Рішення № 127612025, 19.05.2025, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/2535/25

Провадження № 2/369/5797/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

19.05.2025 року м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Скрипник О.Г.,

за участі секретаря судових засідань Гребенюк Н.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулось до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обґрунтування позовних вимог, представник позивача зазначив, що 17 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6569716.

30.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30072024/2, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймав належні Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 30 липня 2024 року до Договору факторингу № 30072024/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20550, 00 гривень, з яких: 5500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 13950,00 гривень сума заборгованості за відсотками, 550,00 грн заборгованість за комісією за надання послуг, 1050,00 грн сума заборгованості за неустойкою.

Всупереч умовам кредитних договорів відповідач не виконав свого зобов`язання щодо повернення коштів. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Просили суд стягнути з ОСОБА_1 непогашену заборгованість на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за:

кредитним договором № 6569716 від 17 березня 2024 року в розмірі 20550,00 гривень, з яких: 5000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 13950,00 гривень сума заборгованості за відсотками; 550,00 грн заборгованість за комісією за надання послуг, 1050,00 грн сума заборгованості за неустойкою.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2025 року було відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Станом на дату розгляду справи на адресу суду відзиву від відповідача не надходило.

Копія ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 13 лютого 2025 року направлялася на адресу відповідача.

У судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача в своїх позовних вимогах просив розгляд справи проводити у відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримував повністю, проти заочного рішення не заперечував.

У судове засідання відповідач не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Письмовий відзив на позов не подав, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило, причини неявки суду не повідомив.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі ч. 2ст. 247 ЦПК України.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК Українидатою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Згідно ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 129 Конституції Українивстановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст.1054Цивільного кодексуУкраїни за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 17 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 6569716. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі ТОВ та доступний зокрема через сайт або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п.6 Кредитного договору, Порядок укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника.

Відповідно дост. 3 Закону України «Про електронну комерцію»зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до норм ч. 1ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування»був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначенимиЗакону України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також з урахуванням особливостей, передбаченихЗакону України "Про електронну комерцію".

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Кредитодавець виконав взяті на себе зобов`язання в повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного Кредитного договору відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання Кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти Відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів.

В подальшому, відповідач всупереч умовам кредитного договору,ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування»та ст. ст.525,526,530,536,610,612 ЦК України, порушив вищезазначені умови кредитного договору і в кінцевому підсумку не повернув в повному обсязі кредит кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед кредитодавцем за кредитним договором навіть після спливу строку кредитування встановленого умовами кредитного договору.

30.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30072024/2, у відповідності до умов якого Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» передає (відступає) Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому Права Вимоги, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймав належні Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛОАН» Права Вимоги до Боржників, вказаними у Реєстрі боржників.

Відповідно до Реєстру боржників №1 від 30 липня 2024 року до Договору факторингу № 30072024/2 Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набуло права грошової вимоги до Відповідача в сумі 20550, 00 гривень, з яких: 5500,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 13950,00 гривень сума заборгованості за відсотками, 550,00 грн заборгованість за комісією за надання послуг, 1050,00 грн сума заборгованості за неустойкою.

Після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідача, останній не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів», ні на рахунки попереднього кредитора.

Відповідно до ст.514Цивільного кодексуУкраїни до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідност. 1082 Цивільного кодексу України, боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним.

Зі змісту вказаної норми вбачається, що виконання боржником грошового зобов`язання фінансовому агенту (фактору) звільняє його від виконання зобов`язань перед клієнтом (первісним кредитором) лише у випадку, коли оплата здійснена з дотриманням правил цієї статті, визначених як частиною першою, так і частиною другою.

Статтею 526 Цивільного кодексу України, визначено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.

Приписами ст. ст. 610,611 Цивільного кодексу України, передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 1054Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Цивільно-правова відповідальність - це покладення на правопорушника основаних на законі невигідних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або заміні невиконання обов`язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов`язку нового додаткового.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором № 6569716 від 17.03.2024 року, відповідачем порушено умови Кредитного договору, у зв`язку з чим виник борг в розмірі 18 950 гривень, з яких: 5000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 13950,00 гривень сума заборгованості за відсотками, що підлягає стягненню з відповідача, оскільки розмір заборгованості підтверджується долученими до справи доказами.

Суд наголошує, що процесуальним законом закріплено принципи змагальності сторін і диспозитивності цивільного судочинства, сторони мають обов`язок доказування і подання доказів (ст.ст. 10, 11, 60 Цивільно-процесуального кодексу України). Доказування не може ґрунтуватися на догадках і припущеннях суду чи учасників процесу.

Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за неустойкою у розмірі 1050,00 грн, комісії за надання кредиту 550,00 грн з наступних підстав.

Відповідно до статті 6ЦПК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів (ст. 627 ЦК України).

Відповідно до ч. 2ст.215ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У постанові Верховного Суду від 20 липня 2022 року у справі за № 343/557/15-ц зроблено висновок, що за змістом частини п`ятої статті11, частин першої, другої, п`ятої, сьомої статті 18Закону України«Про захистправ споживачів» (у редакції, чинній станом на 08 травня 2007 року) до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах, зокрема положення, згідно з якими передбачаються зміни в будь-яких витратах за договором, крім відсоткової ставки.

Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.

Аналіз указаних норм дає підстави для висновку, що несправедливими є положення договору про споживчий кредит, які містять умови про зміни у витратах, зокрема щодо плати за обслуговування кредиту, і це є підставою для визнання таких положень недійсними.

Відповідно до ч. 8ст.18Закону України«Про захистправ споживачів» нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно зі ст.55Закону України«Про банкиі банківськудіяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.

Частиною третьою вищезазначеної статті (в редакції на час укладення кредитного договору) передбачено, що банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов`язаної особи банку як обов`язкову умову надання банківських послуг.

Згідно із ч. 3 ст.13ЦК України не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах.

Отже, виходячи із принципів справедливості, добросовісності на позичальника не може бути покладено обов`язок сплачувати платежі за послуги, які ним фактично не замовлялись і які банком фактично не надавались, а встановлення платежів за такі послуги було заборонено нормативно-правовими актами.

Відповідно до правового висновку, викладеного Верховним Судом України у постанові від 06 вересня 2017 року у справі № 6-2071цс16 послугою з надання споживчого кредиту є діяльність банку або іншої фінансової установи з передачі споживачу коштів на придбання продукції для його особистих потреб, а тому встановлення кредитором будь-яких зборів, відсотків, комісій, платежів за інші дії, ніж надання коштів на придбання продукції, є незаконним, а такі умови споживчого кредиту є нікчемними і не потребують визнання недійсними.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у своєму правовому висновку у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.»

Суд звертає увагу на те, що умови договору про сплату позичальником на користь позивача винагороди за надання фінансового інструменту, тобто за дії, які позивач здійснює на власну користь є несправедливим, суперечать принципу добросовісності, є наслідком істотного дисбалансу договірних прав і обов`язків на погіршення становища споживача, за своєю природою є дискримінаційним та таким, що суперечить моральним засадам суспільства.

Відтак, суд доходить висновку щодо відмови у задоволені вимоги про стягнення з відповідача комісії та неустойки за надання кредиту.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

З урахуванням викладеного, враховуючи, що ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором № 6569716 від 17.03.2024 року належним чином не виконала, суд задовольняє позовні вимоги ТОВ «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 частково та стягує з Відповідача на користь позивача заборгованість у загальному розмірі 18 950,00 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту5000,00 грн; заборгованість за процентами 13950,00 грн, та відмовляє за необґрунтованістю у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки у розмірі 1050,00 грн, та комісії 550 грн.

На підставі ч. 1ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позовних вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 1849, 54 грн.

Керуючись ст.10,12,13,76,81,141,258,259,263-265,273-274,279,354 ЦПК України, суд,-

Керуючись ст. ст. 2,141,259,264,265,273,354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитним договором № 6569716 від 17.03.2024 року, в розмірі 18950,00 гривень (вісімнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят) гривень 00 коп., з яких: 5000,00 гривень сума заборгованості за основною сумою боргу, 13950,00 гривень сума заборгованості за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» суму сплаченого судового збору в розмірі 2233,79 грн.(дві тисячі двісті тридцять три) грн. 79 коп.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Інформація про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, код ЄДРПОУ 35625014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт: серія НОМЕР_1 , виданий Києво Святошинським РВ УДНС України в Київській області 06.01.2016, РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Оксана СКРИПНИК