Ухвала суду № 127642537, 26.05.2025, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/20624/25

Провадження № 1-кс/761/14066/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року місто Київ

Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,

за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №72024000500000031 від 01.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В:

До слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №72024000500000031 від 01.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна, яке вилучено 15.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_4 ), а саме на: печатку ФГ «Орзен», код ЄДРПОУ 4500865; печатку ТОВ «Орзен», код ЄДРПОУ 45400599; мобільний телефон марки «iPhone» модель 11, чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить та користується ОСОБА_5 ; сім-картку мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_2 .

Клопотання мотивоване тим, що відділом детективів із захисту економіки у сфері віртуальних активів Бюро економічної безпеки України розслідується кримінальне провадження №72024000500000031 від 01.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що службові особи Міністерства аграрної політики України та службові особи Закарпатської обласної військової адміністрації, у період з 01.01.2022 по теперішній час, всупереч інтересам служби, використовуючи своє службове становище, діючи за попередньою домовленістю із керівниками ряду комерційних структур, без належних підстав, розглядаючи подані заяви, що не відповідають критеріям та умовам, передбаченим «Порядком надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства», визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022, надають їм переваги при прийнятті рішень з метою одержання цими юридичними особами безповоротної державної допомоги у формі грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства за бюджетною програмою фінансування «Надання грантів для створення або розвиток бізнесу» загального фонду Державного бюджету України.

В ході проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що власники та службові особи, пов`язаних між собою комерційних структур: ФГ «АЛЕКС 2019» (код 42980383), ФГ «РЕГІНА 2019» (код 42980315), ФГ «САДИ КАРПАТ» (код 43078625), ТОВ «ДАЯНА ҐАРДЕНС» (код 45270490), ТОВ «ОРЗЕН» (код 45400599), ТОВ «АДЕЛКА» (код 45208616), ТОВ «МІЗУН» (код 45296833), ТОВ «КАРПАТИКУМ» (код 37520330) та інших, достовірно знаючи про те, що власники та землекористувачі цих юридичних осіб не відповідають критеріям та умовам, передбаченим «Порядком надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства», визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 в частині наявності проектів насаджень, реєстрації прав власності (оренди) земельних ділянок, а також іншим вимогам, штучно створили указані підприємства, частково оформлених на підставних осіб, та здійснили розподіл та передачу новоутвореним підприємствам у суборенду земельні ділянки, фактично отримані під одержання грантів, та шляхом внесення недостовірних відомостей у заяви на отримання компенсації, сформовані уповноваженими керівниками цих підприємств засобами державного вебпорталу електронних послуг (Портал «ДІЯ») з метою реалізації проекту, які не відповідають критеріям та умовам, передбаченим «Порядком надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства», визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 надали їх уповноваженому органу державної влади - Міністерству аграрної політики України та банку з метою одержання бюджетних коштів за програмою фінансування, внаслідок чого безпідставно отримали грантові кошти у особливо великому розмірі.

У подальшому, керівники та уповноважені особи вищезазначених суб`єктів господарювання, діючи за попередньою домовленістю із службовими особами Міністерства аграрної політики України, Закарпатської обласної військової адміністрації, та уповноваженими особами Філії - Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (МФО 312356), маючи на меті заволодіння бюджетними коштами, без фактичних господарських відносин між підприємствами-постачальниками, що були створені останніми, стосовно проведення операцій з придбання саджанців та огорожі, сітки, металоконструкцій, інших ТМЦ, достовірно знаючи про те, що на момент отримання (перерахування) грантових коштів (субвенції) саджанці дерев яблунь та сітки (огорожі) були відсутні і не могли постачатися у певному обсязі, а також на території деяких земельних ділянок наявні старі насадження дерев і висадку насаджень здійснити неможливо, не проводячи моніторинг стану висадки насаджень та не оглядаючи земельних ділянок на предмет їх висадки, шляхом внесення недостовірних відомостей до офіційних документів, а саме договорів, рахунків - фактур та видаткових накладних, всупереч вимогам пункту 14 «Порядку надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства», визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022 надали їх уповноваженому банку для проведення фактичного перерахування бюджетних коштів на поточні рахунки інших підприємств для переведення їх у готівку.

Таким чином, службові особи ФГ «АЛЕКС 2019» (код 42980383), ФГ «РЕГІНА 2019» (код 42980315), ФГ «САДИ КАРПАТ» (код 43078625), ТОВ «ДАЯНА ҐАРДЕНС» (код 45270490), ТОВ «ОРЗЕН» (код 45400599), ТОВ «АДЕЛКА» (код 45208616), ТОВ «МІЗУН» (код 45296833), ТОВ «КАРПАТИКУМ» (код 37520330), за попередньою домовленістю із службовими особами Міністерства аграрної політики України, Закарпатської обласної військової адміністрації та уповноваженими особами Філії - Закарпатське обласне управління публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (МФО 312356), зловживаючи своїм службовим становищем, без належних підстав, розглядаючи подані заяви, що не відповідають критеріям та умовам, передбаченим «Порядком надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства», визначеним постановою Кабінету Міністрів України № 738 від 21.06.2022, діючи всупереч інтересам служби, на користь указаних юридичних осіб, достовірно знаючи про відсутність насаджень або наявності садів яблунь, що фактично були посаджені раніше суб`єктами господарювання: ФГ «АЛЕКС 2019» (код 42980383), ФГ «РЕГІНА 2019» (код 42980315), ФГ «САДИ КАРПАТ» (код 43078625), ТОВ «ДАЯНА ҐАРДЕНС» (код 45270490), ТОВ «ОРЗЕН» (код 45400599), ТОВ «АДЕЛКА» (код 45208616), ТОВ «МІЗУН» (код 45296833), ТОВ «КАРПАТИКУМ», надали їм переваги при прийнятті рішення з метою одержання цими юридичними особами безповоротної державної допомоги у формі грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства за бюджетною програмою фінансування «Надання грантів для створення або розвиток бізнесу» загального фонду Державного бюджету України та безпідставно перерахували кошти, внаслідок чого нанесли можливі збитки у особливо великому розмірі.

Відповідно до проведених слідчих, негласних слідчих (розшукових) дій за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження установлено, що у житлових приміщеннях будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 (код НОМЕР_3 ), директора, кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ОРЗЕН» (код 45400599), розташованих за адресою: АДРЕСА_2 можуть знаходитись речі та оригінали документів, необхідні для фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення.

З метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення виникла необхідність у проведенні обшуку за вказаною вище адресою.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна (далі - Реєстру) житлового будинку за місцем фактичного проживання ОСОБА_5 (код НОМЕР_3 ), директора, кінцевого бенефіціарного власника ТОВ «ОРЗЕН» (код 45400599), розташованих за адресою: АДРЕСА_3 на праві власності належить ОСОБА_4 .

У зв`язку з чим, під час досудового розслідування 15.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1 під час якого виявлено та вилучено майно на яке прокурор просить накласти арешт.

Як зазначає прокурор в своєму клопотанні, що у ході огляду мобільного телефону встановлено інформацію та копії відповідних документів, які можуть мати значення для досудового розслідування зокрема: листування ОСОБА_5 з особою на ім`я ОСОБА_6 з приводу виготовлення ключів на ФГ «Орзен»; кошторисну документацію ТОВ «Орзен»; переведення грошових коштів на ТОВ «Орзен»; листування щодо призначення ОСОБА_5 директором Товариства та інше. Також, ОСОБА_5 надано печатки ФГ «Орзен» (код ЄДРПОУ 4500865) та ТОВ «Орзен» (код ЄДРПОУ 45400599).

Зазначена інформація в мобільному телефоні - має доказове значення у кримінальному провадженні та встановлення всіх обставин, які підлягають доказуванню під час досудового розслідування.

15.05.2025 постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

15.05.2025 постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_8 призначено комп`ютерно-технічну експертизу, в ході проведення якої, у тому числі буде досліджений вищезазначений мобільний телефон.

Відтак, з метою збереження речових доказів, а також з метою запобігання можливості приховування, розтрати майна, прокурор просить накласти на вищезазначене майно арешт.

В судове засідання прокурор не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, однак подав до суду заяву, в якій просив здійснити розгляд клопотання без його участі та задовольнити клопотання про арешт майна з підстав у ньому наведених.

Власник тимчасово вилученого майна в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, у провадженні відділу детективів із захисту економіки у сфері віртуальних активів Бюро економічної безпеки України перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань №72024000500000031 від 01.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 КК України.

Звернення прокурора з клопотанням про арешт на вказане тимчасово вилучене майно зумовлено необхідністю збереження речових доказів, оскільки вилучені предмети мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна (ч. 2 ст. 131 КПК України).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій та набуті кримінально протиправним шляхом.

Отже, майно, яке за обґрунтованої підозри органу досудового розслідування, має одну або декілька ознак, наведених у ст. 98 КПК України, може набути статусу речового доказу за рішенням слідчого, яке відповідно до вимог ч. 3 ст. 110 КПК України приймається у формі постанови.

15.05.2025 постановою детектива Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України ОСОБА_7 зазначене майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

Згідно ч 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 31) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Крім того, при вирішенні клопотання сторони обвинувачення, слідчий суддя враховує, що закон не вимагає, щоб докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення були повними та достатніми на даній стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред`явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого кримінального правопорушення. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно застосувати зазначений вид заходу забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження та уникнення негативних наслідків.

За викладених обставин та відповідних норм кримінального процесуального законодавства, слідчий суддя приходить до переконання, що матеріалами клопотання обґрунтовано та в судовому засіданні встановлено необхідність застосування на даній стадії досудового розслідування, такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, тимчасово вилученого під час проведення обшуку, з метою уникнення можливості його відчуження, забезпечення збереження речових доказів, що залишили на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку його незастосування, це може призвести до наслідків, які можуть перешкоджати досудовому розслідуванню, а тому це є необхідною умовою досягнення дієвості даного кримінального провадження.

Вирішуючи питання про накладення арешту, слідчий суддя враховує й те, що в даному випадку обмеження права власності є розумним і співрозмірним завданням кримінального провадження та обставини кримінального провадження станом на час прийняття рішення вимагають вжиття такого методу державного регулювання як накладення арешту. При цьому, доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження слідчим суддею не встановлено.

Так, приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, фактичні обставини кримінального провадження, слідчий суддя з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження майна, яке відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та визнано речовим доказом у даному кримінальному провадженні постановою детектива від 15.05.2025, приходить до висновку про наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно у даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170-173, 309, 310, 392, 393, 395, 532 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора Офісу Генерального прокурора ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №72024000500000031 від 01.03.2024, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 209, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 364 КК України, про арешт майна - задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке вилучене 15.05.2025 під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 (на праві власності належить ОСОБА_4 ), а саме на:

-печатку ФГ «Орзен», код ЄДРПОУ 4500865;

-печатку ТОВ «Орзен», код ЄДРПОУ 45400599;

-мобільний телефон марки «iPhone» модель 11, чорного кольору ІМЕІ НОМЕР_1 , який належить та користується ОСОБА_5 ;

-сім-картку мобільного оператора «МТС» № НОМЕР_2 .

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт майна може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Слідчий суддя ОСОБА_1