Ухвала суду № 12765169, 04.10.2010, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

справа №2-13001/10

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

04 жовтня 2010 року Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Брага А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, –

ВСТАНОВИВ:

01 вересня 2010 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.

В той же день, 01 вересня 2010 року, суддею винесена ухвала про залишення вказаної позовної заяви без руху в зв’язку із порушенням позивачем вимог ст.119 ЦПК України щодо сплати судових витрат, змісту позовної заяви та копій документів, що підлягають доданню до позовної заяви.

Ознайомившись із матеріалами позовної заяви, вважаю за необхідне повернути вказану позовну заяву позивачеві на підставі нижчевикладеного.

Так, нормою ст.121 ч.2 ЦПК України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначені ст.119 ЦПК України, зокрема, щодо належного змісту позовної заяви, її оформлення, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Пунктом 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року зазначено, що оскільки розгляд справи провадиться в межах заявлених вимог і на підставі поданих доказів, суди згідно зі ст.119 ЦПК України повинні вимагати від осіб, що подали заяву, повного викладення обставин, якими обґрунтовуються дані вимоги, й посилання на засоби їх доказування. Наприклад, у заяві про розірвання шлюбу має бути зазначено окрім іншого чи є від шлюбу неповнолітні діти, при кому з батьків вони перебувають, пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу. До заяви додаються також копії свідоцтв про народження дітей, довідки щодо розміру заробітку та інших доходів тощо. Якщо заява не відповідає вимогам закону, слід застосовувати правила ст.121 ЦПК України.

Наведене положення Пленуму вважаю слушним і таким, що підлягає застосуванню при розгляді такої категорії справ як розірвання шлюбу, оскільки положень цього Пленуму дозволяє всебічно та повно здійснити розгляд справи – із дотримання інтересів кожного з подружжя та їх дітей. Саме з цієї підстави в ухвалі про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху від 01 вересня 2010 року і були наведені викладені в зазначеному Пленумі вимоги щодо позовної заяви про розірвання шлюбу, які позивачем на даний час не виконанні в повному обсязі.

Зокрема, позивачем 30 вересня 2010 року була надана до суду уточнена позовна заява, в якій не зазначено пропозиції щодо участі подружжя в утриманні та вихованні дітей після розірвання шлюбу, зокрема відсутнє визначення майбутнього місця проживання дітей після розірвання шлюбу. До уточненої позовної заяви долучені свідоцтва про народження неповнолітніх дітей лише в одному екземплярі – без надання таких документів для відповідача, взагалі не долучено будь-якої довідки щодо розміру заробітку та інших доходів подружжя.

Отже, станом на 04 жовтня 2010 року фактично не усунуті в повному обсязі недоліки, визначені ухвалою суду від 01 вересня 2010 року, тому позовна заява ОСОБА_1 вважається неподаною та підлягає поверненню позивачеві на підставі ст.121 ч.2 ЦПК України.

Окрім того, відповідно до ст.83 ч.1 п.2, ст.83 ч.2 п.2, ст.83 ч.3 ЦПК України, ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» від 21.01.1993 року у випадку повернення заяви позивачеві сплачена сума судового збору та сплачена сума коштів на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи повертається ухвалою суду позивачеві повністю.

Згідно ж п.16 Наказу Головної державної податкової інспекції України «Про затвердження Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита» від 22.04.1993 року державне мито (судовий збір) повертається фінансовим органом того району чи міста, до бюджету якого воно надійшло. При цьому такий порядок повернення даного виду судових витрат розповсюдження і на витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, про що дозволяє зробити висновок положення п.13 Постанови Кабінету Міністрів «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів» від 21.12.2005 року.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.83, 121, 122, 208-210 ЦПК України, –

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, – вважати неподаною та повернути позивачеві .

Зобов’язати Управління державного казначейства в Жовтневому районі м. Дніпропетровська повернути ОСОБА_1 сплачені через Відділення №62 АТ «УкрСиббанк» судові витрати:

• судовий збір (державне мито) в розмірі 17 гривень, сплачений на р/р 31416537700005 ГУДКУ в Дніпропетровській області, одержувач УДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код 24246786, МФО 805012, призначення платежу державне мито (квитанція №26 від 01 жовтня 2010 року);

• витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 гривень, сплачені на р/р 31211259700005 ГУДКУ в Дніпропетровській області, одержувач УДК у Жовтневому районі м. Дніпропетровська, код 24246786, МФО 805012, призначення платежу оплата інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи (квитанція №25 від 01 жовтня 2010 року).

Роз’яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська до Апеляційного суду Дніпропетровської області апеляційної скарги протягом 5 днів з дня отримання копії оскаржуваної ухвали.

Суддя А.В. Брага