Рішення № 12761123, 08.12.2010, Господарський суд Чернігівської області

08.12.10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

_________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                              Тел. 67-28-47, факс 77-44-62

Іменем України

РІШЕННЯ

"07" грудня 2010р.                                                  Справа № 10/153

Позивач:          Приватне підприємство "Паксервіс",

Юридична адреса: вул. Струтинського, 8, м. Київ, 01014

Поштова адреса: вул. Тимофія Шамрила, 1, м. Київ, 04112

Відповідач:          Товариство з обмеженою відповідальністю “Виробничо-харчовий комбінат “Нивки”,

вул. Інструментальна, 30, м. Чернігів, 14037

Предмет спору: про стягнення заборгованості 47877,34 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

Від позивача: Сиротюк В.В.,довіреність № 06/11-10 від 19.11.2010р., заст.директора

Від відповідача: не з”явився

Приватним підприємством „Паксервіс” подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-харчовий комбінат „Нивки” про стягнення заборгованості в сумі 47877,34 грн. Позовні вимоги обгрунтовані несплатою відповідачем вартості товару, отриманого у позивача згідно видаткових накладних.

Відповідач в судове засідання не з”явився, відзив на позов не надав, ухвали суду з повідомленням про дату, час та місце проведення судового засідання були направлені за адресою державної реєстрації відповідача, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 16-18, 38-40, 43-45). За таких обставин рішення приймається за наявними у справі документами на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Представником позивача подано письмове клопотання про відмову від фіксації судового засідання технічними засобами, яке задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні виклав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважного представника позивача, з’ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач згідно видаткових накладних № РН-4951 від 11.09.09р. на суму 3340,81 грн., № РН-5501 від 06.10.09р. на суму 3924,00 грн., № РН-5822 від 22.10.09р. на суму 24061,74 грн., № РН-6250 від 06.11.09р. на суму 21825,29 грн., № РН-6581 від 25.11.09р. на суму 5758,08 грн. передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 58909,92 грн., що підтверджується належним чином посвідченими копіями видаткових накладних та довіреностей в матеріалах справи .(а.с. 7-11). Позивачем виписані рахунки-фактури для оплати вартості отриманого товару відповідачем ( а.с. 25-29).

Відповідач частково оплатив отриманий ним товар, що підтверджується належним чином завіреними копіями банківських виписок в матеріалах справи (а.с.46-63), на момент розгляду справи, заборгованість відповідача за отриманий товар становить 47877,34 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Оригінали видаткових накладних, довіреностей на отримання матеріальних цінностей, банківських виписок були оглянуті судом в судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст.202 Цивільного Кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу вимог ст..205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі, сторони мають право обирати форму правочину. Частиною 2 цієї статті встановлено, що правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч.1 ст.626 Цивільного Кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. В силу ч.1 ст.639 Кодексу, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Згідно вимог п.1 ст. 181 Господарського кодексу України, допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договору.

Між сторонами правовідносини виникли на підставі двостороннього правочину, згідно з яким позивач - продавець передав, а відповідач - покупець прийняв товар позивача.

Згідно ч.2 ст. 530 Цивільного Кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку невстановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги.

Позивачем 29.07.10р. було направлено відповідачу претензію № 11/7-10 від 28.07.10р. про сплату заборгованості в сумі 47877,26 грн. за поставлений згідно видаткових накладних № РН-4951 від 11.09.09р., № РН-5501 від 06.10.09р., № РН-5822 від 22.10.09р., № РН-6250 від 06.11.09р., № РН-6581 від 25.11.09р. , товар (а.с. 30-32), яку відповідач отримав, що підтверджується повернутим поштовим повідомленням про отримання претензії відповідачем (а.с. 30). На момент розгляду справи в суді, відповідачем сума заборгованості не сплачена, будь-яких заперечень щодо заявленої до стягнення суми на адресу позивача та суду не надходило.

Таким чином матеріалами справи справи підтверджено наявність заборгованості відповідача перед позивачем в сумі 47877,34 грн. На момент розгляду справи в суді, відповідачем сума заборгованості не сплачена.

У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов’язання не виконав, за отриманий товар своєчасно в повній сумі не розрахувався, суд, з урахуванням вищезазначеного, доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в сумі 47877,34 грн.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача держмито в сумі 478,77 грн. та 236,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 49, 75, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Виробничо-харчовий комбінат „Нивки” (14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 30, код ЄДРПОУ 31691408, р/р 2600001761964 в ВАТ „Державний експортно-імпортний банк України” філія у м. Чернігові, МФО 353649) на користь Приватного підприємства „Паксервіс” (Юридична адреса: 01014, м. Київ, вул. Струтинського, 8, поштова адреса: 04112, м. Київ, вул. Тимофія Шамрила, 1, код ЄДРПОУ 30782106, р/р 26003113301 в ПАТ „Інтеграл-банк” м. Київ, МФО320735) - боргу в сумі 47877,34 грн., 478,77 грн. державного мита, 236,00 грн. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г.Мурашко