Рішення № 127624767, 23.05.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Житомир справа № 640/25024/19

категорія 113010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про зобов`язати вчинити дії,

встановив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції про зобов`язати вчинити дії.

Розгляд вказаної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі статті 1 Закону України № 2825-ІХ ОАСК ліквідований.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-ІХ та відповідно Порядку передачі судових справ нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, дана адміністративна справа скерована до Житомирського окружного адміністративного суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Нагірняку М.Ф.

Ухвалою від 14.03.2025 року справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідно до позовної заяви Позивач просить зобов`язати Національне агентство з питань запобігання і протидії корупції вилучити відомості відносно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог зазначає, що за вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 01.03.2012 року по справі №806/48/2012 був визнаний винним та притягнений до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 190 та частиною 3 статті 364 КК України.

На думку Позивача, відповідно до Примітки до статті 45 КК України (згідно Закону України від 14.10.2014 року № 1698-VII) корупційними злочинами вважаються злочини, передбачені статтями 191, 262, 308, 312, 313, 320, 357, 410, у випадку їх вчинення шляхом зловживання службовим становищем, а також злочини, передбачені статтями 354, 364, 364-1, 365-2, 368-369-2 цього Кодексу". На підставі Закону № 746-VII від 21.02.2014 року частину 3 статті 364 КК України виключено, тобто це діяння декриміналізовано.

Позивач вважає, що в розумінні вимог статті 58 Конституції України відповідні злочини, що були вчинені до 04.06.2014 року і кваліфіковані за частиною 3 статті 364 КК України, не можуть розглядатися як злочини за чинним КК України. Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014 року Позивача звільнено від відбування покарання за частиною 3 статті 364 КК України у зв`язку із декриміналізацією даного діяння.

Вказані обставини, на думку Позивача, є підставою для виключення із публічної частини Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про нього. На своє звернення до Відповідача про таке виключення із Реєстру Позивач отримав відмову, викладену в листі від 01.11.2019 року. Таку відмову Позивач вважає протиправною.

У відзиві на позов представник Відповідача, Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції, проти позову заперечується. Відповідач підтверджує наявність в Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей про Позивача, зумовлених вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 01.03.2012 року по справі №806/48/2012, згідно якого Позивач був визнаний винним та притягнений до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 190 та частиною 3 статті 364 КК України з позбавленням права займати посади в органах державної влади строком на 3 роки.

Представником Відповідача визнається наявність Ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014 року про звільнення Позивача від відбування покарання за частиною 3 статті 364 КК України.

Разом з тим, як зазначається у відзиві, вказана ухвала суду не є судовим рішенням про скасування вироку чи про винесення виправдувального вироку, а тому не є підставою для вилучення відомостей із зазначеного Реєстру.

В додаткових поясненнях у справі представник Відповідача підтверджує заперечення проти позову та підтверджує обґрунтування доводів Відповідача, наведених у відзиві на позов від 17.02.2020 року.

Розглянувши в порядку письмового провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню за таких підстав.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що Позивач згідно вироку Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 01.03.2012 року по справі №806/48/2012 був визнаний винним та притягнений до кримінальної відповідальності за частиною 1 статті 190 та частиною 3 статті 364 КК України.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що вказана інформація відносно Позивача, яка зумовлена вказаним вироком суду, внесена до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що згідно Ухвали Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014 року Позивача звільнено від основного та додаткового покарання, призначеного за вказаним вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 01.03.2012 року за частиною 3 статті 364 КК України у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади строком на 3 роки у зв`язку з декриміналізацією цього діяння.

Як зазначено в даній ухвалі суду, копія якого долучена до позову та досліджена судом, в решті вирок Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 01.03.2012 року залишено без змін (а.с.30-31).

Судом встановлено, що 24.10.2019 року Позивач звернувся до Відповідача із заявою при вилучення із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, відомостей відносно нього, як особи, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення. Вказане звернення було зумовлено декриміналізацією діяння, передбаченого частиною 3 статті 364 КК України та Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014 року (а.с.14).

За результатами розгляду звернення Позивача Відповідач відмовив в задоволенні заяви по причині відсутності підстав для вилучення відомостей відносно Позивача із Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (а.с.15-17).

Суть спору між сторонами в даній справі зведена виключно до наявності чи відсутності підстав для зобов`язання Національне агентство з питань запобігання і протидії корупції вилучити відомості відносно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення.

Правомірність відмови Відповідача у задоволенні заяви від 24.10.2019 року Позивачем не оскаржується, а тому не є предметом судового розгляду в межах даної справи.

Спірні відносини щодо порядку ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення регулюються правовими нормами Закону України "Про запобігання корупції" від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII (надалі - Закон № 1700-VII), що були чинні на день виникнення спору.

Безспірно, за приписами частини 1 статті 59 цього Закону № 1700-VII відомості про осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, що формується та ведеться Національним агентством з питань запобігання і протидії корупції.

Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, порядок його формування та ведення затверджуються Національним агентством.

Відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень, а також про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення, вносяться до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації України до Національного агентства електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Наявність у Відповідача повноважень на забезпечення ведення Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, закріплено правовими нормами пункту 9 частини першої статті 11 цього ж Закону № 1700-VII.

Саме у відповідність до вказаних повноважень Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 №166 було затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (надалі - Положення № 166).

Як зазначено в пункті 1 Положення № 166, це Положення визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.

Формування та ведення Реєстру врегульовано правовими нормами розділу II цього Положення № 166.

Відповідно до вимог пункту 6 розділу II Положення №166 (в редакції Наказу Національного агентства з питань запобігання корупції №122/22 від 31.03.2022) підставами для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є:

1) ухвала суду про скасування вироку;

2) винесення виправдувального вироку;

3) відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження;

4) скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення;

5) розпорядчий документ або судове рішення про скасування розпорядчого документа про накладення дисциплінарного стягнення;

6) заява особи, яка з 24 лютого 2022 року до припинення або скасування воєнного стану брала безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави, у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України у складі Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань.

Вказаний перелік підстав для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення, є вичерпним і розширеному трактуванню не підлягає.

Судом встановлено, що Позивачем до свого звернення від 24.10.2019 року не було долучено жодних із перелічених в пункту 6 розділу II Положення №166 документів.

Суд вважає безпідставними доводи Позивача, наведені у позові, що Ухвалу Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014 року слід розцінювати як скасування вироку або як винесення виправдувального вироку у зв`язку з декриміналізацією відповідальності за діяння, що були передбачені частиною 3 статті 364 КК України згідно Закону України "Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України щодо імплементації до національного законодавства положень статті 19 Конвенції ООН проти корупції" від 21 лютого 2014 року № 746-VII.

Суд звертає увагу, що Ухвала Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014року є судовим рішенням, що приймалося на стадії виконання вироку, про що прямо зазначено в даній ухвалі з посиланням на приписи статті 537 КПК України.

Загальновідомо, що за приписами статті 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, не має право вирішувати щодо визнання чи не визнання особи винним в скоєнні конкретного кримінального діяння.

Більш того, суд враховує, що у межах кримінального судочинства судів першої інстанції існують ухвали - рішення, якими вирішуються процесуальні та процедурні питання у справі, а також вироки, якими суд закінчує розгляд справи.

Відповідно до вимог статті 380 КПК України роз`яснення судового рішення віднесено виключно до повноважень суду, який ухвалив таке рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Відповідач, Національне агентства з питань запобігання і протидії корупції не наділене повноваженням на роз`яснення чи трактування судового рішення, ухваленого за правилами кримінального судочинства

Суд враховує, що в розумінні вимог частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі викладеного суд робить висновок, що Ухвала Оріхівського районного суду Запорізької області від 22.03.2014 року Позивача звільнено від основного та додаткового покарання, призначеного за вказаним вироком Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 01.03.2012 року за частиною 3 статті 364 КК України у виді 1 року 11 місяців позбавлення волі з позбавленням права займати посади в органах державної влади строком на 3 роки у зв`язку з декриміналізацією цього діяння не може розцінюватися в розумінні вимог пункту 6 розділу II Положення № 166 не може розцінюватися як підстава для вилучення з Реєстру відомостей про особу, яка вчинила корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Таким чином, відсутні підстави для зобов`язання Національне агентство з питань запобігання і протидії корупції вилучити відомості відносно ОСОБА_1 з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та для задоволення позовних вимог по даній справі.

Підстави, передбачені ст.ст.139-143 КАС України, для стягнення або відшкодування судових витрат по даній справі, відсутні.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання і протидії корупції відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

23.05.25