Рішення № 127646325, 26.05.2025, Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 183/817/25

№ 2-а/183/14/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року м. Самар

Самарівський міськрайонний суд Дніпропетровської області в складі головуючого судді Фролової В.О., розглянувши у письмовому, спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, у січні 2025 року подав до суду вказану позовну заяву, в якій просить суд визнати протиправною та скасувати постанову № 43 від 15.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП, а провадження по справі закрити.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з 2018 року працює на підприємстві ТОВ «Інтер Керама», де обіймає посаду бригадира. На виконання вимог Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу» позивач, протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, 04.07.2025 уточнив свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою офіційного застосунку «Резерв+». Оскільки підприємство, на якому позивач працює, є критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, він, як працівник даного підприємства, 19.12.2024 був внесений до списку військовозобов`язаних, які заброньовані на період мобілізації та воєнного часу, а саме в строк до 28.02.2025 року включно, про що свідчить також військово-обліковий документ «Резерв+». При цьому в розшуку він ніколи не перебував, офіційно повістки про необхідність явки для проходження військово-лікарської комісії чи уточнення даних на його адресу ніколи не направлялись та не надходили. 15.01.2015 позивач прибув разом із іншими працівниками підприємства до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі ІНФОРМАЦІЯ_2 ) для проходження медичної військово-лікарської комісії, де відносно нього було складено постанову № 43 за вчинення триваючого адміністративного правопорушення з 07.12.2011 по 15.01.2025, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу 17000 грн. Вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки зміни у Закон України «Про військовий обов`язок та військову службу» внесені лише 19.05.2025, із одночасним введенням норми ч.3 ст. 10 КУпАП, що з огляду на положення ст. 58 Конституції України виключає притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки закон погіршує його становище.

Ухвалою Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі; розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву.

Також, ухвалою суду про відкриття провадження у відповідача витребувано усі наявні матеріали, які стосуються винесення оскаржуваної постанови та встановлено строк для подання доказів5 днів з моменту отримання ухвали. Згідно з довідкою, сформованою Автоматизованою системою документообігу суду, копію ухвали відповідач отримав в електронному кабінеті 06.02.2025.

Відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи, копію позовної заяви з додатками, а також ухвалу про відкриття провадження отримав в електронному кабінеті у підсистемі «Електронний суд». Правом на подання відзиву у строк, встановлений судом в ухвалі про відкриття провадження, відповідач не скористався. Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін не подавав. Вимоги ухвали суду в частині витребування доказів не виконав.

Дослідивши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд дійшов такого висновку.

За змістомст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на підприємстві ТОВ «Інтеркерама» з 01.03.2018 на посаді бригадира, що підтверджується копією трудової книжки..

Згідно з наданим військово-обліковим документом «Резерв+» сформованому у мобільному застосунку «Дія» Міністерство оборони України, ОСОБА_1 04.07.2025 уточнив свої персональні дані через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста за допомогою офіційного застосунку «Резерв+».

15.01.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 полковником ОСОБА_2 винесено постанову № 43 по справі про адміністративне правопорушення за ч 3 ст. 210 КУпАП, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. Зі змісту постанови вбачається, що ОСОБА_1 , з 07.12.2011 під час особливого періоду, не з`являвся для взяття на військовий облік військовозобов`язаних, медичне обстеження військово-лікарської комісії в установлені строки не пройшов, не отримав військово-обліковий документ військовозобов`язаного, а по прибуттю,15.01.2025 до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надав доказів поважності причин невиконання вимог військового обліку.

Таким чином, позивач порушив абз.2,5 п.1 Правил військового обліку затвердженого постановою КМУ №М921 від 07.12.2016, пп.1,4,10 п.1 Правил військового обліку, затвердженого постановою КМУ № 1487 від 30.12.200, п.п.3.2,3.8 Положення про військово-лікарську експертизу, затвердженого наказом Міністерства оборону України

№ 502 від 14.08.2008, ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Копія вказаної постанови, вручена ОСОБА_1 15.01.2025, про що свідчить підпис останнього.

Також, у підтвердження позовних вимог, позивачем надано розпорядження начальника обласної військової адміністрації від 27.01.2025 за №62/0/527-25 «Про підтвердження статусу підприємств, установ, організацій критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період», яким підтверджено статус таких, що відповідають критеріям, зазначеним у п. 2 Критеріїв та порядку, за якими здійснюється визначення підприємств, установ, організацій, які є критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, а також критично важливими для забезпечення потреб Збройних Сил згідно з додатком. Вказане розпорядження доручено Департаменту економічного розвитку обласної військової адміністрації довести до відома ТОВ «Інтеркерама».

Крім того, позивачем надано лист ТОВ «Інтеркерама» від 07.02.2025 за № 02-04-75/3, яким підтверджено бронювання свого працівника, ОСОБА_1 , із наданням витягу про результати бронювання військовозобов`язаного засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг із зазначенням строку бронювання ОСОБА_1 до 27.01.2026

Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.

Так, частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Згідно з ч.1ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За ст.7 КУпАПніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

За приписамист. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 72КАС Українидоказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідност. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків та показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Статтею 252КУпАПпередбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

За ст.245 КУпАПзавданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Таким чином, висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а саме правопорушення (у випадку його вчинення), повинне бути належним чином зафіксоване.

Відповідно ст.280 КУпАПорган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставіЗакону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Статтею 65 Конституції Українивстановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.

Захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України, що також передбачено ч.1ст.1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу».

Відповідно до п.2 ч.1 ст.37Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» №2232-ХІІ(в редакції станом на час події - травень 2011 року)взяттю на військовий облік військовозобов`язаних у районних (міських) військових комісаріатах підлягають громадяни України: звільнені з військової служби в запас; звільнені з альтернативної (невійськової) служби; військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання; звільнені зі служби начальницького та рядового складу Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади з питань цивільного захисту, Державної кримінально-виконавчої служби України, Державної податкової адміністрації України; які набули громадянства України і згідно з цим Законом підлягають взяттю на облік військовозобов`язаних; виключені з військового обліку Служби безпеки України; які відповідно до статті 18 цього Закону звільнені від призову на строкову військову службу.

У ст.18 Закону №2232-ХІІ зазначалось, щовід призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, які до дня відправлення на строкову військову службу досягли 25-річного віку.

Закон України№2232-ХІІдо 19.05.2024 не визначав строку виконання громадянами України військового обов`язку, зокрема і щодо виконання правил військового обліку. Проте, з 19.05.2024 в Законі №2232-ХІІ діє положення ч.10 ст.1, яким визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

У ч.7 ст.1 вказаного Закону №2232-ХІІ,в редакції станом на час події зазначалось, щовиконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи і організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (об`єднані міські) військові комісаріати (далі - районні (міські) військові комісаріати), військові комісаріати Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя, а також територіальні центри (в Автономній Республіці Крим, областях, місті Києві) та філіали (в районах та містах)комплектування військовослужбовцями за контрактом.

У подальшому до вказаної статті внесено зміни, та вказано, щовиконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки).

У відповідності до положень ст.235 КУпАПТериторіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Згідно з ч.1 ст.22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21 жовтня 1993 року №3543-XII громадяни зобов`язані, зокрема: з`являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов`язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов`язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов`язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.

Відповідно до пункту 10 Положення про військовий облік військовозобов`язаних і призовників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 1994 р. №377 (із змінами), яка втратила чинність 19 грудня 2016 року, місцеві державні адміністрації забезпечують разом з військовими комісаріатами функціонування системи військового обліку громадян, організовують бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

Органи місцевого самоврядування забезпечують на території відповідних населених пунктів ведення військового обліку військовозобов`язаних і призовників та бронювання військовозобов`язаних на період мобілізації та воєнний час, а також подання звітності із зазначених питань.

У населених пунктах, де немає військових комісаріатів, виконкоми сільських, селищних, міських рад, керівники підприємств, установ, організацій і навчальних закладів незалежно від форми власності та підпорядкування забезпечують, зокрема: повноту та якість обліку військовозобов`язаних і призовників відповідної території, підприємства, установи, організації чи навчального закладу за правилами і формами, встановленими Міноборони і Мінстатом; систематичне звіряння відомостей, зазначених в особових картках військовозобов`язаних і призовників, із записами у їх військових квитках і посвідченнях про приписку до призовних дільниць, подання цих карток не рідше одного разу на рік до відповідних військових комісаріатів для звіряння з обліковими даними військових комісаріатів; внесення в 5-денний термін до особових карток військовозобов`язаних і призовників змін стосовно їхнього сімейного стану, місця проживання, службового стану та освіти і повідомлення про зміни до військових комісаріатів у визначені ними терміни.

Відповідно до абзацу дванадцятого пункту 24 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07 грудня 2016 року №921, яка втратила чинність 05 січня 2023 року (із змінами, внесеними згідно з Постановою КМУ №74 від 06 лютого 2019 року) з метою забезпечення персонально-первинного обліку призовників і військовозобов`язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад здійснюють постійний контроль за виконанням громадянами, посадовими особами підприємств, установ та організацій, які перебувають на території відповідних населених пунктів, встановлених правил військового обліку та проведення відповідної роз`яснювальної роботи. Звернення щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, надсилаються до органів Національної поліції для їх розшуку, затримання і доставки до відповідних районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (додаток 5).

Пунктом 33 Порядку №921 було встановлено, що у разі отримання розпорядження районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо оповіщення призовників і військовозобов`язаних про їх явку на призовні дільниці (пункти попереднього збору) для оформлення військово-облікових документів, проходження медичного огляду, приписки до призовної дільниці, взяття на військовий облік, визначення призначення на воєнний час, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних виконавчі органи сільських, селищних та міських рад, зокрема звертаються до органів Національної поліції щодо громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку, для їх розшуку, затримання і доставки до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Пунктом 56 Порядку №921 було встановлено, що районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зокрема звертаються до органів Національної поліції для розшуку, затримання та доставки до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки громадян, які ухиляються від виконання військового обов`язку (додаток 13).

Статтею 210 КУпАПпередбачено адміністративну відповідальність за порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку.

19 травня 2024 року набув чинності Закон №3696-ІХ «Про внесення змін до КУпАП щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію», яким ст.210 КУпАПдоповнено частиною 3, а саме: щодо порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового облік у в особливий період. Після оприлюднення Указу Президента України від 24 лютого 2024 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію», тому особливий період.

Отже, до 19.05.2024 норми ч.3 ст.210КУпАП не існувало.

Тобто, з 19.05.2024 встановлено 60-денний строк уточнити громадянам України свої дані щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму, яка передбачає сувору адміністративну відповідальність за невиконання цих правил в умовах особливого періоду.

Згідно зі ст.8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Закони, які пом`якшують або скасовують відповідальність за адміністративні правопорушення, мають зворотну силу, тобто поширюються і на правопорушення, вчинені до видання цих законів. Закони, які встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормою КУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Відповідно до ч.1ст.38 КУпАПадміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частині сьомій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді). За ч.7ст.38 КУпАПадміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями210,210-1цьогоКодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Стаття 58 Конституції України 1996 рокузакріплює один з найважливіших загальновизнаних принципів сучасного права - закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Це означає, що вони поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності. Закріплення названого принципу на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта.

Частиною 2статті 58 Конституції Українипередбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

В силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Суд зазначає, що висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об`єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення, а також відповідати принципу законності. Чинним законодавством заборонено притягнення особи до адміністративної відповідальності, якщо на момент подій адміністративна відповідальність не була передбачена певною нормоюКУпАП, адже закони, що встановлюють або посилюють відповідальність за адміністративні правопорушення, зворотної сили не мають.

Судом встановлено, що позивач, якому ще у 2012 році виповнилося 25 років і це був граничний вік для призовника на час виникнення правовідносин, мав обов`язок стати на військовий облік як військовозобов`язаний, однак законом не визначалось строків виконання цього обов`язку. Доказів вжиття органом, на який покладалося ведення військового обліку військовозобов`язаних, вищевказаних заходів щодо взяття призовника ОСОБА_1 на військовий облік матеріали справи не містять. Також відсутні докази, що позивач отримував повістки про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 (раніше ІНФОРМАЦІЯ_3 ) з метою постановлення на облік.

З 19.05.2024 Законом України «Про військовий обов`язок і військову службу»встановлено 60-денний строк для уточнення громадянами України своїх даних щодо виконання військового обов`язку, що включає виконання правил військового обліку, і одночасно введено норму ч.3ст.210 КУпАП, яка передбачає адміністративну відповідальність за невиконання цих правил.

На виконання ч.10ст.1Закону України«Про військовийобов`язокі військовуслужбу» ОСОБА_1 , 04.07.2024 за допомогою за допомогою офіційного застосунку «Резерв+» оновив свої данні, а 19.12.2025 був внесений до списку військовозобов`язаних, які заброньовані на період мобілізації та воєнного часу, а саме на строк до 28.02.2025, про що свідчить військово-обліковий документ «Резерв+», проте на нього уповноваженою особою ІНФОРМАЦІЯ_2 було складено протокол за ч.3ст. 210 КУпАПза не постановку на облік військовозобов`язаних та не проходження медичного обстеження військово-лікарської комісії ще з 2011 року, тобто на той момент, коли не існувало ні норми ч.3ст.210 КУпАП, ні строків виконання обов`язку.

З урахуванням вищевикладеного, ОСОБА_1 не міг вчинити адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАПз грудня 2011 року, бо норма ч.3ст.210 КУпАПвведена в дію лише 19 травня 2024 року, одночасно із вказівкою на 60-денний строк для уточнення своїх даних щодо військового обліку, що ОСОБА_1 і зробив 04.07.2024 року. Таким чином, відсутні подія та склад адміністративного правопорушення ч.3ст.210 КУпАП, за яке ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн. штрафу.

Притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3ст.210 КУпАПнеможливе, оскільки закон, який погіршує становище, не має зворотної дії у часі. Крім того, згіднозі ст.62 Конституції Українивсі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.

З огляду на зазначене, відповідно п.1 ч.1ст.247 КУпАПпровадження в справі про адміністративне правопорушення за ч.3ст.210 КУпАПстосовно ОСОБА_1 не могло бути розпочато, а розпочате підлягало закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно п.3 ч.3ст.286 КАС Україниза наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Відповідач діяв не на підставі закону, оскаржувана постанова незаконна і має бути скасована, а провадження закрите.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (справа. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 09 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29).

Згідно з ч.1ст.132 КАС Українисудові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Частиною 1статті 139КАС Українивстановлено, що при задоволенні позову сторони, які не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цьогоКодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем під час звернення до суду сплачено судовий збір у розмірі 605,60 грн., що підтверджується відповідною платіжною інструкцією.

З урахуванням зазначених процесуальних норм сплачений позивачем судовий збір у вказаній сумі підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача рішенням якого порушені права останнього.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,5,6,9,20,72,77,90,132-134,242,244-246,257-263,286 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення № 43 від 15.01.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000,00 грн. - скасувати, провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору у сумі 605 (шістсот п`ять) гривень 60 коп.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено і підписано 26 травня 2025 року.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ;

відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_5 , код ЄДРПОУ: НОМЕР_2 , місце знаходження: АДРЕСА_2 .

Суддя В.О. Фролова