Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 357/11321/24
Провадження № 6/357/61/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді Ярмола О. Я. ,
при секретарі Любченко А. С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біла Церква, в залі суду № 5 заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню,
В С Т А Н О В И В :
14.05.2025 ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з заявою, в якій просить визнати виконавчий лист, виданий 30.12.2024 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі №357/11321/24 таким, що не підлягає виконанню.
Заява мотивована тим, що заочним рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2024 року по справі №357/11321/24 було задоволено позов ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», стягнуто з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 154-149-1 від 25.09.2023 року по нарахованим та несплаченим процентам за період з 25.10.2023 року по 21.07.2024 року у розмірі 37 500,00 грн. 30.01.2025 було відкрито виконавче провадження № 77029971 з примусового виконання виконавчого листа по вказаній справі.
Однак, 28.06.2024 року ОСОБА_1 , звернувся до Господарського суду Київської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 по справі № 911/1689/24 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 . Пунктом 2 резолютивної частини ухвали введено мораторій на задоволення вимог кредиторів з 23.07.2024 року. Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2024 року провадження по справі №911/1689/24 було закрито, звільнено ОСОБА_1 від боргів, крім вимог, зазначених у ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, визнано погашеними грошові вимоги кредиторів та/або їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
Заявник вказує, що оскільки ОСОБА_1 було звільнено від боргів перед його кредиторами, зокрема, й перед ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ», а тому виконавчий лист, виданий Білоцерківським міськрайонним судом Київської області по справі № 357/11321/24 слід визнати таким, що не підлягає виконанню.
22.05.2025 представник ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» Руденко К.В. через систему «Електронний суд» сформував клопотання про розгляд справи в усіх судових засіданнях за відсутності представника позивача ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ».
26.05.2025 заявник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, заяву підтримав.
Відповідно до змісту ч.3 ст.432 ЦПК України суд розглядає заяву про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 17.10.2024 стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за Кредитним договором № 154-149-1 від 25.09.2023 року по нарахованим та несплаченим процентам за період з 25.10.2023 року по 21.07.2024 року у розмірі 37 500,00 грн, судовий збір в сумі 2 422,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн.
Встановлено, що 30.12.2024 на виконання рішення суду було видано відповідний виконавчий лист.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.07.2024 року по справі № 911/1689/24 було відкрито провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), зокрема і за кредитним договором № 154-149-1, укладеного 25 вересня 2023 року з ТОВ «Фінансова компанія «Процент».
Ухвалою Господарського суду Київської області від 17.09.2024 року по справі №911/1689/24 було закрито провадження у справі № 911/1689/24 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), звільнено ОСОБА_1 від боргів, крім вимог, зазначених у ч. 2 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, визнано погашеними грошові вимоги кредиторів та/або їх правонаступників, які виникли до відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , але не були заявлені кредиторами протягом провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , виконавчі документи за відповідними вимогами визнано такими, що не підлягають виконанню.
Суд, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного висновку.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (ч. 1 ст. 5 ЦПК України).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За положеннями ст.1 та ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження здійснюється з дотриманням серед інших таких засад як верховенства права, диспозитивності, справедливості, неупередженості та об`єктивності.
Частиною 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України (далі - ГПК України), іншими законами України.
Статтею 113 Кодексу України з процедур банкрутства врегульовано, що провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 90 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд закриває провадження у справі про банкрутство, якщо затверджено звіт керуючого санацією або ліквідатора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 134 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд при постановленні ухвали про завершення процедури погашення боргів боржника та закриття провадження у справі про неплатоспроможність ухвалює рішення про звільнення боржника - фізичної особи від боргів.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 19.01.2023 у справі № 824/2/22, законодавець не дав чіткого визначення «інших причин» для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у частині другій статті 432 ЦПК України.
При цьому словосполучення «або з інших причин» не стосується припинення обов`язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад: в апеляційному чи касаційному порядку скасовано або змінено рішення суду, або ж у зв`язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний. Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.
Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.
До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.
Загальні підстави припинення цивільно-правових зобов`язань містяться у главі 50 розділу І книги п`ятої ЦК України. Так, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Отже, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
Зазначене узгоджується із висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 20.02.2019 у справі № 2-4671/11, провадження № 61-45337св18.
У зазначеній категорії справ саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню полягає, насамперед, у встановленні обставин та фактів, що свідчать про відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.
До подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах: від 24.06.2020 у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09.09.2021 у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09.06.2022 у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22, та інших.
З урахуванням встановлених судовим розглядом обставин, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, на які заявник посилається як на підставу своїх вимог, враховуючи судове рішення Господарського суду Київської області від 17.09.2024 у справі № 911/1689/24, яким звільнено ОСОБА_1 від боргів, зокрема за кредитним договором, який був предметом позову під час розгляду цивільної справи № 357/11321/24, суд дійшов висновку, що заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню слід задовольнити.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 432, 258-260 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.
Визнати виконавчий лист, виданий 30 грудня 2024 року Білоцерківським міськрайонним судом Київської області у справі № 357/11321/24 на виконання рішення суду про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Процент» заборгованості за Кредитним договором № 154-149-1 від 25 вересня 2023 року по нарахованим та несплаченим процентам за період з 25.10.2023 року по 21.07.2024 року у розмірі 37 500,00 грн, судового збору в сумі 2 422,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., таким, що не підлягає виконанню.
Ухвала суду може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 15-ти днів з дня проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її постановлення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали суду.
Ухвала складена та підписана 26 травня 2025 року.
Суддя О. Я. Ярмола
Судове рішення № 127611730, Білоцерківський міськрайонний суд Київської області було прийнято 26.05.2025. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 357/11321/24. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: