Рішення № 127634280, 23.05.2025, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/1607/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

"23" травня 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю секретаря судового засідання Гоженко В.О., розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ

в березні 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 39695,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 07 жовтня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено договір про споживчий кредит № 4276962, за умовами якого ТОВ «Мілоан» зобов`язалося надати та надало відповідачу кредит у сумі 4200,00 грн зі строком користування протягом 15 днів (з можливістю пролонгації/автопролонгації вказаного строку), а відповідач зобов`язався вчасно повернути кредит (до 22 жовтня 2021 року), сплачувати проценти за користування ним у розмірі 1,25 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а в разі автопролонгації строку кредитування 5,00 % на день від суми залишку заборгованості за кредитом, а також сплатити одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 10 % від суми кредиту (в разі пролонгації строку кредитування: на 3 днікомісію за обслуговування кредиту в розмірі 3 % від розміру поточного залишку кредиту; на 7 дніву розмірі 5 % від розміру поточного залишку кредиту; на 15 дніву розмірі 10 % від розміру поточного залишку кредиту).

13 січня 2022 року ТОВ «Мілоан» уклало з ТОВ «Вердикт капітал» договір факторингу №13-01/2022-79, за яким ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт капітал» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 4276962 від 07 жовтня 2021 року.

10 березня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-03/2023/01, за яким ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 4276962 від 07 жовтня 2021 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав, у зв`язку з чим виникла заборгованість в загальному розмірі 26827,50 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 4200,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 22207,50 грн, заборгованість за комісією в розмірі 420,00 грн.

Крім цього, 11 жовтня 2021 року між ТОВ «Маніфою» та відповідачем було укладено договір позики № 3313741, за умовами якого ТОВ «Маніфою» передало відповідачу в борг на умовах позики гроші в сумі 1000,00 грн. В свою чергу, відповідач зобов`язався повернути позику протягом 16 днів (до 27 жовтня 2021 року), а також сплатити проценти за користування нею в розмірі 1,99 % від суми позики за кожен день користування коштами (базова ставка), в розмірі 1,01 % від суми позики за кожен день користування коштами (протягом періоду прострочення повернення позики).

09 лютого 2022 року ТОВ «Маніфою» уклало з ТОВ «Вердикт капітал» договір факторингу №09/02-2022, за яким ТОВ «Маніфою» відступило ТОВ «Вердикт капітал» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 3313741 від 11 жовтня 2021 року.

10 січня 2023 року ТОВ «Вердикт капітал» уклало з ТОВ «Коллект Центр» договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, за яким ТОВ «Вердикт капітал» відступило ТОВ «Коллект Центр» за плату право грошової вимоги до відповідача за зобов`язаннями, що виникли з договору позики № 3313741 від 11 жовтня 2021 року.

Позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконував, у зв`язку з чим виникла заборгованість у розмірі 12868,40 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 1000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 11868,40 грн.

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з відповідача в повному обсязі.

В судове засідання представниця позивача не з`явилася, надала заяву про розгляд справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, судом відповідно до ч.ч. 7, 8 ст.128ЦПКУкраїни належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем його проживання, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважав можливим провести розгляд справи в заочному порядку з ухваленням заочного рішення, оскільки представниця позивача не заперечувала проти такого порядку вирішення спору.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно ч. 1 ст.626ЦК України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Ч. 1ст. 627 ЦК України передбачає, що відповідно до ст.6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів Цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (ст. 638 ЦК України).

Згідност. 1055 ЦК Україникредитний договір укладається у письмовій формі.

Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним

Відповідно дост. 1047 ЦК Українидоговір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч.ч. 1-3ст. 207 ЦК України(в редакції на час укладення договорів) правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Згідно ч. 2 ст.639ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що учасники правовідносин з дотриманням положень ст.11Закону України«Про електроннукомерцію» уклали між собою договори № 4276962, 3313741 в електронній формі, узгодили в них усі істотні умови, відповідно до ст.12Закону України«Про електроннукомерцію» позичальник підписав договори за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Таким чином відповідач набув статусу, прав та обов`язків позичальника у вказаних правовідносинах.

Відповідно дост. 1046 ЦК Україниза договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Положення ч.ч. 1, 3ст. 1049 ЦК Українипередбачають обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику (кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Відповідно дост. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ст. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1ст. 1050 ЦК Українив разі несвоєчасного повернення суми позики, позичальник не звільняється від виконання зобов`язання та зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно дост. 625 ЦК України.

Згідност. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Також, відповідно до п. 1 ч. 1ст. 512 ЦК Україникредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч. 1 ст.1077, ч. 1 ст.1078, ч. 1 ст.1082 ЦК Україниза договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Таким чином, до ТОВ «Коллект Центр» перейшли усі права та обов`язки первісних кредиторів за договорами.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Мілоан», ТОВ «Маніфою» виконали свої зобов`язання щодо надання кредиту, позики відповідачу (копія довідки ТОВ «ФК «Елаєнс» від 12 грудня 2024 року (щодо перерахування суми позики в розмірі 4200,00 грн), копія довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 12 лютого 2024 року за № 2782_240212142921 (щодо перерахування суми позики в розмірі 1000,00 грн), виписка про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської карти, емітованої на ім`я відповідача, надана АТ «Універсал Банк»).

Проте позичальник свої зобов`язання жодному з кредиторів належним чином не виконав.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором про споживчий кредит № 4276962 від 07 жовтня 2021 року становить 26827,50 грн, в тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 4200,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 22207,50 грн (з яких 13387,50 грн договірні проценти, 8820,00 грн - проценти за понадстрокове користування кредитом за період з 13 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року), заборгованість за комісією в розмірі 420,00 грн.

Вказаний розрахунок здійснений у повній відповідності з умовами договору, зокрема заборгованість за процентами нарахована в межах встановленого строку кредитування з урахуванням автопролонгації (з 07 жовтня 2021 року по 21 грудня 2021 року) та за узгодженими процентними ставками (13387,50 грн (4200,00 грн х 1,25 % х 15 дн. + 4200,00 грн х 5 % х 60 дн.)), заборгованість за комісією нарахована відповідно до п.1.5.1 договору (4200,00 грн х 10 %), проценти за понадстрокове користування кредитом (за період з 13 січня 2022 року по 23 лютого 2022 року: 4200,00 грн х 5 % х 42 дн.), відповідно до 4.2 договору.

Тому вказана заборгованість підлягає стягненню в повному обсязі.

Згідно наданого позивачем розрахунку, заборгованість за договором позики № 3313741 від 11 жовтня 2021 року становить 12868,40 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 1000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 11868,40 грн.

Разом з тим, суд не в повній мірі погоджується з вказаними розрахунками, а саме в частині нарахування процентів, оскільки останні суперечать умовам договору позики.

Так, як зазначалося вище, за умовами договору позики № 3313741 від 11 жовтня 2021 року відповідач отримав позику з граничним строком користування коштами протягом 16 днів, а саме до 27 жовтня 2021 року.

Жодних умов щодо можливості пролонгації строку користування позикою договір не містить. Також матеріали справи не містять доказів укладення між сторонами додаткових угод з цього питання.

Таким чином, проценти, нараховані після 27 жовтня 2021 року, вважаються процентами за понадстрокове користування позикою, а тому до цих правовідносин застосовуються положення ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Водночас, позивач не заявляв окремих вимог про застосування передбачених ч. 2ст. 625 ЦК Українинаслідків порушення позичальником грошового зобов`язання.

При цьому, відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу Україниу період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Таким чином, нараховані позивачем проценти після 28 жовтня 2021 року стягненню не підлягають.

За встановлених обставин, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за договором позики № 3313741 від 11 жовтня 2021 року в розмірі 1318,40 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 1000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 318,40 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» (згідно розміру задоволених вимог) слід стягнути 1719,90 грн судового збору.

Що стосується витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до ч.ч.2-5ст.137ЦПК України витрати на правничу допомогу складаються з гонорару адвоката за представництво в суді; іншої правничої допомоги, пов`язаної зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збору доказів тощо; вартості послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивач надав суду копію договору від 01 липня 2024 року №01-07/2024, укладеного між ТОВ «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», про надання правової допомоги з додатком у вигляді узгоджених тарифів за надані послуги, а також документи, що містять перелік, детальний опис та узгоджену сторонами вартість виконаних робіт, необхідних для надання правничої допомоги, зокрема: надання усної консультації, вартість послуги4000,00 грн (виходячи з потраченого часу - 2 год. та вартості послуги у 2000,00 грн за 1 год. роботи); складання позовної заяви, вартість послуги9000,00 грн (виходячи з потраченого часу у 3 год. та вартості послуги у 3000 грн за 1 год. роботи).

Разом з тим, Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції.

Зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише ті судові витрати, які мають розумний розмір.

Зазначений позивачем розмір вказаних витрат є завищеним, оскільки справа належить до категорії незначної складності, її розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, судова практика у цій категорії справ є усталеною, в зв`язку з чим при підготовці позовної заяви у адвоката була відсутня необхідність досліджувати додаткові норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, витрачати значний час на складання позовної заяви (інших послуг в межах вказаної цивільної справи представником надано не було).

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку, що співмірними із складністю справи, наданими послугами є витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Відповідно до положень ч.2 ст.141ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 2130,00 грн (пропорційно розміру задоволених позовних вимог - 71 %).

Керуючись ст.ст.12,13,76-83,141,259,263-265,280-282,289 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ

позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договоромзадовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306; ідентифікаційний код 44276926, заборгованість:

- за договором про споживчий кредит № 4276962 від 07 жовтня 2021 року в розмірі 26827,50 грн, у тому числі заборгованість за кредитом у розмірі 4200,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 22207,50 грн, заборгованість за комісією в розмірі 420,00 грн,

- за договором позики № 3313741 від 11 жовтня 2021 року в розмірі 1318,40 грн, у тому числі заборгованість за позикою в розмірі 1000,00 грн, заборгованість за процентами в розмірі 318,40 грн, а всього в загальному розмірі 28145,90 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр», місцезнаходження: місто Київ, вулиця Мечнікова, будинок 3, офіс 306; ідентифікаційний код 44276926, судові витрати в розмірі 3849,90 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя Л.В. Лузан