матеріалів (планшетів, макетів) у визначеному органом місцевого самоврядування місці та інформування громадян через розповсюдження брошур і повідомлень, засоби масової інформації, що поширюються на відповідній території, а також розміщення інформації на офіційному веб-сайті замовника містобудівної документації.

Своєю чергою оприлюднення прийнятих рішень щодо розроблення містобудівної документації на місцевому рівні, проектів містобудівної документації на місцевому рівні є підставою для подання пропозицій громадськості замовнику у строк, визначений замовником містобудівної документації.

При цьому положеннями Порядку №555 чітко визначено перелік вимог до повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації.

Отже, громадські слухання щодо проєктів містобудівної документації на місцевому рівні проводяться шляхом оприлюднення таких проєктів, надання особам, які мають право на подання пропозицій до проєктів містобудівної документації на місцевому рівні, строку для подання таких пропозицій, а також шляхом безпосереднього подання пропозицій громадськістю до відповідного органу місцевого самоврядування; утворення погоджувальної комісії у разі необхідності та, відповідно, оприлюднення результатів розгляду пропозицій громадськості до проєктів містобудівної документації.

Цей висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, висловленою зокрема, у постановах від 21 червня 2018 року у справі № 826/4504/17, від 14 серпня 2018 року у справі № 695/725/15-а, від 19 вересня 2018 року у справі № 463/1230/16-а, від 19 червня 2019 року у справі № 815/1884/18, від 13 березня 2020 року у справі № 320/6466/18.

Суд звертає увагу, що позивач на аркуші 6 позовної заяви (т. 1, а.с. 6) не заперечує обставин публікації відповідачем двох повідомлень про проведення громадського обговорення, а саме в газетах «Голос України» від 23.08.2022 (далі - повідомлення 1) та «Новий день» від 20.08.2022 (далі - повідомлення 2), однак стверджує, що повідомлення 1 не відповідає пунктами 4, 5 Порядку № 555.

Надаючи оцінку окресленим доводам позивача, суд звертає увагу на таке.

Так, в матеріалах справи міститься вирізка з газети «Суспільство» за 23.08.2022

(т. 3, а.с. 73), де розміщено повідомлення про оприлюднення проєкту детального плану території із зазначенням строку подання зауважень та пропозицій з 23.08.2022 по 22.09.2022 (включно).

Також відповідне повідомлення опубліковано в газеті «Новий день» від 20.08.2022 (т. 3, а.с. 74-75) та газеті «Голос України» від 23.08.2022, що не заперечується позивачем.

Разом з цим, судом встановлено, що за посиланням: https://dtg.gov.ua/pub-info/33456-detalnii-plan-teritoriyi-dlia-rozmishhennia-zmisanoyi-zitlovoyi-ta-gromadskoyi-zabudovi-v-mezax-kvartaliv-obmezenix-vuliciami-s розміщено повідомлення про опублікування проєкту детального плану території (далі - повідомлення).

З матеріалів справи прослідковується, що в повідомленні відповідачем у пункті 1 відображено таку інформацію:

« 1. Повна назва документа державного планування, що пропонується та стислий виклад його змісту.

Повна назва: Детальний план території для розміщення змішаної житлової та громадської забудови в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області (далі - ДПТ, ДДП).

Замовником проєкту є Дмитрівська сільська рада (08112, Київська обл., Бучанський р-н, с. Дмитрівка, вул. Садова, буд. 2, ел.адреса: archi@dtg.gov.ua) (далі - Замовник)

Розробником проєкту є ТОВ «ІНСТИТУТ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ»

Детальний план території для розміщення змішаної житлової та громадської забудови в межах кварталів обмежених вулицями Спортивна, Дослідна, Європейська та Дипломатична в с. Мила Бучанського району Київської області розроблено ТОВ «ІНСТИТУТ ПРОСТОРОВОГО ПЛАНУВАННЯ ТЕРИТОРІЙ» на підставі таких даних: рішення ХVI сесії VIІІ скликання Дмитрівської сільської ради №17/16 від 21.12.2021 р., завдання на проектування, інженерно-топографічний план в М 1:1000, який виготовлено ФОП ОСОБА_3 в 2021 р., генеральний план с. Мила, розробленого ДП «УКРНДПІЦИВІЛЬБУД» та ін. вихідні документи та натурні обстеження.

Детальний план території розробляється з метою:

забезпечення комплексності забудови території;

деталізації планувальної структури території, просторової композиції, параметрів забудови та ландшафтної організації частини території населеного пункту;

уточнення ліній регулювання забудови;

уточнення меж всіх обмежень у використанні земель згідно із законодавством, державними будівельними нормами, санітарно-гігієнічними нормами, спеціальною документацією;

визначення параметрів забудови окремих земельних ділянок;

визначення містобудівних умов та обмежень;

визначення розподілу територій згідно з будівельними нормами відповідно до генерального плану с. Мила функціонального призначення, режиму та параметрів забудови території;

обґрунтування потреб у формуванні нових земельних ділянок, формування земельних ділянок та визначення їх цільового призначення, відображення існуючих земельних ділянок та їх функціонального використання;

1. визначення потреб у підприємствах та установах обслуговування, аварійно- рятувальних підрозділах, фонді захисних споруд цивільного захисту, місць їх розташування;

2. створення належних умов охорони і використання об`єктів культурної спадщини та природоохоронних територій та об`єктів, інших об`єктів, що підлягають охороні відповідно до законодавства;

3. визначення напрямів, черговості та обсягів подальшої діяльності щодо:

попереднього проведення інженерної підготовки та інженерного забезпечення території;

створення транспортної інфраструктури, організації транспортного і пішохідного руху, розміщення місць паркування транспортних засобів;

охорони та поліпшення стану навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки;

комплексного благоустрою та озеленення;

використання підземного простору та створення фонду захисних споруд цивільного захисту.

Територія проектування, орієнтовною площею 4,8668 га, розташована в північній частині с. Мила, в межах кварталів сельбищної забудови. Основний планувальний каркас був сформований проектними рішеннями генерального плану с. Мила і склався із вулично-дорожньої мережі, яка сформувала квартали садибної та змішаної житлової забудови, які освоюються протягом останніх 10 років, і ув`язала із вже сформованою сельбищною забудовою.

Основною планувальною віссю в с. Мила залишається дорога І категорії державного значення Київ-Чоп (М-06).

Основні техніко-економічні показники.

Багатоквартирна забудова. Проектом детального плану території передбачається будівництво житлової забудови, де забезпечується рівень комфорту не нижче мінімально допустимого.

Проектним рішенням детального плану по вулиці Дослідній, на земельних ділянках, площею 0,1000 га та 0,2000 га з кадастровими номерами 3222484405:03:001:5105 та 3222484405:03:001:5541, передбачається розташування чотирьохповерхового житлового будинку на 72 квартири з нежитловими приміщеннями.

По вул. Дипломатичній, Дослідній та Європейській на земельних ділянках, площею 1,4400 га та 0,1800 га з кадастровими номерами 3222484405:03:001:5271 та 3222484405:03:001:5013, передбачається розташування багатоквартирної забудови, зокрема чотирьохповерхового житлового будинку на 158 квартир з нежитловими приміщеннями та необхідними об`єктами інженерної та транспортної інфраструктури для обслуговування зазначеної забудови.

Слід зазначити, що розміщення будинків, їх площа та співвідношення квартир в багатоквартирних будинках можуть уточнюватися на подальших стадіях проектування.

Садибна забудова. Рішенням детального плану на перспективу зберігаються існуючі житлові будинки. Також в межах детального плану території передбачено будівництво садибної забудови одноквартирного типу. Територія для садибної забудови становить - 2,9468 га, кількість будинків - 31, зокрема 17 існуючих та 14 раніше запроектованих.».

Аналізуючи наведене, суд констатує, що дане повідомлення відповідає вимогам підпункту 1 пункту 5 Порядку № 555, адже містить інформацію про мету, склад та зміст містобудівної документації, викладену у скороченій та доступній для широкої громадськості формі.

Щодо виконання підпункту 2 пункту 5 Порядку № 555, суд нагадує, що означеним положенням передбачено повідомлення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості у проекті містобудівної документації має містити основні техніко-економічні показники, зокрема графічні матеріали, що відображають зміст містобудівної документації.

Як вже було вказано судом вище повідомлення містить в собі основні техніко-економічні показники.

Суд наголошує, що положення Порядку № 555 не передбачають відображення повних техніко-економічних показників, встановлених Додатком В ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану», але лише вимагає зазначення основних показників, які на думку суду, відображені в повідомленні 1.

Щодо графічних матеріалів, то суд вказує, що відповідно до ДБН Б.1.1-14:2012 «Склад та зміст детального плану» до складу графічної частини детального плану входить: Схема розташування території у планувальній структурі населеного пункту (району); план існуючого використання території; опорний план; схема планувальних обмежень; проектний план; план червоних ліній; схема організації руху транспорту і пішоходів; схема інженерної підготовки території та вертикального планування; схема інженерних мереж, споруд і використання підземного простору; креслення поперечних профілів вулиць; схема інженерно-технічних заходів цивільного захисту (цивільної оборони).

Суд звертає увагу на те, що повідомлення опубліковано відповідачем в період воєнного стану, а тому, на переконання суду, відображення у ньому графічних матеріалів детального плану території, в умовах повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну, може мати своїм наслідком загрозу національній безпеці України.

При цьому позивач не заперечує тих обставин, що відповідачем розміщено повідомлення про можливість ознайомитися з детальним планом у відділі містобудування та архітектури Дмитрівської сільської ради (т. 1, а.с. 17).

Отже, на переконання суду, враховуючи загальновідомі обставини збройної агресії російської федерації проти України, суд вважає, посилання позивача стосовно порушення відповідачем частини 7 статті 19 Закону № 3038-VI не можуть бути покладені в основу рішення про задоволення позовних вимог, як і обставини не відображення останнім графічних матеріалів в загальному доступі.

Суд наголошує, що в даному випадку, забезпечено баланс між уникненням можливої загрози національній безпеці України та забезпечення участі громадськості у громадському обговоренні проєкту детального плану території шляхом безпосереднього ознайомлення з графічними матеріалами в приміщенні суб`єкта владних повноважень.

Отже, на переконання суду, в контексті фактичних обставин справи, стверджувати про порушення прав громадськості у громадському обговоренні детального плану території не вбачається за можливе.

Крім цього, суд зауважує, що повідомлення містить дату початку та строки здійснення процедури громадського обговорення, способи участі громадськості, дату, час і місце проведення запланованих громадських слухань, інформацію про орган, від якого можна отримати інформацію та адресу, за якою можна ознайомитися з проєктом документа державного планування, звітом про стратегічну екологічну оцінку та екологічною інформацією, орган, до якого подаються зауваження та строки подання зауважень (т. 1, а.с. 14-16).

Разом з цим відсутність інформації в повідомленні стосовно запланованих інформаційних заходів (презентація, прилюдне експонування, телевізійні програми, публічні конференції тощо) не вказує про не дотримання відповідачем процедури громадських обговорень проєкту детального плану території, а лише свідчить про відсутність планування таких заходів.

Водночас не здійснення відповідачем інформування громадян про громадські слухання проєкту детального плану шляхом розповсюдження брошур і повідомлень не є беззаперечним свідченням порушення порядку повідомлення та проведення громадських слухань, адже про останні відповідачем повідомлено в засобах масової інформації, а також шляхом розміщення інформації на власному офіційному вебсайті.

Також суд звертає увагу, що в матеріалах справи наявний протокол громадських слухань з обговорення проєкту детального плану території від 22.09.2022 (т. 1, а.с. 22-33) відповідно до якого позивач був присутній на громадських слуханнях, задавав питання, тобто фактично реалізовував своє право на участь у громадському обговоренні проєкту детального плану територій.

Не знайшли свого підтвердження і доводи позивача про не здійснення відповідачем публікації звіту про стратегічну оцінку, оскільки останній є додатком до повідомлення про оприлюднення проєкту детального плану території, розміщеного за посиланням: ttps://dtg.gov.ua/pub-info/33456-detalnii-plan-teritoriyi-dlia-rozmishhennia-zmisanoyi-zitlovoyi-ta-gromadskoyi-zabudovi-v-mezax-kvartaliv-obmezenix-vuliciami-s.

При цьому суд наголошує, що відмінність у повідомленнях на офіційному вебсайті відповідача та в газетах стосовно повноти інформації та її деталізації, на переконання суду жодним чином не вказує на порушення останнім процедури проведення громадського обговорення проєкту детального плану територій, оскільки за фактичних обставин справи вбачається відсутність перешкоди громадськості, у тому числі позивачу, взяти участь у відповідному обговоренні.

Беручи до уваги вище викладене, суд вважає, що в ході розгляду справи не знайшли свого підтвердження доводи позивача про порушення відповідачем при затвердженні детального плану території положень статей 19, 21 Закону № 3038-VI та вимог Порядку № 555, зокрема стосовно повідомлення та проведення громадських обговорень.

З приводу порушення при розробленні детального плану території пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій», суд звертає увагу на наступне.

Так окресленим пунктом ДБН передбачено, що зони садибної забудови мають формуватися за принципами мікрорайонування окремими чи зблокованими житловими будинками з присадибними ділянками. Поверховість будинків в межах території садибної забудови не може перевищувати 3х поверхів без урахування мансарди.

Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

Згідно з підпунктом 6.1.1 пункту ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» зона житлової забудови складається із земельних ділянок та територій: багатоквартирної, садибної (в тому числі блокованої) житлової забудови, житлово-громадської, а саме житлових будинків, будинків з приміщенням громадського призначення у вбудовано-прибудованих та стилобатних частинах, запроектованих або існуючих будівель, які використовуються для різних видів призначення (житлового, адміністративного, громадського, установ та організацій сфери повсякденного громадського обслуговування населення.

Відповідно до абзацу 2 підпункту 6.1.3 пункту 6.1 «Зона житлової забудови» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» максимально допустима висота* (поверховість) житлової забудови визначається від чисельності населення та класифікації населеного пункту, з врахуванням встановлених обмежень щодо охорони культурної спадщини, а саме:

- сільські населені пункти чисельністю до 1 тис. осіб - виключно садибна забудова;

- сільські населені пункти чисельністю понад 1 тис. осіб - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 12 м (до 4-х поверхів включно);

- селища (селища міського типу) - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 15 м (до 5 поверхів включно);

- міста чисельністю до 50 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 27 м (до 9 поверхів включно);

- міста чисельністю понад 50 до 100 тис. осіб включно - садибна забудова та багатоквартирні житлові будинки висотою до 48 м (до 16 поверхів включно);

- міста чисельністю понад 100 тис. осіб - висотність багатоквартирної житлової забудови встановлюється містобудівною документацією;

Висота визначається без врахування шатрової покрівлі у разі її влаштування.

Примітка. У разі будівництва об`єкта на складному рельєфі висота визначається з врахуванням цокольного поверху.

Згідно з абзацом 2 підпункту 6.1.31 пункту 6.1 «Зона житлової забудови» ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування та забудова територій» розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2021 у справі № 640/17011/20 визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 26.04.2019 №104 в окресленій частині, у тому числі визнано протиправним та нечинним абзац 2 пункту 6.1.31 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій» «Розміщення багатоквартирних (секційних) будинків в кварталах садибної забудови не допускається».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.09.2021 апеляційну скаргу Міністерства розвитку громад та територій України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2021 залишено без задоволення; рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.03.2021 у справі №640/17011/20 залишено без змін.

Разом з цим відповідно до пункту 63 розділу V Прикінцеві положення Закону

№ 3038-VI встановлено, що до 1 січня 2025 року функціональне призначення території може визначатися детальним планом території. Дія цього положення не поширюється на території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель". При визначенні функціональної зони в такому порядку не допускається зміна (уточнення) раніше визначених планом зонування, генеральним планом населеного пункту функціональних зон на території островів, у межах водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, територій та об`єктів природно-заповідного фонду, водних об`єктів, а також території, на якій розташовані ліси, сквери, парки.

Аналіз вказаного дає суду підстави дійти до висновку, що до 01.01.2025 функціональне призначення території може визначатися детальним планом території, за виключенням території, де затверджені комплексні плани або генеральні плани населеного пункту відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель"

Суд зазначає, що Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель» від 17.06.2020 № № 711-IX набрав чинності 24.07.2021.

Разом з цим у матеріалах справи відсутній генеральний план села Мила Бучанського району Київської області, затверджений відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель».

Відтак стверджувати про протиправність дій відповідача щодо зміни функціонального призначення території проєктом детального плану не вбачається за можливе.

Посилання позивача на лист Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України від 14.08.2023 № 4820/30/ЗВГ-23 (т. 3, а.с. 100-104) суд не приймає до уваги, оскільки останній наведеного не спростовує.

При цьому, суд наголошує, що на питання стосовно можливості у кварталах при розробці Детального плану території розмістити чотирьохповерхові багатоквартирні будинку, у листі Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України заначеноо, що визначити, чи можливо розмістити ті чи інші будівлі на певній території можливо лише за результатами розроблення відповідної містобудівної документації, що здійснюється з урахуванням встановлених обмежень у використанні земель.

Отже, приймаючи до уваги окреслене, суд вважає, що в ході розгляду справи не знайшло свого підтвердження посилання позивача на порушення норм підпункту 6.1.3 пункту 6.1 «Зона житлової забудови» ДБН Б.2.2-12:2019. Належні та достатні докази стосовно зазначеного матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Беручи до уваги викладене, суд дійшов до висновку, що спірне рішення відповідає критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, а тому є правомірним.

Окремо суд зазначає, що частиною 2 статті 264 КАС України передбачено, що право оскаржити нормативно-правовий акт мають особи, щодо яких його застосовано, а також особи, які є суб`єктом правовідносин, у яких буде застосовано цей акт.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в своєму Рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що особа, стосовно якої суб`єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Це означає, що обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, обґрунтованим, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи - позивача з боку відповідача, який стверджує про їх порушення.

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16 та від 29.06.2021 у справі №1.380.2019.000578.

Відповідно до копії довідки про реєстрацію місця проживання особи № 288 (т. 3, а.с. 3) ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Отже, позивач є особою, яка проживає на території села Мила, відтак спірне рішення може бути застосовано до останнього.

Відповідно до положень частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За правилами частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Інші доводи та заперечення сторін не спростовують вище встановленого судом.

Оскільки адміністративний позов задоволенню не підлягає, то відсутні підстави для вирішення питання щодо розподілу судових витрат, а саме витрат, понесених позивачем на правничу допомогу.

У судовому засіданні 20.05.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повний текст судового рішення виготовлено 26.05.2025.

Керуючись статтями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.