Ухвала суду № 127645512, 21.05.2025, Господарський суд Черкаської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про закриття провадження

21 травня 2025 року м. Черкаси справа № 925/1459/24

Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Чевгуза О.В., з секретарем судового засідання Брус Л.П., за участю представників:

позивача не з`явився,

відповідача Бабичева Н.В. за довіреністю,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Черкаської області у місті Черкаси в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно»

до Фізичної особи - підприємця Савченко Любові Володимирівни

про стягнення 60 701,29 грн,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 00204033) 29.11.2024 звернулося до Господарського суду Черкаської області з позовом до Фізичної особи - підприємця Савченко Любові Володимирівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення боргу за спожиту теплову енергію за період з грудня 2022 по жовтень 2024 року у розмірі 60 701,29 грн.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що сторони 01.01.2017 уклали договір № 745 про постачання теплової енергії (договір), який з 13.11.2021 фактично був замінений на типовий індивідуальний договір про надання послуги з постачання теплової енергії (є договором приєднання), текст якого опубліковано 13.10.2021 на офіційному веб-сайті виконавця https://khimvolokno.com.ua/dogovir-na-poslugu.

Згідно з п. 5 вказаного договору виконавець (позивач) зобов`язався надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач (відповідачка) зобов`язався своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.

Постачання теплової енергії здійснюється за адресою: вул. Смілянська, 97 (житловий будинок), вул. Смілянська 87 (магазин), вул. Смілянська, 97 (виставочний зал) в м. Черкаси.

Відповідачка не здійснила своєчасно та в повному обсязі оплату за спожиту теплову енергію та за абонентське обслуговування.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.12.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 28.01.2025 відкладено розгляд справи на 18.02.2025.

Ухвалою суду від 18.02.2025 задоволено клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 13.03.2025.

13 березня 2025 року від позивача на виконання ухвали від 18.02.2025 надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів направлення копії позовної заяви відповідачці.

13 березня 2025 року від відповідачки надійшли клопотання про долучення до матеріалів справи доказів сплати заборгованості та відкладення розгляду справи для можливості сторонам провести звірку розрахунків.

Ухвалою суду від 13.03.2025 задоволено клопотання відповідачки про відкладення розгляду справи, відкладено розгляд справи на 03.04.2025.

03 квітня 2025 року від позивача надійшло клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи доказів: акту звірки, розрахунку заборгованості.

03 квітня 2025 року від відповідачки надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона просить: визнати поважною причину пропуску строку на подачу відзиву та прийняти відзив до уваги при розгляді справи; долучити до матеріалів справи квитанції про сплату послуг; відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з відсутністю заборгованості за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року включно.

Ухвалою суду від 03.04.2025 відкладено розгляд справи на 23.04.2025, у позивача витребувано обґрунтований розрахунок ціни позову із зазначенням причин не зарахування всіх сум за спірний період, сплачених відповідачкою на підставі поданих нею платіжних документів.

21 квітня 2025 року від позивача надійшло клопотання, у якому він просить позовну вимогу про стягнення суми боргу за спожиту теплову енергію за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року змінити з 60 701 грн 29 коп. на 10 701 грн 29 коп.

22 квітня 2025 року від відповідачки надійшли додаткові пояснення, у яких вона просить долучити до матеріалів справи рахунок - фактуру № 10532 від 30.11.2024, докази його отримання 09.12.2024; відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі у зв`язку з відсутністю заборгованості за спірний період.

22 квітня 2025 року від позивача надійшла заява про відмову від позову (всіх або частини позовних вимог). Позивач зазначає, що погоджується із доводами відповідача щодо сплати заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року в розмірі 60 701 грн 29 коп., відтак вважає за необхідне відмовитись від позовних вимог. Оскільки, заборгованість пред`явлену в якості позовних вимог було сплачено відповідачкою 02 квітня 2025 року, тобто вже після пред`явлення позову, та враховуючи, що позивач відмовився від позову внаслідок задоволення їх після пред`явлення позову, судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп., на думку позивача, належить покласти на відповідача. Керуючись п. 1 ч. 2 ст. 46, ч. 1, 2, 3 ст. 191, п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України (ГПК України) позивач просить: прийняти заяву про відмову від позовних вимог; закрити провадження у справі щодо стягнення з відповідачки на користь ПрАТ «Черкаське хімволокно» в особі ВП «Черкаська ТЕЦ» суму боргу за спожиту теплову енергію за період з грудня 2022 року по жовтень 2024 року в розмірі 60 701 грн 29 коп.; за результатом розгляду даної заяви про відмову від позовних вимог стягнути з ФОП Савченко Любов Володимирівни на свою користь сплачений при поданні позовної заяви судовий збір в розмірі 3028 грн 00 коп. в порядку ч. 3 ст. 130 ГПК України.

Судове засідання, призначене на 23.04.2025, не відбулося в зв`язку з надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Черкаської області, евакуацією людей та призупиненням роботи суду на час проведення перевірки відповідними службами про що складено акт Господарського суду Черкаської області від 23.04.2025.

Ухвалою суду від 23.04.2025 повідомлено учасників справи про перенесення судового засідання на 21.05.2025

У призначене судове засідання позивач не з`явився, 21.05.2025 направив заяву про проведення судового засідання без його участі, зауваживши, що в питанні відмови від позовних вимог та повернення судового збору із сторони відповідача підтримує позицію викладену в заяві про відмову від позовних вимог в повному обсязі. Представниця відповідачки зазначила, що борг за спірний період сплачено та заперечила проти стягнення всієї суми судового збору.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, подані сторонами заяви та клопотання, заяву позивача про відмову від позову, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 46 ГПК України встановлено право позивача на відмову від позову (всіх або частини позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Згідно з частинами 1- 3 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України позивач може відмовитися від позову на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. До ухвалення судового рішення у зв`язку з відмовою позивача від позову суд роз`яснює сторонам наслідки відповідних процесуальних дій, перевіряє, чи не обмежений представник відповідної сторони у повноваженнях на їх вчинення. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом.

Відмова позивача від позову не суперечить законодавству, не порушує права і охоронювані законом інтереси інших осіб.

Виходячи із змісту заяви та поданих сторонами доказів вбачається, що сторони врегулювали спір стосовно заборгованості.

Заява про відмову від позову підписана представником позивача Блізнецовим М.Є., який діє на підставі довіреності, наділений всіма правами, які надано законом стороні по справі, в тому числі з правом підписувати, подавати, доповнювати позовні заяви та інші передбачені законом процесуальні документи.

Відповідно до ч. 3 ст. 231 ГПК України у разі прийняття відмови від позову і закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається. Наявність ухвали про закриття провадження у зв`язку з прийняттям відмови позивача від позову не позбавляє відповідача в цій справі права на звернення до суду за вирішенням цього спору.

З огляду на викладене суд задовольняє заяву позивача, приймає відмову від позову та закриває провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Частиною 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

У заяві від 21.04.2025 позивач зазначає, що враховуючи наявні проплати, відповідачем вказується на повне погашення заборгованості перед ним за спірний період (з грудня 2022 року по жовтень 2024 року) та вказана позиція не відповідає дійсності, оскільки, враховуючи призначення платежів, на погашення заборгованості за спірний період було віднесено наступні суму: 18 000 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 126 від 22.11.2024) + 13 000 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 133 від 06.12.2024) + 19 000 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 5 від 02.04.2025) = 50 000 грн 00 коп. Сплачену суму в розмірі 12 000 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 201560333 від 19 грудня 2024 року) + 10 701 грн 29 коп. (платіжна інструкція № 197794719 від 18 листопада 2024 року) + 20 000 грн 00 коп. (платіжна інструкція № 204741460 від 16 січня 2025 року) = 42 701 грн 29 коп. було зараховано в оплату поточних нарахувань (місяці, в яких такі проплати було здійснено) за використання тепловою енергією. Вказані дії позивача зумовлені відсутністю в платіжних інструкціях призначення платежу та, відповідно, суттєвих нарахувань за споживання теплової енергії відповідачем, нарахованих поза межами спірного періоду.

З огляду на наведене відсутні підстави вважати доведеним те, що позивач відмовився від позову саме у зв`язку з тим, що відповідачка задовольнила позовні вимоги в повному обсязі після звернення до суду.

Отже, суд відмовляє у задоволенні вимоги представника позивача про стягнення із відповідачки сплаченого судового збору.

Одночасно відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічну норму визначену у ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

При цьому відсутня умова повернення позивачу із державного бюджету 50 % судового збору, сплаченого при поданні позову, саме за заявою чи клопотанням учасника справи: як-то позивача чи відповідача.

За подання до суду позовної заяви позивач сплатив судовий збір у розмірі 3028,00 грн на підставі платіжної інструкції № 644 від 25.07.2024. Таким чином, поверненню позивачу із державного бюджету України підлягає сплачений судовий збір у розмірі 1514,00 грн.

Керуючись ст. 7 Закону України «Про судовий збір», п. 4 ч. 1 ст. 231, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти відмову Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» від позову.

Провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» до Фізичної особи - підприємця Савченко Любові Володимирівни про стягнення 60 701,29 грн закрити на підставі п. 4 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України у зв`язку з відмовою позивача від позову та прийняттям такої відмови судом.

У задоволенні клопотання позивача про стягнення із відповідачки сплаченого судового збору при поданні позову відмовити.

Повернути Приватному акціонерному товариству «Черкаське хімволокно» в особі Відокремленого підрозділу «Черкаська ТЕЦ» Приватного акціонерного товариства «Черкаське хімволокно» (проспект Хіміків, 76, м. Черкаси, 18036, код ЄДРПОУ 33282969) із державного бюджету України судовий збір розмірі 1514,00 грн, перерахований згідно з платіжною інструкцією № 644 від 25.07.2024.

Ухвала набирає законної сили в порядку визначеному ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені ст. 255-257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено та підписано 27 травня 2025 року.

Суддя О.В. Чевгуз