Рішення № 127646860, 21.05.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1456/25

Провадження № 2/346/1212/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 травня 2025 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань: Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за правилами спрощеного позовного провадження, у приміщенні зали судових засідань суду, цивільну справу за позовом ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за договором про споживчий кредит,

в с т а н о в и в:

ТОВ «Факторинг Партнерс» (місце знаходження: м.Київ, вул.Гедройця Єжи,б.6, офіс 521) звернулось до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ), якою просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №329700 від 22.11.2021 у розмірі 34026грн., яка складається з: 9000грн. - борг по кредиту; 24326грн. - борг по процентах за користування кредитом; 700грн. - борг по комісії.

В судове засідання сторони не з`явились, причини неявки суду не повідомили. Представник позивача просив розглянути справу без участі представника позивача. У випадку неявки відповідача, не заперечував проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення. Відповідач у встановлений йому строк правом на подачу відзиву на позов не скористався.

За таких обставин, а також в силу положень частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (надалі за текстом - ЦПК України) розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, а фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Тому суд, на підставі частини 1 статті 280 ЦПК України, здійснював розгляд справи за відсутності відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати.

Позиції учасників справи.

Позиція позивача полягала в тому, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем був укладений договір № 3297000, зобов`язання за якими цією установою були виконані шляхом видачі кредиту у розмірі 9000 гривень. Але відповідач свої зобов`язання по поверненню кредиту та сплаті процентів за користування ним, у строки і порядку встановлені договором, не виконав. Тому, у цієї установи виникло право вимоги до відповідача на суму 34026 гривень, з яких: 9000 гривень - це основна сума боргу та 24326 гривень - сума боргу по відсотках, 700 гривень заборгованості за комісіями. Проте, оскільки вказана установа відступила права вимоги за договором до відповідача позивачу, саме останній отримав право вимоги уплати боргу за цим договором.

Позиція відповідача. Правом на подачу відзиву на позов не скористалася, і будь-які докази суду не надала; була належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, але не з`явилася без повідомлення причин; представник позивача просив розглянути справу у заочному порядку.

Оцінка суду (щодо фактів).

22 листопада 2021 року, ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) та ТОВ " Мілоан " уклали між собою договір про надання споживчого кредиту № 3297000 (а.с.41-49,69-70, 71).

І зокрема, за цим договором компанія взяла на себе зобов`язання видати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 10000 гривень, а ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання повернути кредит протягом 30 днів, а саме до 22.12.2021 року та сплачувати проценти за користування кредитом. Які згідно пункту 1.5.2 договору складають 2640 гривень які нараховуються за ставкою 0.88 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а.с. 41-49).

Також в пункті 1.6 вказаного договору зазначено що стандартна процентна ставку за користуванням кредитом становить 5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом (а.с. 41-49).

Пунктом 2.2.3. вказаного договору встановлено, що проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.6. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п.1.5.2. процентна ставка протягом первісного строку кредитування визначеного п.1.3. запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) ставку встановлену п.1.6. Договору. Якщо визначена п.1.5.2 процентна ставка є нижчою від стандартної (базової) ставки, то після завершення первісного строку кредитування (пролонгації) на стандартних (базових) умовах згідно п.2.3.1.2 продовжують нараховуватись за базовою ставкою згідно п.1.6. договору. Стандартна (базова)процентна ставка не є підвищеною, якщо розмір зобов`язань Позичальника зі сплати процентів протягом первісного строку кредитування та/або строку пролонгації на пільгових умовах є меншим ніж заборгованість зі сплати процентів за аналогічний строк кредитування, що продовжений на стандартних (базових)умовах, це означає, що протягом первісного строку кредитування та/або в період пролонгації на пільгових умовах позичальнику була надана знижка що дорівнює різниці між стандартною (базовою) ставкою встановленою п.1.6. та процентною ставкою визначеною п.1.5.2. договору. Після спливу строку кредитування з урахуванням пролонгації, нарахування процентів за користування кредитом припиняється. Розмір стандартної (базової) ставки не може бути збільшено Товариством без письмової (такої, що прирівнюється до письмової) згоди Позичальника.

Разом з цим в пункті 2.3.1.2 вказаного договору зазначено, що якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду на який продовжено строк кредитування нараховуються за стандартною (базовою) ставкою наведеною в п.1.6. договору.

І свої зобов`язання за договором, компанія виконала у повному обсязі, оскільки видала ОСОБА_1 , вказаний у договорі кредит, що підтверджується випискою по рахунку (а.с.12-14), але останній у повному обсязі та у вказані строки свої обов`язки не виконав, що підтверджується випискою по рахунку. Через що, у компанії виникло право вимоги до ОСОБА_1 щодо сплати кредиту у розмірі 34026 гривень, з яких: 9000 гривень - це борг по кредиту; 24326 гривень - цеборг по процентах за користування кредитом; 700 гривень це борг за комісіями (а.с. 15).

Проте, 26.07.2024 року між ТОВ "Мілоан" та ТОВ «Факторинг Партнерс» було укладено договір факторингу № 26-07/2024, відповідно до якого компанія відступила на користь ТОВ «Факторинг Партнерс», права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, у тому числі за договором 3297000 від 22 листопада 2021 року, що укладений між ТОВ " Мілоан " та ОСОБА_1 (а.с.16-26). Що підтверджується підписаним реєстром боржників (а.с. 39 - 40).

І у зв`язку із цим, а також оскільки ОСОБА_1 продовжив не виконувати свої грошові зобов`язання за кредитним договором № 3297000, але вже перед новим кредитором за цим договором: ТОВ «Факторинг Партнерс», у ОСОБА_1 виник борг по кредиту у розмірі 34026 гривень, з яких: 9000 гривень - це борг по кредиту; 24326 гривень - цеборг по процентах за користування кредитом; 700 гривень це борг за комісіями.

Зміст спірних правовідносин.

Отже, із встановлених обставин вбачається, що між позивачем ТОВ «Факторинг Партнерс» та відповідачем ОСОБА_1 дійсно виникли цивільні (зобов`язальні) правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких позивач виступає новим кредитором, а відповідач - боржником, та в межах яких між ними виник спір щодо права позивача, як нового кредитора у цьому зобов`язанні, отримати кредит та проценти за користування ним, на підставі договору.

Оцінка суду (щодо права).

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосовує такі норми матеріального права, виходячи при цьому з наступних мотивів:

Положення пункту 1 та 22 частини 1 статті 92 Конституції України гарантують, що права людини і громадянина, його основні обов`язки, а також засади цивільно-правової відповідальності визначаються виключно законами України.

Зокрема, положення частини першої статті 509 Цивільного кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

При цьому, в силу положень частини другої статті 509, пункту першого частини другої статті 11 та частини першої статті 629 ЦК України зобов`язання можуть виникати з договорів, які стають обов`язковими для виконання сторонами, що їх уклали.

Виходячи з положень частини першої статей 1054, 1055 ЦК України та пунктів 22,23 частини першої статті 1, частини першої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» №1023-ХІІ від 12 травня 1991 року, договір про надання споживчого кредиту укладається між кредитодавцем (банком або іншою фінансової установою) та споживачем (фізичною особою) у письмовій формі, відповідно до якого кредитодавець надає кошти (споживчий кредит) або бере зобов`язання надати їх споживачеві для придбання продукції у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов`язується повернути їх разом з нарахованими процентами у розмірі та порядку, що передбачений договором. При цьому, з огляду на положення статті 207 ЦК України, такий договір може бути укладений шляхом обміну сторонами одним або декількома документами, в яких зафіксовано його зміст, та які підписані обома сторонами: споживачем, як однією стороною договору, та уповноваженим на це представником кредитодавця із скріпленням печаткою кредитодавця, як другою стороною договору, при цьому підписи можуть бути електронними за письмовою згодою сторін.

Як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 та ТОВ "Мілоан" уклали між собою договір № 3297000 відповідно до якого, компанія взяла на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у гривні у розмірі 10000 гривень. І вона взяті на себе зобов`язання виконала повністю.

Виходячи з положень частин першої статей 526, 529 та 530 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу; кредитор має право приймати від боржника виконання його обов`язку частинами, якщо це встановлено договором; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зокрема, за вказаним договором, ОСОБА_1 взяв на себе зобов`язання, за договором № 3297000, повернути кредит у розмірі 10000 гривень протягом 30 днів, а саме до 22.12.2021 року та сплачувати проценти за користування кредитом та сплачувати проценти від суми кредиту, які зазначені вище.

Відповідно до положень частини першої статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання (виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання).

Але, як вже було встановлено судом, ОСОБА_1 взяті на себе зобов`язання належним чином не виконував. У зв`язку з чим, у нього як позичальника, дійсно утворилась заборгованість спочатку перед первинними кредиторами, а потім і перед новим кредитором (позивачем) за договором № 3297000 у розмірі 34026 гривень, з яких: 9000 гривень - це борг по кредиту; 24326 гривень - цеборг по процентах за користування кредитом; 700 гривень це борг за комісіями.

Тож зважаючи на викладене, суд вважає доведеним факт порушення відповідачем взятих на себе грошових зобов`язань, а тому і доведеним факт порушення права позивача, як нового кредитора у цих зобов`язаннях, на отримання від відповідача вказаних вище сум боргу.

Тому, матеріально-правові вимоги позивача до відповідача слід визнати обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю.

Оцінка суду щодо судових витрат.

В силу положень частини 1 статті 133 і пункту 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першоїстатті 141 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. А згідно з пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України, інші витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких відносяться і витрати на професійну правничу допомогу) покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Однак відповідач 21 травня 2025 року подав до суду заяву з додатками з яких вбачається, що він є особою з інвалідністю І групи (а.с. 118-121). У зв`язку із чим його слід звільнити від сплати судового збору на підставі пункту 9 статті 5 ЗУ «Про судовий збір».

Крім того, позивачем понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 гривень (а.с.64,65), і оскільки позов підлягає задоволенню, вказані витрати слід стягнути з відповідача, оскільки наявність у нього інвалідності не звільняє його від сплати витрат на правничу допомогу.

Отже, керуючись статтями 2,19,23,34,43,49,76-113,128-132,133-142,174-183,217-248,258,259,263-265,268,273,280-289,351-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ТОВ "Факторинг Партнерс" до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості за договором про споживчий кредит - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" (ідентифікаційний код: 42640371; місцезнаходження: 03150 м.Київ, вул. Гедройця Єжи, б.6, офіс 521) заборгованість за договором про споживчий кредит № 3297000 від 22.11.2021 року, яка складає 34026 гривень, з яких: 9000 гривень - це борг по кредиту; 24326 гривень - цеборг по процентах за користування кредитом; 700 гривень це борг за комісіями.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ТОВ "Факторинг Партнерс" (ідентифікаційний код: 42640371; місцезнаходження: м.Київ, вул. Гедройця Єжи, б.6, офіс 521) витрати на професійну правову допомогу у розмірі 9000 гривень.

Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 2422грн.40коп.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом 30 днів з дня його проголошення позивач не подав апеляційної скарги, а відповідач не подав письмової заяви про перегляд заочного рішення. У випадку подання позивачем апеляційної скарги, заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. У випадку подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили у випадку подання відповідачем апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга позивачем може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня проголошення цього заочного рішення. Заява про перегляд цього заочного рішення відповідачем може бути подана до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Повний текст рішення виготовлено 26 травня 2025 року.

Суддя: Коваленко Д. С.