Ухвала суду № 127633279, 27.05.2025, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 332/7463/24

Провадження №: 2-др/332/15/25

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2025 р. м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого судді Сапунцова В.Д.,

при секретарі судового засідання Горбань Є.Г.,

за участю представника АТ КБ «ПРИВАТ БАНК» - адвоката Якушева С.О. ,

розглянувши заяву адвоката Тимошенка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №332/7463/244 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

12.05.2025 Адвокат Тимошенко А.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 332/7463/24, а саме просив стягнути з АТ КБ «Приват Банк» на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати на правничу допомогу у розмірі 6253,20 грн., обґрунтовуючи свої вимоги наступним. Рішенням Заводського районного суду м. Запоріжжя від 24.04.2025 позов АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено частково. У судовому засіданні 24.04.2025 сторона відповідача участі не приймала, про що подавалась відповідна заява. Надалі, протягом 24.04.2025 09.05.2025 вищевказане рішення суду не надходило в електронному або паперовому вигляді відповідачу та її представнику. 09.05.2025 представник відповідача, в ході огляду справ які перебувають в його провадженні в системі «електронний суд» виявив вищевказане рішення, після чого направив його відповідачу. Відповідно до ч.1 ст.127 ЦПК України,- суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Зважаючи на зазначені правові норми та правову позицію з цього приводу, що сформована у Постанові Касаційного цивільного суду від 14.02.2024 у справі №752/1962/22, просив поновити строк на подання заяви про ухвалення додаткового рішення й ухвалити додаткове рішення. Також зазначає, що 13.01.2025 між відповідачем та адвокатом Тимошенко Андрієм Володимировичем укладено договір про надання правничої допомоги (далі Договір), видано ордер на надання правничої допомоги. Додатком 1 до Договору «Розрахунок вартості юридичних послуг», сторони погодили, що адвокат здійснює захист прав та законних інтересів шляхом ознайомлення з матеріалами справи, надання юридичних консультацій, складання відзиву на позовну заяву, супровід розгляду справи. Додатком 1 до Договору погоджено вартість юридичних послуг які будуть надаватися в межах повноважень адвоката в частині комплексного надання правової допомоги, а саме: ознайомлення з матеріалами справи, та за його результатами надання консультації вартість 2000 гривень за комплексну послугу; складання відзиву на позовну заяву вартість 4000 гривень за комплексну послугу; супровід судового розгляду 4000 гривень за комплексну послугу; складання заяви про ухвалення додаткового рішення 2000 гривень за комплексну послугу.

Таким чином, станом на сьогодні, розрахунок судових витрат на правничу допомогу складає 12 000 гривен, що пропорційно до задоволеної частини вимог дорівнює 6253,20 грн.

12.05.2025року представникАТ КБ«Приват Банк»Якушев С.О.надав запереченняна заявупро ухваленнядодаткового рішеннящодо розподілусудових витрат,де зазначивнаступне.24квітня 2025р. Заводським районнимсудом м.Запоріжжя прийняторішення суду по цивільнійсправі №332/7463/24 за позовомАКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВАКОМЕРЦІЙНИЙ БАНК«ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 простягнення заборгованості,яким позовБанка задоволеночастково та стягнутоз ОСОБА_1 на користьпозивача заборгованістьза договором№ б/нвід 01.12.2022року урозмірі 39143,51 гривень та понесеніпозивачем судовівитрати зісплати судовогозбору всумі 1160,09гривні.Повний текстсудового рішеннябуло складено24квітня 2025року.Лише 09травня 2025р. представником відповідачаподана досуду заявапро ухваленнядодаткового рішеннящодо розподілусудових витрат,у якійпросить стягнутиз АТКБ «ПРИВАТБАНК» на користьВідповідача судовівитрати,пов`язані зрозглядом цієїсправи,у розмірі12000,00грн.,що пропорційнодо задоволеноїчастини вимогдорівнює 6253,20грн. АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК». Заяву вважає необгрунтованою, а тому такою, що не підлягає задоволенню. Наголошує,що заявникомне наданожодних доказівщодо дійсноїдати отриманняповного текстурішення суду,а лише зазначенопредставником відповідачапро те,що „протягом24.04.2025 09.05.2025вищевказане рішеннясуду ненадходило в електронному або паперовому вигляді відповідачу та її представнику». При цьому представник АТКБ «ПриватБанк»,зазначає,що 30.04.2025 повний текстрішення суду булоотримано Банкому власномуЕлектронному кабінетів підсистеміЕлектронний судЄСІТС. Такожна загальнодоступномуінтернет-сайтіЄдиний державнийреєстр судовихрішень ще 29.04.2025було забезпеченота наданозагальний доступ до повноготексту рішеннясуду посправі №332/7463/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126902154),отже заявник відповідачу справімав всіможливості дляознайомлення зповним текстомрішення. Крім цього,жодної поважноїпричини тадоказів поважностіцих причинпропуску строку передбаченого ч.8ст.141ЦПК Українипредставником відповідачасуду ненадано.Також, вважає,що витративідповідача напрофесійну правовудопомогу врозмірі 12000,00грн.є перебільшеними,неспівмірними тане відповідаютьвимогам ст.137ЦПК України,а томуне підлягаютьзадоволенню судомв повномуобсязі та увипадку задоволення або часткового задоволення заяви, просить Суд в порядку ч. 6 ст. 137 ЦПК України зменшити суму стягнення компенсації витрат відповідача на оплату правничої допомоги адвоката.

Заявник ОСОБА_1 та її представник Тимошенко А.В. у судове засідання не з`явилися, в прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення представник заявника Тимошенко А.В. просив розгляд заяви провести без його участі та без участі заявника ОСОБА_1 .

Представник АТ КБ «Приват Банк» Якушев С.О. просив відмовити в задоволенні заяви представника відповідача Гринь А.В. про ухвалення додаткового рішення, надав пояснення аналогічні викладеним в запереченні на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Заслухавши представника позивача - АТ КБ «Приват Банк», дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного.

Згідно з ч. 8ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України(даліЦПК України) розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача Тимошенко А.В. зазначив, що докази на підтвердження витрат відповідача на правничу допомогу будуть надані у разі відмови у задоволенні або частковому задоволенні позовної заяви, разом із заявою про винесення додаткового рішення та очікуваний розмір таких судових витрат становить 10000,00 грн.

При цьому представником відповідача не було надано доказів понесених витрат на правничу допомогу ані разом із видзивом на позовну заявою, ані протягом розгляду справи. Також матеріали справи не містять заяви відповідача в порядку ч. 8ст. 141 ЦПК Українипро подання таких доказів протягом 5 днів після ухвалення рішення.

Рішення у справі ухвалене 24.04.2025. Повний текст рішення складено 24.04.2025, який було направлено відповідачу рекомендованим листом із повідомленням.

Заява про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на правничу допомогу направлена представником відповідача Тимошенком А.В. до суду через систему «Електронний суд» лише 09.05.2025.

Згідно з положеннями ч. 5ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошеноповне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

У даному випадку справа розглядалась без участі сторін на підставі їх заяв про розгляд справи за їх відсутності. Після ухвалення рішення було направлено до Єдиного реєстру судових рішень та до електронного кабінету в системі «Електронний суд» представника позивача, про що в автоматизованій системі документообігу суду «Д-3» наявна відповідна позначка. Згідно з довідкою про доставку електронного документу, копію рішення від 24.04.2025 позивач отримав в електронний кабінет 28.04.2025.

Крімтого назагальнодоступному інтернет-сайтіЄдиний державнийреєстр судовихрішень 29.04.2025було забезпеченота наданозагальний доступ до повноготексту рішеннясуду посправі №332/7463/24 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/126902154).

Згідност.17ЗаконуУкраїни«Про виконаннярішеньтазастосування практикиЄвропейськогосудуз правлюдини»від23.02.2006 суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Таким чином, оскільки датою ухвалення рішення є 24.04.2025, то встановлений ч. 8ст. 141 ЦПК Українистрок для подання доказів понесених судових витрат сплинув ще 30.04.2025.

При цьому, законодавство не пов`язує обчислення цього строку із датою отримання судового рішення у разі розгляду справи за відсутності її учасників.

Заява про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених витрат на правничу допомогу подана представником відповідача після спливу зазначеного процесуального строку та заявником не надано жодних доказів поважності пропущення процесуального строку подачі заяви про ухвалення додаткового рішення.

Отже, з урахуванням положень ч. 8ст. 141 ЦПК Українидана заява підлягає залишенню без розгляду.

Щодо визнання поважними причини пропуску та поновлення строку на подання заяви, суд зазначає наступне.

Відповідно доч.1ст.127ЦПК України,-суд зазаявою учасникасправи поновлюєпропущений процесуальнийстрок,встановлений законом,якщо визнаєпричини йогопропуску поважними,крім випадків,коли цимкодексом встановленонеможливість такогопоновлення.

Оскільки ні заявником ОСОБА_1 , ні представником заявника адвокатом Тимошенком А.В. до суду не надано доказів поважності пропущеного строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, то клопотання про поновлення строку на подання заяви про ухвалення додаткового рішення суд залишає без задоволення.

Також, суд вважає помилковим посилання позивача у заяві на те, що у даному випадку підлягає застосуванню строк для подання заяви про ухвалення додаткового рішення, визначений ч.2ст. 270 ЦПК України, а саме до закінчення строку на виконання рішення, оскільки ч. 1 цієї статті визначено, що додаткове рішення може бути ухвалене судом за заявою учасників справи або з власної ініціативи якщо, зокрема, судом не вирішене питання про судові витрати. Водночас, рішенням суду від 24.04.2025 питання про судові витрати було вирішене шляхом стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору. Питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу у відзиві на позовну заяву та у інших заявах по справі відповідачем протягом розгляду справи не порушувалось. Разом із тим, ч. 8ст. 141 ЦПК України, яка є спеціальною нормою, встановлено строк на подання доказів понесених судових витрат, який не можна ототожнювати зі строком на подання заяви про ухвалення додаткового рішення.

Крім того, згідно з положеннямист. 246 ЦПК Україниякщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Аналіз вищезазначених норм процесуального права свідчить, що ухвалення додаткового рішення за наслідками розгляду питання про судові витрати після ухвалення судового рішення можливе у разі, якщо сторона з поважних причин не може подати докази понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі. При цьому, розгляд даного питання має здійснюватись не пізніше 20 днів з дня ухвалення рішення, за наслідками чого суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченомустаттею 270 ЦПК України. Порядок ухвалення додаткового рішення визначено у ч.ч. 3, 4ст. 270 ЦПК України, які визначають склад суду, що розглядає дане питання, порядок його розгляду та необхідність виклику учасників справи у судове засідання.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем пропущені строки на подання доказів щодо вирішення питання про понесені витрати на правничу допомогу, на підставі ч. 8ст. 141 ЦПК Українизаява позивача підлягає залишенню без розгляду.

Керуючись ст.ст.141,260,261,270 ЦПК України,

постановив:

Заяву адвоката Тимошенка Андрія Володимировича, який діє в інтересах ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі №332/7463/244 за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованостізалишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її складання.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя В.Д. Сапунцов