Ухвала суду № 127647244, 23.05.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/6888/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2025 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області в особі Крегул М.М., ознайомившись з матеріалами позовної заяви адвоката Кукареки Катерини Сергіївни, яка діє в інтересах позивача 1: ОСОБА_1 та в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття», треті особи: ОСОБА_3 , Приватне підприємство «Вітана», Приватне підприємство «Централ К», про стягнення вартості невід`ємних покращень нерухомого майна, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Кукарека К.С., яка діє в інтересах позивача 1: ОСОБА_1 та в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області із вказаною позовною заявою.

Разом з цим, у позовній заяві заявлена вимога про звільнення позивачів від сплати судового збору. У вказаних вимогах зазначає, що обоє позивачів є пенсіонерами, отримують мінімальну пенсію, у зв`язку з чим, враховуючи ціну позову 201242,40 грн., розмір судового перевищує 5 відсотків їх річного доходу.

Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов наступних висновків.

Згідно ч. 2ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно дост.136 ЦПК України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом але не більше як до ухвалення судового рішення у справі (ч.1). З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати (ч.3).

Статтею 8 Закону України «Про судовий збір»визначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до роз`яснень, що містяться в пункті 29 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10 від 17.10.2014 року єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зістаттею 10 ЦПКповинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі. Обставини для звільнення або відстрочки від сплати судового збору повинні бути виключними та такими, що обумовлюють необхідність у звільнені.

Аналізуючи вищевказані правові норм вбачається, що відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин.

У відповідності ізстаттею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права. Так, у рішенні Європейського суду з прав людини «Креуз проти Польщі» (CASEOFKREUZv.POLAND) (Заява N 28249/95) від 19.06.2001 року, суд констатував, що він ніколи не виключав можливості того, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду. Проте у цьому ж рішенні суд також наголошує, що положення пункту 1 статті 6 про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах. Відповідно Суд постановляє, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (п. 60).

Також, зокрема, у п.п. 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини «Станков проти Болгарії» («STANKOVv. BULGARIA») від 12.07.2007 (заява №68490/01), вказано про те, що цілі, які переслідуються при стягненні судових витрат, зокрема судового збору слід вважати прийнятними враховуючи загалом питання відправлення правосуддя, зокрема, що стосується фінансування судової системи, крім цього, такі діють стримуючим фактором для легковажних претензій, однак такі не повинні бути надмірним тягарем, тобто значне фінансове навантаження може виступати як фактор, що обмежує доступ до правосуддя, право на суд.

Оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (Рішення ЄСПЛ «Kniat v.Poland» від 26 липня 2005 року, пункт 44; Рішення ЄСПЛ «Jedamski and Jedamska v.Poland» від 26 липня 2005 року.

Однак, звертаючись до суду із вимогою звільнити позивачів від сплати судового збору до матеріалів справи долучено тільки пенсійне посвідчення ОСОБА_2 № НОМЕР_1 видане 21.03.2025 року, вид пенсії за віком. Проте з урахуванням вище наведеного суд приходить до висновку, що дане пенсійне посвідчення не може свідчити про реальний майновий стан позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , про відсутність грошових коштів на рахунках, наявність чи відсутність рухомого, нерухомого майна, цінних паперів тощо.

Окрім цього, законодавством визначено право суду, а не обов`язок щодо відстрочки, розстрочки, зменшення розміру судового збору або звільнення заявника від сплати судового збору. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи сплатити судовий збір на підставі поданих нею доказів щодо її майнового стану за своїм внутрішнім переконанням.

Відповідно дост. 129 Конституції Українияк одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом, а отже, і органів державної влади.

Пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободгарантує кожному право на звернення до суду позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

В рішенні Європейського суду з прав людини у справі Креуз проти Польщі 28249/95 від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду.

У даному випадку необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, яке визначеноЦПК України, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду розумінні п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приймаючи до уваги зазначене, а також конституційний принцип рівності сторін перед законом і судом, позивач як сторона у справі має виконувати встановлений законодавством обов`язок сплати судового збору.

Враховуючи, те що позивачами не надано належних та достатніх доказів того, що їх майновий стан не дозволяє сплатити судовий збір у розмірі, що визначено вст.4 Закону України «Про судовий збір», тому підстав для задоволення звільнення від сплати судового збору суд не вбачає.

Нормами статей175та177 ЦПК Українирегламентовано вимоги до форми і змісту позовної заяви.

Приписами ч. 1ст. 187 ЦПК Українивизначено, що суд відкриває провадження у справі за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження.

Частиною 4статті 177 ЦПК Українивизначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 1статті 4 Закону України «Про судовий збір»визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», з 1 січня 2025 року установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3028 грн.

Позивач ОСОБА_2 просить стягнути з відповідача вартість невід`ємних покращень нерухомого майна ДРПП 6659721101 у розмірі 106666,80 грн., а позивач ОСОБА_1 вартість невід`ємних покращень нерухомого майна ДРПП 98842921000 у розмірі 94 575,60 грн..

Відповідно до ч. 7 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», у разі якщо позов подається одночасно кількома позивачами до одного або кількох відповідачів, судовий збір обчислюється з урахуванням загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі поданих кожним з них вимог окремим платіжним документом.

Так, відповідно до вимог п.п. 2 п. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви з вимогою майнового характеру справляється судовий збір 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Окрім того, у позовній заяві ОСОБА_3 , Приватне підприємство «Вітана», Приватне підприємство «Централ К» зазначено як третіх осіб.

Згідно з ч. 1 ст.42ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

Статтями 52, 53ЦПК України визначено підстави залучення у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.

Відповідно до положень ч. 1 ст.53ЦПК України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи.

За таких обставин, у даному випадку слід конкретизувати правовий статус ОСОБА_3 , Приватне підприємство «Вітана», Приватне підприємство «Централ К» як третіх осіб, у розрізі та з урахуванням приписів ч. 1 ст. 53 ЦПК України.

Окрім цього, відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положеньстатті 43цього Кодексу.

Так, представником позивачів адвокатом Кукарекою К.С. 20.05.2025 року, до вирішення судом питання про відкриття провадження у справі, подано клопотання про доручення доказів, зокрема доказів поштового направлення позовних матеріалів ОСОБА_3 ..

Перевіривши вказані докази суддею встановлено, що третій особі ОСОБА_3 поштовим відправленням були направлені матеріали позовної заяви, а саме згідно опису вкладення у цінний лист зазначено: найменування предметів «Позовна заява», кількість предметів - 9. Проте не вказано, що до позовної заяви були долучені додатки, згідно позовної заяви.

Відповідно дост.185ЦПК Українисуддя,встановивши,що позовнузаяву поданобез додержаннявимог,викладених устаттях 175і 177цього Кодексу,протягомп`яти днівз днянадходження досуду позовноїзаяви постановляєухвалу прозалишення позовноїзаяви безруху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виходячи з наведеного приходжу до переконання, що позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачевам строк для усунення недоліків позовної заяви.

Інформація про платіжні реквізити щодо сплати судового збору відображена на офіційному веб-порталі Судової влади України на сторінці Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області за посиланням http://ug.zk.court.gov.ua/sud0712/gromadyanam/zbr/.

Роз`яснити, що в разі усунення недоліків у зазначений строк позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Керуючись ст.ст. 175, 177, 258-260, 353 ЦПК України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Позовну заявуадвоката Кукареки Катерини Сергіївни, яка діє в інтересах позивача 1: ОСОБА_1 та в інтересах ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття», треті особи: ОСОБА_3 , Приватне підприємство «Вітана», Приватне підприємство «Централ К», про стягнення вартості невід`ємних покращень нерухомого майна залишити без руху.

Повідомити позивачів про необхідність виправити зазначені недоліки позовної заяви у строк не більше п`яти днів з дня отримання копії ухвали.

Роз`яснити, що інакше позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачевам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремому оскарженню не підлягає.

СуддяУжгородського

міськрайонного суду М.М. Крегул