Рішення № 127643638, 27.05.2025, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.05.2025м. ДніпроСправа № 904/1389/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Бєлік В.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) представників сторін, справу:

за позовом Комунального підприємства "КРИВБАСВОДОКАНАЛ", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

до Житлово-будівельного кооперативу "ЖОВТЕНЬ-9", Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг

про стягнення заборгованості за договором №678 від 04.04.2006 про надання послуг з централізованого водопостачання у загальному розмірі 77 260,76 грн.

ПРОЦЕДУРА:

Комунальне підприємство "КРИВБАСВОДОКАНАЛ" (далі - позивач) через систему "Електронний суд" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, у якій просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "ЖОВТЕНЬ-9" (далі - відповідач) заборгованість за договором №678 від 04.04.2006 про надання послуг з централізованого водопостачання у загальному розмірі 77 260,76 грн., з яких: сума основного боргу в розмірі 70 766,19 грн., пеня у розмірі 4 028,82 грн., 3% річних у розмірі 443,46 грн. та втрати від інфляції у розмірі 2 022,29 грн.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.

В зазначені строки, які встановленні ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 31.03.2025, сторони не подали витребувані судом документи.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою юридичною адресою, що підтверджується наявним у справі рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке повернулося до господарського суду з відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 23.04.2025 продовжено строк розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в межах розумного строку.

Відповідач правом на подання відзиву на позов з викладенням письмових пояснень у межах визначеного законом і судом строків не скористався, клопотань про необхідність витребування доказів чи прийняття від нього додаткових доказів не заявляв, як не заявляв і про бажання надати власні пояснення по суті спору.

Про розгляд справи відповідач повідомлявся рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення (ухвали суду) за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: мкрн. 5-й Зарічний, 24, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50081.

Направлені судом на адресу відповідача ухвали повернута підприємством зв`язку з відміткою: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до п.4 ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.

Суд звертає увагу, що адреса, зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань є офіційним місцезнаходженням відповідача. Отже, якщо відповідач за власним волевиявленням не скористався правом отримати кореспонденцію, а тому відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №910/15442/17 та від 04.12.2018 у справі №921/32/18.

Крім того, Верховний Суд в постанові від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №800/547/17, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б).

Отже, відповідач вважається таким, що повідомлений про відкриття провадження у справі належним чином.

Судом також враховано, що за приписами ч.1 ст.9 Господарського процесуального кодексу України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ч.2 ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.

Згідно з частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень" для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.

Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України "Про доступ до судових рішень").

Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).

До того ж, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

З урахуванням викладеного, господарський суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Проте, вихід за межі встановленого ст. 195 ГПК України строку був обумовлений виключними загальновідомими обставинами, пов`язаними із триваючою військовою агресією Російської федерації на територію України.

Зокрема, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року.

Воєнний стан в Україні неодноразово було продовжено. На даний час Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 19 лютого 2023 року строком на 90 діб.

З урахуванням викладеного, за об`єктивних обставин розгляд справи був здійснений судом без невиправданих зволікань настільки швидко, наскільки це було можливим за вказаних умов, у межах розумного строку в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до частин 4, 5 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд,

АРГУМЕНТИ СТОРІН

Позиція позивача

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №678 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 04 квітня 2006 року в частині повної та своєчасної оплати за надані послуги.

Позиція відповідача

Відповідач відзив на позов не надав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ТА ДОКАЗИ, ЩО ЇХ ПІДТВЕРДЖУТЬ

04 квітня 2006 року між Комунальним підприємством "Кривбасводоканал" (виконавець, позивач) та Житлово-будівельним кооперативом "Жовтень-9" (споживач, відповідач) укладено договір №678 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення (далі - договір).

За умовами пункту 1.1 договору виконавець зобов`язується надавати споживачеві вчасно та відповідної якості послуги з централізованого постачання холодної води (водопостачання) і водовідведення, а споживач зобов`язується своєчасно оплачувати надані послуги за встановленими тарифами у строки і на умовах, передбачених договором.

Орієнтований об`єм послуг, згідно до заяви-розрахунку споживача: централізоване постачання холодної води 12590,2м3/рік, в тому числі по групам: населення 11832,5м3/рік; власні потреби 181,5м3/рік; інші 576,2м3/рік; водовідведення 12516,7м3/рік, в тому числі по групам: населення 11832,5м3/рік; власні потреби 180,0м3/рік; інші 576,2м3/рік.

Зміни договірного об`єму холодної води та водовідведення (зменшення, збільшення) проводяться згідно довідки споживача про кількість проживаючих, пільгову категорію населення, орендарів та інших, наявності засобів обліку, поливальну площу та об`єми на власні потреби, яку споживач подає один раз на квартал і яка є невід`ємною частиною даного договору (п.1.2 договору).

Згідно п. 1.4 договору холодна вода подається виконавцем споживачу згідно показників засобів обліку. У разі відсутності таких технічних засобів облік холодної води тимчасово здійснюється розрахунковим шляхом згідно з установленими нормами. Показання будинкових засобів обліку знімаються представником виконавця один раз на місяць у присутності представника споживача.

Для контролю витрати води у споживачів, які не мають засобів обліку, а також для перевірки показників встановлених засобів обліку виконавець встановлює на вводах технічні засоби, що внесені до державного реєстру засобів вимірювальної техніки, показання яких є підставою для розрахунків до встановлення споживачем засобу обліку. Вимірювання виконують цілодобово упродовж двох тижнів у характерні для обсягів водоспоживання періоди (літо, зима, періоди відсутності подавання гарячої води) (п. 1.5 договору).

Кількість стічних вод (водовідведення), що надходять до каналізації, визначається за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показаннями засобу обліку, а при відсутності по нормах споживання (п. 1.7 договору).

Тарифи на момент укладення договору, затверджені рішеннями виконавчого комітету Криворізької міської ради №370 від 13.07.2005 та №532 від 14.09.2005 і становлять за групами споживачів (за 1 м3/рік з ПДВ):

- населення: холодна вода - 0,46грн, водовідведення - 0,32грн;

- бюджет: холодна вода - 0,54грн, водовідведення - 0,54грн;

- інші: холодна вода 1,62грн, водовідведення - 1,54грн (п. 2.1 договору).

Згідно п. 2.2 договору у випадку зміни тарифів на послуги виконавець повідомляє про це споживача, відповідно до чинного законодавства України, через засоби масової інформації, без додаткового узгодження розмірів та строків введення нових тарифів. Споживач здійснює оплату за надані послуги по новим тарифам без додаткового узгодження.

Плата за надані послуги за наявності засобів обліку води справляється за їх показаннями згідно з пунктами 10-13 Правил №630 (п. 2.3 договору).

Пунктом 3.1 договору визначено, що розрахунки за надані послуги здійснюються споживачем у грошовій формі протягом п`яти банківських днів після пред`явлення платіжної вимоги, рахунку або квитанції. Можливі інші форми сплати отриманих послуг, які не суперечать діючому законодавству України.

У разі надання послуг не в повному обсязі відхилення їх кількісних і якісних показників від нормативних виконавець здійснює перерахунок розміру плати згідно з додатком до Правил № 630 (п. 3.2 договору).

При оформленні платіжного доручення або протоколу на проведення взаємозаліку, у графі "призначення платежу" споживач повинен вказати період, за який проводиться оплата, номер, дату рахунку та договору. У разі відсутності у платіжному дорученні або протоколі цих даних, перерахована оплата зараховується виконавцем в рахунок попередньої оплати (п. 3.3 договору).

Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця (не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - із сторони виконавця начальник водозбуту або заступник начальника водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони споживача голова або бухгалтер (п. 3.4 договору).

За пунктом 4.2.1 договору споживач зобов`язаний своєчасно, в установлені договором строки, оплачувати послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення відповідно до встановлених тарифів та забезпечити збір платежів.

Споживач несе відповідальність згідно із законодавством і цим договором за: недотримання вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг; несвоєчасне внесення платежів за послуги шляхом сплати пені, штрафу, індексу інфляції; втручання в роботу засобів обліку; порушення зобов`язань, встановлених договором або законодавством (п. 5.1 договору).

При несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ (п.5.6 договору).

В пункті 5.9 договору встановлено, що позовна давність до зобов`язань по сплаті отриманих послуг становить п`ять років.

Точки розподілу, в яких здійснюється передача послуг від виконавця споживачеві визначаються актами розмежування балансової належності, які є невід`ємною частиною договору (п. 6.1 договору).

Цей договір набирає чинності з 28 березня 2006 року і діє до 31 грудня 2008 року. Договір вважається щороку продовженим, якщо за місяць до закінчення його строку однією із сторін не буде письмово заявлено про розірвання або необхідність перегляду (п. 9.1 договору).

Договір підписаний сторонами та скріплений печатками без зауважень та заперечень до нього.

Згідно статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

В матеріалах справи відсутні докази того, що спірний договір визнавався недійсним в судовому порядку.

Так, жодна із сторін письмово не виявила бажання припинити дію договору. Відтак, договір №678 про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення від 04.04.2006 був чинним протягом спірного періоду.

15.10.2024 року за результатами повірки лічильника марки МТК-UA (виробник Компанія Gross, Україна), зав.№201501010035 було встановлено, що засіб вимірювальної техніки відповідає вимогам ДСТУ 3580-97 Лічильники холодної та гарячої води крильчасті. Загальнотехнічні вимоги, про що Державним підприємством Криворізький науково-виробничий центр стандартизації, метрології та сертифікації було видано свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки №484852.

21 жовтня 2024 року, за заявкою Споживача, після проведення чергової держповірки, уповноваженими представниками КП Кривбасводоканал у присутності представника Споживача Нежигай Тетяни Леонідівни було опломбовано вузол обліку, про що, зокрема, складено Акт №1074 встановлення охоронних пломб та деталей опломбування (далі- Акт №1074), підписаний у двосторонньому порядку.

Актом №1074 було встановлено наступне: облік спожитої послуги централізованого водопостачання визначається приладок обліку Gross, завод. №201501010035, Прилад обліку встановлений в точці підключення в підвальному приміщенні. Прилад обліку в місцях його приєднання до трубопроводів опломбований пломбою С81618981-лічильник, обвідна лінія опломбована пломбою С81618981.

Позивач, виконуючи свої обов`язки, передбачені Договором, постійно надавав та надає Відповідачу послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що зокрема, підтверджується підписаними у двосторонньому порядку актами приймання-передачі послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, які складались щомісячно та направлялись Споживачу (Відповідачу).

Відповідачу нараховано обсягів спожитої води за період 01.08.2024 по 31.01.2025 у кількості 2265,00 м3. Нарахований Відповідачу обсяг послуг з водовідведення складає 2265,00 м3.

Позивачем згідно з умовами Договір №678 від 04.04.2006р. за період з 01.08.2024 по 31.01.2025 були виписані Відповідачу рахунки за послуги з централізованого постачання холодної води і водовідведення на загальну суму 71048,52 грн., а саме:

- № 38881/06/18н від 30.08.2024р. на суму 9535,87 грн.;

- № 44406/06/18н від 30.09.2024р. на суму 13174,56 грн.;

- № 49572/06/18н від 30.10.2024р. на суму 11668,89 грн.;

- № 54486/06/18н від 28.11.2024р. на суму 12170,79 грн.;

- № 59853/06/18н від 27.12.2024р. на суму 11449,32 грн.;

- № 2619/06/18н від 30.01.2025р. на суму 13049,09 грн.;

За спірний період з 01.08.2024 року по 31.01.2025 року Відповідачем було сплачено Позивачу суму заборгованості в розмірі 282,33 грн.

Станом на 05.03.2025 року у Відповідача наявна перед Позивачем заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 70766,19 грн.

Відповідно до п.3.4 Договору, Акт звіряння взаємних розрахунків проводиться щомісяця ( не пізніше 15 числа останнього квартального місяця) і є письмовою формою визнання боргу. Акт звірки взаємних розрахунків підписується повноваженими на це особами - зі сторони Кривбасводоканалу начальник Водозбуту або заступник начальника Водозбуту з бухгалтерського обліку, із сторони Споживача голова або бухгалтер.

Відповідно до пункту 4.2.11 Договору, Споживач зобов`язаний щоквартально оформлювати належним чином акти звірки взаємних розрахунків.

На підтвердження існуючої заборгованості Відповідача перед Позивачем, 30.01.2025 року між сторонами було оформлено Акт звірки № 18 на загальну суму 70766,19 грн.

Позивач в досудовому порядку нарочно вручав під підпис представнику Відповідача листи-вимоги від 01.08.2024 вих.№28-20/11808, від 02.09.2024 вих.№28-20/13417, від 01.10.2024 №28-20/15220, від 01.11.2024 №28-20/17223, від 02.12.2024 №28-20/19148, від 03.02.2025 №28-20/2199 про сплату боргу за послуги з централізованого водопостачання, однак Відповідач залишив їх без відповіді (копії листів-вимог.

Позивач посилається на те, що ним належним чином виконано зобов`язання, надано послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, натомість відповідач взяті на себе зобов`язання з повної оплати не виконав, внаслідок чого позивачем заявлено вимогу про стягнення заборгованості, пені, 3% річних, що і стало причиною виникнення спору.

Предметом доказування у даній справі є: встановлення обставин укладення договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення, строк дії договору, умови надання послуг, облік спожитої води, строк та порядок оплати наданих послуг, факт надання послуг, наявність порушення споживачем умов договору в частині своєчасної оплати наданих позивачем послуг, правомірність та обґрунтованість нарахування основного боргу, наявність/відсутність підстав для застосування відповідальності за порушення зобов`язань за договором.

ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ СТОРІН, ВИСНОВКИ СУДУ

Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору про надання послуг з централізованого постачання холодної води і водовідведення №678 від 04.04.2006 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України та спеціальних законів - Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Закону України "Про питну воду та питне водопостачання".

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов`язань, а саме майново-господарських зобов`язань відповідно до статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно з нормами статті 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з нормами статті 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" централізоване водовідведення господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об`єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов`язаних єдиним технологічним процесом.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у процесі надання та споживання житлово-комунальних послуг визначає Закон України "Про житлово-комунальні послуги".

Так, предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та поводження з побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках (частина 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги").

Відповідно до норм статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець комунальної послуги - суб`єкт господарювання, що надає комунальну послугу споживачу відповідно до умов договору; індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги; колективний споживач - юридична особа, що об`єднує споживачів у будівлі та в їхніх інтересах укладає договір про надання комунальної послуги; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач.

Статтею 6 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: 1) споживачі (індивідуальні та колективні); 2) управитель; 3) виконавці комунальних послуг.

Виконавцями комунальних послуг, зокрема, є: щодо послуг з централізованого водопостачання - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водопостачання; щодо послуг з централізованого водовідведення - суб`єкт господарювання, що провадить господарську діяльність з централізованого водовідведення.

Частиною 2 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено обов`язок індивідуального споживача оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить також з наступного.

Частиною 1 статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

В силу статей 525, 526 Цивільного кодексу України та статті 193 Господарського кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог зазначених Кодексів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як було встановлено судом, з урахуванням умов пункту 3.1 договору, оплата за надані в період з 01.08.2024 по 31.01.2025 послуги з централізованого водопостачання та водовідведення здійснюється:

- за рахунком № 38881/06/18н від 30.08.2024р. на суму 9535,87 грн. (отримано 24.09.2024) не пізніше 01 жовтня 2024 року;

- за рахунком № 44406/06/18н від 30.09.2024р. на суму 13174,56 грн. (отримано 09.10.2024) не пізніше 16 жовтня 2024 року;

- за рахунком № 49572/06/18н від 30.10.2024р. на суму 11668,89 грн. (отримано 05.11.2024) не пізніше 12 листопада 2024 року;

- за рахунком № 54486/06/18н від 28.11.2024р. на суму 12170,79 грн. (отримано 04.12.2024) не пізніше 11 грудня 2024 року;

- за рахунком № 59853/06/18н від 27.12.2024р. на суму 11449,32 грн. (отримано 06.01.2025) не пізніше 13 січня 2025 року;

- за рахунком № 2619/06/18н від 30.01.2025р. на суму 13049,09 грн. (отримано 11.02.2025) не пізніше 18 лютого 2024 року.

Між тим, в установлений договором строк, відповідач свої зобов`язання не виконав.

Згідно зі ст. 74, 77 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).

За спірний період з 01.08.2024 року по 31.01.2025 року Відповідачем було сплачено Позивачу суму заборгованості в розмірі 282,33 грн.

У Відповідача наявна перед Позивачем заборгованість за надані послуги з централізованого водопостачання та водовідведення у розмірі 70 766,19 грн.

Будь-яких доказів своєчасної оплати заявленої позивачем до стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 70 766,19 грн відповідачем відповідно до положень статей 13, 74 ГПК України під час розгляду справи не надано, а судом таких обставин не встановлено.

З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у розмірі 70 766,19 грн визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені.

Порушенням зобов`язання, відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі статтями 216-217, 230-231 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (стаття 548 Цивільного кодексу України). Виконання зобов`язань може забезпечуватись згідно договору неустойкою (штрафом, пенею). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми не своєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 Цивільного кодексу України).

Як зазначено в ч. 1 ст. 230 та ч. 6 ст. 231 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 ГК України та ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань", платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.6 договору визначено, що при несвоєчасній оплаті споживач зобов`язаний сплатити пеню, за надані послуги на власні потреби і іншим споживачам, в розмірі 0,5% від суми платежу за кожний день прострочення, але не більш подвійної облікової ставки НБУ.

Позивач нарахував та просить стягнути пеню у розмірі 4 028,82 грн за загальний період з 02.10.2024 до 19.02.2025 (а.с. 34).

Перевіркою наданого позивачем розрахунку пені встановлено, що пеня розрахована відповідно до умов п. 5.6 договору, не суперечить вимогам наведених вище положень діючого законодавства в частині її нарахування. Розрахунок є арифметично вірним та підлягають задоволенню.

Щодо суми 3% річних та інфляційних втрат

Згідно п.5.4 Договору у разі прострочення виконання зобов`язань, передбачених Договорами, на вимогу Виконавця, Споживач зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції, та у відповідності до ст.625 Цивільного кодексу України 3% (три відсотки) річних від простроченої суми.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З аналізу зазначеної норми випливає, що нарахування 3 % річних та інфляційних втрат входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Вимагати сплати суми боргу, а також 3 % річних та інфляційних втрат є правом кредитора, яким останній наділений в силу нормативного закріплення зазначених способів захисту майнового права та інтересу.

Позивачем заявлено до стягнення 3% річних у розмірі 443,46 грн за період з 02.10.2024 до 19.02.2025 та інфляційні втрати у розмірі 2 022,29 грн. за період з листопада 2024 року по січень 2025 року.

Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат судом встановлено їх арифметичну вірність (тобто помилок не виявлено) та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно з ч. 1 ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Відповідно до ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частина третя статті 2 ГПК України визначає основні засади (принципи) господарського судочинства, зокрема змагальність сторін та диспозитивність, які конкретизовані у статтях 13, 14 ГПК України відповідно.

Відповідно до вищевикладеного, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Суд же розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтовані та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

СУДОВІ ВИТРАТИ

Щодо судового збору

Відповідно до статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

У той же час, згідно із частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Оскільки позовну заяву у даній справі було подано до суду через систему "Електронний суд", судовий збір, який підлягав сплаті позивачем, становить 2 422,40 грн.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3 028,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 4486 від 05.03.2025.

Суд відзначає, що, у зв`язку з внесенням позивачем судового збору у більшому розмірі, частина судового збору у сумі 605,60 грн (3 028,00 грн - 2 422,40 грн) підлягає поверненню позивачу з державного бюджету в порядку, передбаченому пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" (після надходження відповідного клопотання за ухвалою суду).

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у сумі 2 422,40 грн.

Керуючись статтями 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтень-9" (50081, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, мкрн. 5-ий Зарічний, буд. 24; код ЄДРПОУ 23076767) на користь Комунального підприємства "Кривбасводоканал" (50027, Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг, вул. Джохара Дудаєва, буд. 6А; код ЄДРПОУ 03341316) суму основного боргу в розмірі 70 766,19 грн., пеню у розмірі 4 028,82 грн., 3% річних у розмірі 443,46 грн., втрати від інфляції у розмірі 2 022,29 грн, а також витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422,40 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено та підписано - 27.05.2025.

Суддя В.Г. Бєлік