Рішення № 127624762, 23.05.2025, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 травня 2025 року м. Житомир справа № 640/240/21

категорія 112010000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Нагірняк М.Ф., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

В провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва перебувала адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" до Київської митниці Держмитслужби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2020 року №UA100320/2020/000215/2.

Розгляд вказаної справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику сторін).

13 грудня 2022 року Верховна Рада України прийняла Закон України № 2825-ІХ «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі по тексту Закон України № 2825-ІХ), який набрав чинності 15 грудня 2022 року.

На підставі статті 1 Закону України № 2825-ІХ ОАСК ліквідований.

На виконання положень п.2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" №2825-ІХ та відповідно Порядку передачі судових справ нерозглянутих Окружним адміністративним судом м. Києва, затвердженого наказом ДСА України від 16.09.2024 №399, дана адміністративна справа скерована до Житомирського окружного адміністративного суду.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями Житомирського окружного адміністративного суду адміністративну справу передано на розгляд головуючому судді Нагірняку М.Ф.

Ухвалою від 14.03.2025 року справу прийнято до провадження та продовжено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Як зазначено в позові, Товариство з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" згідно контракту від 01.03.2020 року №544-UК у компанії "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай) придбало товар: інструменти ручні з недорогоцінних матеріалів не для використання у вибухонебезпечному середовищі (пістолет для герметика скелетний металевий -10907шт.; пістолет для герметика скелетний металевий підсилений -13695 шт.; пістолет для герметика напіввідкритий пластмасовий - 677 шт.; пістолет для герметика напіввідкритий пластмасовий, металева ручка -1169 шт.) та ввезло їх на митну територію України.

З метою проведення митного оформлення даного товару Київській митниці 01.10.2020 року уповноваженою особою Позивача (митним брокером) було надано, окрім інших документів, вантажну митну декларацію №UA100320/2020/629027, в якій була заявлена ціна за основним методом визначення митної вартості, відповідно до договору.

Після вивчення поданих документів, як зазначено в позові, уповноваженою особою Відповідача безпідставно було відмовлено у митному оформленні товару та витребувано додаткові документи. На запит уповноваженої особи Відповідача Позивачем були надані пояснення щодо неможливості надання висновку про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією, та про неможливість подати страхові документи оскільки товар додатково не страхувався..

Незважаючи на додаткові пояснення, Відповідачем було винесено рішення про коригування митної вартості товару, яким визнано митну вартість товару за іншим методом, збільшивши митну вартість на 21 332,26 грн. Таке рішення мотивовано відсутністю достовірних відомостей про вартість товару.

Позивач вважає, що Відповідачем, протиправно було винесено оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів, так як до вартості товару згідно контракту включено всі витрати до місця призначення товару.

Більш того, на думку Позивача, визначення митної вартості товару здійснюється спеціально створеною комісією, яка надає експерту оцінку об`єкту, що перетинає кордон. При використанні даного методу припускається більша порівняно з іншими методами гнучкість.

Представник Київської митниці, Відповідача по справі, подав відзив на позов, в якому проти позову заперечується і зазначається, що при проведенні митного оформлення зазначеного Позивачем товару (інструменти ручні з недорогоцінних матеріалів не для використання у вибухонебезпечному середовищі) митницею детально розглянуто і встановлено, що для митного оформлення подано не всі документи, а подані документи не містять достовірні та об`єктивні відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості.

Як зазначено у відзиві, вартість одиниці продукції, яка зазначена у митній декларації країни відправлення, відрізняються від заявленої одиниці товару в ВМД №UA100320/2020/629027 та в поданому інвойсі. Позивачем не було подано інформації стосовно витрат на страхування вантажу. Загальна вага, що вказана в митній декларації країни відправлення, відрізняється від ваги товару в ВМД №UA100320/2020/629027. Крім того, як зазначено у відзиві, на підтвердження транспортних витрат було надано лише довідку без актів виконання робіт (послуг), калькуляції таких витрат, їх оплату, тощо.

Вказані протиріччя та недоліки надали право митному органу на витребування додаткових документів. Під час проведення консультацій з декларантом та за результатами проведеної перевірки декларанту було запропоновано визначити митну вартість товару на підставі ціни товару щодо подібних товарів за МД від 07.09.2020року №UA500020/2020/225581, МД від 28.09.2020 року №UA500070/2020/501957 та МД від 15.09.2020 року № UA807200/2020/14208.

В поясненнях представника Позивача від 26.03.2025 року зазначено про підтримання позовних вимог та правової позиці, яка наведена у позові та у відповіді на відзив на позовну заяву від 28.02.2021 року.

Відповідь Позивача (представника позивача) на відзив на позовну заяву від 28.02.2021 року у матеріалах справи відсутня.

В клопотанні представника Відповідача від 24.03.2025 року зазначено про підтримання доводів, наведених у відзиві на позов.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення на них, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню за таких підстав.

Правовідносини щодо переміщення товарів через митний кордон України, процедури митного контролю та оформлення, митного регулювання, пов`язаного з встановленням та справлянням податків та зборів регулюються Митним кодексом України.

За приписами ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Безспірно, декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом, та подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Сторони по даній справі не заперечують проти виду товару (інструменти ручні з недорогоцінних матеріалів не для використання у вибухонебезпечному середовищі (пістолет для герметика скелетний металевий -10907 шт.; пістолет для герметика скелетний металевий підсилений -13695 шт.; пістолет для герметика напіввідкритий пластмасовий - 677 шт.; пістолет для герметика напіввідкритий пластмасовий, металева ручка -1169 шт.), що був придбаний згідно контракту від 01.03.2020 року №544-UК у компанії "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай) та переміщувався Позивачем через митний кордон та підлягав митному контролю, та щодо видів документів, які надавалися для проведення митного оформлення.

Суть спору між сторонами по даній справі зведена виключно до ціни вказаного товару, наявності чи відсутності підстав у митного органу для коригування митної вартості та правомірності застосування способу для її визначення.

Судом встановлено, що з метою проведення митного оформлення даного товару Київській митниці 01.10.2020 року уповноваженою особою Позивача (декларантом) було надано, окрім інших документів, електронну вантажну митну декларацію №UA100320/2020/629027, в якій була заявлена митна вартість товару відповідно до договору на загальну суму 22625,7700 USD (доларів США) та 42 396,75 грн. витрат на транспортування товару (а.с.16-17).

Судом встановлено, що заявлена митна вартість товару на загальну суму 22 625,77 USD (доларів США) відповідає сумі товарів, що зазначена в рахунку-фактурі (інвойс) №СР02789 від 11.08.2020 року, виданого компанією "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай). Копія вказаного інвойсу долучена до позову та досліджена судом (а.с.19).

Судом встановлено, що 42 396,75 грн. витрат на транспортування товару (морська доставка за маршрутом Шанхай-Чорноморськ) ґрунтується на довідці про такі витрати та рахунку на їх оплату (а.с.27-28).

Як зазначено в ст.53 Митного кодексу України, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Тобто, вказані правові норми містять вичерпний перелік документів, які підлягають наданню декларантом митному органу на підтвердження митної вартості.

Як зазначено у відзиві Відповідача на позов, після реєстрації поданої декларантом митної декларації встановлено, що для митного оформлення подано не всі документи, а подані документи не містять достовірні та об`єктивні відомості на підтвердження числових значень складових митної вартості. Для підтвердження заявленої Позивачем митної вартості Товару було запропоновано надати додаткові документи, перелік яких був зазначений уповноваженим працівником митниці в запиті 464484 від 01.10.2020 року, а саме:

- договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів (за наявності); рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами договору; рахунки про оплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору у разі їх наявності; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів у разі їх наявності; каталоги, прейскуранти, специфікації виробника товару; переклад митної декларації країни відправлення товару, висновки про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією).

Такі дії уповноважених осіб Відповідача не ґрунтуються на вимогах чинного митного законодавства, з огляду на таке.

По-перше, приписи ч.3 ст.53 Митного кодексу України містять вичерпний перелік документів, які декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності).

Разом з тим, вимога митного органу 464484 від 01.10.2020 року щодо надання Позивачем додаткових документів не відповідає приписам ч.3 ст.53 Митного кодексу України.

Більш того, в дослідженій судом копії контракту від 01.03.2020 року №544-UК Позивача з компанією "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай) відсутні жодні домовленості щодо комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору, та оцінювання товарів у відповідності до певних ліцензійних чи авторських договорів.

По-друге, в розумінні вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України уповноважена особа митниці має право запропонувати декларанту для підтвердження заявленого рівня митної вартості товару надати додаткові документи лише у випадку коли подані декларантом документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві на позов, що ненадання декларантом інформації стосовно витрат на страхування вантажу викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості.

По-перше, контракт Позивача з компанією "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай) не містить жодних домовленостей щодо обов`язковості страхування товару.

По-друге: вимога митного органу 464484 від 01.10.2020 року щодо надання Позивачем додаткових документів не передбачала надання тих чи інших документів щодо вартості страхування товару.

Суд вважає безпідставними доводи Відповідача, наведені у відзиві на позов, щодо невідповідності вартості одиниці продукції, яка зазначена у митній декларації країни відправлення, від заявленої одиниці товару в ВМД №UA100320/2020/629027 та в поданому інвойсі.

Так, у митній декларації країни відправлення 223120200002360700 прямо зазначено, що вартість товару становить 22 625,77 USD (доларів США). Копія такої декларації долучена Відповідачем до відзиву та досліджена судом (а.с.99).

В ВМД №UA100320/2020/629027 від 01.10.2020 року Позивача також прямо зазначено, що вартість товару становить 22 625,77 USD (доларів США). Копія такої декларації долучена Відповідачем до відзиву та досліджена судом (а.с.100-101).

В рахунку-фактурі (інвойс) №СР02789 від 11.08.2020 року, виданого компанією "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай), також прямо зазначено, що вартість товару становить 22 625,77 USD (доларів США). Копія такого рахунку-фактури (інвойсу) долучена Відповідачем до відзиву та досліджена судом (а.с.86).

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, наведені у відзиві, щодо розбіжностей про вагу товару, яка зазначена у митній декларації країни відправлення та в ВМД №UA100320/2020/629027, які викликали сумнів у достовірності та об`єктивності відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості.

Так, у митній декларації країни відправлення 223120200002360700 прямо зазначено, що вага (нетто) товару становить 9576,87 кг, а вага (брутто) 10078,5 кг. Копія такої декларації долучена Відповідачем до відзиву та досліджена судом (а.с.99).

Так, в графі 38 митної декларації №UA100320/2020/629027 зазначено, вага (нетто) товару становить 9576,88 кг, а вага (брутто) 10078,5 кг (а.с.100-101).

Наявна розбіжність в 10грамах ваги (нетто) товару (9576,88 кг - 9576,87 кг) ні в якій мірі не може розцінюватися як відсутність достовірних та об`єктивних відомостей на підтвердження числових значень складових митної вартості.

Суд вважає безпідставними доводи представника Відповідача, наведені у відзиві, що декларантом на підтвердження витрат на транспортування товару була надана лише довідка про вартість таких витрат і що така довідка в розумінні Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не є первинним докуменнтом.

По-перше, декларантом до поданої митної декларації №UA100320/2020/629027 були долучені довідка про транспортні витрати за №628 від 22.09.2020 року та рахунок на оплату таких транспортних витрат за №2069 від 22.09.2020 року, про що прямо зазначено в графі 31 цієї митної декларації.

По-друге, довідка про транспортні витрати за №628 від 22.09.2020 року містить загальний розмір таких витрат та містить інформацію (розбивку) таких витрат по кожному коносаменту (а.с.92).

Відповідач не врахував, що Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність" не містить переліку чи вичерпного переліку первинних документів, а лише перелік обов`язкових реквізитів, які повинні мати такі документи. Досліджена судом довідка про транспортні витрати за №628 від 22.09.2020 року містить всі обов`язкові реквізити, передбачені частиною 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", а тому є первинним документом, що містить інформацію про транспортні витрати декларанта.

Одночасно суд враховує, що такі транспортні витрати Позивачу надавалися Приватним підприємством "ТРАНСКАРГО" за договором транспортного експедирування №03/06-2020 від 01.03.2020 року, копія якого долучена до позову та досліджена судом.

Зазначене свідчить про обґрунтованість доводів Позивача, що митна вартість Товару в електронній вантажній митній декларації №UA100320/2020/629027 заявлена правомірно до договору на загальну суму 22 625,77 USD (доларів США), а саме відповідно до рахунку-фактури (інвойс) рахунку-фактурі (інвойс) №СР02789 від 11.08.2020 року, виданого компанією "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай) та із врахуванням 42396,75 грн. витрат на транспортування товару.

Вартість товару Позивачем компанії "ZHEJIANG YONGKANG FOREIGN ECONOMY AND TRADE CORPORATION, LTD (Китай) оплачено в розмірі 22 625,77 USD (доларів США) згідно платіжного доручення в іноземній валюті №44 від 25.09.2020 року, копії якого долучено до позову та досліджено судом (а.с.26).

Судом визнається, що відповідно до вимог ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Безспірно, за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Разом з тим, приписами частини шостої статті 54 Митного кодексу України передбачено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Тобто, перелік підстав для відмови у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю також є вичерпним.

Всупереч вказаним вимогам Митного кодексу України в оскаржуваній картці про відмову в прийнятті митної декларації та митному оформленні транспортного засобу Відповідач зазначив, що таке рішення зумовлено саме не підтвердженням митної вартості товару та ненаданням додаткових документів.

Судом встановлено, що Позивачем надано Відповідачу для митного оформлення імпортованого Товару документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору 22 625,77 USD (доларів США) згідно з вимогами частин четвертої п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Більш того, суд враховує, що в частині сьомій статті 54 Митного кодексу України прямо зазначено, що у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Таким чином, суд вважає, що у Відповідача були відсутні підстави для витребування додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару та відмови в митному оформленні Товару за заявленою декларантом митною вартістю.

Одночасно суд визнає, що алгоритм дій митного органу щодо здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів визначений правовими нормами глави 9 Митного кодексу України. За приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Так, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2020 р. у справі № 813/5405/15, від 31.01.2020 р. у справі №804/7761/16 та відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України підлягає обов`язковому врахуванню судом при виборі та застосуванні норм права до спірних правовідносин в даній справі.

Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджені Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598 (графа 33 "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості", зобов`язують Відповідача зазначити причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), а саме:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу ІІІ Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Всупереч вказаними вимогам Правил в оскаржуваному рішенні не зазначено жодної із перелічених причин, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Між тим, як вбачається з оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів від 01.10.2020 року №UA100320/2020/000215/2, у ньому зазначено лише про неможливість застосування основного методу визначення митної вартості. В оскаржуваному рішенні відсутні обґрунтування щодо неможливості застосування інших методів і взагалі не зазначено із застосуванням якого методу декларанту було скориговано митну вартість товару, а лише зазначено про наявність вищого рівня ціни подібного товару (а.с.9-10).

Більш того, Відповідачем як суб`єктом владних не доведено суду, що надані Позивачем документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору.

На підстави викладеного, суд вважає, що Позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, Відповідачем не доведено, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації та не надано доказів, які б підтверджували відсутність підстав для визначення митної вартості за першим методом, наявність належних підстав для коригування митної вартості Відповідачем не доведена.

Таким чином, рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.10.2020 року №UA100320/2020/000215/2. не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, а тому є протиправні та підлягають скасуванню, а позов - задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст.139-143 КАС України судовими витратами Позивача в даній справі є судовий збір в сумі 2102,00 грн. і витрати на правову (правничу) допомогу в сумі 3000,00грн., які підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" (вул. Привокзальна,1-А м.Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ: 33326775) до Київської митниці (бульвар Вацава Гавела,8-а м.Київ, 03124, код ЄДРПОУ: 43337359) про визнання дій протиправними, скасування рішення -задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів від 01.10.2020 року №UA100320/2020/000215/2.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІСТ ГРУП" у вигляді судового збору в сумі в сумі 2102,00 грн. і витрат на правову (правничу) допомогу в сумі 3000,00грн. підлягають відшкодуванню шляхом стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.Ф. Нагірняк

23.05.25