АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 жовтня 2010 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Він- ницької області в складі:
головуючої судді Денишенко Т.О.,
cуддів Матківської М.В., Луценка В.В.,
при секретарі Торбасюк О.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці, в залі судових за-сідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду Ук-
раїни у Шаргородському районі Вінницької області про зобовязання
виплатити недоплачені кошти основної та додаткової пенсій за 2007-
2010 роки,
за апеляційною скаргою начальника управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області Мельник О.Г. на рішення Шар-городського районного суду Вінницької області від 06 липня 2010 року,
В С Т А Н О В И Л А:
06 травня 2010 року ОСОБА_1 звернувся в Шаргородський районний суд Вінницької області з позовом до управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області про зобовязання виплатити не-доотримані кошти відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і со -ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас-трофи» ( а. с. 2-3 ).
Рішенням Шаргородського районного суду Вінницької області від 06 лип-ня 2010 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Зобовязано управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області ви-платити ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченою пенсією, що йому на-лежить відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із розміру шести мінімальних пенсій за віком, що розраховується залежно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за віком за період 2007-2009 років та різницю між фактично виплаченою додатковою пенсією і пенсією, що йому належить відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка-тастрофи» в розмір 50% мінімальної пенсії за віком, що розраховується зале-жно від розміру прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб за віком за період 2007-2009 років. Стягнуто з управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 гривень та судовий збір на користь держави в сумі 03,40 гривні. В решті позовних вимог відмовлено ( а. с. 36-39 ).
Не погодившись з ухваленим рішенням у справі, начальник управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області Ме-льник О.Г. оскаржує його в апеляційному порядку та просить оскаржуване рішення скасувати, ухваливши нове рішення про відмову в позові в повному обсязі. Апелянт посилається на незаконність оскаржуваного рішення, непов-не зясування судом всіх обставин, що мають значення для справи, ухвален-ня рішення з порушенням норм матеріального права ( а. с. 45-47 ).
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізу-вавши докази в їх сукупності, перевіривши законність і обґрунтованість ос-каржуваного рішення у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявле-них у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга відповідача задоволенню не підлягає, судове рішення необхідно змінити з на-ступних підстав.
Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення повинно бути закон-ним і обгрунтованим та відповідати на питання: чи мали місце обставини, якими обгрунтовувалися вимоги і заперечення, якими доказами вони підтвер-джуються; чи є інші фактичні дані ( пропущення строку позовної давності то- що ), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтверджен-ня; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка пра-вова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочин-ства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які бу -ли досліджені в судовому засіданні. Умовами обгрунтованості є повне і все-бічне з'ясування обставин, що мають значення для справи, доведеність тих об -ставин, які суд вважає встановленими, відповідність висновків суду обстави-нам справи.
ОСОБА_1 є інвалідом 3-ої групи, особою, постраждалою внаслідок аварії на ЧАЕС І категорії, отримує пенсію як учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1987 році відповідно до Закону України «Про статус і соціальний за-хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Частиною 1 ст. 46 Конституції України декларується, що громадяни ма-ють право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальни-ка, безробіття з незалежних від них обставин, а також в старості та в інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно-го забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, со-ціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі Ук-рани «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Нормами ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено пенсії особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій у вигляді: а) державної пенсії, б) до -даткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виник-нення права на державну пенсію.
Позивач звернувся в суд з вимогою про виплату недоотриманої основної і додаткової пенсії за період 2007-2010 років.
Суд першої інстанції обґрунтовано не погодився з доводами відповідача, що встановлення конкретних ( зменшених ) сум для обчислення пенсій Кабі-нетом Міністрів України є виконанням норм Закону України «Про статус і со -ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катас-трофи», оскільки вказані дії Кабінету Міністрів України не реалізують вста-новлені Законом права та гарантії, а змінюють, коректують його норми. Стат- тею 71 цього Закону чітко встановлено, що дія його положень не може призу-пинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
За таких обставин правильним і таким, що відповідає закону, є висновок суду першої інстанції, що позивач має право на призначення пенсії у розмі-рах, встановлених ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний за-хист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що не нижчий від 6 мінімальних пенсій за віком та на щомісячну додаткову пен-сію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі не нижче 50% мінімальної пен -сії за віком ( ст. 50 цього Закону ).
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення даного спору в межах строку заявлених позовних вимог, крім того, це право гаранту-ється ч. 2 ст. 46 Конституції України. Такий висновок суду першої інстанції є правомірним, законним і справедливим.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції дійшов правильного виснов-ку, що при визначенні розміру пенсій позивачу застосуванню підлягають статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які по -страждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України з цього питання, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав. Слід мати на увазі, що надання законодавцем права Кабінету Міністрів України на визначення порядку нарахування і обчислення пенсії по інвалідності, що настала через каліцтво чи захворювання внаслідок Чорноби-льської катастрофи не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто Кабінет Міністрів України повинен встановити зазначе-ний порядок, не порушуючи положень цього Закону.
В резолютивній частині свого рішення суд першої інстанції помилково вказав про стягнення сум недоотриманої державної та додаткової пенсій на користь ОСОБА_1 за 2007-2009 роки загалом, не зазначивши, за які конкрет-но періоди часу. Тому рішення суду підлягає зміні.
Законом України від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет Украї-ни на 2007 рік» дію Закону України «Про статус і соціальний захист грома-дян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в частині щодо нарахування постраждалим від Чорнобильської катастрофи особам держав-ної пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнення права на державну пенсію на 2007 рік було зупинено з вра-хуванням ст. 111 названого вище Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/ 2007 ( справа про соціальні гарантії громадян ) визнано такими, що не відпо-відають Конституції України ( є неконституційними ) положення Закону Ук-раїни від 19 грудня 2006 року «Про Державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинялася на 2007 рік у згаданій частині дія Закону України «Про ста -тус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильсь-кої катастрофи». Тому вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року як обґрунтовані і законні.
Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп /2008 положення пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28.12. 2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було визнано такими, що не відповіда-ють Конституції України ( є неконституційними ).
За ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі по-ложення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвален-ня Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Статтею 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2009 рік» Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати роз -міри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються за-лежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів ли-ше тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної за-робітної плати. Відповідно її дія не поширюється на спірні відносини, оскіль-ки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про ста-тус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком та прожитково-го мінімуму для непрацездатних осіб за віком.
Аналогічне положення викладене в ст. 70 Закону України «Про Держав-ний бюджет України на 2010 рік».
Отже, нарахування та виплата у 2007-2010 роках ОСОБА_1 як особі, постраждалій внаслідок Чорнобильської катастрофи, державна пенсія, додат-кова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, що призначається після виникнен-ня права на державну пенсію, повинні виплачуватися у розмірах відповідно до норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які пост-раждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Колегія cуддів критично сприймає позицію відповідача щодо пропуску ОСОБА_1 строку позовної давності у даній справі, оскільки згідно ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлена тривалістю у три роки. Враховуючи звернення ОСОБА_1 в суд з позовом 06.05.2010 року, триріч-ний строк починає відліковуватися з 06.05.2007 року, тобто позивач висунув вимоги про перерхунок його пенсії в межах встановленого строку позовної давності.
Вихідним критерієм розрахунку державної пенсії виступає мінімальна пен -сія за віком, розмір якої згідно з частиною 1 статті 28 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-ІУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється у розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Іншого нормативно-правово-го акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Така правова позиція зі спірного питання неодноразово була висловлена колегією cуддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема у постанові від 27 травня 2008 року. Підстав для її перегля-ду чи зміни немає.
Колегія суддів прийшла до висновку, що судом першої інстанції в основ-ному вірно встановлені обставини справи та відповідні їм правовідносини, але допущені такі порушення норм матеріального права, що призвели до ух-валення рішення, яке підлягає зміні.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для зміни рішення суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права. Норми матеріального права вважаються поруше-ними або неправильно застосованими, якщо застосовано закон, який не по-ширюється на ці правовідносини, або не застосовано закон, який підлягав за-стосуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 73, 303, 304, 307, 309, 313-314, 316, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу начальника управління Пенсійного фонду України у Шаргородському районі Вінницької області Мельник О.Г. відхилити.
Рішення Шаргородського районного суду Вінницької області від 06 лип-ня 2010 року змінити.
Резолютивну частину рішення викласти в наступній редакції:
«Позов задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському ра-йоні Вінницької області здійснити перерахунок державної пенсії по інвалід-ності ОСОБА_1 у розмірі не менше шести мінімаль-них пенсій за віком відповідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і со-ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катаст- рофи» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день набрання даним судовим рішенням законної сили з урахуванням поло-жень ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне стра -хування» та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих ним сум за цей період.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Шаргородському ра-йоні Вінницької області здійснити перерахунок додаткової пенсії ОСОБА_1 за шкоду, заподіяну здоровю, у розмірі 50% мініма-льної пенсії за віком відповідно ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і со-ціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катаст- рофи» за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по день набрання даним судовим рішенням законної сили з урахуванням поло-жень ст.28 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне стра -хування» та виплатити недоплачені кошти з різницею отриманих ним сум за цей період.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з управління Пенсійного фонду України у Шаргородському ра-йоні Вінницької області на користь ОСОБА_1 витрати з інформаційно-тех-нічного забезпечення розгляду справи в сумі 30,00 гривень, такі ж витрати в сумі 120,00 гривень за перегляд справи в порядку апеляційного оскарження за реквізитами: до ГУДКУ у Вінницькій області, МФО 802015, р/р 312142637 00002, отримувач платежу - державний бюджет м. Вінниці 22050000, код ЄДРПОУ 34701167».
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його прого-лошення, проте може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуюча:
Судді:
Судове рішення № 12764184, Апеляційний суд Вінницької області було прийнято 21.10.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 22ц-5596/10. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: