Рішення № 127621209, 26.05.2025, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

26 травня 2025 рокум. ДніпроСправа № 640/5940/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Чернявська Т.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «НТД Груп», поданим адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем, до Житомирської митниці про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває справа за позовом Товариства з обмеженою відповідністю «НТД Груп» (далі - позивач), поданим адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем (далі представник позивач), до Житомирської митниці (далі - відповідач), в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 про коригування митної вартості товарів;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000229.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що між Товариством з обмеженою відповідністю «НТД Груп» (Покупець) і SAHM TRADING CZ s.r.o (Продавець) укладено контракт від 8 серпня 2018 року № 08.08.18, за яким Продавець зобов`язався поставляти скляний посуд в асортименті у власність Покупцю, а Покупець зобов`язався приймати ці товари та оплачувати їх.

На виконання названого контракту між Покупцем і Продавцем була укладена специфікація до контракту від 22 листопада 2021 року № 59 щодо поставки визначеного сторонами асортименту та кількості товару за обумовленою сторонами ціною в розмірі 20152,32 EUR.

На виконання названої специфікації Продавцем були складені інвойси від 30 листопада 2021 року № 8001253991 на 13215,90 EUR, від 30 листопада 2021 року № 8001253992 на 5629,92 EUR, від 30 листопада 2021 року № 8001253994 на 1306,50 EUR, що в загальному розмірі становить 20152,32 EUR.

Базисом поставки сторони визначили базис FCA - склад Продавця Zalsi, Chocen, Czech Republic, Чехія (пункт 3 специфікації до контракту від 22 листопада 2021 року № 59). Отже, за умовами контракту перевезення здійснюється силами та за рахунок Покупця.

Для організації перевезень позивача ним укладений договір від 8 січня 2020 року № 03/2020 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним, морським, залізничним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні із Приватним підприємством «Орел Компані».

Для організації перевезення за специфікацією від 22 листопада 2021 року № 59 з Приватним підприємством «Орел Компані» укладена заявка від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020 за маршрутом 56501 Chocen CZ - 73562 Cesky Tesin-Mosty, Чехія (склад Продавця) - Баранівка, Житомирська область (склад Покупця).

Для організації перевезення товару Приватне підприємство «Орел Компані» уклало договір перевезення вантажу із Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс» на підставі договору від 26 листопада 2021 року № П-26.11 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні.

30 листопада 2021 року SAHM TRADING CZ s.r.o відвантажило товар, за яким одержувачем вантажу було Товариство з обмеженою відповідальністю «НТД Груп», а перевізником Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс», що підтверджується такими документами: пакувальним листом від 30 листопада 2021 року; сертифікатом на товар форми EUR.1 ОР 3309745; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серія А № 760598. Крім того, SAHM TRADING CZ s.r.o надало копію експортної митної декларації № 21CZ5900002IEJ3XX4.

Послуги митного оформлення товару позивачу надавало Приватне підприємство «Термінал-Сервіс», яким з метою митного оформлення товару була подана митна декларація № UA101090/2021/006839 шляхом електронного декларування.

Після цього митним органом декларанту було направлено електронний запит, в якому зазначалося про необхідність надання додаткових документів для визначення митної вартості товарів. На вимогу митного органу та з метою підтвердження митної вартості товарів позивачем було додатково надано: договір від 8 січня 2020 року № 03/2020 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним, морським, залізничним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні із Приватним підприємством «Орел Компані»; договір від 26 листопада 2021 року № П-26.11 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні; заявка від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020; експортна митна декларація № 21CZ5900002IEJ3XX4; довідка з транспортно-експедиторських витрат від 6 грудня 2021 року № 06-12/02; прайс-лист від 22 листопада 2021 року; прибуткові накладні від 12 лютого 2020 року № 71, від 22 січня 2021 року № 22, від 08 червня 2021 року № 492, від 8 жовтня 2021 року № 887; висновок Торгово-промислової палати від 8 грудня 2021 року № В-3858; специфікації від 1 червня 2021 року № 51, від 23 червня 2021 року № 52, 12 липня 2021 року № 53; платіжні доручення SWIFT від 28 жовтня 2021 року на 28828,33 EUR, від 17 листопада 2021 року на 15000,00 EUR.

Після цього відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 9 грудня 2021 року № UA 101090/2021/000229.

Позивач скористався правом, передбаченим частиною сьомою статті 55 Митного кодексу України, і подав митну декларацію від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/007000 із врахуванням рішення про коригування митної вартості товарів від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2.

Представник позивача вказує, що позивачем через митного брокера до митного оформлення товарів був наданий повний пакет необхідних документів, а за запитом митного органу було надано також додаткові документи. Втім, за висновком відповідача митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору через розбіжності у наданих документах, які позбавляють митний орган можливості погодитись з заявленою митною вартістю. Застосування відповідачем резервного методу за твердженням представника позивача не ґрунтується на положеннях Митного кодексу України і призвело до самовільного і протиправного коригування митної вартості товарів. Відповідач в рішенні про коригування митної вартості товарів жодного разу не послався на конкретну норму Митного кодексу України при зазначенні наведених ним порушень, повністю безпідставно і неправомірно відступив від основного методу визначення митної вартості товарів - за ціною договору, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 підлягає визнанню протиправним і скасуванню.

Картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000229 є похідним документом від протиправного рішення про коригування митної вартості товарів, а тому так само є протиправною і такою, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2022 року відкрито провадження в адміністративній справі; визначено, що справа буде розглядатися в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Законом України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.

Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п`ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно-правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16 вересня 2024 року № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).

На виконання положень Закону № 2825-IX та відповідно до Порядку № 399 цю справу передано на розгляд до Луганського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 30 січня 2025 року серед іншого:

прийнято адміністративну справу до провадження;

продовжено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), повторно розпочавши розгляд справи по суті;

запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по цій справі повідомити суду про таке шляхом направлення додаткових письмових пояснень;

встановлено відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відзиву на позовну заяву (відзиву) і всіх письмових та електронних доказів (які можливо доставити до суду) разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії відзиву та доданих до нього документів, - п`ятнадцять днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження;

встановлено позивачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) відповіді на відзив разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) відповідачу копії відповіді на відзив та доданих до неї документів, - п`ять днів з дня отримання копії відзиву та доданих до нього документів;

встановлено відповідачу строк для подання через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) заперечення разом з документами, що підтверджують надіслання (надання) позивачу копії заперечення та доданих до них документів, - п`ять днів з дня отримання відповіді на відзив та доданих до неї документів;

зобов`язано Житомирську митницю протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про прийняття справи до провадження надати суду через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» зі скріпленням електронним підписом учасника справи (його представника) всі наявні у неї документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (за виключенням тих, що вже надані позивачем).

12 березня 2025 року від відповідача через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» надійшли відзив на позовну заяву від 16 червня 2022 року № 7.19-10/10/8.19/3499 та від 11 березня 2025 року б/н (сформований в підсистемі (модулі) Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі «Електронний суд»).

Заперечуючи проти позовних вимог, відповідач зазначив, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Такий висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у статті VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Для митного оформлення в режимі імпорт до митного поста «Новоград-Волинський» Житомирської митниці 8 грудня 2021 року подано митну декларацію № UA101090/2021/006839 з метою імпорту товарів: № 1 «Посуд столовий, для пиття з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований», код згідно із УКТЗЕД - 7013379900; № 2 «Посуд столовий на ніжці, для пиття із безбарвного скла, не декорований, механічно виготовлений», код згідно із УКТЗЕД - 7013289000; № 3 «Посуд столовий, з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований» код згідно із УКТЗЕД - 7013379900.

Митна вартість товарів заявлена за основним за ціною договору (контракту) (першим) методом визначення митної вартості на рівні: товар № 1 - 1,51 EUR/кг 0,83 EUR/шт; товар № 2 3,25 EUR/кг 0,88 EUR/шт; товар № 3 - 2,82 EUR/кг 0,67 EUR/шт.

Для підтвердження заявленої митної вартості разом з митною декларацією надано такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 8 серпня 2018 року № 08.08.18; специфікація від 22 листопада 2021 року № 59; пакувальний лист від 30 листопада 2021 року № б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 30 листопада 2021 року № 8001253991; автотранспортна накладна від 30 листопада 2021 року CMR № 760598; довідка з транспортно-експедиторських витрат від 6 грудня 2021 року № 06-12/02.

При прийнятті митної декларації, системою АСУР згенеровано митні формальності:

- контролю правильності визначення митної вартості товарів за кодом 105-2, з інформацією: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару.» та посиланням на рішення про коригування митної вартості від 04.11.2021 № UA101100/2021/000001/2, за яким визначено митним органом митну вартість 1,02 EUR за одиницю (шт.)»;

- витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів за кодом 106-2, з інформацією: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.».

На виконання вимог Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Держмитслужби України від 1 липня 2021 року № 476, митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару № 1 1,51 EUR/кг 0,83 EUR/шт., є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів (МД від 9 листопада 2021 року № UA100320/2021/296307 - 2,51 EUR/кг 1,03 EUR/шт.; від 8 листопада 2021 року № UA500490/2021/206418 - 2,52 EUR/кг 0,98 EUR/шт.; від 15 листопада 2021 року № UA100100/2021/610371 - 2,55 EUR/кг 1,34 EUR/шт.).

Подані разом з митною декларацією до митного оформлення документи відповідно до вимог частини третьої статті 53 Митного кодексу України проаналізовані на предмет наявності у них розбіжностей, всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар. В ході аналізу встановлено, що подана до митного оформлення довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02, видана Приватним підприємством «Орел Компані», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) від 30 листопада 2021 року № 760598 зазначено, що до перевезення вантаж прийняло Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс», що означає, що перевезення товару здійснювала саме ця особа.

До митного оформлення не надано документ, який би свідчив про те, що організацією перевезення оцінюваного товару займалось Приватне підприємство «Орел Компані». А тому довідка про транспортні витрати Приватного підприємства «Орел Компані» не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Крім того довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 не містить відомостей про вагу товару, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної та будь-яких інших відомостей, які б свідчили про те, що він стосується доставки товару саме одержувачу Товариству з обмеженою відповідністю «НТД Груп». Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та пов`язані із цим витрати імпортера на транспортно-експедиційні послуги не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості.

Додатково надані на вимогу митного органу декларантом документи засвідчили, що оплата за попередні поставки проведена не в повному обсязі.

В додатково наданій заявці від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020, в якій зазначена інформація, що не відповідає інформації, вказаній в митній декларації та CMR від 30 листопада 2021 року № 760598, а саме: реєстраційний номер причепу, кількість місць. Також, у заявці зазначено суму фрахту 83887,00 грн, за маршрутом 56501 Chocen CZ 73562 Celsky Tesin-Mosty, Чехія - Баранівка, Житомирська область, а в довідці про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 вказана сума транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу лише за маршрутом 56501 Chocen, Zalsi, Чехія п/п Ужгород в сумі 40000,00 грн. А тому довідка про транспортні витрати Приватного підприємства «Орел Компані» не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Додатково подані прибуткові накладні від 22 січня 2021 року № 22, від 12 лютого 2020 року № 71, від 8 червня 2021 року № 492 надані не у повному обсязі, не містять відомостей про комерційні рахунки чи митні декларації, згідно з якими здійснено випуск у вільний обіг товар на митній території України.

За твердженням відповідача додатково наданий комерційний прайс-лист від 22 листопада 2021 року № б/н не міг бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, оскільки для підтвердження ціни, як «дійсної вартості» товару у розумінні статті VII Угоди (Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року), митними органами можуть бути запитані у декларанта каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, в яких пропозиція продавця адресована необмеженому колу покупців. В цьому випадку прайс-лист адресований конкретному покупцю, що не відображає дійсної ринкової вартості товару в країні його експорту.

Відповідач вказав, що після надання додаткових документів декларантом, з метою обґрунтованого вибору другорядного методу визначення митної вартості оцінюваних товарів проведено консультацію, в ході якої декларанту надана інформація щодо вартості схожого товару на товар № 1 - (Товар № 1 митна декларація від 15 січня 2021 року № UA209140/2021/2658 - «Посуд столовий, скляний, для пиття. Посуд скляний (звичайне скло) механічного виготовлення, без оздоблення. Країна виробництва Чехія CZ. Умови поставки FCA» складає 1,02 EUR за одиницю (шт.) з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року).

На підставі викладеного, у задоволенні позовних вимог відповідач просить відмовити.

Ухвалою від 13 березня 2025 року задоволено клопотання Житомирської митниці про поновлення пропущеного процесуального строку та поновлено Житомирській митниці строк на подання відзиву на позовну заяву разом зі всіма доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

Дослідивши матеріали справи у змішаній формі, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-76, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), судом встановлено таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю «НТД Груп» (ідентифікаційний код 41055999, місцезнаходження: вул. Академіка Заболотного, буд. 150-А, м. Київ, 03143) зареєстровано юридичною особою та здійснює господарську діяльність зокрема з виробництва й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних (основний) та з оптової торгівлі фарфором, скляним посудом і засобами для чищення, що підтверджується відповіддю від 29 січня 2025 року № 1075738 з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Між SAHM TRADING CZ s.r.o (Продавець) та Товариством з обмеженою відповідністю «НТД Груп» (Покупець) укладений контракт від 8 серпня 2018 року № 08.08.18, за яким Продавець зобов`язався поставляти скляний посуд в асортименті у власність Покупцю, а Покупець зобов`язався приймати цей товар та сплатити ціну на умовах зазначеного контракту (арк. спр. 20-29).

На виконання означеного контракту між покупцем і продавцем складена специфікація до контракту від 22 листопада 2021 року № 59 щодо поставки визначеного сторонами асортименту та кількості товару за обумовленою сторонами ціною в розмірі 20152,32 EUR.

Згідно з специфікацією до контракту від 22 листопада 2021 року № 59 сторони визначили: умови доставки: FCA - склад Продавця Zalsi, Chocen, Czech Republic, Чехія (пункт 3); умови оплати: оплата 100 % від вартості товару протягом 60 днів після відвантаження товару Продавцем (пункт 4); упаковка товару: товар постачається в картонній упаковці на дерев`яних піддонах, упаковка включена до вартості товару та не підлягає поверненню Продавцю (пункт 5); ціни є фіксованими та не підлягають зміні (пункт 6); оплата проводиться в EUR на розрахунковий рахунок Продавця згідно з виставленим Продавцем рахунком (пункт 7) (арк. спр. 30-31).

На виконання специфікації до контракту від 22 листопада 2021 року № 59 Продавцем складені інвойси від 30 листопада 2021 року № 8001253991 на 13215,90 EUR, від 30 листопада 2021 року № 8001253992 на 5629,92 EUR, від 30 листопада 2021 року № 8001253994 на 1306,50 EUR, що в загальному розмірі становить 20152,32 EUR (арк. спр. 32-37).

8 січня 2020 року між Товариством з обмеженою відповідністю «НТД Груп» (Замовник) та Приватним підприємством «Орел Компані» (Експедитор) укладений договір № 03/2020 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним, морським, залізничним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні, який регулює відносини сторін, пов`язані з перевезенням експортно-імпортних та транзитних вантажів, перевезень вантажів по території України та іншим країнам (арк. спр. 38-42).

Відповідно до підпунктів 1.2, 1.3 пункту 1 відповідно до умов цього договору, Експедитор зобов`язується за плату і за рахунок Замовника організувати виконання транспортних, транспортно-експедиторських послуг, пов`язаних із перевезенням вантажів автомобільним, морським, залізничним та/або авіаційним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні. Виконуючи умови цього договору Експедитор може виступати перед третіми особами, діє в інтересах і за рахунок Замовника та укладає договори, пов`язані з перевезенням вантажів клієнтів Замовника.

Згідно з заявкою від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020, укладеною між позивачем та Приватним підприємством «Орел Компані», скляний посуд у картонних коробах повинен перевозитись за маршрутом 56501 Chocen CZ - 73562 Cesky Tesin-Mosty, Чехія (склад Продавця) - Баранівка, Житомирська область автомобілем марки Renault НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 (арк. спр. 43).

В свою чергу Приватне підприємство «Орел Компані» уклало із Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс» договір від 26 листопада 2021 року № П-26.11 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні (арк. спр. 44-48).

30 листопада 2021 року SAHM TRADING CZ s.r.o відвантажило товар, за яким одержувачем вантажу було Товариство з обмеженою відповідальністю «НТД Груп», а перевізником Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс», що підтверджується такими документами: пакувальним листом від 30 листопада 2021 року; сертифікатом на товар форми EUR.1 ОР 3309745; міжнародною товарно-транспортною накладною CMR серія А № 760598 (арк. спр. 49, 50-51, 52).

Крім того, SAHM TRADING CZ s.r.o надало копію експортної митної декларації № 21CZ5900002IEJ3XX4 (арк. спр. 53-55).

Як свідчать надані відповідачем 23 травня 2025 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» документи:

з метою митного оформлення товару, отриманого позивачем від SAHM TRADING CZ s.r.o, подана вантажна митна декларація № UA 101090/2021/006839, в якій зазначені товари: № 1 «Посуд столовий, для пиття з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований», код згідно із УКТЗЕД 7013379900, вартість 437598,58 грн, вага нетто 9387,00 кг, всього 16974 шт.; № 2 «Посуд столовий на ніжці, для пиття із безбарвного скла, не декорований, механічно виготовлений», код згідно із УКТЗЕД 7013289000, вартість 179732,51 грн, вага нетто 1795,00 кг, всього 6606 шт.; № 3 «Посуд столовий, з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований», код згідно із УКТЗЕД 7013379900, вартість 41903,35 грн, вага нетто 482,00 кг, всього 2010 шт.;

у вантажній митній декларації № UA 101090/2021/006839 та декларації митної вартості від 8 грудня 2021 року митна вартість товарів заявлена за основним (першим) методом визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

митна вартість товару № 1 «Посуд столовий, для пиття з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований», код згідно із УКТЗЕД 7013379900, становить в іноземній валюті 14241,18 EUR, в національній валюті 437598,58 грн, та складається з ціни товару в іноземній валюті - 13215,9000 EUR, в національній валюті 406094,2104 грн, та витрат, понесених покупцем на транспортування до UA Пункт пропуску «Ужгород Вишнє Нємецьке», в сумі 31504,3714 грн, митна вартість товару № 1 становить - 1,51 EUR/кг (14241,18 EUR : 9387 кг = 1,51 EUR/кг) та 0,83 EUR/шт. (14241,18 EUR : 16974 шт. = 0,83 EUR/шт.);

митна вартість товару № 2 «Посуд столовий на ніжці, для пиття із безбарвного скла, не декорований, механічно виготовлений», код згідно із УКТЗЕД 7013289000, становить в іноземній валюті 5849,20 EUR, в національній валюті 179732,51 грн, та складається з ціни товару в іноземній валюті 5629,9200 EUR, в національній валюті 172994,4928 грн, та витрат, понесених покупцем на транспортування до UA Пункт пропуску «Ужгород Вишнє Нємецьке», в сумі 6738,0163 грн, митна вартість товару № 2 становить - 3,25 EUR/кг (5849,20 EUR : 1795 кг = 3,25 EUR/кг) та 0,88 EUR/шт. (5849,20 EUR : 6606 шт. = 0,88 EUR/шт.);

митна вартість товару № 3 «Посуд столовий, з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований», код згідно із УКТЗЕД 7013379900, становить в іноземній валюті 1363,70 EUR, в національній валюті 41903,35 грн, та складається з ціни товару в іноземній валюті 1306,5000 EUR, в національній валюті 40145,7401 грн, та витрат, понесених покупцем на транспортування до UA Пункт пропуску «Ужгород Вишнє Нємецьке», в сумі 1757,6123 грн, митна вартість товару № 3 становить - 2,82 EUR/кг (1363,70 EUR : 482,00 кг = 2,82 EUR/кг) та 0,67 EUR/шт. (1363,70 EUR : 2010 шт. = 0,67 EUR/шт.);

для підтвердження заявленої митної вартості разом з вантажною митною декларацією надано такі документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 8 серпня 2018 року № 08.08.18; специфікація від 22 листопада 2021 року № 59; пакувальний лист від 30 листопада 2021 року № б/н; рахунок-фактура (інвойс) від 30 листопада 2021 року № 8001253991; автотранспортна накладна від 30 листопада 2021 року CMR № 760598; довідка з транспортно-експедиторських витрат від 6 грудня 2021 року № 06-12/02.

У довідці з транспортно-експедиторських витрат від 6 грудня 2021 року № 06-12/02, виданій Приватним підприємством «Орел Компані», зазначено, що сума транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу (скляний посуд) за маршрутом: Chocen, Zalsi, Чехія п/п Ужгород складає 40000,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Перевезення вантажу здійснювалось автомобілем Renault НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно з CMR (арк. спр. 60).

Згідно з переліком митних формальностей за вантажною митною декларацією № UA 101090/2021/006839, що наданий відповідачем 23 травня 2025 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд», при прийнятті вантажної митної декларації автоматизованою системою управління ризиками згенеровано митні формальності, зокрема:

- за кодом 105-2 щодо контролю правильності визначення митної вартості товарів, з інформацією: «Наявні рішення про визначення митної вартості за подібним товаром по даному підприємству. Необхідно посилити контроль правильності визначення митної вартості. Проаналізувати зазначене рішення на предмет можливості застосування при поточному оформленні зазначеного товару»;

- за кодом 106-2 щодо витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів, з інформацією: «По наступних товарах можливе заниження митної вартості товару: (1). Здійснити перевірку правильності визначення митної вартості відповідно до Митного кодексу України з урахуванням вимог наказу Державної митної служби України від 01.07.2021 № 476 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України». Ретельно опрацювати подані документи для оцінки наявності підстав для запиту додаткових документів відповідно до частин 3 та 4 ст. 53 МКУ.».

Електронним повідомленням від митниці від 8 грудня 2021 року № 335452 (арк. спр. 58-59) декларанту повідомлено, що:

митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару № 1 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару № 1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Додатково повідомлено про те, що подана до митного оформлення довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 видана Приватним підприємством «Орел Компані», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) від 30 листопада 2021 року № 760598 зазначено, що до перевезення вантаж прийняло Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс», що означає, що перевезення товару здійснювала саме ця особа. До митного оформлення не надано документ, який би свідчив про те, що організацією перевезення оцінюваного товару займалось Приватне підприємство «Орел Компані». А тому довідка про транспортні витрати Приватним підприємством «Орел Компані» не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Крім того довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 не містить відомостей про вагу товару, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної та будь-яких інших відомостей, які б свідчили про те, що він стосується доставки товару саме одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «НТД Груп». Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та пов`язані із цим витрати імпортера на транспортно-експедиційні послуги не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості. Зазначені обставини викликають сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару № 1;

відповідно до частини другої статті 53 Митного кодексу України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару № 1, а саме: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару № 1, а саме: виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини;

відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України необхідно надати такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару № 1, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).

На електронне повідомлення від митниці від 8 грудня 2021 року № 335452 декларантом додатково надано: договір від 8 січня 2020 року № 03/2020 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним, морським, залізничним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні із Приватним підприємством «Орел Компані»; договір від 26 листопада 2021 року № П-26.11 про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжміському та міжнародному сполученні; заявку від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020; експортну митну декларацію № 21CZ5900002IEJ3XX4; комерційний прайс-лист від 22 листопада 2021 року без номеру; прибуткові накладні від 12 лютого 2020 року № 71, від 22 січня 2021 року № 22, від 08 червня 2021 року № 492, від 8 жовтня 2021 року № 887; висновок Житомирської торгово-промислової палати від 8 грудня 2021 року № В-3858; специфікації від 1 червня 2021 року № 51, від 23 червня 2021 року № 52, 12 липня 2021 року № 53; платіжні доручення SWIFT від 28 жовтня 2021 року на 28828,33 EUR, від 17 листопада 2021 року на 15000,00 EUR (арк. спр. 58-59, 61-80).

Згідно з експертним висновком Житомирської торгово-промислової палати від 8 грудня 2021 року № В-3858 ринкова вартість посуду, що надійшов на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю «НТД Груп», без ПДВ станом на 8 грудня 2021 року становить 619234,44 грн або 20152,32 EUR (за курсом Національного Банку України 30,7277 EUR) (арк. спр. 66-72).

Електронним повідомленням від митниці від 9 грудня 2021 року № 335651 (надано відповідачем 23 травня 2025 року через підсистему (модуль) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд») декларанту повідомлено, що митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: Товар № 1 митна декларація № UA209140/2021/2658 від 15 січня 2021 року - «посуд столовий, скляний, для пиття. Посуд скляний (звичайне скло) механічного виготовлення, без оздоблення», країна виробництва Чехія CZ, умови поставки FCA, складає - 1,02 EUR за одиницю, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

9 грудня 2021 року Житомирською митницею прийнято рішення № UA101090/2021/000017/2 про коригування митної вартості товарів, яким вартість товару № 1 «Посуд столовий, для пиття з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований» за митною декларацією № UA101090/2021/006839 збільшена та визначена у розмірі 1,02 EUR за одиницю. Загальна сума митної вартості товару № 1, визначена митним органом, становить 17313,48 EUR (1,0200 EUR х 16974 шт. = 17313,48 EUR) (арк. спр. 81, 87).

Також у рішенні Житомирської митниці від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 про коригування митної вартості товарів зазначено, що:

- митницею проведено порівняння рівня заявленої митної вартості товару № 1 з інформацією, наявною в автоматизованій системі митного оформлення «Інспектор», а також з рівнем митної вартості товарів, митне оформлення яких вже здійснено. За результатами перевірки встановлено, що заявлена митна вартість товару № 1 є нижчою за вартість ввезених на митну територію України схожих товарів. Додатково повідомлено про те, що відповідно до додатково поданих специфікацій від 1 червня 2021 року № 51, від 23 червня 2021 року № 52, від 12 липня 2021 року № 53 та контракту від 8 серпня 2018 року № 08.08.18 покупець зобов`язаний здійснити 100 % оплату за товар у термін 60-ти днів після відвантаження товару продавцем. Таким чином, за цими документами поставки ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що були оформлені для вільного обігу на митній території України за митними деклараціями від 17 червня 2021 року № UA100660/2021/041771, від 5 липня 2021 року № UA101100/2021/000046, від 22 липня 2021 року № UA101100/2021/000291, повинні бути оплачені. Разом з тим, декларантом додатково подано документи про оплату товарів за вищевказаними попередніми поставками - SWIFT від 28 жовтня 2021 року № LV064169/211028, за яким оплачено лише 28828,33 EUR, при цьому 100 % оплати становить 53828,33 EUR, та SWIFT від 17 листопада 2021 року № LV065391/211117, за яким оплачено лише 15000,00 EUR, при цьому 100 % оплати становить 26078,34 EUR. Таким чином, оплата за попередні поставки проведена не в повному обсязі;

- подана до митного оформлення довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 видана Приватним підприємством «Орел Компані», тоді як у автотранспортній накладній (CMR) від 30 листопада 2021 року № 760598 зазначено, що до перевезення вантаж прийняло Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс», що означає, що перевезення товару здійснювала саме ця особа. Додатково надано договір про надання транспортно-експедиторських послуг по організації перевезення вантажів від 8 січня 2020 року № 03/2020 та договір про надання транспортно- експедиторських послуг по організації перевезення вантажів від 26 листопада 2021 року № П-26.11, які свідчать про те, що організацією перевезення оцінюваного товару займалось Приватне підприємство «Орел Компані»;

- додатково надано заявку від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020, в якій зазначена інформація, що не відповідає інформації, вказаній в митній декларації та CMR від 30 листопада 2021 року № 760598, а саме: реєстраційний номер причепу, кількість місць. Також, у заявці зазначено суму фрахту 83887,00 грн, за маршрутом 56501 Chocen CZ - 73562 Celsky Tesin-Mosty, Чехія - Баранівка, Житомирська область, а в довідці про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 вказана сума транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу лише за маршрутом 56501 Chocen, Zalsi, Чехія - п/п Ужгород в сумі 40000,00 грн. А тому довідка про транспортні витрати Приватного підприємства «Орел Компані» не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Крім того довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 не містить відомостей про вагу товару, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної, реквізити заявки на перевезення вантажу та будь-яких інших відомостей, які б свідчили про те, що він стосується доставки товару саме одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «НТД Груп». Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та пов`язані із цим витрати імпортера на транспортно-експедиційні послуги не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості;

додатково подані прибуткові накладні від 12 лютого 2020 року № 71, від 22 січня 2021 року № 22, від 08 червня 2021 року № 492 надані не у повному обсязі, не містять відомостей про комерційні рахунки чи митні декларації, згідно яких здійснено випуск у вільний обіг товар на митній території України. Зазначені обставини викликають сумніви у достовірності заявленої митної вартості товару. Відповідно до частини четвертої статті 53 Митного кодексу України не подані такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару № 1, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію);

методи 2а і 2б не можуть бути застосовані у зв`язку з відсутністю цінової інформації на ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методи 2в і 2г - в зв`язку з відсутністю основи для віднімання та додавання вартості. Митна вартість визначена за резервним методом, із врахуванням обмежень, передбачених частиною третьою статті 64 Митного кодексу України, яка ґрунтується на раніше визнаній (визначеній) митними органами митній вартості схожого товару: Товар № 1 митна декларація № UA209140/2021/2658 від 15 січня 2021 року - «посуд столовий, скляний, для пиття. Посуд скляний (звичайне скло) механічного виготовлення, без оздоблення», країна виробництва Чехія CZ, умови поставки FCA, складає - 1,02 EUR за одиницю, з дотриманням принципів і критеріїв, визначених Угодою про застосування статті 7 Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року.

У зв`язку з наведеним Житомирською митницею складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA101090/2021/000229 з причин: митна декларація не може бути оформлена, оскільки декларантом заявлена митна вартість товару не підтверджена документально, на письмову вимогу митного органу не надано додаткових документів, які підтверджують заявлену митну вартість, чим порушено вимоги статей 52, 53 Митного кодексу України. У зв`язку з прийняттям рішення про коригування митної вартості товару від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2, дані графи 45 і 47 митної декларації не можуть бути використані для здійснення митного контролю і оформлення товару, а окрім того це, в свою чергу, може призвести до несплати встановлених законодавством митних платежів в повному обсязі, чим порушено вимоги статей 266, 289, 293 Митного кодексу України і статті 57 Податкового кодексу України. Необхідно подати належним чином оформлену митну декларацію відповідно до рішення про коригування митної вартості товару від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2, сплатити платежі в повному розмірі (арк. спр. 82, 88).

9 грудня 2021 року з метою здійснення митного контролю та митного оформлення товару, випуску товару у вільний обіг декларантом подано вантажну митну декларацію № UA101090/2021/007000, відповідно до якої товар задекларовано за визначеною митницею митною вартістю та сплачено всі належні митні платежі, виходячи з цієї митної вартості. В графі 44 вантажної митної декларації під кодом 1501 зазначено рішення митниці про коригування митної вартості від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 (арк. спр. 83-84 зв.).

Листом від 31 грудня 2021 року за № 7.19-1/28-03/8.19/4439 Житомирська митниця повідомила, що за рішенням про коригування митної вартості товару від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 при оформленні товарів у митний режим «Імпорт» (випуск для вільного обігу) сума донарахованих митних платежів складає 18915,47 грн, з яких: ввізне мито 0,00 грн, податок на додану вартість 18915,47 грн (арк. спр. 86).

Також листом від 31 грудня 2021 року за № 7.19-1/28-03/8.19/4439 Житомирська митниця надала копію вантажної митної декларації від 15 січня 2021 року № UA209140/2021/2658, на яку є посилання в рішенні про коригування митної вартості товару від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 (арк. спр. 89-90).

Вирішуючи адміністративний позов по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги та заперечення сторін, суд виходить з такого.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.

Митний кодекс України (тут і надалі посилання на норми Митного кодексу України наводяться в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлює порядок визначення митної вартості імпортованих товарів та правила її декларування, а також регулює правовідносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України.

Відповідно до частини першої статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно з частиною першою статті 248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Електронне декларування здійснюється з використанням електронної митної декларації, засвідченої електронним цифровим підписом, та інших електронних документів або їх реквізитів у встановлених законом випадках, а також електронних (сканованих) копій паперових документів, засвідчених електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи. Митна декларація та інші документи, подання яких митним органам передбачено цим Кодексом, оформлені на паперовому носії та у вигляді електронних документів, мають однакову юридичну силу (частини перша-третя статті 257 Митного кодексу України).

Частиною сьомою статті 257 Митного кодексу України передбачено, що перелік відомостей, що підлягають внесенню до митних декларацій, обмежується лише тими відомостями, які є необхідними для цілей справляння митних платежів, формування митної статистики, а також для забезпечення додержання вимог цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості, передбачені частиною восьмою статті 257 Митного кодексу України, у тому числі відомості про: транспортні засоби комерційного призначення, що використовуються для міжнародного перевезення товарів та/або їх перевезення митною територією України під митним контролем, та контейнери; відомості про товари (найменування; звичайний торговельний опис, що дає змогу ідентифікувати та класифікувати товар; торговельна марка та виробник товарів (за наявності у товаросупровідних та комерційних документах); код товару згідно з УКТ ЗЕД; ґ) найменування країни походження товарів (за наявності); опис упаковки (кількість, вид); кількість у кілограмах (вага брутто та вага нетто) та інших одиницях виміру; фактурна вартість товарів; митна вартість товарів та метод її визначення; відомості про уповноважені банки декларанта; статистична вартість товарів).

Статтею 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

При цьому, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 Митного кодексу України).

Система визначення митної вартості товарів ґрунтується на загальних принципах митної оцінки, прийнятих у міжнародній практиці. Міжнародно-правовим стандартом, на який зорієнтоване українське митне законодавство, є угода по застосуванню статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року (ГАТТ 1994).

Згідно з частиною другою статті VII ГАТТ 1994 оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна ґрунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару і не повинна ґрунтуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.

Частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, за переліком, що визначений частиною десятою статті 58 Митного кодексу України, серед яких, зокрема, витрати, понесені покупцем на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню, зокрема: витрати на транспортування після ввезення (пункт 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України).

Частинами першою, другою статті 51 Митного кодексу України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до приписів частин першої, другої статті 52 Митного кодексу України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з частинами четвертою, п`ятою статті 52 Митного кодексу України у випадках, визначених цим Кодексом, для заявлення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України відповідно до митного режиму імпорту, митному органу, який проводить митне оформлення цих товарів, разом з митною декларацією та іншими необхідними для митного оформлення зазначених товарів документами в установленому порядку подається декларація митної вартості. Декларація митної вартості подається у разі: 1) якщо до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати, зазначені у частині десятій статті 58 цього Кодексу, і якщо вони не включалися до ціни; 2) якщо з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, виділено витрати, зазначені у частині одинадцятій статті 58 цього Кодексу; 3) якщо покупець та продавець пов`язані між собою.

У декларації митної вартості наводяться відомості про метод визначення митної вартості товарів, числове значення митної вартості товарів та її складових, умови зовнішньоекономічного договору, що мають відношення до визначення митної вартості товарів, та надані документи, що підтверджують зазначене (частина восьма статті 52 Митного кодексу України).

Відповідно до частин першої-четвертої статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу. Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

Згідно з частиною другою статті 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів. Метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні (частини перша-друга статті 58 Митного кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 Митного кодексу України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний: здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частиною п`ятою статті 54 Митного кодексу України митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів.

Статтею 53 Митного кодексу України визначені документи, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості

Так, частинами першою, другою статті 53 Митного кодексу України передбачено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

У силу положень частини п`ятої статті 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Ця норма кореспондується з положеннями частини третьої статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України від 15 лютого 2011 року № 3018-VI «Про внесення змін до Закону України «Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур», якими запроваджено стандартні правила: на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог стосовно застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Разом з цим, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (частина третя статті 53 Митного кодексу України).

Відповідно до частини третьої статті 58 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.

Згідно з частинами першою-третьою статті 64 Митного кодексу України:

у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ);

митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях;

митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Частиною другою статті 55 Митного кодексу України передбачено, що прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Системний аналіз наведених правових норм вказує на те, що законом визначений вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення. Митні органи мають право витребовувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що є обов`язковою обставиною, з якою закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 08 травня 2025 року у справі № 380/25301/23.

Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 Митного кодексу України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

Тобто умовою, з якою закон пов`язує право митниці самостійно розраховувати митну вартість заявлених декларантом товарів, є наявність документально підтверджених обставин, що свідчать про заявлення декларантом неповних та/або недостовірних відомостей про товар та ціну, яку за нього сплачено.

Відтак, рішення митного органу не може ґрунтуватися на припущеннях, на сумнівах про повноту і достовірність відомостей про заявлену митну вартість товару; висновки цього органу повинні ґрунтуватися на достовірних і вичерпних доказах.

Щодо посилання відповідача в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів на те, що оплата за попередні поставки ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що були оформлені для вільного обігу на митній території України за митними деклараціями від 17 червня 2021 року № UA100660/2021/041771, від 5 липня 2021 року № UA101100/2021/000046, від 22 липня 2021 року № UA101100/2021/000291, проведена не в повному обсязі, суд зазначає таке.

В постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 815/329/17, від 19 листопада 2024 року у справі № 420/23588/23 Верховний Суд наголосив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом.

Отже, проведення позивачем не в повному обсязі оплати за попередні поставки ідентичних та подібних (аналогічних) товарів, що були оформлені для вільного обігу на митній території України, не впливає на митну вартість спірного товару.

Щодо зазначення відповідачем в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів про те, що у додатково наданій заявці від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020 зазначена інформація, що не відповідає інформації, вказаній в митній декларації та CMR від 30 листопада 2021 року № 760598, а саме: реєстраційний номер причепу, кількість місць. Також, у заявці зазначено суму фрахту 83887,00 грн, за маршрутом 56501 Chocen CZ - 73562 Celsky Tesin-Mosty, Чехія - Баранівка, Житомирська область, а в довідці про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 вказана сума транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу лише за маршрутом 56501 Chocen, Zalsi, Чехія - п/п Ужгород в сумі 40000,00 грн. А тому довідка про транспортні витрати Приватного підприємства «Орел Компані» не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем. Крім того довідка про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 не містить відомостей про вагу товару, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної, реквізити заявки на перевезення вантажу та будь-яких інших відомостей, які б свідчили про те, що він стосується доставки товару саме одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю «НТД Груп». Таким чином, відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та пов`язані із цим витрати імпортера на транспортно-експедиційні послуги не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості, суд зазначає таке.

Дійсно, у заявці від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020 зазначена інформація щодо реєстраційного номеру причепу та кількості місць, яка не відповідає інформації, вказаній в митній декларації та CMR від 30 листопада 2021 року № 760598. Так, у вантажній митній декларації № UA 101090/2021/006839 та автотранспортній накладній (CMR) від 30 листопада 2021 року № 760598 вказано, що перевезення здійснювалось транспортним засобом НОМЕР_1 / НОМЕР_3 , а у заявці від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу зазначено, що перевезення буде здійснено автомобілем марки Renault НОМЕР_1 , причіп НОМЕР_2 . Тобто, в заявці допущено технічну помилку в останній літері реєстраційного номеру причіпу. Разом з цим, зазначена помилка не впливає на розмір витрат на транспортування оцінюваних товарів до місця ввезення на митну територію України.

Щодо зазначення різної кількості місць у заявці від 26 листопада 2021 року № 246 на перевезення вантажу згідно з договором від 8 січня 2020 року № 03/2020 та автотранспортній накладній (CMR) від 30 листопада 2021 року № 760598, суд визнає слушним твердження позивача про те, що на дату 26 листопада 2021 року, коли позивач і експедитор формували заявку на перевезення вантажу, позивач розраховував кількість вантажу в палетах, виходячи із даних специфікації від 22 листопада 2021 року № 59 і тому було зазначено 33 європіддони до 21500 кг. Проте, під час фактичного навантаження товару і складання перевізником Товариством з обмеженою відповідальністю «Волиньтрансбудсервіс» міжнародної товарно-транспортної накладної CMR серія А №760598 було сформовано 40 палет вагою 25590,00 кг, що повністю відповідає пакувальному листу. Відповідач не зазначає про будь-які розходження по кількості або асортименту товару, а тому виявлена ним різна кількість місць в документах не призвела і не могла призвести до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, не відноситься до помилок в митній декларації і жодним чином не впливає на визначення митної вартості товару. Крім того, формування вантажовідправником товару для перевезення в палетах повністю залежить від особливостей товару, специфіки його перевезення і має на меті збереження товару під час навантаження- розвантаження, перевезення і зберігання, а тому цілком допустима наявність розбіжностей від запланованої кількості палет від їх фактичної кількості.

Щодо зазначення у заявці суми фрахту 83887,00 грн, за маршрутом 56501 Chocen CZ - 73562 Celsky Tesin-Mosty, Чехія - Баранівка, Житомирська область, а в довідці про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 - суми транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу лише за маршрутом 56501 Chocen, Zalsi, Чехія - п/п Ужгород в сумі 40000,00 грн, відсутності у довідці про транспортні витрати від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 відомостей про вагу товару, що транспортувався, реквізити автотранспортної накладної, реквізити заявки на перевезення вантажу та будь-яких інших відомостей, які б свідчили про те, що він стосується доставки товару саме позивачу, у зв`язку з чим за твердженням відповідача довідка про транспортні витрати Приватного підприємства «Орел Компані» не може бути використана як належний доказ фактичних витрат на транспортування, що понесені покупцем, суд вказує на таке.

Відповідно до пункту 5 частини десятої статті 58 Митного кодексу України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема, витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

Відповідно до пункту 2 частини одинадцятої статті 58 Митного кодексу України витрати на транспортування товару після його ввезення не включаються до митної вартості за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена за оцінювані товари, які документально підтверджено та які піддаються обчисленню.

Судом встановлено, що згідно з графою 29 «Митниця виїзду/в`їзду», в якій зазначаються згідно з Класифікатором митних органів найменування митниці і код пункту пропуску, через який вивозяться товари, у вантажній митній декларації № UA 101090/2021/006839 місцем ввезення на митну територію України оцінюваних товарів вказана Закарпатська митниця, UA305090. Отже, місцем ввезення на митну територію України оцінюваних товарів є м. Ужгород, пункт пропуску «Ужгород - Вишнє Нємецьке».

Експедитором - Приватним підприємством «Орел Компані», у довідці з транспортно-експедиторських витрат від 6 грудня 2021 року № 06-12/02 зазначено, що сума транспортно-експедиційних витрат по перевезенню вантажу (скляний посуд) за маршрутом: Chocen, Zalsi, Чехія п/п Ужгород складає 40000,00 грн. Страхування вантажу не проводилось. Перевезення вантажу здійснювалось автомобілем Renault НОМЕР_1 / НОМЕР_2 згідно з CMR.

Отже, у вказаній довідці експедитором відображені витрати на транспортно-експедиційні послуги до місця перетину митного кордону України та ввезення на митну територію України оцінюваних товарів.

В постанові від 31 травня 2019 року у справі № 804/16553/14 Верховний Суд зазначив, що якщо законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватися будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів.

Суд зазначає, що чинним законодавством не встановлено типової форми довідки про транспортні витрати та не встановлено її обов`язкових складових (реквізитів). Зазначення у довідці про вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України такої інформації, як: дата складання довідки, адресат довідки (митні органи), вартість перевезення до місця ввезення на митну територію України, маршрут перевезення, дані про транспортні засоби, дані про наявність/відсутність додаткового страхування, є достатнім, щоб визнати таку довідку належним та допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення оцінюваних товарів.

З огляду на викладене, твердження відповідача про те, що відомості про витрати на транспортування оцінюваного товару та пов`язані із цим витрати імпортера на транспортно-експедиційні послуги не базуються на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, що позбавляє митний орган можливості перевірити достовірність декларування витрат на транспортування, що відповідно до частини десятої статті 58 Митного кодексу України є складовою митної вартості, є безпідставними та необґрунтованими.

Щодо тверджень відповідача про те, що додатково подані прибуткові накладні від 12 лютого 2020 року № 71, від 22 січня 2021 року № 22, від 8 червня 2021 року № 492 надані не у повному обсязі, не містять відомостей про комерційні рахунки чи митні декларації, згідно яких здійснено випуск у вільний обіг товар на митній території України, та позивачем не подано такі додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість товару № 1, а саме: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію), суд зазначає, що позивачем надані відповідачу для митного оформлення імпортованого товару всі документи, що передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України, які повною мірою ідентифікують оцінюваний товар та містять об`єктивні і достовірні дані, які підтверджують ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджують митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п`ятої статті 58 Митного кодексу України.

Згідно з висновками Верховного Суду, сформованими у постановах від 29 вересня 2020 року у справі № 520/7041/19 та від 25 травня 2021 року у справі № 520/10386/2020, формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості та не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою та самостійною підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості. Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації ЄАІС, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб`єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності Митним кодексом України не передбачено. Також слід урахувати, що в ЄАІС відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо судових рішень із питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення, у зв`язку з чим така інформаційна база не містить всіх об`єктивних даних щодо імпортованих в Україну товарів, які підтверджуються документально та підлягають обчисленню. Рішення про коригування митної вартості товарів є обґрунтованим та мотивованим у контексті норм пунктів 2, 4 частини другої статті 55 Митного кодексу України якщо містить не лише дату та номер митної декларації, на підставі якої здійснено коригування митної вартості, а й порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості за такими другорядними методами, як за ціною договору щодо ідентичних товарів, за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів, на основі віднімання вартості, резервним методом.

З матеріалів справи встановлено, що за основу для коригування митної вартості придбаного позивачем товару № 1 «Посуд столовий, для пиття з безбарвного, не зміцненого скла, механічного виготовлення, недекорований», код згідно із УКТЗЕД 7013379900, за резервним методом митним органом взято за основу митну декларацію від 15 січня 2021 року № UA209140/2021/2658 щодо товару «Посуд столовий, скляний, для пиття. Посуд скляний (звичайне скло) механічного виготовлення, без оздоблення. Країна виробництва Чехія CZ. Умови поставки FCA».

Однак, вказана митна декларація не містить жодних параметрів, об`єктивно необхідних для судження про схожість, подібність, аналогічність чи ідентичність з товари, що ввозились позивачем. Потрібні для такого судження характеристики товару можуть бути з`ясовані лише у спосіб порівняння змісту поданих до митного оформлення документів з документами про властивості раніше імпортованого товару. Проте, у спірних правовідносинах, митним органом такого порівняння зроблено не було. До суду документів, котрі б висвітлювали характеристики імпортованого позивачем товару та товару, митна вартість якого була взята митницею за зразок для обчислення, подано не було.

Відповідно до митної декларації від 15 січня 2021 року № UA209140/2021/2658 на митну територію України ввезено серед іншого товар № 4 «Посуд для пиття скляний (звичайне скло) механічного виготовлення, без оздоблення склянки Quadro у кількості 5040 шт, відправник та виробник - Crystal Bohemia, а.s.

Отже, за митною декларацією від 15 січня 2021 року № UA209140/2021/2658 на митну територію України ввезено товар з іншим найменуванням, від іншого виробника, з іншою торговою маркою.

Оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономної волі і свободи договору, і безліч обставин можуть впливати на ціну товару (його характеристика, виробник, умови і обсяги поставки, наявність знижок), наявна у митного органу інформація про товар, який задекларовано та ввезено в Україну за іншою вартістю, ніж задекларовано позивачем, не може бути підставою для коригування митної вартості товару, ввезеного позивачем.

Відтак, узагальнюючи наведене вище, суд дійшов висновку про те, що наявними у справі доказами підтверджується, що заявлена позивачем митна вартість товару базувалась на документально підтверджених відомостях, що піддавалась обчисленню, до митного органу декларантом подано всі необхідні документи для підтвердження заявлених відомостей про його митну вартість за ціною договору, а тому відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом і визначив митну вартість за другорядним методом.

За встановлених в цій справі обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, оскільки в межах цієї адміністративної справи основні (суттєві) аргументи позовної заяви є обґрунтованими, а відповідач як суб`єкт владних повноважень, на якого частиною другою статті 77 КАС України покладено обов`язок щодо доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності, не довів суду правомірність оскаржуваних рішень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю.

За практикою Європейського суду з прав людини пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (див. «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Toriya v. Spaine), рішення від 9 грудня 1994 року, Серія A, № 303-A, параграф 29). Водночас, відповідь суду повинна бути достатньо детальною для відповіді на основні (суттєві) аргументи сторін.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

В позовній заяві представником позивача заявлено клопотання про стягнення на користь позивача судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача та зазначено, що на момент подання до суду адміністративного позову судові витрати позивача становлять фактично понесені витрати на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн та на оплату судового збору у розмірі 2481,00 грн, а всього 17481,00 грн.

Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2481,00 грн, що підтверджено дорученням від 20 січня 2022 року № 47.

За правилами статті 139 КАС України суд присуджує позивачу понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Щодо стягнення на користь позивача понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 15000,00 грн суд зазначає таке.

Стаття 59 Конституції України закріплює право кожного на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Відповідно до статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво в суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, установлених законом.

Пунктом 1 частини третьої статті 132 КАС України передбачено, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина сьома статті 139 КАС України).

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, до правової допомоги належать, зокрема, консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру; представництво в судах тощо, а також інші види адвокатської діяльності не заборонені законом.

Згідно з частиною дев`ятою статті 139 КАС України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

Отже, у розумінні наведених положень КАС України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, якщо вона вважає, що не було дотримано вимоги стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 28 березня 2024 року у справі № 320/4840/22.

У тексті додаткової постанови від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц Велика Палата Верховного Суду указала на те, що при визначенні суми судових витрат, на відшкодування якої має право позивач, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Тож, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, Велика Палата Верховного Суду застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Такі критерії також застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п`ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на не співмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Такий висновок неодноразово підтримано Верховним Судом, зокрема, у постановах від 17 вересня 2019 року у справі № 810/3806/18, від 23 квітня 2021 року у справі № 521/15516/19, від 21 червня 2022 року у справі № 826/11302/18, а також у додатковій постанові від 10 березня 2023 року у справі № 520/2325/21.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених, зокрема, у постанові від 28 квітня 2021 року у справі № 640/3098/20, метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої прийняте рішення понесених витрат, але і у певному сенсі має спонукати суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин.

17 грудня 2021 року між адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем (далі - Адвокат) та Товариством з обмеженою відповідністю «НТД Груп» (далі - Клієнт) укладено договір № 1-17/12/2021 про надання правової допомоги (арк. спр. 138-139).

Згідно з умовами цього договору (підпункт 1.1.2 підпункту 1.1 пункту 1) Адвокат приймає доручення по наданню правової допомоги щодо оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці Державної митної служби України від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000229; рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці Державної митної служби України 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2.

У підпункті 3.2 пункту 3 договору від 17 грудня 2021 року № 1-17/12/2021 про надання правової допомоги сторони визначили гонорар за підготовку документів, складання позовної заяви, подання позову до суду першої інстанції щодо оскарження за пунктом 1.1.2. цього Договору, у розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч гривень 00 копійок). Умова оплати - попередня оплата впродовж 2 (двох) днів з моменту отримання рахунку від Адвоката. В разі проведення судом судових засідань, гонорар Адвоката за кожне судове засідання становитиме 2500,00 грн за кожне судове засідання. Умова оплати - попередня оплата впродовж 2 (двох) днів з моменту отримання рахунку від Адвоката. В разі якщо Адвокат прибув в судове засідання/на процесуальну дію, а судове засідання/процесуальна дія не відбулося (не з вини Адвоката) гонорар поверненню не підлягає.

Адвокат виставив Клієнту рахунок на оплату від 18 січня 2022 року № 3 на суму 15000,00 грн за правову допомогу з підготовки документів, складання позовної заяви, подання позовної заяви до суду першої інстанції щодо оскарження картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Житомирської митниці Державної митної служби України від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000229; рішення про коригування митної вартості товарів Житомирської митниці Державної митної служби України 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 (арк. спр. 140).

Відповідно до банківської виписки по рахунку ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк» 26 січня 2022 року Товариство з обмеженою відповідністю «НТД Груп» згідно з рахунком на оплату від 18 січня 2022 року № 3 сплатило адвокату 15000,00 грн (арк. спр. 141).

Суд зазначає, що договором від 17 грудня 2021 року № 1-17/12/2021 про надання правової допомоги передбачено сплату фіксованого розміру гонорару - 15000,00 грн.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Фіксований розмір гонорару не залежить від обсягу виконаних адвокатом робіт, а тому не потребує подання позивачем додаткових доказів на підтвердження факту понесення таких витрат.

У постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права. У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

У відзиві на позовну заяву Житомирська митниця вказала, що не може погодитись із необґрунтовано завищеною сумою 15000,00 грн, вказаною адвокатом. Такі витрати на правничу допомогу не відповідають ні складності справи, ціни позову, ні обсягам робіт. Незрозумілий зміст допомоги, об`єм її виконання. Результат вирішення справи не впливає на репутацію позивача та не має публічного інтересу. Відповідач вважає, що зазначена заявником оплата послуг адвоката є завищеною, виходячи, зі змістовного об`єму складених документів та складності цієї адміністративної справи.

Разом з цим, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, відповідачем не заявлено.

Суд зазначає, що сума заявлених представником позивача витрат на професійну правничу допомогу відповідає критерію розумності, а також в повній мірі відповідає критеріям необхідності і пропорційності до предмета спору і складності справи.

Керуючись приписами частини першої статті 139 КАС України, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 15000,00 грн.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 134, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідністю «НТД Груп» (ідентифікаційний код 41055999, місцезнаходження: вул. Академіка Заболотного, буд. 150-А, м. Київ, 03143), поданий адвокатом Полєтаєвим Ігорем Олексійовичем, до Житомирської митниці (ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44005610, місцезнаходження: вул. Перемоги, буд. 25, м. Житомир, Житомирська область, 10003) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови.

Визнати протиправним та скасувати рішення Житомирської митниці від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000017/2 про коригування митної вартості товарів.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови Житомирської митниці в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 9 грудня 2021 року № UA101090/2021/000229.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Житомирської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідністю «НТД Груп» судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн (дві тисячі чотириста вісімдесят одна грн 00 коп.) та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15000,00 грн (п`ятнадцять тисяч грн 00 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду згідно з пунктом 2 розділу ІІ Закону України від 13 грудня 2022 року № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» подається безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.І. Чернявська