Ухвала суду № 127624556, 23.05.2025, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

23 травня 2025 року Справа №200/3590/25

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Волгіна Н.П., ознайомившись з позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 через представника, Дяченка Олексія Володимировича, звернувся до суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України щодо ненарахування та невиплати позивачу середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 серпня 2021 року по 30 квітня 2025 року;

- зобов`язати військову частину НОМЕР_1 Національної гвардії України нарахувати та виплатити на користь позивача середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 16 серпня 2021 року по 30 квітня 2025 року у сумі 455731,47 грн.

Відповідно до ч. 1ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України(далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160,161, 172цьогоКодексу.

Приписами ч. 3 ст. 161 КАС Українипередбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановленому розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Частиною 8 ст. 160 КАС України встановлено, що якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави такого звільнення.

До позовної заяви не додано доказів на підтвердження сплати судового збору.

У позовній заяві вказано, що відповідно до п. 13 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» учасники бойових дій у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав, звільняються від сплати судового збору.

Посилається на постанову Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 572/2088/17, в якій вказано, що помилковою є відмова позивачу у задоволенні заяви про звільнення його як учасника бойових дій від сплати судового збору на підставі п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» з тих підстав, що справа про стягнення майнової та моральної шкоди, спричиненої джерелом підвищеної небезпеки, не пов`язана з порушенням прав позивача як учасника бойових дій.

До позову додано копію посвідчення про наявність у позивача статусу учасника бойових дій.

Частиною 2 ст. 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України«Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI, яким визначаються правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору (далі - Закон України «Про судовий збір»), від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII (далі- Закон № 3551-ХІІ) ветерани війни та особи, на яких поширюється дія цього Закону, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань.

Аналіз приписів п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону № 3674-VI в сукупності із приписами ч. 2 ст. 22 Закону № 3551-ХІІ свідчить про те, що учасники бойових дій звільняються від сплати судового збору стосовно пільг, прав та гарантій, закріплених законодавством саме через набуття такого статусу.

Отже, сама по собі наявність статусу учасника бойових дій не гарантує звільнення від сплати до бюджету судового збору з усіх спорів.

Позивачем заявлені позовні вимоги про нарахування та виплату середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто вимоги, не пов`язані із пільгами, правами та гарантіями, закріпленими законодавством через набуття статусу учасника бойових дій.

Зазначений висновок наведений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 9жовтня 2019 року у справі № 9901/311/19, від 12 лютого 2020року у справі №545/1149/17, а також у постановах Верховного Суду від 21 квітня 2021 року у справі №240/8644/20, від 16 лютого 2022 року у справі №560/4971/21, від 26 травня 2022 року у справі №640/14577/20, від 8 березня 2023 року у справі № 701/589/22, від 24 квітня 2025 року у справі № 520/23062/24.

У постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 520/23062/24 Верховний Суд зазначив, зокрема, наступне:

«… Верховний Суд у справі №160/20070/21 констатував, що позовні вимоги стосуються стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто не стосуються питань його соціального захисту саме як учасника бойових дій, про які йдеться устатті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а отже, скаржник повинен сплачувати судовий збір під час розгляду цієї справи.» (п. 19.3);

«… з огляду на сформований Верховним Судом висновок з питання застосування приписів пункту 13 частини першоїстатті 5 Закону України «Про судовий збір», у взаємозв`язку з положеннями статей12,22 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та відсутність підстав для відступу від такого відступу, Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій щодо необхідності сплати ОСОБА_1 судового збору за вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у справі, що розглядається та не вбачає підстав для скасування судових рішень в цій частині.» (п. 21).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суддя висновує, що за подання даного позову відсутні підстави для звільнення позивача від сплати судового збору за п. 13 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Як наслідок, позовна заява не відповідає приписам ст.161 КАС України.

Згідно з ч. 1ст. 169 КАС Українисуддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161цьогоКодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. […]. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до ч. 2 цієї ж статті якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Пунктом 1 ч. 1ст. 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України«Про судовий збір»судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону 3674-VI за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, встановлена ставка судового збору у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання фізичною особою адміністративного позову з вимогами немайнового характеру встановлено ставку судового збору у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25 серпня 2020 року у справі № 910/13737/19, майновий позов (позовна вимога майнового характеру) - це вимога про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що підлягає грошовій оцінці. Тобто будь-який майновий спір має ціну. Різновидами майнових спорів є, зокрема, спори, пов`язані з підтвердженням прав на майно та грошові суми, на володіння майном і будь-які форми використання останнього. Наявність вартісного, грошового вираження матеріально-правової вимоги позивача свідчить про її майновий характер, який має відображатися у ціні заявленого позову. Натомість до позовних заяв немайнового характеру відносяться вимоги, які не підлягають вартісній оцінці. Під немайновим позовом слід розуміти вимогу про захист права або інтересу, об`єктом якої виступає благо, що не піддається грошовій оцінці.

На зазначену постанову Великої Палати Верховного Суду посилався, зокрема, і Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постановах від 14 вересня 2022 року справа №280/9443/21, від 25 квітня 2023 року у справі № 300/3800/22, від 2 квітня 2025 року у справі № 380/9176/24.

Враховуючи предмет позову в даній справі, суддя висновує, що заявлені позивачем вимоги мають майновий характер.

Згідно з пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України«Про судовий збір»за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлена в розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до приписів Закону України«Про Державний бюджет України» на 2025 ріквід 19 листопада 2024 року № 4059-IX, з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб на місяць у розмірі 3028,00 грн.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позивачем заявлений адміністративний позов на суму455371,47 грн.

Отже, за подання даного адміністративного позову позивачем має бути сплачено судовий збір у розмірі 3645,85 грн (455731,47 * 1% * 0,8).

Керуючись ст.ст.161,169,171,242, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про судовий збір», суддя -

У Х В А Л И Л А:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви п`ять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання суду:

- доказу на підтвердження сплати судового збору за подання даного позову в розмірі 3645,85 грн за наступними реквізитами: UA308999980313111206084005658, отримувач коштів: Донецьке ГУК/Слов`янська МТГ/22030101, код отримувача за ЄДРПОУ: 37967785, банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), МФО 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101, із зазначенням призначення платежу: *;101;_(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр), судовий збір, за позовом ___(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Донецький окружний адміністративний суд;

Роз`яснити позивачеві, що при невиконанні вимог даної ухвали, зазначена позовна заява буде повернута і що повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Суддя Н.П. Волгіна