Рішення № 127627690, 26.05.2025, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/1558/25

Провадження № 2/484/856/25

Рішення

іменем України

26.05.2025 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Максютенко О.А.,

за участю секретаря судових засідань Завірюхи В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики №75463931 від 08.06.2021 року

встановив

20.03.2025 року ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" через систему "Електронний суд" звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість за договором позики №75463931 від 08.06.2021 року в розмірі 17063,67 грн., з яких: 6990,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 10072,77 грн. - сума заборгованості за відсотками; суму сплаченого судового збору в розмірі 2422,40 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3500,00 грн.

Свою позицію позивач обґрунтовує тим, що 08.06.2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (далі ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ") та ОСОБА_1 укладено договір позики №75463931. За умовами договору позики кредитор надає Позичальнику кредит в розмірі 8450,00 грн., строк позики -64 дні зі сплатою відсотків у розмірі 1.60 % в день, а Позичальник зобов`язується повернути кредит та сплачувати плату за користування кредитом відповідно до умов цього Договору та Правил.

21.12.2021 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ" було укладено договір факторингу №2112, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти.

31.03.2023 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» було укладено договір факторингу №310323-ФМ, згідно якого первісний кредитор зобов`язується передати новому кредитору права вимоги, зазначені в Реєстрі прав вимог, а новий кредитор зобов`язується їх прийняти. Пунктом 5.2. Договору факторингу визначено, що перехід від клієнта до позивача/фактора прав вимог за портфелем заборгованості відбувається в момент підписання актів прийому-передачі Реєстру заборгованостей, після чого позивач/фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно Портфеля Заборгованості та набуває відповідних Прав Вимог.

Відповідно до реєстру прав вимог від 31.03.2023 року до договору факторингу №310323-ФМ від 31.03.2023 року ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло право грошової вимоги до відповідача в сумі 17063,67 грн., з яких: 6990,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 10072,77 грн. - сума заборгованості за відсотками.

Тому, посилаючись назазначені обставини, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за договором і судові витрати.

Ухвалою суду від 01.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

28.04.2025 року від представника відповідача на адресу суду надішов відзив, за яким у задоволенні позовних вимог просила відмовити виходячи з того, що позивачем не надано жодних належних доказів про перерахування ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" грошових коштів в сумі 8450,00 грн. на рахунок відповідача, а 10.08.2021 припинилось право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом та інших платежів за договором. Заяви щодо продовження дії договору після 10.08.2021 року відповідачем не подавались. Розрахунок заборгованості, який створений позивачем в своїх інтересах, по суті просто фіксує суму боргу за тілом кредиту та суму боргу за процентами, без розрахунку заборгованості за конкретний період кредитування з використанням процентної ставки та кількості днів користування кредитом. Крім того, до позову не додано підписаного сторонами реєстру прав вимог до договору факторингу №2112 від 21.12.2021, що свідчить про відсутність доказів переходу від ТОВ "1БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВОНЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" до ТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" права вимоги за договором позики №75463931 від 08.06.2021. Також представник позивача просив застосувати строки давності, передбачені ст. 257 ЦК України, оскільки право на пред`явлення вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором у позивача припинилося 11.08.2024 року. Представником відповідача у відповідності до ч. 8 ст. 141 ЦПК України буде надано розрахунок та деталізація витрат на професійну правничу допомогу.

02.05.2025 року на адресу суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, за яким просили задовольнити позовні вимоги в повному обсязі та відмовити відповідачу в компенсації витрат на правничу допомогу. В обгрунтування відповіді на відзив вказали, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (постанова Верховного суду від 07.02.2018 у справі №2-2035/11 щодо тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України) Доказів про визнання договору факторингу недійсним та виконання своїх зобов`язань перед первісним кредитором відповідачем суду не надано та матеріали справи не містять. Нарахування процентів за договором позики №75463931 від 08.06.2021 відбувалось у відповідності до п.5.2 договору та п. 6.7 Правил надання грошових коштів у позику, а закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно ст. 599 ЦК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Розрахунок заборгованості, електронна платіжна інструкція ТОВ "ФІНЕКСПРЕС", докази оплати за договором факторингу, наявність витягу з реєстру боржників додані до позову та є належними та допустими доказами у справі, що підтверджують факт отримання грошових коштів у позику відповідачем та факт відступлення права вимоги поззивачу. Щодо строків позовної давності, то вони були подовжені спочатку введенням на території України карантину в період з 12.03.2020 року по 30.06.2023 року, а потім введенням воєнного стану в період з 24.02.2022 року і по теперішній час. Оскільки договір позики між сторонами укладено 08.06.2021 року, то строк позовної давності не пропощений, а відтак відсутні підстави для звернення до суду із заявою про поновлення пропущеного строку позовної давності. Жодних нарахувань 3% річних, інфляційних витрат та штрафних санкцій за порушення зобов`язань позивачем не нараховувалося, відсотки нараховані позивачем за базовою процентною ставкою в розмірі 1,60%, а не за процентною ставкою за понад строкове користування позикою в розмірі 2,70%, що у свою чергу передбачено договором позики. Доказів на підтвердження чи спростування позовних вимог представником відповідача до відзиву не додано (контррозрахунку заборгованості, виписки з карткового рахунку відповідача на момент отримання кредитних коштів тощо), а тому відзив грунтується на припущеннях, зводиться до незгоди із доказами позивача та їх оцінки, тоді як оцінка доказів в силу ст. 89 ЦПК України є виключною компетенцією суду. Щодо витрат на правничу допомогу відповідача просили відмовити з урахуванням висновків викладених у постанові Верховного суду від 22.05.2024 у справі №205/5969/15-ц, постанові Великої Палати Верховного суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21.

Розгляд справи проводиться відповідно до положень ст. 279 ЦПК України в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи.

Дослідивши докази по справі, враховуючи уточнені позовні вимоги, позиції сторін, викладені у відзиві та відповіді на відзив, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. (ч.1 ст. 13 ЦПК України).

Частина 3 статті 12 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з положеннями ч. ч. 1-4 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частина 1 ст. 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, а відповідно до ч.6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч.1 ст. 89 ЦПК України).

Згідно статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Таким чином, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що відповідає письмовій формі правочину (ст.ст. 205, 207 ЦК України).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію", згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч.ч. 4, 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, щодо дійсності якого заперечує відповідачка, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Судом встановлено, що 08.06.2021 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ОСОБА_1 було укладено договір позики №75463931, за умовами якого позикодавець надав відповідачу грошові кошти в розмірі 8450,00 грн.

Договір підписано електронним підписом позичальнику, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису l0bKtrMFdO, що був надісланий на вказану відповідачем електронну пошту) у порядку, визначеномуст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін.

Згідно з довідкою про ідентифікацію, виданою Позикодавцем, відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір позики №75463931 від 08.06.2021 року, ідентифікований ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ".

Позикодавець виконав свої зобов`язання, а саме передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 8450,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується електронною платіжною інструкцією №1892b348-3b0e4c70-8f02-07eb849cac8e, наданою ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" згідно довідки від 11.02.2025 року №КД-000009825/ТНПП.

Пунктом 2 договору позики (ануїтет) №75463931 від 08.06.2021 року передбачені істотні умови надання кредиту.

Зокрема, передбачено, що строк дії договору 64 дні, тобто з 08.06.2021 року до 10.08.2021 року, процентна ставка за користування кредитними коштами 1,60 % в день, а у разі прострочення 2,70 % в день.

Відповідно до п. 1 договору позики (ануїтет) №75463931 від 08.06.2021 кредитні кошти надаються шляхом перерахування на банківський карктовий рахунок позивачльника на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути позику та сплачувати проценти позикодавцю відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього.

Відповідач ОСОБА_1 27.06.2021 погасив тіло кредиту в сумі 1453,18 грн. та проценти за користування кредитом в сумі 93,00 грн., а в період з 13.07.2021по 14.07.2021 - 5,92 грн в рахунок погашення тіла кредиту та 76,90 грн. і 69,10 грн. в рахунок погашення процентів за користування кредитом, що підтверджено розрахунком заборгованості ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" за період з 08.06.2021 по 03.09.2021.

Після 14.07.2021 року відповідач ОСОБА_1 припинив вносити платежі, передбачені умовами договору позики, як повернення отриманих коштів, а також сплату процентів за користування кредитом.

На підставі договору факторингу №2112 від 21.12.2021 року та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ", включно і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 4674.

Отже, ТОВ "ФІНАНСОВАКОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯАКТИВАМИ" набуло право грошової вимоги за кредитним договором №75463931 від 08.06.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 17063,67 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6990,90 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 10072,77 грн.

На підставі договору факторингу № 310323-ФМ від 31.03.2023 року та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ "ФІНПРОММАРКЕТ" набуло статусу Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ УПРАВЛІННЯ АКТИВАМИ", включно і до ОСОБА_1 , порядковий номер згідно реєстру боржників 4664.

Отже, ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" набуло право грошової вимоги за кредитним договором №75463931 від 08.06.2021 року, боржником за яким є ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості 17063,67 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6990,90 грн. та заборгованості за відсотками в розмірі 10072,77 грн.

Заперечуючи щодо задоволення позовних вимог, представник відповідача, покликається на те, документ який наданий на підтвердження отримання відповідачем кредитних коштів не є первинним документом.

Згідно довідки ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНЕКСПРЕС" від 11.02.2025 року №КД-000009825/ТНПП електронна платіжна інструкція №1892b348-3b0e4c70-8f02-07eb849cac8e відповідає вимогам Закону України "Про платіжні послуги", Постанови НБУ №705 від 05.11.2014 року "Про здійснення операцій з використанням спеціальних платжіних засобів" і є первинним документом отримання кредитних коштів відповідачем на його банківський картковий рахунок № НОМЕР_1 .

Враховуючи те, що за умовами договір позики№75463931 від 08.06.2021 року відповідач отримав кредитні кошти та користувався ними, належних та допустимих доказів на підтвердження повернення отриманих в кредит коштів, всупереч ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надав, відтак, суд приходить до висновку про те, що заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6990,90 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Пред`являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12 висловила думку про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом, а також пеню, застосовувати штрафні санкції, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України.

Доказів продовження дії кредитного договору строком на 90 днів позивачем не надано, тому строк дії договору позики №75463931 від 08.06.2021 року закінчився 10серпня 2021 року.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12, нарахування позивачем відсотків за користування кредитними коштами поза межами строку дії договору позики є безпідставним, тому проценти за користування кредитними коштами за договором позики №75463931 від 08.06.2021 року нараховуються до 10 серпня 2021 року.

Враховуючи те, що на підставі договору позики №75463931 від 08.06.2021 року ОСОБА_1 отримав кредитні кошти в розмірі 8450,00 грн., з урахуванням часткової оплати заборгованості в розмірі 1698,10 грн. (1459,10 в рахунок погашення тіла кредиту, 239,00 грн. - в рахунок погашення процентів), зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОММАРКЕТ" підлягають стягненню проценти за користування кредитними коштами за період з 08 червня 2021 року до 10 серпня 2021 року в розмірі 7364,86 грн. (період з 08.06.2021 по 26.06.2021 - 8450,00 грн. х 1,6 % х 19 днів = 2568,80 грн.; період з 27.06.2021 по 13.07.2021 - 6996,82 грн. 1,6% х 17 днів - 93,00 грн. (погашення процентів) = 1810,14 грн.; період з 14.07.2021 по 10.08.2021 - 6990,90 грн. х 1,6% х 28 днів - 146,00 (погашення процентів) = 2985,92 грн.), а відповідно позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача залишку заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору, нарахованої новим кредитором за період з 11.08.2021 по 03.09.2021 в сумі 2707,91 грн. задоволенню не підлягають як такі, що не відповідають нормам закону та вищевикладеній правовій позиції Верховного Суду.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Також не заслуговують й на увагу доводи представника відповідача стосовно пропуску позивачем строку позовної давності, адже відповідно до п.12 ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. До того ж, відповідно до п.19 «Прикінцевих та перехідних положень ЦК України», у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року№ 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог та про те, що зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОММАРКЕТ" підлягає стягненню заборгованість за договором позики №75463931 від 08.06.2021 року в розмірі 14355,76 грн., що складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 6990,90 грн. та заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами в розмірі 7364,86 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, то зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОММАРКЕТ" підлягає стягненню 2037,97 грн. судового збору за подання позову, що пропорційно до задоволених позовних вимог.

Крім того,статтею 137 ЦПК Українивизначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

На підтвердження вказаних витрат позивачем суду надано ордер адвоката, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю, договір про надання правової допомоги № 01-11/24 від 01.11.2024 року, укладений між ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" і адвокатом Ткаченко Ю.О., у п.п. 4.1 якого сторонами договору визначено загальну суму винагороди за договором; актом №8-П приймання-передачі наданої правничої допомоги від 07.03.2025 року винагорода склала в сумі 3500 грн. а також платіжне доручення про оплату позивачем на рахунок Ткаченко Ю.О. в тому числі вказаної суми винагороди.

Враховуючи те, що сторонами в договорах про надання професійної правничої допомоги передбачено фіксований розмір гонорару адвоката за надання правничої допомоги, вимоги представника відповідачки щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу, понесених позивачем за подання позовної заяви до суд та інших процесуальних документів під час судового розгляду, суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ", а тому зі ОСОБА_1 на користь ТОВ "ФІНПРОММАРКЕТ" підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2944,55 грн., що пропорційно до розміру задоволених позовних вимог та відповідає критеріям виправданості, розумності та справедливості.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 77-80, 89, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -

ухвалив

позов Товариства зобмеженою відповідальністю"ФІНПРОММАРКЕТ"до ОСОБА_1 про стягненнязаборгованості задоговором позики№75463931від 08.06.2021року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ФІНПРОММАРКЕТ" заборгованість за договоромпозики №75463931від 08.06.2021 року у розмірі 14355 (чотирнадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 76 копійок, з якої: 6990,90 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу та 7364,86 грн. - сума заборгованості за відсотками.

В стягненні зі ОСОБА_1 на користь Товариства зобмеженою відповідальністю"ФІНПРОММАРКЕТ" залишку заборгованості по простроченим процентам за користування поза межами строку дії договору за перід з 11.08.2021 по 03.09.2021 нарахованих новим кредитором в сумі 2707,91 грн. відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ" судовий збір в сумі 2037,97 грн. та витрати на правничу допомогу адвоката в сумі 2944,55 грн., а всього судові витрати в розмірі 4982 (чотири тисячі дев`ятсот вісімдесят дві) гривні 52 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНПРОМ МАРКЕТ", код ЄДРПОУ 43311346, адреса: вул. Стельмаха Михайла, 9А, офіс 204, м. Ірпінь, 08200,

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 26.05.2025 року.

Суддя: