Рішення № 127612716, 23.05.2025, Миргородський міськрайонний суд Полтавської області

Справа № 541/804/25

Номер провадження 2-а/541/25/2025

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

23 травня 2025 року м.Миргород

Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:

головуючого судді Третяка О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Олешко Н.А., Непокупної Л.М.,

представника позивача, адвоката Данильчука С.Г.,

відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Поповича Вячеслава Івановича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Поповича Вячеслава Івановича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи.

Позивач просить скасувати постанову, винесену поліцейським Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Поповичем В.І. 17 лютого 2025 року, серії ЕНА № 4095797 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП.

Свої вимоги позивач обґрунтував наступним.

Відповідно до постанови, 17.02.2025 року о 23 год 07 хв. за адресою: с-ще Ромодан по вул. Щорса, буд. 20, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не освітлювався державний номерний знак, та не увімкнув після зупинки працівниками поліції аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 б ПДР ст. 125 КУпАП об`єднано згідно ст. 36 КУпАП, порушив п.2.9в ПДР - керування водієм транспортним засобом з неосвітленим номерним знаком. Автомобіль патрульної поліції рухався назустріч позивача, а тому фізично працівники поліції не мали можливості побачити задній номерний знак. Під час руху позивач не міг знати про можливу несправність. Після зупинки поліцейськими увімкнув аварійну сигналізацію. Працівник поліції під час винесення оскаржуваної постанови, не повідомив позивача про розгляд адміністративної справи, не сповістив про час і місце розгляду справи, не роз`яснив процесуальні права та обов`язки, не досліджував та не ознайомлював з доказами. Позивачу не надано можливості скористатися юридичною допомогою адвоката, надати письмові пояснення.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 березня 2025 року відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з`явився.

В судовому засіданні представник позивача адвокат Данильчук С.Г. підтримав позовну заяву та просив її задовольнити.

Представник відповідача - Головного управління Національної поліції в Полтавській області в судове засідання не з`явився. Надав суду відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_2 , розгляд справи просили проводити без участі представника (а.с.28-34, 55).

В судовому засіданні відповідач - поліцейський Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Попович В.І. просив відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 через його безпідставність та необґрунтованість.

Вислухавши пояснення представника позивача, відповідача поліцейського Миргородського РВП ГУНП в Полтавській області Поповича В.І., дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

Постановою у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4095797, яка винесена поліцейським Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Поповичем Вячеславом Івановичем 17 лютого 2025 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, а саме: 17.02.2025 о 23 годині 07 хв. за адресою : с-ще Ромодан по вул. Щорса, буд. 20, ОСОБА_2 керував транспортним засобом Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , у якого в темну пору доби не освітлювався державний номерний знак, та не увімкнув після зупинки працівниками поліції аварійну світлову сигналізацію, чим порушив п. 9.9 б ПДР ст. 125 КУпАП об`єднано згідно ст. 36 КУпАП, порушив п.2.9 в ПДР - керування водієм ТЗ з неосвітленим номерним знаком (а.с.7).

З відеозапису з бодікамери поліцейських та стаціонарної камери службового автомобілю (а.с. 37, 58) вбачається, що під час зупинки автомобіля Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_2 в темну пору доби, не освітлювався державний номерний знак та не увімкнув після зупинки працівниками поліції аварійну світлову сигналізацію.

З відеозапису та матеріалів щодо притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 121-3 КУпАП, встановлено, що позивачу не було роз`яснено його права, передбачені ст. 268 КУпАП.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 р. №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» визначено, що зміст постанови у справі про адміністративне правопорушення має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283, 284 КУпАП. Зокрема, у ній мають бути наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

Згідно ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Таким правом користуються й особи, в інтересах яких подано позовну заяву, за винятком тих, які не мають адміністративної процесуальної дієздатності. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень ст. 245 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень.

Відповідно до ст. 251 КУпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

В силу принципу презумпції невинуватості, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Рішення суб`єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Таким чином, судом встановлено, що відсутні належні та допустимі докази роз`яснення ОСОБА_2 прав, передбачених ст. 268 КУпАП та можливість скористатися юридичною допомогою адвоката, що суд вважає грубим порушенням.

Згідно ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що позов ОСОБА_2 підлягає задоволенню, оскаржувана постанова у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА № 4095797 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 гривень за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121-3 КУпАП підлягає скасуванню, а провадження в адміністративній справі - закриттю.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивач за подання позову сплатив судовий збір в сумі 605,60 грн (а.с.5). Враховуючи те, що позов підлягає задоволенню в повному обсязі, судові витрати в розмірі 605,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань слід стягнути на користь ОСОБА_2 з Головного управління Національної поліції в Полтавській області.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 8, 9, 13, 14, 77, 139, 241-247, 250, 251, 255, 257-262, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до поліцейського Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Поповича Вячеслава Івановича, Головного управління Національної поліції в Полтавській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття справи задовольнити повністю.

Визнати протиправною (незаконною) та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення, винесену поліцейським Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Поповичем Вячеславом Івановичем 17 лютого 2025 року, серії ЕНА № 4095797 про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 1190 грн, а провадження по справі закрити.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Полтавській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору в сумі 605 гривень 60 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Другого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Відповідачі: поліцейський Миргородського районного відділу поліції ГУНП в Полтавській області Попович Вячеслав Іванович, службова адреса: Полтавська область, м. Миргород, вул. Якова Усика, буд. 34.

Головне управління Національної поліції в Полтавській області, місцезнаходження: 36014, м. Полтава вул. Матвійчука Юліана, буд. 83, код ЄДРПОУ 40108630.

Суддя: О. Г. Третяк