Ухвала суду № 127646770, 27.05.2025, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/9245/25

Провадження № 1-кс/344/3928/25

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого слідчого відділу Івано-Франківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Окружної прокуратури міста Івано-Франківська ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження № 12024091250000045 від 25.01.2024 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 190 КК України,

В С Т А Н О В И В:

Слідчий, за погодженням з прокурором, звернулася з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого покликалася на те, що слідчим відділом Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у межах кримінального провадження № 12024091250000045 від 25.01.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням установлено, що 20.07.2016 Протоколом № 1 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «БК ЦИТАДЕЛЬ», код ЄДРПОУ 40672752 (далі ТОВ БК «Цитадель», Товариство), за участі його засновників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 вирішено: створити ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ»; для забезпечення діяльності Товариства за рахунок внесків учасників затвердити статутний капітал Товариства в розмірі 3 000 000,00 (три мільйони) гривень та розподілити його між учасниками в особі ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у розмірі 50%; затвердити статут ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ» (далі Статут), а також призначити директором Товариства ОСОБА_6 та уповноважити його на подачу документів для їх державної реєстрації.

Цього ж дня, проведено державну реєстрацію юридичної особи приватного права - ТОВ «БК Цитадель», про що в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зроблено запис за номером 11161000000001645, із визначенням основного виду вільності згідно КВЕД 41.10 Організація будівництва будівель.

Надалі, відповідно до наказу № 20/07-1 від 20.07.2016 ОСОБА_6 . Приступив до виконання своїх службових обов`язків директора Товариства.

Так, пунктами 1.6., 1.8., 1.10. - 1.12. статуту ТОВ «БК Цитадель», серед іншого, встановлено, що Товариство:

- є юридичною особою з моменту державної реєстрації, відповідно до чинного законодавства може набувати у власність, користуватись та відчужувати будівлі, приміщення, земельні ділянки та інші об`єкти нерухомості, а також згідно з чинним законодавством може бути власником рухомого майна та інтелектуальної власності;

- має право від свого імені укладати правочини, договори, угоди, набувати майнові та немайнові права, нести зобов`язання виступати позивачем і відповідачем;

- набуває цивільних прав та обов`язків через свої органи управління, які діють з урахуванням повноважень та обмежень наданих Статутом й чинним законодавством. Особа або орган, що відповідно до наданих повноважень виступає від імені Товариства, зобов`язана діяти в інтересах Товариства добросовісно і розумно та не перевищуючи своїх повноважень;

- не відповідає за зобов`язанням учасників та несе відповідальність за своїми зобов`язаннями всім належним йому майном.

Розділом 2 Статуту передбачено, що метою діяльності і цілями діяльності Товариства є: одержання прибутку, задоволення суспільних потреб в його продукції, роботах, послугах та реалізація на підставі одержаного прибутку соціальних та економічних інтересів учасників.

Розділом 3 Статуту встановлено, що учасники Товариства мають право брати участь в управлінні Товариством в порядку, визначеному законодавством України та Статутом, брати участь у розподілі прибутку Товариства та одержувати його частку (дивіденди), зобов`язані дотримуватись вимог Статуту Товариства, виконувати рішення його органів управління, а також нести інші обов`язки, передбачені законодавством України та Статутом.

Також, пунктами 3.2. та 3.3. Статуту установлено, що учасники Товариства, серед іншого, зобов`язані дотримуватися вимог статуту Товариства а також не володіють окремими правами на об`єкти, що входять до складу майна Товариства, в тому числі і на об`єкти власності, внесені учасниками в якості вкладу.

Пунктом 7.1. Статуту визначено, що органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган. Вищий орган Товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників Товариства та/або призначених ними представників.

Також п. 7.17. Статуту встановлено, що до виключної компетенції загальних зборів учасників Товариства відносяться, серед іншого, прийняття рішень, віднесених законодавством України до компетенції загальних зборів учасників.

Пунктами 7.23. та 7.24. Статуту встановлено, що у Товаристві створюється виконавчий орган Директор, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства, до компетенції якого належить вирішення питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів.

Серед іншого п.п. 7.25. - 7.27. Статуту встановлено, що Директор:

- підзвітний загальним зборам учасників товариства та організовує виконання їх рішень, Директор не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників Товариства;

- діє від імені Товариства в межах встановлених законодавством України та Статутом, а також має право діяти від імені Товариства без довіреності;

Пунктом 8.5. Статуту передбачено, що джерелами формування майна Товариства є, серед іншого, продукція, вироблена в результаті його господарської діяльності.

Орієнтовно наприкінці 2022 року, більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено, між учасниками Товариства в особі ОСОБА_6 та ОСОБА_5 в ході провадження спільної господарської діяльності, виник міжособистісний конфлікт, в наслідок чого у ОСОБА_6 виник протиправний умисел спрямований на заволодіння майном Товариства, без відома та погодження учасника товариства ОСОБА_5 .

Так, ОСОБА_6 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, в розумінні ч. 3 ст. 18 КК України, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, а також суб`єктом відповідальності за корупційне правопорушення згідно п. 3 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, використовуючи свої службові повноваження всупереч інтересам Товариства, порушуючи обмеження щодо використання службового становища, встановлені ст. 22 Закону України «Про запобігання корупції», вчинив кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_6 , як директору ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ», було достеменно відомо про наявність у Товариства об`єкту нерухомого майна у формі господарського приміщення № CCLXIII (двісті шістдесят третє) в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційні номер 2682413026040), що створене з метою подальшої реалізації та отримання прибутку.

Так, ОСОБА_6 діючи умисно, з метою подальшої реалізації свого протиправного умислу, використовуючи раніше знайомих йому осіб, вчинив наступне.

24 жовтня 2023 року, за відома та погодження ОСОБА_6 між ОСОБА_7 (далі Позикодавець) та ОСОБА_8 (далі Позичальник) укладено Договір позики, у відповідності до умов якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти в позику на загальну суму 365 686,00 гривень, що еквівалентна 10 000,00 доларів США на день укладення договору, на споживчі цілі.

Умовами договору встановлено, що Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму грошових коштів у гривнях, що буде еквівалентною 10000 доларам США згідно офіційного курсу Національного банку України станом на день повернення позики, в строк до 03.01.2024 року.

Надалі, 29.12.2023 продовжуючи реалізацію особистого злочинного умислу, ОСОБА_6 перебуваючи в м. Івано-Франківську, використовуючи надані йому повноваження директора ТОВ «БК Цитадель», діючи в супереч інтересам Товариства однак від його імені, усвідомлюючи, що грошові кошти Позичальником не повернуто, а строк виконання зобов`язання спливає 03.01.2024, особисто уклав між ТОВ «БК Цитадель» (далі Поручитель) та ОСОБА_7 (далі Кредитор) Договір поруки, у відповідності до п. 1.1. якого, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_8 , що виникли за результатами укладення вище зазначеного Договору позики від 24.10.2023, укладеного між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у простій письмовій формі.

Далі, цього ж дня, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, будучи службовою особою юридичної особи приватного права Директором ТОВ «БК Цитадель», без відома його учасників, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх протиправні наслідки, в тому числі можливість невиконання ОСОБА_9 умов укладеного Договору позики, діючи з метою одержання неправомірної вигоди, уклав з останньою Договір іпотеки, у відповідності до умов якого ОСОБА_7 (далі Іпотекодержатель) з однієї сторони та ТОВ «БК Цитадель» в особі директора ОСОБА_6 (далі Іпотекодавець) з другої сторони, як майновий поручитель за зобов`язанням ОСОБА_8 , згідно Договору поруки від 29.12.2023, уклали вказаний договір з метою забезпечення виконання зобов`язань Позичальника та вимоги Іпотекодержателя, що випливають з Договору позики від 24.10.2023, у відповідності до яких Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за вищевказаними договорами отримати задоволення у повному обсязі за рахунок майна, переданого в Іпотеку.

При цьому, пунктом 1.2. Договору іпотеки встановлено, що предметом Іпотеки було нежитлове господарське приміщення № CCLXIII (двісті шістдесят третє) в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційні номер 2682413026040), яке на час укладання вказаного Договору перебувало у власності ТОВ «БК Цитадель».

У подальшому 08.01.2024 між ОСОБА_7 та ТОВ «БК Цитадель» в особі Довіреної особи ОСОБА_10 , за відома та погодження ОСОБА_6 , укладено Договір про задоволення вимог Іпотекодержателя, у відповідності до умов якого Іпотекодавцем передано, а Іпотекодержателем набуто у власність, в рахунок виконання зобов`язань за основним зобов`язанням та в рахунок виконання зобов`язань Іпотекодавцем за вищевказаним Договором іпотеки об`єкт нерухомого майна, а саме приміщення № CCLXIII (двісті шістдесят третє) в будинку АДРЕСА_1 (реєстраційні номер 2682413026040), вартість якого станом на момент укладання правочину становила 636077,00 гривень.

Як наслідок, своїми злочинними діями, які виразились в укладенні Договорів іпотеки та поруки між ТОВ «БК Цитадель» та ОСОБА_7 , на умовах, які не підтримують виконання основної мети діяльності Товариства отримання прибутку, ОСОБА_6 зловживаючи службовими повноваженнями, діючи умисно, з метою одержання неправомірної вигоди, використав свої повноваження Директора всупереч інтересам ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ», чим спричинив збитки ТОВ «БК Цитадель» у сумі 636077,00 гривень.

Крім того, ОСОБА_6 будучи службовою особою юридичної особи приватного права, зловживаючи своїми повноваженнями директора ТОВ «БК Цитадель», вчергове вчинив дії спрямовані кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, 15.12.2023 за відома та погодження ОСОБА_6 між ОСОБА_11 (далі Позикодавець) та матір`ю ОСОБА_6 - ОСОБА_12 (далі Позичальник), укладено Договір позики, у відповідності до умов якого Позикодавець надав Позичальнику грошові кошти в позику на загальну суму 1 664 608,50 гривень, що еквівалентна 45 000,00 доларів США на день укладення договору, на споживчі цілі.

Умовами договору встановлено, що Позичальник зобов`язується повернути Позикодавцеві суму грошових коштів у гривнях, що буде еквівалентною 45 000,00 доларам США згідно офіційного курсу Національного банку України станом на день повернення позики, в строк до 15.06.2024 року.

Того ж дня, 15.12.2023 продовжуючи реалізацію особистого злочинного умислу, ОСОБА_6 перебуваючи в м. Івано-Франківську, використовуючи надані йому повноваження директора ТОВ «БК Цитадель», діючи в супереч інтересам Товариства однак від його імені, особисто уклав між ТОВ «БК Цитадель» (далі Поручитель) та ОСОБА_12 (далі Кредитор) Договір поруки, у відповідності до п. 1.1. якого, Поручитель зобов`язується відповідати перед Кредитором за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_11 , що виникли за результатами укладення вищезазначеного Договору позики від 15.12.2023, укладеного між ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у простій письмовій формі.

Далі, цього ж дня, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, будучи службовою особою юридичної особи приватного права Директором ТОВ «БК Цитадель», умисно діючи без відома його учасників, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх протиправні наслідки, в тому числі можливість невиконання ОСОБА_12 умов укладеного нею Договору позики, з метою одержання неправомірної вигоди, уклав з ОСОБА_11 . Договір іпотеки, у відповідності до умов якого ОСОБА_11 (далі Іпотекодержатель) з однієї сторони та ТОВ «БК Цитадель» в особі директора ОСОБА_6 (далі Іпотекодавець) з другої сторони, виступив як майновий поручитель за зобов`язанням своєї матері ОСОБА_12 .

У відповідності до умов зазначеного Договору, Іпотекодержатель має право у випадку невиконання Позичальником своїх зобов`язань за вищевказаними договорами отримати в задоволенні в повному обсязі за рахунок майна, переданого в іпотеку згідно договору.

При цьому, пунктом 1.2. Договору іпотеки встановлено, що предметом Іпотеки була квартира АДРЕСА_2 (реєстраційні номер 2681503126040), яке на час укладання вказаного Договору перебувало у власності ТОВ «БК Цитадель», вартість якого станом на момент укладання правочину становила 2 769 109,00 гривень.

Такими діями ОСОБА_6 вчинив усіх дій, які вважав за необхідне для доведення злочину до кінця.

Однак, з причин та обставин, що не залежали від волі ОСОБА_6 , вищевказаний об`єкт нерухомого майна, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон і відчуження об`єктів нерухомого майна квартира АДРЕСА_2 на дату повідомлення про підозру перебуває у власності ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ», її реалізація не відбулася, що свідчить про ненастання тяжких наслідків виключно з причин, незалежних від волі ОСОБА_6 .

Отже, ОСОБА_6 вчинив закінчений замах на зловживання повноваженнями службової особи юридичної особи приватного права всупереч інтересам ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ», з метою одержання неправомірної вигоди, що могло спричинити тяжкі наслідки у вигляді втрати майна вартістю 2 769 109,00 гривень, однак злочин не було завершено з незалежних від його причин.

Окрім того, приблизно на початку 2023 року (більш точної дати та часу органом досудового розслідування не встановлено), у ОСОБА_6 виник протиправний умисел, спрямований на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 в особливо великих розмірах, шляхом зловживання його довірою, із яким ОСОБА_6 перебував у дружніх (довірчих) стосунках із 2021 року, який останній реалізував за наступних обставин.

Так, з метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на заволодіння грошовими коштами шляхом зловживання довірою, ОСОБА_13 шляхом неодноразових вмовлянь та повідомлення ОСОБА_11 завідомо неправдивої інформацію про те, що він потребує грошових коштів у сумі близько 40 000 доларів США, для нібито оплати послуг адвокатів у зв`язку із наявністю у нього судових спорів, при цьому переконавши останнього, що в якості гарантій повернення коштів, передасть в заставу об`єкти нерухомого майна, які знаходяться за адресою м. Івано-Франківськ, вул. Хіміків 9, корпус 6, 7, 8, не маючи при цьому на них прав власності. Як наслідок, ОСОБА_11 , будучи переконаним у достовірності та правдивості запропонованих ОСОБА_6 умов, погодився, й в подальшому протягом серпня 2023 року, перебуваючи у м. Івано-Франківську, передав ОСОБА_6 грошові кошти у сумі 39 600 доларів США, що відповідно до курсу Національного Банку України на 31.08.2023 становить 1 447 776 гривень, однак ОСОБА_6 діючи з корисливих мотивів, з метою заволодіння грошовими коштами, шляхом зловживання довірою, від повернення грошових коштів на обумовлених умовах відмовився, таким чином заволодівши ними.

Крім цього, ОСОБА_6 , з метою створення перед ОСОБА_11 , видимості законності своїх намірів, переконав останнього в необхідності укладення нотаріально посвідченого договору позики, про нібито отримання його матір`ю ОСОБА_12 , яка не була обізнана в протиправних намірах ОСОБА_6 , договору позики у сумі 45 000,00 доларів США, нібито в якості гарантій повернення ним коштів.

Так, 15.12.2023, за погодження та відома ОСОБА_6 , між ОСОБА_11 (далі Позикодавець) та матір`ю ОСОБА_6 - ОСОБА_12 (далі Позичальник), укладено Договір позики на суму 1 664 608,50 гривень (один мільйон шістсот шістдесят чотири тисячі шістсот вісім гривень 50 копійок), що на дату укладення договору є еквівалентною 45 000,00 доларів США (сорок п`ять тисяч доларів США 00 центів), строком повернення до 15.06.2024 року.

З метою створення ілюзії забезпеченості виконання зобов`язань, ОСОБА_6 того ж дня, без відома учасників ТОВ «БК ЦИТАДЕЛЬ», використовуючи повноваження директора Товариства, від його імені уклав договір поруки та договір іпотеки із зобов`язанням відповісти за нібито наявні борги своєї матері, передаючи в іпотеку нерухоме майно Товариства, квартиру АДРЕСА_3 , ринкова вартість якої становила 2 769 109,00 гривень (два мільйони сімсот шістдесят дев`ять тисяч сто дев`ять гривень 00 копійок).

В цей же час, ОСОБА_6 розуміючи безвихідність стану ОСОБА_11 , умисно, переслідуючи мету власного збагачення, повідомив потерпілому, який був переконаний у майбутній реєстрації прав власності на вказане житло за ним, про необхідність додатково передати йому грошові кошти у сумі 5 400 доларів США, на що ОСОБА_11 вимушено погодився й цього ж дня, тобто 15.12.2023 перебуваючи у м. Івано-Франківську, передав ОСОБА_6 вказану суму, що відповідно до курсу Національного Банку України на 15.12.2023 становить 199 746 гривень.

Однак, при цьому, ОСОБА_6 усвідомлював, що укладені договори є фіктивними та створені лише для того, щоб ввести в оману ОСОБА_11 і заволодіти його грошовими коштами, оскільки реального наміру повернення позики та реальної можливості заволодіти майном Товариства не існувало.

Внаслідок умисних протиправних дій ОСОБА_6 потерпілому ОСОБА_11 заподіяно майнову шкоду на загальну суму 45 000 доларів США 00 центів, що відповідно до курсу Національного Банку України на 15.12.2023 становить 1 647 522 гривень.

Відтак, 23 травня 2025 року ОСОБА_6 , повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 190 КК України.

Слідчий в судове засідання не з`явилася, подала суду заяву в якій просив розгляд клопотання здійснювати без її участі, клопотання підтримала та просила задовольнити в повному обсязі. Також у поданому клопотанні просила розгляд клопотання проводити без виклику особи (представників), у володінні якої знаходиться майно.

Власник майна в судове засідання не викликався відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено, що це є необхідним для забезпечення арешту майна.

Дослідивши матеріали клопотання вважаю наступне.

Відповідно до ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст.170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.

Згідно із ч. 5 ст. 170 КПК України - у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Відповідно до ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає: 1) перелік майна, на яке накладено арешт; 2) підстави застосування арешту майна; 3) перелік тимчасово вилученого майна, яке підлягає поверненню особі, у разі прийняття такого рішення; 4) заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно; 5) порядок виконання ухвали із зазначенням способу інформування заінтересованих осіб.

В даному кримінальному провадженні, 23.05.2025 року ОСОБА_6 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 364-1, ч. 5 ст. 190 КК України.

Під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні встановлено, що підозрюваному ОСОБА_6 на праві приватної власності належать:

- квартира АДРЕСА_4 ;

- земельна ділянка 1 частки, за адресою: Івано-Франківська обл., смт. Єзупіль, урочище «Нахміль», кадастровий номер: 2625855300:02:002:0173;

- земельна ділянка 1 частки, за адресою: Івано-Франківська обл., смт. Єзупіль, урочище «Копань Ліва», кадастровий номер: 2625855300:02:001:0103.

Санкція ч. 5 ст. 190 КК України, передбачає конфіскацією майна, як додатковий вид покарання.

Таким чином, є передбачені кримінальним процесуальним законом підстави для накладення арешту на вищевказане майно з метою забезпечення конфіскації майна.

Слідчий суддя, враховуючи вище викладені обставини, приходить до висновку про задоволення клопотання, оскільки застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна є співрозмірним завданням кримінального провадження, спрямоване на досягнення цілей розслідуваного кримінального провадження.

Керуючись ст.ст.171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя,-

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити.

З метою конфіскації майна як виду покарання накласти арешт на нерухоме майно з позбавленням права на відчуження та/або розпорядження майном, що на праві власності належить підозрюваному ОСОБА_6 в рамках кримінального провадження № 12024091250000045 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.01.2024, а саме на:

- квартиру АДРЕСА_4 ;

- земельну ділянку 1 частки, за адресою: Івано-Франківська обл., смт. Єзупіль, урочище «Нахміль», кадастровий номер: 2625855300:02:002:0173;

- земельну ділянку 1 частки, за адресою: Івано-Франківська обл., смт. Єзупіль, урочище «Копань Ліва», кадастровий номер: 2625855300:02:001:0103.

Ухвала може бути оскаржена до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_14