Рішення № 127627154, 26.05.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/1080/25

РІШЕННЯ

іменем України

26 травня 2025 рокум. ХмельницькийХмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Божук Д.А. розглянувши адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить:

1. Визнати незаконними дії Головного управління ДПС у Хмельницькій області щодо проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 24.07.2024 №3049-П.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.09.2024 №0/22239/0901 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 1 096 412,82 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що за результатом проведеної перевірки контролюючим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 03.09.2024 №0/22239/0901. Позивач вважає зазначене податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки, на його переконання, податковий орган не мав правових підстав для призначення та проведення фактичної перевірки.

Так, у наказі на проведення фактичної перевірки не зазначено, які саме порушення допустив платник податку, що могло бути підставою для проведення фактичної перевірки на підставі підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України.

Також позивач зазначив, що до перевірки контролюючому органу були надані всі первинні документи, які повністю спростовують виявлені порушення, однак, такі документи не були враховані контролюючим органом під час проведення перевірки.

Вказує, що на момент здійснення операції з реалізації пального ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» вже мало відповідний статус платника акцизного податку.

Ухвалою суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позовних вимог. Зазначає, що на підставі наказу від 24.07.2024 № 3049-П «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами відповідача була проведена фактична перевірка ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34, офіс 306.

За результатами фактичної перевірки був складений акт від 02.08.2024 №18325/22-01-09-01/45111522.

У ході перевірки встановлено, що ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» в порушення вимог п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України здійснено операції з реалізації пального в кількості 26205 кг (34950 літрів приведених до температури 15°C) на загальну суму 1 096 412,82 грн.

Таким чином, контролюючий орган вважає, що правомірно виніс податкове повідомлення-рішення від 03.09.2024 №0/22239/0901.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.

На підставі наказу від 24.07.2024 № 3049-П «Про проведення фактичної перевірки» посадовими особами відповідача, з метою здійснення контролю за дотриманням вимог законодавства під час провадження діяльності, пов`язаної з обігом алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального, проведено фактичну перевірку ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» за адресою: м. Хмельницький, вул. Шевченка, 34, офіс 306, з 25 липня 2024 року, тривалістю 10 діб.

За результатами перевірки складений акт від 02.08.2024 № 18325/22-01-09-01/45111522, яким встановлене порушення п.п.212.3.4 п.212.3 ст.212 ПК України, а саме здійснено операції з реалізації пального без реєстрації такого суб`єкта господарювання платником акцизного податку.

На підставі акту фактичної перевірки від 02.08.2024 № 18325/22-01-09-01/45111522 винесено податкове повідомлення-рішення форми «ПС» від 03.09.2024 № 0/22239/0901 на суму штрафних санкцій 1 096 412,82 грн.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).

В силу приписів пункту 61.1 статті 61 цього Кодексу, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу контролюючі органи мають право проводити, зокрема, фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (пп. 75.1.3 п. 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно з пунктами 80.1, 80.2 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, у тому числі із забезпеченням можливості проведення розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (пп. 80.2.2 ПК України).

За приписами пунктів 80.7, 80.9, 80.10 статті 80 ПК України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб`єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції. Строки проведення фактичної перевірки встановлені статтею 82 цього Кодексу. Порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Тривалість перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, не повинна перевищувати 10 діб (п.82.3. статті 82 цього Кодексу).

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За правилами пункту 81.1 статті 81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки (абзаци другий-третій пункту 81.1 цієї статті).

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки (абзац п`ятий пункту 81.1 цієї статті).

Відповідно до абзацу шостого пункту 81.1 статті 81 ПК України відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п`ятому цього пункту, не дозволяється.

При пред`явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення. У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки (абзаци сьомий-восьмий пункту 81.1 цієї статті).

Суд зазначає, що копію наказу від 24.07.2024 №3049-П "Про проведення фактичної перевірки" та направлення на перевірку від 24.07.2024 №4800 та №4801 отримав представник ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» Романенко А.В., який особисто проставив свої підписи на вказаних документах.

Відповідно до пункту 86.5 статті 86 Податкового кодексу України, акт (довідка) про результати фактичних перевірок, визначених статтею 80 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами контролюючих органів, які проводили перевірку, реєструється не пізніше наступного робочого дня після закінчення перевірки. Акт (довідка) про результати зазначених перевірок підписується особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та його законними представниками (у разі наявності).

Підписання акта (довідки) таких перевірок особою, яка здійснювала розрахункові операції, платником податків та/або його представниками та посадовими особами контролюючого органу, які проводили перевірку, здійснюється за місцем проведення перевірки або у приміщенні контролюючого органу.

Судом встановлено, що примірник акта фактичної перевірки від 02.08.2024 № 18325/22-01-09-01/45111522 був також отриманий представником ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» Романенко А.В.

Таким чином, процедурних порушень щодо здійснення фактичної перевірки, судом не встановлено.

Стосовно доводів позивача про те, що в наказі відсутні будь-які посилання на конкретні підстави призначення перевірки, відсутня інформація про можливі порушення позивачем законодавства, суд зазначає наступне.

Наказ містить визначені пунктом 81.1 статті 81 ПК України реквізити, зокрема, підстави для проведення перевірки (підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України).

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Так, у постанові від 26 березня 2024 року у справі № 420/9909/23 Верховний Суд зазначив, що аналіз підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України дає підстави для висновку, що в ньому достатньою мірою розкривається як правова, так і фактична підстави для призначення фактичної перевірки, а саме наявність/отримання інформації від визначеного кола суб`єктів щодо можливого допущеного порушення податкової дисципліни у сферах здійснення платниками податків розрахункових операцій, наявності чи відсутності відповідних дозвільних документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів.

Саме шляхом призначення і проведення фактичної перевірки контролюючий орган має з`ясувати питання дотримання суб`єктом господарювання податкової дисципліни у сфері, про можливі порушення у якій контролюючий орган отримав інформацію. Іншими словами, наявність/отримання інформації ще не свідчить про наявність підстав для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності, натомість, є підставою для здійснення податкового контролю задля перевірки отриманої/наявної інформації. Такий податковий контроль здійснюється шляхом прийняття рішення про проведення перевірки у формі наказу, вимоги до оформлення якого не передбачають обов`язку в повному обсязі розкрити в наказі на призначення перевірки зміст інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства. Відсутня й імперативна вимога щодо розкриття конкретного порушення платником норм, а також про надання відповідних доказів такої несумлінної поведінки.

У випадку оскарження до суду платником наказу про призначення фактичної перевірки та/або прийнятого рішення податковим органом за наслідками такої перевірки, яка здійснена відповідно до підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України з підстав не зазначення деталізованої інформації та фактів, які вказують на можливе порушення платником податкового законодавства, доказів цього, суд, здійснюючи розгляд справи та оцінюючи обставини, підстави позову, не позбавлений можливості встановити та перевірити наявність або відсутність такої інформації про ймовірні порушення, що є законодавчо встановленою передумовою та підставою для призначення такої перевірки.

Отже, у випадку наявності обґрунтованих підстав для призначення фактичної перевірки, не можна вважати протиправним наказ про її призначення, у якому наявне покликання на вимоги підпункту 80.2.2 пункту 80.2 статті 80 ПК України, але не розкрито зміст наявної/отриманої інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування про можливі порушення податкового законодавства, не конкретизовано норми права, які ймовірно порушив платник, із зазначенням доказів такого порушення. Покликання у наказі на підпункт 80.2.2 пункт 80.2 статті 80 ПК України, що утримує в собі весь спектр необхідних елементів для визначення підстави для призначення перевірки (як правової, так і фактичної), можна вважати мінімально допустимим обсягом інформації в розумінні абзацу третього пункту 81.1 статті 81 ПК України. Тому відсутні підстави вважати, що такий наказ породжує його неоднозначне трактування та/або невизначеність із фактичною підставою перевірки. Тому такий наказ не можна вважати протиправним.

Судом встановлено, що до Головного управління ДПС у Хмельницькій області надійшов лист Державної податкової служби України від 23.07.2024 №21271/7/99-00-09-03-01-07, згідно якого з метою здійснення контролю за дотриманням вимог платника податків діючого законодавства у сфері виробництва у сфері виробництва, обігу та реалізації пального, Державна податкова служба України просила організувати заходи щодо проведення фактичних перевірок ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» за адресою оптової торгівлі пальним, з питань дотримання діючого законодавства, з урахуванням Методичних рекомендацій щодо Порядку взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби при організації, проведенні та реалізації матеріалів перевірок платників податків, затверджених наказом ДПС від 04.09.2020 №470.

Тобто, відповідач правомірно здійснив фактичну перевірку позивача на підставі здійснення контролюючим органом функцій, визначених законодавством у сфері виробництва, обігу та реалізації пального, та рішення керівника контролюючого органу.

Щодо позовних вимог про визнання незаконними дій ГУ ДПС у Хмельницькій області щодо проведення фактичної перевірки на підставі наказу від 24.07.2024 №3049-П, суд зазначає наступне.

За змістом статті 5 КАС України вимога про визнання протиправними дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень (причина порушення прав) може бути заявлена лише одночасно з вимогою про зобов`язання суб`єкта владних повноважень утриматися від вчинення певних дій або зобов`язати вчинити певні дії (захист порушених прав). Натомість, такої вимоги позивач не заявляв. За усталеною практикою Верховного Суду, після проведення перевірки (реалізації наказу як акта індивідуальної дії) права платника податків можуть порушувати лише наслідки проведення відповідної перевірки, зокрема, у вигляді прийнятих індивідуальних актів (податкові повідомлення-рішення або інші рішення). Відповідно, предметом оскарження в суді можуть бути саме рішення суб`єкта владних повноважень як такі, що дійсно впливають на обсяг прав, свобод та інтересів позивача.

Позивач на розгляд суду поставив питання правомірності прийнятого податкового повідомлення-рішення, відповідно, окреме визнання протиправними дій контролюючого органу щодо проведення перевірки не можуть захистити права позивача.

Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 20 грудня 2024 року у справі №560/2963/23.

Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Щодо податкового повідомлення-рішення від 03.09.2024 №0/22239/0901, яким до позивача застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій 1096412,82 грн., суд зазначає наступне.

Як вже зазначалося, підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став висновок ГУ ДПС у Хмельницькій області про порушення позивачем підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України.

Так, в ході проведення фактичної перевірки ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» встановлено, що відповідно даних Єдиного реєстру акцизних накладних наявна інформація щодо реалізації (переміщення) пального 18.05.2023 ПП «Оіл Старт», за допомогою транспортного засобу марки SCANIA-R450 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) із спеціалізованим напівпричепом марки KAESSBOHRER-STB (державний номерний знак НОМЕР_2 ) для ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД».

Вказана операція проведена згідно акцизної накладної форми «П» від 18.05.2023 №500, видаткової накладної від 18.05.2023 №1452, товарно-транспортної накладної на відпуск нафтопродуктів (нафти) від 18.05.2023 №14528, податкової накладної від 18.05.2023 №341.

Також встановлено, що ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» 19.05.2023 через пересувний акцизний склад (транспортний засіб марки SCANIA-R450 (державний номерний знак НОМЕР_1 ) із спеціалізованим напівпричепом марки KAESSBOHRER-STB (державний номерний знак НОМЕР_2 )) реалізовано бензин А-95 ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується наступними документами: акцизною накладною форми «П» від 19.05.2023 №2 та податковою накладною від 19.05.2023 №3.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 117.3 статті 117 ПК України підставою для притягнення суб`єкта господарювання до відповідальності є виявлений факт здійснення ним операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України реалізація підакцизних товарів (продукції) будь-які операції на митній території України, що передбачають відвантаження підакцизних товарів (продукції) згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими господарськими, цивільно-правовими договорами з передачею прав власності або без такої, за плату (компенсацію) або без такої, незалежно від строків її надання, а також безоплатного відвантаження товарів, у тому числі з давальницької сировини, реалізація суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Реалізація пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу будь-які операції з фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального або спирту етилового з переходом права власності на таке пальне або спирт етиловий чи без такого переходу, за плату (компенсацію) чи без такої плати на митній території України з акцизного складу/акцизного складу пересувного: до акцизного складу; до акцизного складу пересувного; для власного споживання чи промислової переробки; будь-яким іншим особам.

Відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), яка реалізує пальне або спирт етиловий.

Згідно з підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України особи, які здійснюватимуть реалізацію пального або спирту етилового, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, постійних представництв, місцем проживання фізичних осіб підприємців до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Статтею 215 ПК України встановлено групи підакцизних товарів, порядок справляння та ставки акцизного податку.

Підпунктом 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування акцизним податком є операції з реалізації будь-яких обсягів пального понад обсяги, що: отримані з інших акцизних складів/акцизних складів пересувних, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних; ввезені (імпортовані) на митну територію України, що засвідчені належно оформленою митною декларацією; вироблені в Україні, реалізація яких є об`єктом оподаткування відповідно до підпункту 213.1.1 цього пункту, або не підлягає оподаткуванню, або звільняється від оподаткування, або оподатковується на умовах, встановлених статтею 229 цього Кодексу, що підтверджені зареєстрованими акцизними накладними в Єдиному реєстрі акцизних накладних.

Згідно з пунктом 216.12 статті 216 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань щодо операцій, визначених у підпункті 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, є дата реалізації таких обсягів пального або спирту етилового.

Пунктом 231.1 статті 231 ПК України встановлено, що платник податку при реалізації пального зобов`язаний скласти в електронній формі акцизну накладну за кожним кодом товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД реалізованого пального або спирту етилового та зареєструвати її в Єдиному реєстрі акцизних накладних з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи.

У постанові Верховного Суду від 21 квітня 2022 року у справі № 380/799/20 висловлено позицію про те, що Податковий кодекс України виділяє поняття «реалізації підакцизного товару (продукції)» та «реалізації пального або спирту етилового для цілей розділу VI цього Кодексу». Так, реалізація пального для цілей розділу VI «Акцизний податок» ПК України має місце, зокрема у випадку саме фізичної передачі (відпуску, відвантаження) пального. Натомість, в інших випадках підакцизний товар (продукція), в тому числі і пальне, вважається реалізованим внаслідок проведення будь-якої операції (серед іншого, згідно з договором купівлі-продажу, міни, поставки, іншими господарськими чи цивільно-правовими договорами), що передбачає відвантаження такого товару.

У постанові від 26 жовтня 2023 року у справі №420/11327/21 Верховний Суд зазначив, що суб`єкт господарської діяльності, який здійснюватиме будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені підпунктом 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, є особою, яка реалізує пальне, і відповідно до підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 Кодексу є платником акцизного податку, а тому має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації. Облік отриманого та витраченого (реалізованого) пального має вестись з метою виявлення об`єкта оподаткування акцизним податком, а саме: обсягів перевищення витраченого (реалізованого) пального над отриманим. При цьому якщо обсяги реалізованого (витраченого) пального не перевищують обсяги отриманого пального від інших платників акцизного податку, за які сплачено акцизний податок, то у платника податків не виникатиме і об`єкта оподаткування відповідно до підпункту 213.1.12 пункту 213.1 статті 213 Кодексу. Такий облік можливий лише за умови реєстрації суб`єкта господарювання платником акцизного податку.

Зазначаючи в акті фактичної перевірки про порушення позивачем підпункту 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, ГУ ДПС у Хмельницькій області не виявило факту реалізації позивачем пального в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, який зумовлює виникнення у позивача об`єкта оподаткування акцизним податком. Підставою для застосування до позивача штрафних санкцій на підставі пункту 117.3 статті 117 ПК України став виявлений ГУ ДПС у Хмельницькій області факт отримання ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» пального від ПП «Оіл Старт».

Однак, на переконання суду, така операція не є тотожною ані в цілях визначення обов`язку з реєстрації платником акцизного податку, ані в цілях оподаткування таким податком. Виключно операція з реалізації пального в розумінні підпункту 14.1.212 пункту 14.1. статті 14 ПК України є об`єктом оподаткування акцизним податком і створює для суб`єкта господарювання, який таку дію має намір вчинити, виникнення обов`язку з реєстрації платником акцизного податку, а в подальшому реєстрації акцизних накладних, сплати акцизного податку, дотримання інших умов, які наведені у нормах ПК України. Склад правопорушення, за яке пункт 117.3 статті 117 ПК України передбачає фінансову відповідальність, полягає саме в тому, що особа, яка здійснила реалізацію пального, попередньо не зареєструвалася платником акцизного податку. Операція з отримання пального таких наслідків не несе.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 12 листопада 2020 року у справі №818/1612/16, саме та особа (платник податку), яка планує здійснювати будь-які операції з пальним на митній території України, які визначені в абзаці другому підпункту 14.1.212 пункту 14.1 статті 14 ПК України, має до початку здійснення таких операцій зареєструватися платником акцизного податку з реалізації пального та в подальшому складати акцизні накладні на обсяги реалізації. Пунктом 117.3 статті 117 ПК України встановлено, що здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального. У такій справі зміст спірних правовідносин полягав у тому, що позивач передавав іншій особі пальне на виконання умов договору про надання послуг з проведення сільськогосподарських робіт. Верховний Суд дійшов висновку про безпідставність тверджень контролюючого органу щодо обов`язку реєстрації позивача як платника акцизного податку, оскільки при здійсненні господарських операцій на виконання умов договорів реалізація пального позивачем не здійснювалась.

Водночас в межах конкретно цієї справи, реалізація пального дійсно мала місце, однак, особою, яка здійснила таку реалізацію, є ПП «Оіл Старт», а не ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД».

За встановленими у цій справі обставинами, позивач зареєструвався платником акцизного податку 18 травня 2023 року, а реалізацію пального ОСОБА_1 ТОВ «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» було здійснено 19 травня 2023 року.

Суд зазначає, що визначення ж дати отримання позивачем пального для подальшої реалізації не мають правового значення в контексті підстав, з яких позивача було притягнуто до фінансової відповідальності.

За таких обставин, підстави для притягнення позивача до відповідальності на підставі пункту 117.3 статті 117 ПК України відсутні, а тому спірне податкове повідомлення рішення від 03.09.2024 №0/22239/0901 є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача слід присудити судовий збір у розмірі 13156,95 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

За змістом статті 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Отже, умовою відшкодування стороні понесених витрат на правничу допомогу адвоката відповідно до приписів ст.134 та ст.137 КАС України є встановлення їх розміру згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Однак позивачем не надано будь-яких документальних підтверджень оплати витрат на професійну правничу допомогу (платіжних доручень, актів виконаних робіт/наданих послуг).

Враховуючи те, що позивачем не надано доказів, що підтверджують здійснення оплати витрат на професійну правничу допомогу, підстави для розподілу таких витрат відсутні.

Водночас, у разі дотримання вимог, визначених статтями 134 та 139 КАС України, позивач не позбавлений права звернутись до суду із клопотанням про присудження на його користь витрат на професійну правничу допомогу.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 03.09.2024 №0/22239/0901.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» 13156 (тринадцять тисяч сто п`ятдесят шість) грн. 95 коп. судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Хмельницькій області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 26 травня 2025 року

Позивач:Товариство з обмеженою відповідальністю «БЛЕК ОІЛ ТРЕЙД» (пров. Проїзний, 10, оф. 502,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29010 , код ЄДРПОУ - 45111522) Відповідач:Головне управління ДПС у Хмельницькій області (вул. Пилипчука, 17,м. Хмельницький,Хмельницька обл., Хмельницький р-н,29001 , код ЄДРПОУ - 44070171) Головуючий суддя Д.А. Божук