Рішення № 127622209, 19.05.2025, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/4642/24

Провадження № 2/346/265/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2025 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

у складі: головуючого судді: Махно Н.В.

з участю: секретаря: Гломби А.В.

позивача: ОСОБА_1

представника позивача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області цивільну справу в порядку загального позовного провадження за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача, адвокат Репало О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав позов до суду до ОСОБА_3 , про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та стягнення моральної шкоди. Даний позов мотивує тим, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 0,0612 га за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на земельну ділянку підтверджується Державним актом на право власності на земельну ділянку ЯД № 896245 від 05.02.2009 року, виданого на підставі рішення Коломийської міської ради від 15.08.2007 року № 703-20/2007, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 010829700073. Вказує, що на земельній ділянці також розташований об`єкт нерухомого майна, а саме будинок, який також належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу Д-925 від 28.05.2003 року, завіреного приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу Трачук Л.В., право власності зареєстровано в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 11.06.2003 про що внесено запис № 5983 в книзі 60. Вказує, що ОСОБА_1 , зверталась до міської ради для вирішення питання, натомість листами від 18.10.2023 року, 21.12.2023 року, 02.04.2024 року їй було повідомлено, що міська рада не може вирішити її питання та за захистом порушених прав запропоновано звернутись до суду . Відповідно, до копії звіту встановлено, що на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 росте горіх висотою 16 метрів на відстані 0,1 метра від огорожі земельної ділянки ОСОБА_1 , також в процесі росту дерева, він пошкодив монолітний бетонний цоколь огорожі, змістив в сторону металеву огорожу, створює значне затемнення і засмічення та може бути загрозою для будівель при значних поривах вітру, відповідно до п.6.1.41 Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова території» відстань від межи суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджують має бути від 4 до 6 м., з залежності від величини крони. Вказує, що згідно висновку звіту, з урахуванням діаметру стовбура та крони дерева, що росте на суміжній земельній ділянці, відстань від межі земельної ділянки ОСОБА_1 , має становити не менше 5 м., з обмеженням росту по висоті 8 м. Представник позивача в інтересах позивача просить суд усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , та зобов`язати ОСОБА_3 , зрізати дерево, яке росте на межі з земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Просить стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень.

Позивач та представник позивача в судовому засіданні, підтримали позов. Відповідач в судове засідання не з`явилась, хоча повідомлялась належним чином про дату, час та місце розгляду справи, у встановленому законом порядку. Суд ухвалив розглядати справу в заочному порядку.

Суд, заслухавши пояснення позивача та її представника, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов слід задовольнити частково, з наступних підстав. Відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції Україниніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Згідно з частиною першоюстатті 16 ЦК Україникожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.Частинами першими статей317,319 ЦК Українипередбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник майна, згідно зістаттею 391 ЦК України, має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.Згідно ч. 3ст. 12 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Частиною 1ст. 13 ЦПК Українипередбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Судом встановлено, що право власності на земельну ділянку підтверджується копією Державного акта на право власності на земельну ділянку ЯД № 896245 від 05.02.2009 року, виданого на підставі рішення Коломийської міської ради від 15.08.2007 року № 703-20/2007, зареєстровано в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею договорів оренди землі за № 010829700073 (а.с.23). Встановлено, що на земельній ділянці також розташований об`єкт нерухомого майна, а саме будинок, який також належить ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу Д-925 від 28.05.2003 року, завіреного приватним нотаріусом Коломийського нотаріального округу Трачук Л.В. право власності зареєстровано в Коломийському міжрайонному бюро технічної інвентаризації 11.06.2003 про що внесено запис № 5983 в книзі 60. Встановлено й те, що ОСОБА_1 , зверталась до Коломийської міської ради для вирішення питання, натомість листами від 18.10.2023 року, 21.12.2023 року, 02.04.2024 року їй було повідомлено, що Коломийська міська рада не може вирішити її питання та за захистом порушених прав запропоновано звернутись до суду (а.с.10-12). Згідно звіту про проведення технічного обстеження меж суміжних земельних ділянок., встановлено, на суміжній земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1 росте горіх висотою 16 метрів на відстані 0,1 метра від огорожі земельної ділянки ОСОБА_1 , також в процесі росту дерева, він пошкодив монолітний бетонний цоколь огорожі, змістив в сторону металеву огорожу, створює значне затемнення і засмічення та може бути загрозою для будівель при значних поривах вітру. Відповідно до п.6.1.41 Державних будівельних норм України ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова території» відстань від межи суміжної земельної ділянки до стовбурів дерев, які висаджують має бути від 4 до 6 м., з залежності від величини крони. Згідно висновку звіту, з урахуванням діаметру стовбура та крони дерева, що росте на суміжній земельній ділянці, відстань від межи земельної ділянки, має становити не менше 5 м., з обмеженням росту по висоті 8 м (а.с.13-22). Згідно повідомлення від Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області від 13.03.2025 року, вбачається, що відповідач є власником земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_2 (а.с.115). Відповідно до ч.1ст.3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюютьсяКонституцією України,Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно вимог ч. 5ст. 116 Земельного кодексу України, земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом. Відповідно до ч.1 ст.78, ч.2 ст.90 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом. Способи захисту прав на земельні ділянки визначеністаттею 152 ЗК України. Зокрема, частинами першою та другою цієї статті передбачено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Громадяни та юридичні особи можуть захистити права на земельні ділянки шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (пункт б) частини третьоїстатті 152 ЗК України). Наявність права власності на землю не лише наділяє правами, а і зобов`язує, у тому числі обов`язком не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів. У пункті 33 постанови пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07 лютого 2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» роз`яснено, що, застосовуючи положеннястатті 391 ЦК України, відповідно до якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, навіть якщо вони не пов`язані із позбавленням права володіння, суд має виходити із такого. Відповідно до положень статей391,396 ЦК Українипозов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником або особою, яка володіє майном (має речове право) з підстави, передбаченої законом або договором, і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Позов про усунення порушень права, не пов`язаних із позбавленням володіння, підлягає задоволенню незалежно від того, на своїй чи на чужій земельній ділянці або іншому об`єкті нерухомості відповідач вчиняє дії (бездіяльність), що порушують право позивача. З наведених норм матеріального права вбачається, що позов власника про усунення порушень права на землю, не пов`язаного із позбавленням володіння, підлягає задоволенню у разі, якщо позивач доведе, що він є власником землі і що діями відповідача, не пов`язаними з позбавленням володіння, порушується його право власності чи законного володіння. Згідно зі ст. 23 ЦК України, моральна шкода, зокрема, полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із душевними стражданнями, у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, а також ушкодженням здоров`я. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Розмір відшкодування моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому, суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. В абзаці другому пункту 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» роз`яснено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. Тобто, правовою підставою цивільно-правової відповідальності за відшкодування шкоди, завданої рішеннями, діями чи бездіяльністю, є правопорушення, що включає як складові елементи: шкоду, протиправне діяння особи, яка її завдала, причинний зв`язок між ними. Разом з тим, обов`язок доведення наявності шкоди, протиправності діяння та причинно-наслідкового зв`язку між ними покладається на позивача. Відсутність однієї із складової цивільно-правової відповідальності є підставою для відмови у задоволенні позову. Отже, визначальним у вирішенні такої категорії спорів є доведення усіх складових деліктної відповідальності, на підставі чого суд встановлює наявність факту заподіяння позивачу моральної шкоди саме тими діями (бездіяльністю), які встановлені судом (суддею). Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 19.03.2020 року у справі № 686/13212/19. Як вбачається з матеріалів справи, позивач, є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , права якої порушено внаслідок дій відповідача, що є підставою для відновлення порушених прав позивача. Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, та слід усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати ОСОБА_3 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , зрізати дерево, яке росте на межі з земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та слід стягнути з ОСОБА_3 , на користь ОСОБА_1 , моральну шкоду в розмірі 500 (п`ятсот) гривень. Тому позов слід задовольнити частково. Також на підставіст.141 ЦПК Україниз відповідача в дохід держави слід стягнути судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст, 141, 280-283, 263,264,265,268,354 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково. Усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 , та зобов`язати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстровану за адресою: АДРЕСА_1 , зрізати дерево, яке росте на межі з земельною ділянкою, яка належить ОСОБА_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , моральну шкоду в розмірі 500 (п`ятсот) гривень. Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , у дохід держави: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) : 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, - 2422 гривень 40 копійок судового збору. В решті позову відмовити. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України неподані заява про перегляд заочного рішення, або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 26.05.2025 року.

Суддя: Махно Н. В.