Рішення № 127619606, 26.05.2025, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10137/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

26 травня 2025 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді - Бенца К.К.

при секретарі Майор Ю.В.

за участі:

представника позивача Пацкан І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (далі АТ КБ «Приватбанк») в особі уповноваженого представника Ляр Д.Ю. звернулося до Ужгородського міськрайонного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Мотивуючи своїпозовнівимоги,позивачвказуєна те,що ОСОБА_1 звернуласядо АТКБ «Приватбанк»зметоюотриманнябанківськихпослуг,узв`язку зчим підписалазаяву б/нвід 19.04.2017 року.

Вказує на те, що Відповідачприпідписанніанкети-заявипідтвердиласвоюзгодунате, що підписаназаява,разом з«Умовамитаправиламинадання банківськихпослуг»,«Тарифами», які викладено на банківськомусайті www.privatbank.ua, складаютьміж неютабанком договірпро надання банківських послуг,що підтверджується їїпідписом у заяві.

Заявоювідповідача підтверджуєтьсятойфакт, щовонабулаповністю проінформованапро умови кредитуваннявАТКБ «Приватбанк»,якібулинаданіїй для ознайомлення вписьмовійформі.

Отже,підписавшизаявуміжсторонамибувукладений Договірпронаданнябанківськихпослуг.

Для користування кредитним картковим рахунком Відповідач отримала кредитну картку.

У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 20 000,00 грн., що підтверджується Довідкою про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку.

Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладанні Договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою банку.

Однак,взятінасебе зобов`язання щодо погашеннясуми отриманого кредиту та відсотків за користування кредитними коштами, урозміріта строки визначені кредитним договором відповідачем не виконано. ОСОБА_1 порушувала термінипогашення кредитуі відсотківза користування кредитом. Враховуючи,що відповідачне виконала належним чином своїх зобов`язаньза кредитним договором,узв`язкуз чимунеївиникла заборгованість, яка станомна 24.04.2023 рокупередпозивачем покредитному договорустановить 36373,07 грн., зяких:28458,98 грн.- заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 0,00 грн.-заборгованість за комісією; 0,00 грн. пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором,яку АТКБ«Приватбанк» просило стягнути найого користьіз відповідача.

02.08.2024 року представник позивача подав до суду позовну заяву в новій редакції.

Згдно поданої заяви було уточнено розрахунок заборгованості та зазначено, що заборгованість ОСОБА_1 станомна 24.04.2023 рокупередпозивачем покредитному договорустановить 36373,07 грн., зяких:28458,98 грн.- заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 28458,98 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита, 7914,09 грн. -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625,яку АТКБ«Приватбанк» просило стягнути найого користьіз відповідача та сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2684,00 грн.

Виклад позицій сторін по справі:

В судовому засідання представник позивача позовні вимоги в останній редакції позовної заяви підтримав з підстав викладених у позовній заяві, просив суд їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з`явилася, хоча про час та місце розгляду справи неодноразово була повідомлена у встановленому законом порядку, за зареєстрованим місцем проживання у відповідності до ч.ч.6,7ст. 128 ЦПК України, клопотань про відкладення розгляду справи та письмового відзиву до суду не надходило.

Відповідач ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи була повідомлена у встановленому законом порядку, що стверджуєтьсярекомендованими повідомленнями які повернулися на адресу суду з відміткою Укрпошти «адресат відсутній за вказаною адресою» за №0610227797943, №0610245417120 та №0610218671260.

Окрім того слід зазначити, що інформація про дату і час розгляду справи наявна на сайті Судова влада.

Відповідно до ч.4 ст.12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Судвважаєзанеобхіднезвернутиувагунатому,щозастосовуючивідповіднодо ч.4ст.10 Цивільно-процесуальногокодексуУкраїни, ст.17ЗаконуУкраїни "Про виконання рішень та застосуванняпрактики Європейського судуз правлюдини"прирозгляді справи ч.1ст.6 Конвенції прозахистправ людини іосновоположних свобод,право особи на справедливийі публічний розгляд йогосправи упродовж розумного строку кореспондуєтьсязобов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватисьвід дій, що зумовлюють затягування судового процесу,та вживатинадані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судовогопровадження (п.35рішеннявід 07.07.1989р. Європейського судуз правлюдиниу справі "Юніон Еліментарія Сандерспроти Іспанії" (Alimentaria SandersS.A. v.Spain).Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається,в першучергу, навідповідні державні судовіоргани. Розумність тривалості судового провадження оцінюєтьсяв залежності відобставинсправи таз огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність судуефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для рухусправи є порушенням ч.1ст.6 даної Конвенції (§66-69рішення Європейського суду зправ людини від 08.11.2005р. усправі "СмірновапротиУкраїни").

Зважаючи на викладене, суд розглянув справу у відсутності відповідача, який був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, докази поважності причин неявки не надав, мав можливість подати відзив на позовну заяву, проте не скористався наданим йому процессуальним правом.

Відповідно до ч.4 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

У відповідності до ч. 2 ст.247ЦПКУкраїни у зв`язку з розглядом справи за відсутності сторін фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заяви,клопотання.

02.08.2024 року представником позивача подано позовну заяву в новій редакції.

В ході розгляду справи проведені наступні процесуальні дії:

03.07.2023року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Лемак О.В. відкрито провадження по справі №308/10137/23 та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

11.12.2024року ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду Бенца К.К. справу №308/10137/23 прийнято до свого провадження.

Заслухавши вступне слово представника позивача, вивчивши та перевіривши в судовому засіданні матеріали справи, з`ясувавши обставини, якимисторони обґрунтовуютьсвої вимоги,правовідносини сторін, що випливають з таких обставин, перевіривши їхдоводинаявнимив справі доказами, надавшиїм правову оцінку, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. ст. 13,81 ЦПКУкраїни суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Згідноч.ч.1-4ст.12ЦПКУкраїницивільне судочинство здійснюється назасадах змагальності сторін.Учасникисправимаютьрівніправащодо здійснення всіхпроцесуальних прав таобов`язків, передбаченихзаконом. Кожнасторона повиннадовести обставини, які мають значеннядля справиінаякі вона посилаєтьсяякнапідставу своїх вимогабо ,крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожнасторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненнямчиневчиненням нею процесуальних дій.

Фактичні обставини.

Судом встановлено, що 19.04.2017 року ОСОБА_1 звернуласядоПАТ КБ«ПриватБанк» зметоюотриманнябанківськихпослуг,узв`язкузчимпідписалазаявуб/нвід 19.04.2017 року, шляхом приєднання в порядку ст.634ЦКУкраїни до умов, запропонованих банком в письмових Умовах та правилах надання банківських послуг, на підставі поданої відповідачем анкети -заяви, в якій міститься її підпис про ознайомлення з цими умовами надання банківських послуг, а також тарифами банку, щопідтверджуєтьсядолученоюдоматеріалівсправикопієюзаяви(а.с.11).

Отже,вказаною анкетою - заявоюдоводитьсяфактзвернення відповідачки доБанку за отриманнямбанківськихпослуг.

З довідки за картками, складеної АТ КБ«ПриватБанк» вбачається, що ОСОБА_1 видано картки: від 19.04.2017 року № 5168742200438749 строком дії до березня 2021 року та №5168742203545136 від 04.07.2017 року строком дії до травня 2021 року. (а.с.10).

Відповідно до довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ОСОБА_1 , складеної АТ КБ«ПриватБанк» вбачається, що з 19.04.2017 року по 13.06.2019 року встановлено кредитні ліміти: 19.04.2017 року 0,00 грн (встановлення), 10 травня 2018 року - 20 000,00 грн (збільшення), 13.06.2019 року - 00,00 грн(зменшення). (а.с.9).

Згідно виписки за договором №б/н за період 19.04.2017 року по 26.04.2023 року, вбачається, що сума витрат за період складає 241029,11 грн, сума надходжень за період 204656,04 грн, баланс на кінець періоду - -36373,07 грн.

З наданого до суду розрахунку заборгованості за договором №б/н від 19.04.2017 року вбачається, що відповідач взяті на себе зобов`язання, щодо повернення суми кредиту, належним чином не виконав, у результаті чого станом на 24.04.2023 року утворилась заборгованість за даним кредитним договором в сумі 36373,07 грн., яка складається з наступного:

- 28458,98 грн. - заборгованість за тілом кредита;

- 7914,09 грн.- заборгованість за нарахованими відсотками за прострочений кредит згідно ст. 625;

Нормативно-правове обгрунтування:

Відповідно до частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимогвідповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першоюстатті 633 ЦК Українипублічним є договір, в якому одна сторонапідприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПРИВАТБАНК»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей633,634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст.611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Так,ст. 626 ЦК Українивизначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Устатті 627 ЦК Українивстановлено, що відповідно достатті 6 цього Кодексусторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно дост. 629 ЦК Українидоговір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 1054 ЦК Українивстановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2ст. 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

Згідно ч.ч. 1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в судове засідання не з`явилася , відповідно до ст. 81 ЦПК України будь-яких заперечень на позовні вимоги станом на час розгляду справи не подано, як і не подано доказів, що свідчать про неправильність представлених позивачем розрахунків суми кредитної заборгованості, що нарахована згідно умов укладеного договору.

Наведені обставини свідчать про те, що між сторонами у цій справі виникли договірні зобов`язання, які випливають з кредитного договору, ними дотримано письмову форму укладення кредитного договору, цей договір є укладеним відповідно до вимог ст.ст. 639, 1054 ЦК України, оскільки передача грошей відбулася і сторонами кредитного договору було досягнуто згоди відносно всіх його істотних умов.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач ОСОБА_1 не виконала свого зобов`язання та не здійснила платежів для погашення кредитної заборгованості, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.

Таким чином, у порушення умов договору а також ст. ст.509,526,1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконала.

Суд враховуєте,що ніанкета від19.04.2017року,ні окреміїї умови, ОСОБА_1 не оспорювалися, недійсними в судовому порядку не визнавалися, а відтак підлягали обов`язковому виконанню їх сторонами.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 2ст. 1050 ЦК Українивстановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.

За правилами ч. 1ст. 1048 ЦК Українипозикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно дост. 1056-1 ЦК Українипроцентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку. Умова договору щодо права кредитодавця змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною.

Таким чином, питання визначення процентної ставки за кредитним договором вирішується виключно сторонами у договорі.

Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Згідност. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 листопада 2018 року у справі №2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, щост. 204 ЦК Українизакріплює презумпцію правомірності правочину.

Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована.

У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором б/н від 19.04.2017 р., станом на 24.04.2023 р. відповідач допустив загальний залишок заборгованості за наданим кредитом в розмірі 36373,07 грн., зяких:28458,98 грн.- заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 28458,98 грн. заборгованість за простроченим тілом кредита, 7914,09 грн. -заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не надала суду контр розрахунку суми заборгованості, а відтак суд приходить до висновку, що нарахована позивачем сума боргу та наданий розрахунок заборгованості є належним доказом.

З огляду на викладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази підтверджують укладення між АТ КБ "Приват Банк" та відповідачем ОСОБА_1 договору про надання банківських послуг, отримання відповідачем позичених грошових коштів та їх неповернення позивачу, тобто невиконання відповідачем умов, укладеного договору, а також нарахований позивачем відповідно укладеного договору борг у сумі 28458,98 грн., який суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача.

Будь-яких доказів щодо неотримання ОСОБА_1 коштів від позивача, не проведення нею операцій по спірному картковому рахунку, а також доказів щодо спростування даної заборгованості - матеріали справи не містять.

Суд дійшов висновку про те, що відповідач не виконала зобов`язання за договором, а тому з неї на користь позивача необхідно стягнути заборгованість за тілом кредиту в сумі 28458,98 грн, а тому в цій частині позов підлягає задоволенню.

Що ж стосується вимог про стягнення відсотків згідно ст. 625ЦК Українисуд зазначає наступне.

Відповідно дост. 625 ЦК Україниборжник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Слід зазначити, що у даному випадку, інший розмір процентів не встановлений договором абозаконом, відтак підлягає стягненню саме 3% річних від простроченої суми, тобто від 28458,98 гривень.

Позивачем самостійно нараховано та пред`явлено до стягнення 7914,09 грн. заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідност. 625 ЦК України, при цьому взагалі не зазначений розмір процентів проведених нарахувань.

Судом було перевірено нарахування цих відсотків позивачем за допомогою калькулятора штрафів Єдиної інформаційної платформи «Ліга:Закон», та встановлено збільшення розрахункової величини у 3% річних, оскільки згідно калькулятора штрафів Єдиної інформаційної платформи «Ліга:Закон»сума 3%річнихстановить5136,65грн.Відтакзаявленапозивачем сумаурозмірі7914,09 грн. не підлягає стягненню у повному обсязі, а слід стягнути з відповідача 3% річних за період з 19.04.2017 року по 24.04.2023 року у розмірі 5136,65грн.

Враховуючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку АТ КБ «ПриватБанк» не повернуті, а також вимоги частини другоїстатті 530 ЦК Україниза змістом якої, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь - який час, що свідчить про порушення його прав, а тому суд приходить до переконання, що даний позов підлягає до часткового задоволення та стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості в розмірі 33595,63 гривень.

Відповіднодост.89ЦПКУкраїни, суд оцінюєдокази засвоїмвнутрішнім переконанням, що ґрунтуєтьсянавсебічному,повному, об`єктивномутабезпосередньому дослідженні наявних у справідоказів.Жодендоказ немає длясудунаперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожногодоказу окремо,а також достатність і взаємний зв`язок доказів вїхсукупності.

З урахуваннямвсіхобставинсправи,враховуючивимогист.81ЦПКУкраїни-кожнасторона зобов`язанадовеститіобставини,наяківонапосилається,якнапідставу своїхвимогізаперечень,виходячи ізпринципіврозумностітасправедливості,зважаючинате,щовідповідачемне представленосудужоднихдоказівщодобезпідставностівимог позивача,доказівтого,що ОСОБА_1 повністюсплатила заборгованістьзакредитнимдоговором,атакожщодонеправомірності здійсненнярозрахункузаборгованостізанаданим договоромчинарахуваннязаборгованостіза порушеннягрошового зобов`язання,судуненадано,такожненаданоспростуваннянаданогопозивачем розрахунку, з огляду на те, що відповідач прострочив погашення поточних платежів, належним чином не повертає отриманий кредит, не виконує взятих на себе за договором зобов`язань, в судове засідання не з`явилася та не представила суду жодних доказів на спростування вимог позивача суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приват Банк» заборгованості згідно Договору б/н від 19.04.2017 року підлягають до часткового задоволення з підстав та мотивів викладених вище.

Згідно ізст.263 Цивільного процесуального кодексу України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейськийсудзправлюдини вказав,щоп.1статті6Конвенції зобов`язуєсуди давати обґрунтуваннясвоїхрішень,алеценеможе сприйматисьяквимога надавати детальну відповідь на коженаргумент.Межіцьогообов`язку можутьбутирізними в залежності від характеру рішення.

Крім того,необхіднобратидоуваги,між іншим, різноманітність аргу ментів, які сторона може представити в суд,тавідмінності,які існуютьудержавах-учасницях, з оглядунаположення законодавства,традиції,юридичні висновки, викладеннята формулювання рішень.Таким чином, питання,чивиконав суд свій обов`язок щодо поданняобґрунтування,що випливає зістатті 6Конвенції,можебути визначено тільки у світліконкретних обставинсправи (Проніна проти України, №63566/00,§23, ЄСПЛ,від18 липня2006року).

Щодо розподілусудових витрат

Відповіднодоп.3ч.2ст.141ЦПКУкраїни,уразі часткового задоволення позову, судові витрати покладаютьсяна обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Яквбачаєтьсязматеріалівсправи,позивачАТКБ«ПриватБанк»сплатив судовий збір в розмірі 2684,00грн.(заподанняпозовноїзаяви).

ПредметомпозовуАТКБ«ПриватБанк»єстягненнязвідповідачасумизаборгованості закредитом, якаузагальномурозміріскладає36373,07 грн.

Разомзтим,суддійшоввисновкупрообгрунтованістьстягненнязвідповідачазаборгованостізакредитомузагальномурозмірі33595,63 гривень.

Затакихобставин,зурахуваннямпринципу пропорційностіприрозподілі судовихвитратміж сторонами,судвважає,щостягненнюзвідповідачана користь позивача підлягає сума урозмірі2479,05 грн.(2684,00грн.*33595,63 /36373,07).

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що із ОСОБА_1 підлягає стягненню сума кредитної заборгованості в розмірі 33595,63 грн., а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 2479,05 грн.,пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 12,13, 76-89, 95, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) накористь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місцезнаходження:01001, м.Київ, вул.Грушевського,1Д,кодЄДРПОУ 14360570) заборгованість заза кредитнимдоговором №б/нвід 19.04.2017року врозмірі 33595,63 гривень,з яких:28458,98 грн.-заборгованість затілом кредиту;5136,65грн.- заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України.

В рештіпозовнихвимогвідмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь АТКБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження:01001, м. Київ,вул.Грушевського, 1 Д,код ЄДРПОУ 14360570) сплаченого ними суму судового збору в розмірі 2479,05 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня йогопроголошення .

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Закарпатського апеляційного судушляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач - Акціонерне товариство АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (місце знаходження:01001, м. Київ, вул.Грушевського, 1 Д,код ЄДРПОУ 14360570)

Відповідач- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Дата складання повноготексту судового рішення з врахуванням днів перебування судді в нарадчий кімнаті в іншій справі - 26.05.2025 року.

Суддя Ужгородського

міськрайонного суду Бенца К.К.