Рішення № 127625121, 23.05.2025, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 травня 2025 року Справа № 640/1078/19 ЗП/280/599/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Сільгосп Поставка» до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0688121206 від 08 жовтня 2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агро Сільгосп Поставка» (далі також - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі також відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення - рішення від 08 жовтня 2018 року №0688121206, винесене Головним управлінням Державної фіскальної служби України у м. Києві.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що порушення юридичними особами контрагентами-постачальниками вказаними у Акті камеральної перевірки №16156/26-15-12-06-16/39822644 від 19 вересня 2018 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Агро Сільгосп Поставка» (податковий номер - 39822644) за травень 2018 року», вимог законодавства у частині порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних по взаємовідносинах з ТОВ «Агро Сільгосп Поставка» не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові та видаткові накладні. Платник податку на додану вартість (покупець товарів, робіт, послуг) не має обов`язку та повноважень здійснювати контроль за дотриманням усіма постачальниками товару у ланцюгу постачання вимог законодавства щодо здійснення господарської діяльності, дотримання вимог податкового законодавства тощо і в подальшому зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на податковий кредит чи бюджетне відшкодування за можливу неправомірну діяльність будь-кого з контрагентів. Отже, платник податків, який придбав товари, роботи, послуги в особи, що порушує вимоги податкового законодавства, не повинен притягуватися до відповідальності в тому випадку, якщо він здійснював реальну господарську операцію та не знав про певні порушення правил ведення господарської діяльності та оподаткування своїм контрагентом. Виходячи з наведеного, ТОВ «Агро Сільгосп Поставка» під час здійснення господарських операцій діяло відповідно до вимог чинного законодавства, тому порушення, допущені одним платником податків і відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов`язки іншого платника податків. З цього витікає, що порушення порядку здійснення господарської діяльності чи сплати податків контрагентів - підприємств вказаних в Акті №16156/26-15-12-06-16/39822644 від 19 вересня 2018 року «Про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «Агро Сільгосп Поставка» за травень 2018 року» (якщо такі порушення мали місце) тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цих осіб, оскільки у відповідності до статті 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер. Позовну заяву просить задовольнити.

Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі за правилами, встановленими статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); встановлено строки подання заяв по суті справи.

Представником відповідача на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва направлено відзив на позову заяву в якому останній заперечує проти задоволення позову та зазначає, що ІС «ЄРПН» податкові накладні, виписані позивачем за травень 2018 року, перелік яких надано в акті перевірки зареєстровані в ЄРПН з порушенням законодавчо встановлених термінів, а саме: порушено терміни реєстрації податкових накладних на суму ПДВ 1 237 413,60 гривень. Враховуючи вищевикладене, відповідно до пункту 120-1.1.статті 1200 1 Податкового кодексу України, ГУ ДФС у м. Києві винесено ППР від 08 жовтня 2018 року №0688121206 щодо застосування штрафу у розмірі 10% на суму 123741,37 грн. (затримка до 15 календарних днів) за порушення граничних термінів реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН. Враховуючи вказане у задоволенні позову просить відмовити.

14 лютого 2019 року представником позивача до Окружного адміністративного суду міста Києва подано заяву про розгляд справи з повідомленням (викликом) сторін та про призначення економічної експертизи.

Ухвалою суду від 06 березня 2019 року у задоволенні заяви позивача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін та про призначення економічної експертизи відмовлено.

Ухвалою Шостого апеляційного суду від 01 квітня 2029 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Сільгосп Поставка» на ухвалу суду від 06 березня 2019 року повернуто товариству.

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-IX з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

На виконання положень пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №2825-ІХ Окружним адміністративним судом міста Києва надіслано дану справу до Київського окружного адміністративного суду.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України Про судоустрій і статус суддів, Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).

На виконання Закону України Про внесення зміни до пункту 2 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку №399, Київським окружним адміністративним судом передано справу №640/1078/19 до Запорізькому окружному адміністративному суду (п.8066 Додатку 3 до Порядку №399, електронний ресурс: https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/).

19 березня 2025 року справа №640/1078/19 надійшла до Запорізького окружного адміністративного суду, після повторного автоматизованого розподілу справи між суддями, проведеного в порядку КАС України, справу передано на розгляд судді Запорізького окружного адміністративного суду Татаринову Дмитру Вікторовичу.

Ухвалою суду від 24 березня 2025 року адміністративну справу № 640/1078/19 прийнято до провадження, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.

Розглянувши подані документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Головним управлінням ДФС у м. Києві на підставі пункту 200.10 статті 200, пункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 та у порядку статті 76 Кодексу Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Сільгосп Поставка» податкової звітності з податку додану вартість за травень 2018 року, за результатами проведення якої складено Акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2018 року від 19 вересня 2018 року № 16156/26-15-12-06-16/39822644 (далі Акт).

В ході камеральної перевірки податкової звітності позивача з податку на додану вартість за травень 2018 року встановлено формування податкового кредиту на суму ПДВ 1237413,60 грн.

Згідно Акту ТОВ «АГРО СІЛЬГОСП ПОСТАВКА» складено податкові накладні: №№ № 183, 185 від 15 травня 2018 року; №№ 173, 172 та 177 від 13 травня 2018 року, № 171 від 11 травня 2018 року, № 175 від 13 травня 2018 року, № 182 від 15 травня 2018 року, № № 178, 176 від 13 травня 2018 року, №№ 186, 187, 184 від 15 травня 2018 року; №№ 180, 181 від 14 травня 2018 року,№№ 174, 179 від 13 травня 2018 року; № 159 від 15 травня 2018 року; № 169 від 10 травня 2018 року; № 170 від 11 травня 2018 року.

Граничний термін реєстрації вищезазначених податкових накладних становив 31 травня 2018 року.

Вищезазначені податкові накладні зареєстровані 14 червня 2018 року.

Перевіркою встановлено порушення пункту 198.6 статті 198 Кодексу, що привезло до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за травень 2018 року на суму ПДВ 1237413,60 грн.

В зв`язку із чим, відповідач прийшов до висновку про неправомірність формування позивачем в декларації з ПДВ за травень 2018 року податкового кредиту на суму 123 7413,60 грн.

08 жовтня 2018 року відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення форми «Н» №0688121206, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на 1237 413,60 грн. та застосовано штрафну санкцію в розмірі 123741,37 грн. грн.

Незгода позивача із таким податковим повідомленням-рішенням, зумовила його звернення до Окружного адміністративного суду м. Києва із даним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов`язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом положень пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Відповідно до підпункту 75.1.1 пункту 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України, камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, даних СОД РРО.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Порядок проведення камеральної перевірки встановлено статтею 76 Податкового кодексу України, а саме підпунктом 76.1 та 76.2 цієї статті Кодексу передбачено, що камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов`язкова. Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.

Таким чином, предметом камеральної перевірки є правильність відображення (з методологічної та арифметичної точок зору) показників, необхідних для обчислення бази оподаткування, проте достовірність цих показників, перевіряється шляхом комплексного дослідження в ході документальної перевірки: податкових декларацій, фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку та первинних документів.

В силу положень абзаців 1, 14 16 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені.

Як свідчать матеріали справи, при здійсненні перевірки позивача, відповідачем встановлено, що останнім сформовано податковий кредит в декларації з ПДВ за травень 2018 року, в т.ч на підставі податкових накладних, які були зареєстровані постачальником з порушенням граничних термінів її реєстрації в ЄРПН, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за травень 2018 року на суму ПДВ 123 7413,60 грн.

Відповідно до пункту 201.1, абзаців 1, 2, 5 і 6 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Саме податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

З метою отримання податкової накладної/розрахунку коригування, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, покупець надсилає в електронному вигляді запит до Єдиного реєстру податкових накладних, за яким отримує в електронному вигляді повідомлення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та податкову накладну/розрахунок коригування в електронному вигляді. Такі податкова накладна/розрахунок коригування вважаються зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних та отриманими покупцем.

При цьому, в силу приписів пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (що визначає загальний порядок формування платником податкового кредиту) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні / розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів (положення норм Кодексу станом на час виникнення правовідносин) з дати складення податкових накладних / розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Аналізуючи зміст наведених норм Податкового кодексу України суд дійшов висновку, що вимогами для визнання податкового кредиту є: наявність підтверджуючих документів; наявність реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування - якщо право на податковий кредит підтверджує податкова накладна/розрахунок коригування.

При цьому, від обставини своєчасності реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних також залежить період декларування податкового кредиту.

Так, згідно з пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 1095 календарних днів з дати складення податкової накладної/розрахунку коригування.

Суми податку, сплачені (нараховані) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 1095 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, у тому числі для платників податку, які застосовують касовий метод.

Тобто, норми статті 198, статті 201 Податкового кодексу України є прямими, мають імперативний припис відносно правових актів, які можуть регулювати ці відносини.

Судом встановлено, що податкові накладні згідно Акту складені ТОВ «АГРО СІЛЬГОСП ПОСТАВКА» у період з 10 травня 2018 року по 15 травня 2018 року, які фактично зареєстровані 14 червня 2018 року.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що контролюючий орган правомірно встановив порушення позивачем пункту 198.6 статті 198 Податкового Кодексу України, оскільки станом на травень 2018 року податкові накладні ТОВ не були зареєстровані в Єдиному реєстрі податкових накладних, тому у позивача відсутнє право формувати податковий кредит в декларації з ПДВ за травень 2018 року, що призвело до заниження позитивних нарахувань, які підлягають сплаті до бюджету в декларації з ПДВ за травень 2018 року на суму ПДВ 123 7413,60 грн.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

На переконання суду, відповідачем доведено правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог та системного аналізу положень законодавства України, суд приходить до висновку про відмову у задоволені позову.

З врахування вимог статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відмови у задоволені позовної заяви розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі вище викладеного, керуючись статтями 2, 6-10, 19, 72-77, 90, 139, 241-246, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволені адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Сільгосп Поставка» до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0688121206 від 08 жовтня 2018 року відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 23 травня 2025 року.

Суддя Д.В. Татаринов