Рішення № 127627905, 26.05.2025, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року справа № 580/1736/25 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення часників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправною та скасування податкової вимоги,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління ДПС у Черкаській області (далі ГУ ДПС у Черкаській області, відповідач), в якому, з урахуванням редакції позову від 13.03.2025, просить визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління Державної податкової служби України у Черкаській області від 27 листопада 2024 року № 0020216-1306-2300 про наявність станом на 26 листопада 2024 року податкового боргу в сумі 3431,90 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що має право на пільгу відповідно до п. 281.1.4 ч. 281.1 ст. 281 Податкового кодексу України, оскільки є учасником бойових дій, що підтверджено відповідним посвідченням. Крім того, зазначає, що оскільки податкові повідомлення-рішення вручені не були, то зобов`язання із сплати мінімального податкового зобов`язання не виникли.

Ухвалою від 24.03.2025 суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

31.03.2025 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представниця відповідача просила в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що податкові повідомлення-рішення № 630489-24/23-20 від 31.07.2023 та № 100007-24/23-20 від 25.03.2024 були вручені матері позивача. Крім того зазначила, що пільги по сплаті податку на доходи фізичних осіб у вигляді мінімального податкового зобов`язання (в тому числі і учасникам бойових дій) нормами чинного податкового законодавства не передбачено, оскільки передбачена пп. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПКУ пільга застосовується виключно при нарахуванні саме земельного податку, і ніяким чином не стосується нарахування мінімального податкового зобов`язання.

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) розпочато через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

ОСОБА_1 має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 23.02.2021.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.10.2021 № 280154955 позивач з 18.10.2021 має у власності земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 2 га (кадастровий номер 7123487500:02:001:0820), яка розташована в адміністративних межах с. Халаїдове, Уманського району, Черкаської області.

Головне управління ДПС у Черкаській області здійснило нарахування мінімального податкового зобов`язання:

- за 2022 рік, сформовано податкове повідомлення-рішення (форми МПЗФ) № 630489-24/23-20 від 31.07.2023 на суму 2691,68 грн;

- за 2023 рік, сформовано податкове повідомлення-рішення (форми МПЗФ) № 100007-24/23-20 від 25.03.2024 на суму 2691,68 грн.

Відповідно до відмітки проставленої у ППР № 630489-24/23-20 від 31.07.2023 (за 2022 рік) отримане 15.11.2023 Постова.

Згідно відмітки проставленої у ППР № 100007-24/23-20 від 25.03.2024 (за 2023 рік) отримане 04.07.2024 ОСОБА_2 .

Відповідно до інтегрованої картки платника податку у позивача обліковується заборгованість із мінімального податкового зобов`язання у сумі 3431,90 грн (з урахуванням сплати 1951,46 грн).

Головне управління ДПС у Черкаській області прийняло податкову вимогу від 27 листопада 2024 року № 0020216-1306-2300 відповідно до якої станом на 26 листопада 2024 року за позивачем обліковується податковий борг в сумі 3431,90 грн.

Вказану податкову вимогу позивач вважає протиправною, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні правовідносини врегульовані Податковим кодексом України (далі ПК України).

Підпунктом 170.14.1 п.170.14 ст.170 ПК України визначено, що для платників податку - власників, орендарів, користувачів на інших умовах (в тому числі на умовах емфітевзису) земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, не переданих такими особами в оренду (суборенду), емфітевзис або інше користування на підставі договорів, укладених та зареєстрованих відповідно до законодавства, загальне мінімальне податкове зобов`язання визначається контролюючим органом.

Пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб встановлені ст. 281 ПК України.

Відповідно до пп. 281.1.4 п. 281.1 ст. 281 ПК України від сплати податку, зокрема, звільняються: ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту.

Згідно з п. 281.2 ст. 281 ПК України звільнення від сплати податку за земельні ділянки, передбачене для відповідної категорії фізичних осіб пунктом 281.1 цієї статті, поширюється на земельні ділянки за кожним видом використання у межах граничних норм: для ведення особистого селянського господарства - у розмірі не більш як 2 гектари.

Враховуючи те, що площа належної ОСОБА_1 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства (кадастровий номер 7123487500:02:001:0820) не перевищує 2 га, по вищевказаній земельній ділянці застосовується пільга ветерани війни та особи, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту, відповідно земельний податок за дану ділянку ОСОБА_1 не нараховується.

Таким чином, позивач звільнений від сплати земельного податку.

Суд зазначає, що п. 170.14 ст. 170 ПК України визначає обов`язок нарахування загального мінімального податкового зобов`язання саме для платників податку. Разом з тим позивач звільнений від сплати земельного податку (не є його платником).

Крім того, відповідно до п. 38-1.2 ПК України мінімальне податкове зобов`язання не визначається для:

- земельних ділянок, віднесених до сільськогосподарських угідь, які належать фізичним особам на праві власності та/або на праві користування та станом на 1 січня 2022 року знаходилися у межах населених пунктів;

- земельних ділянок, земельних часток (паїв), за які не нараховувалися та не сплачувалися плата за землю.

З урахуванням зазначеного, беручи до уваги те, що позивач набув право власності на земельну ділянку (кадастровий номер 7123487500:02:001:0820) до 01.01.2022 а також те, що позивач не є платником податку за землю, а податок не нараховувався, суд доходить висновку, що мінімальне податкове зобов`язання у спірних правовідносинах для позивача не може визначатись, а ППР № 630489-24/23-20 від 31.07.2023 та № 100007-24/23-20 від 25.03.2024 є протиправними.

Обираючи належний на ефективний спосіб захисту порушеного права суд бере до уваги, що саме вищевказані ППР визначають податкові зобов`язання позивача, а тому суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними та скасувати ППР № 630489-24/23-20 від 31.07.2023 та № 100007-24/23-20 від 25.03.2024.

За вказаних обставин, суд також приходить висновку про необхідність визнання протиправною та скасувати податкову вимогу від 27.11.2024 № 0020216-1306-2300, оскільки визначений нею податковий борг в сумі 3431,90 грн складається виключно із податкових зобов`язань, визначених вищевказаними ППР.

Суд також враховує інші аргументи сторін, зазначені у заявах по суті справи, однак зауважує, що встановлені судом обставини є самостійними та достатніми підставами для прийняття рішення по суті спору.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов належить задовольнити повністю.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України Про судовий збір та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Черкаській області № 630489-24/23-20 від 31.07.2023, № 100007-24/23-20 від 25.03.2024.

Визнати протиправною та скасувати податкову вимогу Головного управління ДПС у Черкаській області від 27.11.2024 № 0020216-1306-2300.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивач ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 );

2) відповідач Головне управління ДПС у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235, код ЄДРПОУ 44131663).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 26.05.2025.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК