Рішення № 127624648, 26.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 травня 2025 року Справа№640/3926/22

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Шинкарьова І.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДВІЛС ГРУП» до Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «ГУДВІЛС ГРУП» (далі позивач) з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті (далі відповідач), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845) №326316 від 11.01.2022 про застосування адміністративно-господарського штрафу, якою ТОВ «ГУДВІЛС ГРУП» (ЄДРПОУ: 41584175) притягнуто до відповідальності за абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.;

- стягнути з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ: 39816845) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «ГУДВІЛС ГРУП» (код ЄДРПОУ: 41584175) усі судові витрати, понесені ним при поданні позовної заяви.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що відповідальність за правильність заповнення товарно- транспортної накладної, а саме вказання в ній даних про вантаж отримувача покладається на вантажовідправника, тобто замовника послуг автомобільних вантажних перевезень. Також вказує, що законодавчо не визначено обов`язковість наявності ТТН під час перевезення вантажу автомобільним транспортом. Отже, застосування адміністративно-господарського штрафу до автомобільного перевізника з підстав, зазначених у Постанові про застосування адміністративного господарського штрафу є неправомірним та таким що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08.02.2022 прийнято позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами; встановив строк для подання відзиву на позовну заяву.

Від представника відповідача до суду надійшов відзив, в якому наведена наступна інформація. Як вбачається з наданої під час перевірки товарно-транспортної накладної від 25.11.2021 № 000014726 в графах «автомобільний перевізник», «пункт навантаження», «пункт розвантаження», «супровідні документи на вантаж» відсутня будь-яка інформація, графи «замовник», «вантажовідправник» та «вантажоодержувач» заповнені не в повному обсязі. Відповідно до акта від 25.11.2021 № 297760 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом ТОВ «Гудвіле Груп» виконувало вантажне перевезення без належним чином оформленої товарно-транспортної накладної, в.о. заступником начальника Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки було прийнято постанови від 11.01.2022 № 326316 про застосування адміністративно-господарського штрафу відповідно до абз.3 ч.1 ст.60 Закону № 2344-ІІІ у розмірі 17 000,00 грн. Таким чином, враховуючи викладені обставини, Державна служба України з безпеки на транспорті наполягає, що доводи та твердження позивача не спростовують факту виявленого порушення, а постанова від 11.01.2022 № 326316 про застосування адміністративно-господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.

З Київського окружного адміністративного суду до Донецького окружного адміністративного суду дійшла адміністративна справа №640/3926/22 та за результатами автоматизованого розподілу судових справ між суддями, передана для розгляду судді Шинкарьовій І.В.

Ухвалою суду від 17.03.2025 прийнято до провадження адміністративну справу та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до ст.257-262 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

25.11.2021 на автошляху М-07 151 км було здійснено перевірку додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу ТОВ «ГУДВІЛС ГРУП» код ЄДРПОУ: 41584175.

За результатами проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом складено акт №297760, в якому зафіксовані порушення ст.60 Закону України "Про автомобільний транспорт", перевезення вантажу за відсутності документів на момент перевірки, а саме:

«Абзацу 3 частин 1 ТТН заповнена неналежним чином, не заповнено марку, модель, та реєстраційні номери напівпричіпа, автомобільний перевізник, графи замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач заповнені не повністю, незаповнені пункт навантаження та розвантаження порушено наказ МТЗУ №363 від 14.10.1997 і відсутні щоденні реєстраційні листи (роздруківки), порушено наказ МТЗУ №340 від 07.06.2010, МТЗУ №385 від 24.06.2010.»

На підставі вказаного акту відповідачем прийнята постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу №326316 від 11.01.2022, відповідно до якого відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "ГУДВІЛС ГРУП" застосовано штраф у сумі 17000 грн. за порушення Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена ст.60 цього ж Закону.

Не погоджуючись з правомірністю вказаної постанови, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи законодавства.

Відповідно до положень ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 (далі Положення), Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті (тут і надалі посилання на норми Положення наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з п.п.1, 3 п.4 Положення основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування (далі - автомобільний транспорт), міському електричному, залізничному транспорті; здійснення державного нагляду (контролю) за безпекою на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань, зокрема: здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті (п.п.2 п.5 Положення); здійснює контроль за додержанням перевізниками вимог режиму праці та відпочинку, що здійснюють перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом (п.п.19 п.5 Положення).

Відповідно до п.8 Положення Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон № 2344-III, який відповідно до ст.3 регулює відносини між автомобільними перевізниками, замовниками транспортних послуг, органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, пасажирами, власниками транспортних засобів, а також їх відносини з юридичними та фізичними особами - суб`єктами підприємницької діяльності, які забезпечують діяльність автомобільного транспорту та безпеку перевезень (тут і надалі посилання на норми Закону наводяться у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин).

Згідно з ст.1 Закону № 2344-III у цьому Законі наведені терміни вживаються в такому значенні:

автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами;

вантажні перевезення - перевезення вантажів вантажними автомобілями;

водій - особа, яка керує транспортним засобом і має відповідне посвідчення встановленого зразка;

послуга з перевезення пасажирів чи вантажів - перевезення пасажирів чи вантажів транспортними засобами на договірних умовах із замовником послуги за плату;

рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб`єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об`єкти, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).

У ч.14, 17 та 18 ст.6 Закону № 2344-III визначено, що державний контроль автомобільних перевізників на території України здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.

У ч.1 ст.34 Закону № 2344-III серед іншого передбачено, що автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог ст.21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут.

У ч.1 ст. 48 Закону № 2344-III визначено, що автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Відповідно до ч.2 ст.48 Закону № 2344-III документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Отже, перелік документів для автомобільного перевізника та водія згідно з ст.48 Закону № 2344-III не є вичерпним, до таких документів належать також інші документи, передбачені законодавством.

Згідно з п.1 Порядку № 1567 цей Порядок визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення, направлення на перевірку, сигнальний диск (жезл) та індивідуальну печатку, шляхом проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) (п.4 Порядку № 1567).

Згідно з п.12 Порядку № 1567 рейдова перевірка додержання суб`єктом господарювання вимог, визначених п.15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується керівником Укртрансбезпеки або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин (п.13 Порядку № 1567).

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об`єктах, що використовуються суб`єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту (п.14 Порядку № 1567).

Згідно з п.15 Порядку № 1567 під час проведення рейдової перевірки перевіряється виключно:

наявність визначених ст.39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

додержання вимог ст.53, 56, 57 і 59 Закону;

додержання водієм вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення (ЄУТР) (далі - Європейська угода);

відповідність зовнішнього і внутрішнього спорядження (екіпірування) транспортного засобу встановленим вимогам;

оснащення таксі справним таксометром;

відповідність кількості пасажирів, що перевозяться, відомостям, зазначеним у реєстраційних документах, або нормам, передбаченим технічною характеристикою транспортного засобу;

додержання водієм автобуса затвердженого розкладу та маршруту руху;

наявність у всіх пасажирів квитків на проїзд та квитанцій на перевезення багажу, а у разі пільгового проїзду - відповідного посвідчення;

додержання водієм режиму праці та відпочинку, а також вимоги щодо наявності в автобусі двох водіїв у разі перевезення пасажирів на відстань 500 і більше кілометрів або перевезення організованих груп дітей за маршрутом, який виходить за межі населеного пункту та має протяжність понад 250 кілометрів;

виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно-правових актів.

Відповідно до п.16 Порядку № 1567 рейдова перевірка може проводитися однією посадовою особою Укртрансбезпеки. Габаритно-ваговий контроль проводиться двома посадовими особами Укртрансбезпеки або однією посадовою особою Укртрансбезпеки із залученням посадових осіб відповідного підрозділу Національної поліції, Укравтодору, власника (балансоутримувача) пункту габаритно-вагового контролю. Під час проведення рейдової перевірки можливе: застосування спеціалізованих автомобілів, на яких розміщений напис «Укртрансбезпека»; використання спеціального обладнання, призначеного для перевірки дотримання водіями норм режиму праці та відпочинку, встановлених законодавством України та Європейською угодою; здійснення габаритно-вагового контролю; використання засобів аудіо- та відеотехніки для запису процесу перевірки; використання пристроїв для копіювання, сканування з метою збору інформації, що свідчить про правопорушення.

Згідно з п.20 Порядку № 1567 виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У абз.1 п.21 Порядку № 1567 визначено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови уповноваженої особи суб`єкта господарювання або водія від підписання акта перевірки суб`єкта господарювання або акта перевірки транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис (п.22 Порядку № 1567).

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п.25 Порядку № 1567).

Відповідно до п.26 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

Згідно з п.27 Порядку № 1567 у разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Копія постанови видається не пізніше ніж протягом трьох днів після її винесення уповноваженій особі суб`єкта господарювання під розписку чи надсилається рекомендованим листом із повідомленням (абз.1 п.29 Порядку № 1567).

Правилами № 363 визначено:

вантажовідправник - будь-яка фізична або юридична особа, яка подає перевізнику вантаж для перевезення;

вантажоодержувач - будь-яка фізична або юридична особа, яка здійснює приймання вантажів, оформлення товарно-транспортних документів та розвантаження транспортних засобів у встановленому порядку;

перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами;

товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

У абз.1 п. 11.1 глави 11 Правил № 363 закріплено, що основним документом на перевезення вантажів є товарно-транспортна накладна, форму якої наведено в додатку 7 до цих Правил.

Товарно-транспортна накладна може оформлюватись суб`єктом господарювання без дотримання форми, наведеної в додатку 7 до цих Правил, за умови наявності в ній інформації про назву документа, дату і місце його складання, найменування (прізвище, ім`я, по батькові) перевізника та/або експедитора, замовника, вантажовідправника, вантажоодержувача, найменування та кількість вантажу, його основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати цей вантаж, автомобіль (марка, модель, тип, реєстраційний номер), причіп/напівпричіп (марка, модель, тип, реєстраційний номер), пункти навантаження та розвантаження із зазначенням повної адреси, посади, прізвища та підписів відповідальних осіб вантажовідправника, вантажоодержувача, водія та/або експедитора (абз.2 п.11.1 глави 11 Правил № 363).

Відповідно до п.13.1 глави 13 Правил № 363 перевізник здає вантажі у пункті призначення вантажоодержувачу згідно з товарно-транспортною накладною.

Отже, згідно з абз.2 п.11.1 глави 11 Правил № 363 до обов`язкових реквізитів товарно-транспортної накладної належить інформація про реєстраційний номер автомобіля, яким здійснюється перевезення вантажу.

Суд вважає за необхідне зазначити, що обов`язкові реквізити товарно-транспортної накладної - це інформація, яку повинна містити товарно-транспортна накладна та за відсутності якої документ втрачає визначений Правилами № 363 статус із настанням передбачених законом юридичних наслідків.

Як вбачається з копії товарно-транспортної накладної від 25.11.2021 №000014726, яка долучена до відзиву,

- автомобільним перевізником нікого не зазначено,

- не заповнено марку, модель, та реєстраційні номери напівпричіпа,

- графи замовник, вантажовідправник та вантажоодержувач заповнені не повністю,

- незаповнені пункт навантаження та розвантаження.

Наведене свідчить про те, що на момент проведення перевірки транспортного засобу DAF, номерний знак НОМЕР_1 , який належить позивачу, у водія була відсутня ТТН заповнена належним чином.

Згідно з абз.1, 3 ч.1 ст. 60 Закону № 2344-ІІІ за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений ст.39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, посадовими особами відповідача правомірно було застосовано адміністративно-господарський штраф до автомобільного перевізника з підстав, зазначених у Постанові про застосування адміністративного господарського штрафу № 315864 Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, а відтак постанова №326316 від 11.01.022 не підлягає скасуванню.

Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постановах від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23, 10.10.2024 у справі №440/17818/21. У цих постановах Верховний Суд констатував, що визначений законодавством перелік документів, які зобов`язаний надати автомобільний перевізник контролюючому органу під час перевірки, а також вимоги до змісту таких документів встановлені з метою повного та всебічного дослідження обставин здійснення відповідного перевезення та, у випадку порушення вимог чинного законодавства, беззаперечного встановлення складу адміністративного правопорушення та винної особи - порушника.

Такий документ як ТТН надає можливість установити автомобільного перевізника, щодо якого проводиться перевірка, і при перевірці уповноважений контролюючий орган зобов`язаний встановити, а особа, транспортний засіб якої перевіряється, зобов`язана надати документи, які містять беззаперечну інформацію щодо предмета такої перевірки, зокрема інформацію про автомобільного перевізника.

Щодо доводів позивача про те, що він не може нести відповідальність за неналежне оформлення ТТН, то суд зазначає, що виходячи з норм пунктів 11.3, 11.4 Правил № 363 товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом виписує Замовник (вантажовідправник), а після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її примірники. Таким чином, водій після отримання вантажу перевіряє оформлення ТТН та підписує її, а тому саме перевізник несе відповідальність за наявність належно оформленої ТТН під час перевезення.

Отож, незважаючи на те, що вантажовідправник заповнює ТТН, водій повинен перевірити наявність усіх необхідних реквізитів у ТТН перед початком перевезення, щоб забезпечити законність та безпеку транспортної операції.

Аналогічні висновки за схожих обставин справи викладені Верховним Судом у постанові від 25.07.2024 у справі № 440/2334/23.

Таким чином, позивачем не доведено, що при здійсненні вантажного перевезення, ним, як автомобільним перевізником, надано документи, які відповідають вимогам ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт» та Правилами перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, що виключало б відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт.

Щодо доводів позивача з приводу того, що водій не зобов`язаний перевіряти достовірність вказаної вантажовідправником інформації спростовується п. 10.6. Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997, а саме після укладення Договору або разового договору Перевізник має право відмовитись від приймання вантажу для перевезення, якщо Замовником не підготовлено вантаж чи необхідні товарно-транспортні документи або без попереднього узгодження з Перевізником змінені реквізити цих документів. Наведене свідчить, що автомобільний перевізник повинен перевіряти належність наданої йому товарно-транспортної накладної.

Твердження позивача про неістотні дефекти акта від 25.11.2021 № 297760 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезення пасажирів і вантажів автомобільним транспортом не впливають на його дійсність та не можуть мати наслідком скасування правильного по суті рішення.

Оскільки в межах даної адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого ч.2 ст.77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, довів суду правомірність оскаржуваного рішення, суд дійшов висновку, що позовні вимоги необґрунтовані і у задоволенні позову слід відмовити повністю.

За правилами ст.139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору та витрат на професійну правничу (правову) допомогу за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ГУДВІЛС ГРУП» (07301, Київська обл., м. Вишгород, вул. Шкільна, буд. 93, оф. 2, код ЄДРПОУ 41584175) до Державної служби України з безпеки на транспорті (01135, м. Київ, просп. Перемоги, буд. 14, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови, - відмовити.

Повний текст рішення складено та підписано 26.05.2025.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Шинкарьова