Рішення № 127614143, 01.05.2025, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа № 766/16795/24

н/п 2/766/6739/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 травня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:

Головуючого судді Булах Є.М.

Секретар судового засідання Арутюнова К.А

Справа №766/16795/24; провадження №2/766/6739/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за

позовом: товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» поданої представником за ордером Маслюженко Миколою Павловичем (ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Сімферопольська, буд.21, прим.68, 69)

до

відповідача: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову:про стягнення заборгованості за кредитним договором

учасники справи:не з`явилися

негайно після закінчення судового розгляду по суті, ухвалив рішення про наступне та,-

встановив:

І. Виклад позиції позивача та відповідача.

04 жовтня 2024 року представник позивача через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якому просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 801,15 грн.; здійснити розподіл судових витрат.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 11.04.2018 року між АТ «Ідея Банк» та відповідачем, шляхом акцептування банком пропозиції клієнта (оферти), уклали угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії №С-304-006087-18-980. Мета кредиту для особистих потреб. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 грн., ліміт кредитної лінії, доступний клієнту на момент укладення угоди становив 12000,00 грн., процентна ставка 48,00 % річних. АТ «Ідея Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Ідея Банк». Тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції, підтвердив акцептування публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами обраної програми кредитування в редакції, що діяла на час його підписання. Паспорт споживчого кредиту надавався для ознайомлення відповідачу та він погодився з ним, підписуючи угоду. Вказаний документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів, містив умови, зокрема й щодо сплати процентів та комісій за користування кредитними коштами.

Взяті на себе зобов`язання за кредитним договором АТ «Ідея Банк» виконав своєчасно і у повному обсязі, надавши відповідачу у розпорядження кредитні кошти. Відповідач свої зобов`язання виконав лише частково. Станом на 16.11.2023 року за кредитним договором загальна сума заборгованості становить 36458,53 грн., з яких: 14320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22138,25 грн. заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, що підтверджується розрахунком заборгованості, який додається до позовної заяви.

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Сонаті» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-304-006087-18-980 від 11.04.2018 року в сумі 36 458,53грн., з яких: 14 320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22 128,25 - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

29.12.2023 року між ТОВ «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого ТОВ «Сонаті» відступило ТОВ «Санфорд Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-304-006087-18-980 від 11.04.2018 року в сумі 36 458,53грн., з яких: 14 320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22 128,25 - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Всі нарахування, що відбулися до дати отримання ТОВ «Санфорд Капітал» права грошової вимоги, здійснювалися безпосередньо АТ «Ідея Банк» станом на день відступлення права вимоги 16.11.2023 року.

ТОВ «Санфорд Капітал» та ТОВ «ФК «Сонаті» не здійснювали жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювали.

Разом з цим, ОСОБА_1 , який прострочив узгодженні строки платежів за кредитним договором № С-304-006087-18-980 від 11.04.2018 року, порушив взяті на себе зобов`язання і з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3% річних від простроченої суми заборгованості має сплатити позивачу суму боргу за неналежне виконання умов договору з урахуванням відповідальності, що настає за їх невиконання у розмірі: 45 801,15 грн., з яких:

14 320,28 грн. залишок простроченого кредиту;

22 138,25 грн. залишок прострочених комісій;

6840,46 грн. інфляційні витрати;

2502,16 грн. три проценти річних.

Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов`язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.

Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 14.10.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. У справі призначались судові засідання, що неодноразово відкладались через неявку відповідача та відсутності доказів належного повідомлення останнього про судовий розгляд справи. В чергове справа призначено до розгляду на 01.05.2025 року.

Представник позивача у час призначений для розгляду справи не з`явився, у окремо поданій заяві просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.

ЄСПЛ у рішенні у справі «В`ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.

Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.

Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У судове засідання, призначене на 20.03.2025 року та 01.05.2025 року відповідач повторно не з`явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.

11.04.2018 року між АТ «Ідея Банк» та ОСОБА_1 була укладена Угода про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії №С-304-006087-18-980. Ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000,00 грн., процентна ставка 48,00% річних фіксована.

За умовами Угоди позичальнику надано кредит у розмірі 12 000,00 грн. строком на 12 місяців з нарахуванням процентів за користування кредитом на строкову заборгованість в розмірі 48,00% річних та у випадку прострочення виконання грошового зобов`язання сплатою інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми.

АТ «Ідея Банк» прийняв пропозицію відповідача на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття кредитної лінії, тобто відповідач погодився на приєднання до публічної пропозиції на укладення зазначеного договору і приєднання до умов договору, погодився з усіма умовами, що діяли на час його підписання.

Відповідно до копії Заяви та Паспорта споживчого кредиту від 11.04.2018 року, яка підписана від імені відповідача, ОСОБА_1 підтвердив акцепт публічної пропозиції та укладення договору з ПАТ «Ідея Банк».

16.11.2023 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «Сонаті» був укладений договір факторингу №16/11-23, відповідно до якого АТ «Ідея Банк» відступило ТОВ «Сонаті» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-304-006087-18-980 від 11.04.2018 року в сумі 36 458,53грн., з яких: 14 320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22 128,25 - сума заборгованості за відсотками.

29.12.2023 року між ТОВ «Сонаті» та ТОВ «Санфорд Капітал» був укладений договір факторингу №29/12-23, відповідно до якого ТОВ «Сонаті» відступило ТОВ «Санфорд Капітал» право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № С-304-006087-18-980 від 11.04.2018 року в сумі 36 458,53грн., з яких: 14 320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22 128,25 - сума заборгованості за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 16.11.2023 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 36 458,53грн., з яких: 14 320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22 128,25 - сума заборгованості за відсотками.

З моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося жодних додаткових нарахувань, умови кредитного договору в односторонньому порядку не змінювалися.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, заборгованість за кредитним договором не сплатив.

З урахуванням того, що вся заборгованість відповідача є простроченою з 11.11.2019 року по дату відступлення прав вимоги - 16.11.2023 року, та в силу вимог ст. 625 ЦК України, у відповідача перед позивачем за період з 12.11.2019 року по 23.02.2022 року виник обов`язок по сплаті інфляційних втрат в сумі 6840, 46 грн., та 3% річних в сумі 2502,16 грн., що підтверджується випискою по розрахунку сформованої станом на 16.11.2023 та приєднаної до позовної заяви.

Таким чином, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за неналежне виконання умов договору у розмірі 45 801,15 грн., з яких:

14 320,28 грн. залишок простроченого кредиту;

22 138,25 грн. залишок прострочених комісій;

6840,46 грн. інфляційні витрати;

2502,16 грн. три проценти річних.

Станом на час розгляду справи судом відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, заборгованість за кредитним договором не сплатив. Відомості про виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань у суду на час розгляду справи відсутні.

ІV. Оцінка Суду.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися в суд за захистом свого цивільного права у випадку його порушення з вимогою про примусове виконання зобов`язання в натурі. Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ст.638 ЦК України).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

11.04.2018 року ОСОБА_1 підписав паспорт споживчого кредиту, у якому, зокрема, передбачено строк договору, строк кредитування, мета отримання кредиту, процента ставка за користування кредитними коштами, порядок повернення кредиту, комісії тощо.

Умовами укладеного між сторонами договору передбачено, що угода про надання кредиту вважається укладеною та набуває чинності з моменту підписання банком акцепту на укладення угоди про надання кредиту та перерахування банком кредитних коштів та діє до повного виконання клієнтом своїх зобов`язань перед банком та закриття рахунку.

Своїм підписом відповідач підтвердив, що отримав акцепт пропозиції на укладання угоди про надання кредиту від 11.04.2018 року.

Таким чином, вказані вище обставини свідчать, що з моменту підписання банком отриманого відповідачем акцепту, угода про надання кредиту №C-304-006087-18-980 від 11.04.2018 року набула чинності, відповідач погодився з визначеними у оферті умовами кредитування, про що свідчить його особистий підпис.

Отже, між «Ідея Банк» та відповідачем виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

Статтею 1050 ЦК України визначено, що, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Згідно із ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Тобто, підставою для заміни сторони, а саме процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, у наслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За загальним правилом наявність згоди боржника на заміну кредитора в зобов`язанні не вимагається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Тобто відступлення права вимоги за змістом означає договірну передачу зобов`язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.

У статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

При цьому у зв`язку із заміною кредитора у зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише суб`єктний склад у частині кредитора.

За частиною першою статті 513 ЦК України правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

Правова природа договору відступлення права вимоги полягає у тому, що у конкретному договірному зобов`язанні первісний кредитор замінюється на нового кредитора, який за відступленою вимогою набуває обсяг прав, визначений договором, у якому виникло таке зобов`язання.

Указані норми права визначають такі ознаки договору відступлення права вимоги: 1) предметом договору є відступлення права вимоги виконання обов`язку у конкретному зобов`язанні; 2) зобов`язання, у якому відступлене право вимоги, може бути як грошовим, так і не грошовим (передача товарів, робіт, послуг тощо); 3) відступлення права вимоги може бути оплатним, а може бути безоплатним; 4) форма договору відступлення права вимоги має відповідати формі договору, у якому виникло відповідне зобов`язання; 5) наслідком договору відступлення права вимоги є заміна кредитора у зобов`язанні.

Такі висновки Велика Палата Верховного Суду виклала у постанові від 16 березня 2021 року у справі №906/1174/18.

Згідно з частиною першою статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частина перша статті 18 Закону України «Про споживче кредитування» визначає, що відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит здійснюється відповідно до цивільного законодавства з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. Кредитодавець, який відступив право вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучив колекторську компанію до врегулювання простроченої заборгованості, зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дати відступлення права вимоги за договором про споживчий кредит новому кредитору або залучення колекторської компанії до врегулювання простроченої заборгованості повідомити споживача у спосіб, визначений частиною першою статті 25 цього Закону та передбачений договором про споживчий кредит, про такий факт та про передачу персональних даних споживача, а також надати інформацію про нового кредитора або колекторську компанію відповідно (найменування, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, місцезнаходження, інформацію для здійснення зв`язку - номер телефону, адресу, адресу електронної пошти). Зазначений обов`язок зберігається за новим кредитором у разі подальшого відступлення права вимоги за відповідним договором.

За обставинами цієї справи, ОСОБА_1 не оскаржував договір факторингу №16/11-23 від 16.11.2023 року та договір факторингу № 29/12-23 від 29.12.2023 року в частині відступлення права вимоги за його кредитним зобов`язанням, а тому з урахуванням презумпції правомірності правочину, суд вважає, що відступлення (продаж) прав вимоги та майнових прав за цими договорами не суперечить статті 514 ЦК України, з огляду на що права позивача є порушеними та наявні підстави для стягнення з відповідача заборгованостей за тілом кредиту та відсотками.

Крім того, як зазначено у ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно до ч.1,2 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до висновку викладеного у Постанові Велика Палата Верховного Суду від 04 лютого 2020 року у справі №912/1120/16 після спливу визначеного договором строку кредитування право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредтодавця в охоронюваних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

За умовами п. 3.5. Угоди, яка підписана відповідачем, визначено індивідуальний порядок внесення суми Обов`язкового мінімального платежу (ОМП), за яким розрахунковою датою є число кожного календарного місяця, яке відповідає числу дня оформлення Угоди. ОМП за попередній розрахунковий період сплачується до останнього операційного дня платіжного періоду.

За обставинами цієї справи, ОСОБА_1 , який мав обов`язок сплачувати обов`язкові мінімальні платежі не пізніше відповідного числа кожного чергового місяця, такий обов`язок не виконав, остання видаткова операція здійснена Банком 31.10.2019 року за рахунок кредитного ліміту, то останній платіжний період для сплати обов`язкових мінімальних платежів сплив 11.11.2019 року і з цієї дати вся заборгованість відповідача є простроченою.

З урахуванням приписів ст. 514 ЦК України відповідно до яких до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом, у позивача виникло правомірне право вимоги до відповідача про сплату інфляційних втрат та 3% річних з дати закінчення строку дії договору 12.11.2019 року по 23.02.2022 року з урахуванням обмежень визначених приписами п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України(в редакції станом на час виникнення спірних відносин) у розмірі 6840,46 грн. інфляційні витрати та 2502,16 грн. три проценти річних.

У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, своєчасно АТ «Ідея Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом не повернув, чим порушив ст. 526 ЦК України та умови Договору, разом з тим, АТ «Ідея Банк»своє право вимоги до відповідача за договором відступлення передало ТОВ «Сонаті», яке своє право вимоги до відповідача за договором відступлення передало позивачу, у якого відповідно виникло право стягнення з відповідача на свою користь заборгованості за користування кредитними коштами. На спростування позовних вимог відповідач позицію не висловив та іншого розрахунку не надав, з урахуванням чого у позивача виникло право вимоги до відповідача про стягнення суми заборгованості за кредитними зобов`язаннями та відповідальністю, яка наступає у разі їх невиконання у заявленому розмірі.

За викладених обставин, суд приходить до висновку що позовні вимоги підлягають задоволенню.

V. Заходи забезпечення позову (заяви).

Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.

VI. Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 141ЦПК України підлягає стягненню з відповідача судовий збір, витрати по сплаті якого понесені позивачем і документально підтвердженні.

Платіжною інструкцією №838 від 02.10.2024 року підтверджується, що позивач при зверненні до суду із позовом сплатив суму судового збору у розмірі 2 422, 40 грн., у зв`язку із чим сума 2 422, 40 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в рахунок відшкодування судового збору.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг поштового зв`язку розмір якої позивачем не зазначено, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат пов`язаних із розглядом справи, належать зокрема витрати пов`язанні з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За статтею 140 ЦПК України розмір витрат, пов`язаний із вчиненням інших дій, пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

З системного аналізу положень цивільного процесуального законодавства встановлюється, що витрати на оплату послуг поштового зв`язку віднесені законодавцем до витрат пов`язаних з розглядом справи чи підготовкою до її розгляду, розмір понесення яких стороною встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.

Судом встановлено, що при зверненні до суду із позовом, позивачем у позовних вимогах заявлено про необхідність стягнення із відповідача на користь позивача витрат на оплату послуг поштового зв`язку, разом з тим, позивачем не вказано розмір суми, що підлягає до стягнення, не зазначено складових із чого вони складаються та не надано доказів на підтвердження їх сплати.

Крім того, стороною позивача також не надано будь-яких доказів та платіжних документів на підтвердження несення позивачем витрат на оплату послуг поштового зв`язку.

Відповідно до ст. 134 ЦПК України разом із першою заявою по суті справи кожна сторона подає до суду попередній(орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

За встановлених обставин та враховуючи що документ про сплату таких витрат суду не надано, підстави для відшкодування судових витрат позивачу за рахунок відповідача на оплату послуг поштового зв`язку у суду відсутні, з огляду на що у їх стягненні слід відмовити.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 200, 00 грн., суд виходить з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українивстановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

При цьому даною статтею передбачено цілі розподілу, визначення розміру та розмір судових витрат, зокрема: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. ч. 3, 4ст. 137 ЦПК України, встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно дост. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим (п. 95 рішення у справі «Баришевський проти України» (Заява № 71660/11), п. 80 рішення у справі «Двойних проти України» (Заява № 72277/01), п. 88 рішення у справі «Меріт проти України» (заява № 66561/01)).

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постанові від 27.06.2018 року у справі № 826/1216/16.

В підтвердження обґрунтованості понесення витрат на професійну правничу допомогу в сумі 5 200, 00 грн., позивачем до матеріалів справи долучено: договір про надання правничої допомоги №1/04 від 01.04.2024 року укладеного між ТОВ «Санфорд Капітал» та АО «Альянс ДЛС»; акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги №2 від 10.05.2024 року з проведення юридичного та фінансового аналізу Боржника на загальну суму 374400,00 грн. зі списком боржників у якому відсутній боржник ОСОБА_1 ; Додаток №2 до Договору про надання правової допомоги №1/04 від 01.04.2024 року «Вартість послуг(Прейскурант)»; Додаток №3 до Договору про надання правової допомоги №1/04 від 01.04.2024 року «Акт Приймання-передачі послуг з правничої допомоги» без зазначення дати його підписання та прізвища Боржника і суми оплати за надання послуг; Ордер Серії НОМЕР_2 виданого АО «Альянс ДЛС» та підписаний 19.08.2024 року адвокатом Маслюженко М.П. та керівником АО про надання правничої допомоги ТОВ «Санфорд Капітал» у всіх місцевих загальних судах, всіх апеляційних судах, Верховному Суді; Свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю виданого на ім`я Маслюженко М.П. 28.04.2017 року.

Документу, що свідчить про оплату гонорару АО «Альянс ДЛС»/ ОСОБА_2 , який підтверджує сплату витрат позивачем та їх отримання (оприбуткування) АО «Альянс ДЛС»/Маслюженко М.П., в порядку визначеному законодавством України, витрат на правову допомогу у сумі 5 200,00 грн., суду не надано та до матеріалів справи не долучено.

Враховуючи, що документ про сплату витрат на правову допомогу на користь адвоката є одним із обов`язкових платіжних документів на підтвердження обґрунтованості відшкодування витрат на правничу допомогу, суд вважає, що відсутність такого доказу свідчить про відсутність понесення витрат позивачем, а тому відсутні правові підстави для їх стягнення, у зв`язку із чим у задоволенні вимог про стягнення витрат понесених позивачем на оплату професійної правничої допомоги слід відмовити.

На підставі ст. ст.207,526,530,626,628,633,638,1048,1054,1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12,19,43,49,81,133,141,259,263-265,274-284,354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Сімферопольська, буд.21, прим.68, 69) до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Сімферопольська, буд.21, прим.68, 69) заборгованість за кредитним договором № С-304-006087-18-980 від 11 квітня 2018 року станом на 16.11.2023 року у розмірі 45 801,15 грн., з яких: 14 320,28 грн. - заборгованість за основною сумою боргу; 22 138,25 заборгованість за відсотками; 6840,46 грн. інфляційні втрати; 2502,16 грн. три проценти річних.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал» (ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Сімферопольська, буд.21, прим.68, 69) в рахунок відшкодування судового збору - 2 422, 40 грн.

В іншій частині вимог- відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Санфорд Капітал», ЄДРПОУ: 43575686, місцезнаходження: 49005, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул.. Сімферопольська, буд.21, прим.68, 69;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 01.05.2025 року.

Суддя Є.М. Булах