Постанова № 127648273, 20.05.2025, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

20 травня 2025 р.

Справа № 644/ 3150 /25

н/п 3/644/ 890 /25

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 травня 2025 року м. Харків

Суддя Індустріального районного суду м. Харкова Сітало А.К.,

за участю секретаря Жигуна О.А.,

захисника ОСОБА_1 адвоката Бєлая С.В.,

розглянувши адміністративний матеріал по справі про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції в Харківській області Департаменту патрульної поліції про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

У С ТА Н О В И В:

29.03.2025 року о 10-51 год ОСОБА_1 рухаючись по вул. Миру біля будинку № 15 в м. Харкові керував автомобілем Volkswagen Passat, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, поведінка, що не відповідає обстановці, сповільненість мови.

Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, в установленому законом порядку в медичному закладі охорони здоров`я КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня» водій ОСОБА_1 відмовився. Під час зупинки транспортного засобу та пропозиції працівника поліції на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння велась відеофіксація на боді-камери.

В діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. За невиконання даної вимоги передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

В судове засідання ОСОБА_3 не з`явився, про час та дату судового розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судових повісток на адресу, зазначену в протоколі про адміністративне правопорушення.

ОСОБА_4 не зазначено жодних обставин з посиланням на докази, які б давали достатні підстави вважати, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні нього складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні адміністративного правопорушення.

Суд звертає увагу на те, що вказана в протоколі адреса: АДРЕСА_1 , повідомлена самою особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, при складанні протоколу. Жодних заперечень щодо вказаного в протоколі місця проживання особою, яка притягується до адміністративної відповідальності не зазначалось. Клопотань про відкладення розгляду справи від особи, яка притягується до адміністративної відповідальності не надходило.

Відповідно до положень ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративне правопорушення, передбаченого ст. 130 цього Кодексу присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 адвокат Бєлай С.В., посилався на те, що відображені в протоколі про адміністративне правопорушення факти та обставини не відповідають фактичним обставинам події, які мали місце 29.03.2025 року та стали підставою для складання відносно ОСОБА_1 протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Адвокат Бєлай С.В. зазначив, що ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає, посилаючись на відсутність у працівників поліції законних підстав для зупинки його транспортного засобу та правових підстав для перевірки його на стан наркотичного сп`яніння, а тому вимогу працівників поліції щодо направлення його на проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння вважав безпідставною. Адвокат Бєлай С.В. зазначив, шо ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп`яніння та працівниками поліції не було зафіксовано ознак такого сп`яніння, а тому направлення його на медичний огляд є неправомірним, у зв`язку з чим відмова водія від такого проходження не може бути підставою для адміністративно покарання. Адвокатом також зазначено, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі та бажав пройти огляд в іншому закладі охорони здоров`я, посилаючись на упередженість висновків медичного закладу охорони здоров`я КНП ХОР «ОКНЛ» куди було виписано направлення працівниками поліції. Після відмови працівників поліції направити ОСОБА_1 в інший медичний заклад охорони здоров`я, останній підписав протокол про відмову від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння. Після чого, через два дні ОСОБА_1 самостійно поїхав до КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» де йому було надано висновок фахівця з питань судово медичної експертизи, відповідно до якого ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп`яніння.

Також в порушення норм КУпАП особі, яка притягується до адміністративної відповідальності належним чином не були роз`яснені права та не забезпечено право на допомогу адвоката, що є істотним процесуальним порушенням його права на правовий захист.

Посилаючись на вказані вище обставини, адвокат Бєлай С.В. зазначив, що докази додані до протоколу є недопустимими.

Адвокат Бєлай С.В. просив закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, вислухавши позицію захисника, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до наступного.

Згідно ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Пункт 1.3 Правил дорожнього руху передбачає, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.

Пункті 1.9 Правил дорожнього руху встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначенийст. 256, 266, 268 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженимпостановою КМ України № 1103 від 17 грудня 2008 року та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом МВС і МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року.

Відповідно до положень п. 2 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Згідно з п. 6 розділу І Інструкції огляд на стан сп`яніння проводиться поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом або лікарем закладу охорони здоров`я.

Відповідно до п. 9 розділу ІІ Інструкції з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров`я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров`я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними впункті 4розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Надаючи оцінку аргументам сторони захисту, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. п. 2, 4 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, а також перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

З викладених вище вимог інструкції вбачається, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Отже, зазначеними положеннями чинного законодавства встановлено, що поліцейський уповноваженого підрозділу Національної поліції України, керуючись вищенаведеним переліком ознак наркотичного сп`яніння, самостійно визначає наявність чи відсутність підстав у особи для проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вказані обставини вочевидь обумовлювали вимогу працівників поліції, які їх виявили, згідно п. 2.5 ПДР України, запропонувати водію ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в закладі охорони здоров`я.

Суд зазначає, що вирішення наявності чи відсутності у водія ознак наркотичного сп`яніння відноситься до виключної компетенції поліцейського, який керуючись загальносуспільними нормами зовнішнього вигляду особи, яка не перебуває в наркотичному сп`янінні, на власний розсуд визначає наявність чи відсутність ознак наркотичного сп`яніння.

З цього слідує, що працівник поліції, виявивши ці ознаки, які відповідають переліку, зазначеному у Інструкції, законно та обґрунтовано запропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння.

Посилання сторони захисту на відсутність законних підстав для зупинки транспортного засобу суд вважає безпідставним, оскільки незгода водія з причинами зупинки, або його необізнаність про це, не нівелює його обов`язку на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння.

Неправомірна зупинка працівниками поліції транспортного засобу, за певних обставин, може бути підставою притягнення таких працівників до відповідальності. Проте, якщо при цьому з`ясувалось, що водій перебував з ознаками сп`яніння, то факт неправомірної зупинки його працівниками поліції, не звільняє водія від обов`язку виконання вимог п. 2.5. Правил дорожнього руху.

Правомірність дій поліцейських щодо зупинки транспортного засобу не знаходиться у причинному зв`язку з обов`язком водія транспортного засобу пройти відповідний медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння.

Водночас керування транспортним засобом водієм, який підозрюється в тому, що перебуває у стані наркотичного сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

До того ж, наявність або відсутність законних причин для зупинки транспортного засобу не входять до складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а відтак не підлягають доказуванню у даній справі.

Сторона захисту не скористалися своїм правом та не надала суду доказів на підтвердження своєї версії щодо незаконності дій працівників поліції під час зупинки транспортного засобу, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів за цією справою, а матеріали справи не містять відповідних відомостей. Суд дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування судом доводів захисника в цій частині.

Згідно з ч. 3 ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій.

Щодо позиції сторони захисту про направлення працівниками поліції ОСОБА_1 на проходження медичного огляду в інший медичний заклад охорони здоров`я, суд зазначає наступне.

Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, визначається відповідним наказом Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації.

Наказом Департаменту охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації від 23.11.2023 № 1340-о «Про проведення оглядів водіїв транспортних засобів» затверджено Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право на проведення огляду водіїв транспортних засобів з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. До вказаного переліку закладів охорони здоров`я входить Комунальне некомерційне підприємство Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня».

Суд звертає увагу, що КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» не входить до вказаного переліку закладів охорони здоров`я, а тому наданий адвокатом Бєлаєм С.В. висновок фахівця з питань судово медичної експертизи КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» суд до уваги не приймає.

Таким чином, суд вважає, що стороною захисту не обґрунтовано належним чином можливість проходження медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, в іншому медичному закладі, який не затверджений Департаментом охорони здоров`я Харківської обласної військової адміністрації.

Крім того, у наданому адвокатом в судовому засіданні висновку фахівця з питань судово медичної експертизи КЗОЗ Харківське обласне бюро судово-медичної експертизи» складеного 03.04.2025 року на підставі заяви ОСОБА_1 від 31.03.2025 року зазначено, що зі слів освідчуваного встановлені наступні обставини: «29 травня 2025 року о 10-45 год. він їхав на своєму автомобілі в якості водія в м. Харкові по вул. Миру 15 де його зупинили працівники патрульної поліції та звинуватили його в тому, що він керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння. Після чого, працівники патрульної поліції запропонували йому проїхати в наркологічний кабінет по вул. Халтуріна для походження тесту на наркотичне сп`яніння, він їхати відмовився та поїхав додому».

З викладеного вбачається, що водій ОСОБА_1 не заперечував факт керування транспортним засобом та не спростовував факт відмови від проходження огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я КНП Харківської обласної ради «Обласна клінічна наркологічна лікарня», що також підтверджується іншими матеріалами справи.

Особою, яка притягується до адміністративної відповідальності та його захисником не надано будь-яких доказів, які б давали достатні підстави вважати, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 складено неправомірно та відсутність його вини у вчиненні даного адміністративного правопорушення.

Диспозиція частини першої статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Постанова суду, відповідно до ст.283 КУпАП має ґрунтуватися на обставинах, встановлених при розгляді справи, тобто на достатніх і незаперечних доказах.

Суд, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Бєлая С.В., приходить до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що ґрунтується на даних, які зафіксовані в наступних документах, а саме:

-протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 284858 від 29.03.2025, в якому зафіксовані події, які відбувалися 29.03.2025 року за участю ОСОБА_1 ;

-направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп`яніння до КНП ХОР «Обласна клінічна наркологічна лікарня»» від 29.03.2025;

-рапорті інспектора УПП в Харківській області від 29.03.2025;

-відеозаписах з нагрудних камер працівників поліції.

Судом встановлено, що водій ОСОБА_1 на вимогу працівників поліції відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння в КНП ХОР «Обласна клінічнанаркологічна лікарня».Факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 не заперечував.

У суду відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що відображені у протоколі про адміністративне правопорушення, який підписаний безпосередньо ОСОБА_1 , що свідчить про його ознайомленість з даними, які зазначені в протоколі.

Суд критично відноситься до зазначених в клопотанні адвокатом Бєлаєм С.В. підстав для закриття провадження у справі, оскільки будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження зазначених в судовому засіданні обставин до матеріалів справи не надано та не надано будь-яких доказів, які б давали достатні підстави вважати, що протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП у відношенні ОСОБА_1 за порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України складено неправомірно.

Відповідно до ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

З викладеного вище вбачається, що огляд на стан сп`яніння в присутності двох свідків проводиться лише в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису.

В протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що під час подій, які відображені в протоколі, працівниками поліції здійснювалась відеофіксація вказаних в протоколі подій на боді-камери. Вказані відеозаписи долучені до матеріалів справи.

Доказів того, що водій ОСОБА_1 бажав пройти огляд на стан сп`яніння у визначеному закладі охорони здоров`я, письмові матеріали справи та відеозаписи, які долучені до протоколу не містять.

Згідно протоколу, ОСОБА_1 притягається до адміністративної відповідальності саме за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Диспозиція частини першої ст. 130 КУпАП передбачає, що відмова від проходження огляду на стан сп`яніння є самостійним складом адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП.

За таких обставин, доводи захисника про те, що ОСОБА_1 не перебував в стані наркотичного сп`яніння, суд до уваги не приймає.

За порушень вимог п. 2.5 Правил дорожнього руху України в діях водія ОСОБА_1 міститься склад адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За вказаних вище обставин, письмові докази та інші докази, суд визнає належними у даній справі, оскільки вони доводять поза розумним сумнівом винуватість водія ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 1ст. 8 КУпАПособа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.

Санкція частини першої ст. 130 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафуна водіївв розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.

У відповідності дост. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до ч.2ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчинених правопорушень, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Таким чином, при визначенні виду та міри стягнення, суд враховує факт та характер скоєного правопорушення та ступінь його суспільної небезпеки, що дане правопорушення являється грубим порушенням правил дорожнього руху є потенційно небезпечним для суспільства та становить реальну небезпеку учасникам дорожнього руху, загрожує їх життю, тяжкість ймовірних наслідків, дані про особу правопорушника, обставини що пом`якшують та обтяжують відповідальність та вважає необхідним накласти адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, в розмірі визначеному станом на час вчинення адміністративного правопорушення, що відповідає характеру вчиненого правопорушення та меті адміністративного стягнення.

Згідно положень ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, необхідно сплатити суму судового збору, яка відповідає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що дорівнює 605,60 грн.

Доказів які б давали підстави вважати, що ОСОБА_1 має пільги до сплати судового збору до матеріалів справи не додано.

Таким чином, одночасно з накладенням адміністративного стягнення, у відповідності дост. 4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір в сумі 605,60 грн.

Керуючись ст. ст. 23. 33-38, 40-1, 130, 247, 251, 276, 279, 280, 283-285 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на строк 1 (один) рік.

(отримувач коштів ГУК у Харківській області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947;банк отримувача Казначейство України(ЕАП); код банку отримувача (МФО) 899998;рахунок отримувача UA168999980313020149000020001; код класифікації доходів бюджету 21081300).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783; банк отримувача- Казначейство України(ЕАП) ;код банку отримувача (МФО) 899998; рахунок отримувача UA908999980313111256000026001; код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір у розмірі 605,60 грн.

Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Харківського апеляційного суду через районний суд в порядку, визначеному ст. 294 КУпАП.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повний текст постанови складено 23.05.2025.

Суддя: А. К. Сітало