Рішення № 127657811, 26.05.2025, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 рокуСправа №160/9191/25

Суд, у складі судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду Савченка А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

установив:

Позивач 28.03.2025р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обчислення ОСОБА_1 пенсії за віком без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки з 05.02.2025.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачка зазначила, що їй з 05.02.2025р. призначено пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV (даліЗакон №1058-IV). Однак, для розрахунку розміру пенсії відповідачем взято показник середньої заробітної плати за 2014-2016 роки, як для перерахунку пенсії, а не згідно з нормами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, визначеної для призначення нової пенсії за три роки, що передують року звернення за призначенням пенсії (2022-2024).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.04.2025р. позов залишено без руху. Встановлено позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, а саме: надати докази на яких грунтуються позовні вимоги.

09 квітня 2025 року позивачем усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 р. прийнято до розгляду та відкрито провадження в цій адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Відповідач отримав ухвалу суду 22.04.2025 р., але відзиву на позовну заяву та будь-яких документів, що стосуються цього предмету спору, до теперішнього часу на адресу суду не надіслав.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Частинами 5, 8 ст.262 КАС України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 КАС України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог, з огляду на таке.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Дніпропетровській області та отримувала пенсію за вислугу років, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII, що підтверджується протоколом перерахунку пенсії від 28.02.2024р.

05.02.2025 позивачка звернулася із заявою до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в якій просила перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

З 05.02.2025р. позивачку переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV.

Листом Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області від 12.03.2025р. №0400-010307-8/50852 позивача повідомлено про те, що з 29.08.2019 ОСОБА_1 була призначена пенсія за вислугу років відповідно до Закону України від 05листопада 1991 року № 1788-ХІІ Про пенсійне забезпечення та розрахована відповідно до Закону України від 09липня 2003року № 1058-ІV Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування (далі Закон № 1058). З 05.02.2025, згідно заяви від 05.02.2025, за принципом екстериторіальності, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 переведено на пенсію за віком відповідно до Закону №1058. Для обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 було застосовано показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 - 2016 роки (3764,40грн) та збільшеної на коефіцієнти 1,17; 1,11; 1,11; 1,14; 1,197 та 1,0796, що складає 7994,47 грн. Право на застосування показника середньої заробітної плати (доходу) за 2022-2024 роки, у розмірі 15057,09 грн, у заявниці відсутнє.

Вважаючи протиправними дії відповідача, позивачка звернулася до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Частиною другоюстатті 19 КонституціїУкраїні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб`єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межахзаконуі тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.

Згідно ізстаттею 46 Конституції Українигромадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Відповідно до преамбулиЗакону №1058-ІV, він визначає принципи, засади і механізм функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій. Зміна умов і норм загальнообов`язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цьогоЗакону.

Устатті 9 Закону №1058-ІVзазначено, що відповідно до цьогоЗаконув солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Статтею 10 Закону №1058-ІVпередбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв`язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.

Частиною третьоюстатті 45 Закону №1058-ІVвстановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Подібні правовідносини вже були предметом розгляду у Верховному Суді. Зокрема, у постанові від 16.06.2020 (справа №127/7522/17) Верховний Суд зазначив, що за змістом частини третьоїстатті 45 Закону №1058-ІVпереведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першійстатті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Таким чином, лише при переведенні з одного виду пенсії на інший можуть застосовуватись норми частини третьоїстатті 45 Закону №1058-ІVщодо застосування показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.

Також зазначені висновки Верховного Суду узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 29.11.2016 у справі №133/476/15-а (№21-6331а15) обґрунтовано зазначив, що у випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно доЗакону № 1788-ХІІ, який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно доЗакону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно із частиною третьоюстатті 45 Закону №1058-IV.

Зазначена правова позиція Верховного Суду України була підтримана і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 31.10.2018 у праві № 876/5312/17.

У справі, яка розглядається суд встановив, що позивачці було призначено пенсію за вислугу років відповідно доЗакону №1788-ХІІ, а за призначенням пенсії за віком відповідно доЗакону №1058-ІVвона звернулася вперше 05.02.2025р.

Відтак висновки відповідача про те, що в цьому випадку мало місце призначення одного й того ж самого виду пенсії (пенсії за віком), але за іншимзаконом, є помилковими, оскільки в цьому випадкумало місце призначення іншої пенсії за іншимзаконом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одногоЗаконувідповідно до частини третьоїстатті 45 Закону №1058-IV.

З матеріалів справи слідує, що при переведенні позивачки з пенсії за вислугу років, призначеної за Законом №1788-ХІІ, на пенсію за віком відповідно до Закону №1058-ІV, відповідач застосував показник середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки. При цьому за позицією відповідача застосовувати середню заробітну плату за 2022, 2023, 2024 роки немає підстав, оскільки при переведенні з одного виду пенсії на інший застосовується показник середньої заробітної плати (доходу), який враховується під час призначення (попереднього перерахунку) пенсії.

З урахуванням наведеного, суд приходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно доЗакону №1058-IVіз застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2022- 2024 роки.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи, вищенаведених норм чинного законодавства України та правових висновків Верховного Суду у справі 500/1216/23, беручи до уваги повноваження суду, визначені у статті 245 КАС України, суд дійшов висновку про задоволення позову шляхом визнання протиправними дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо обрахунку та виплати пенсії в частині застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2014-2016 роки; зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу з 05.02.2025 пенсії із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Згідно з частиною 1 статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як свідчать матеріали справи, при зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір в розмірі 968,96 грн., а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань на користь позивача.

Керуючись ст. 241-246, 250 КАС України, суд,

вирішив:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо обрахунку та виплати ОСОБА_1 з 05.02.2025 пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2014 2016 роки.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 05.02.2025 перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком, відповідно до статті 40 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2022, 2023, 2024 роки, з урахуванням раніше виплачених сум.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул.Набережна Перемоги, 26, м.Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 968,96 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя А.В. Савченко