Рішення № 12761007, 07.12.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" грудня 2010 р. Справа № 01/112-10

вх. № 10322/3-01

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Рябова С.П. за довіреністю № 4233 від 28.12.2009 р.

відповідача - Тихоненко М.М. за довіреністю № 2ю від 04.01.2010 р.

розглянувши справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків

до Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків

про стягнення 3233,77 грн.

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (позивач), звернулось до господарского суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків (відповідач) 3099,69 грн. основного боргу, 134,08 грн. пені за надані послуги електрозв'язку та судових витрат.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні визнав позовні вимоги у повному обсязі та пояснив суду, що заборгованість відповідач не має можливості погасити у зв'язку з тим, що Департаментом фінансів Міністерства оборони України не виділено коштів для оплати послуг зв'язку.

Представники сторін звернулися до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноважених представників сторін, судом встановлено наступне.

01.07.2007 р. між позивачем та відповідачем був укладений договір № 450148 про надання послуг електрозв'язку (договір), у відповідності до умов якого позивач зобов'язався надати послуги електрозв'язку, перераховані в додатку № 1 і безплатні послуги, перераховані в додатку №2, а відповідач, в свою чергу, повно та своєчасно їх оплачувати. Пунктом 4.2. договору передбачено, що споживач сплачує послуги електозв'язку за спільно погодженою кредитною системою оплати з поданням рахунків. Пунктом 4.3. договору передбачено, що споживач повинен своєчасно оплачувати надані послуги. Розрахунок абонплати за користування місцевим телефонним зв'язком здійснюється за сталою або за змінною величиною, якщо остання передбачена технічними можливостями обладнання АТС. Пунктом 4.5. договору передбачено, що розрахунки за фактично отримані в кредит послуги електрозв'язку за кожний попередній місяць проводяться споживачем протягом десяти днів з дня одержання рахунка, але не пізніше 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим. Пунктами 7.1. та 7.2. договору передбачений строк його дії, а саме договір набирає чинності з дня підписання і діє 5 років. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не повідомила про його припинення, то договір вважається дійсним на той же термін.

На виконання умов вказаного договору позивачем надавались відповідачеві послуги електрозв'язку, проте відповідач порушував свої зобов'язання в частині оплати за надані послуги, у зв'язку з чим станом на 01.09.2010 р. у останнього виникла заборгованість у розмірі 3 099,69 грн., що підтверджується актом звірки розрахунків станом на 01.09.2010 р.

Позивач вказував суду на те, що ним було неодноразово направлено на адресу відповідача претензії від 24.07.2009 р. №04-04/219, від 19.04.2010 р. № 26-16/163 та від 15.07.2010 р. № 04-04/426 про необхідність сплатити борг, проте відповідач грошові кошти не перерахував. 10.02.2010 р. відповідач надіслав на адресу позивача відповідь на претензію №87, в якій визнав заборгованість та повідомив, що станом на 10.02.2010 р. Департаментом фінансів Міністерства оборони України по програмі КПКВ 2101070 "Забезпечення Збройних Сил України зв'язком", для оплати послуг зв'язку грошових коштів на 2010 рік не виділено. Також, в зазначеному листі відповідач повідомив, що у випадку призначення грошових коштів на оплату зв'язку Міністерством оборони України, борг буде погашений.

Відповідно до ст. 33 ЗУ "Про телекомунікації", пунктів 32, 33, 34, 40, 108 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та пунктів 3.2., 3.2.8., 4.5., 5.7., 5.8. договору, послуги електрозв'язку повинні оплачуватись відповідачем вчасно щомісячно не пізніше 20 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Позивач - Харківська філія Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" не є юридичною особою, але як відокремлена філія Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" на підставі Положення і довіреності користується правом на пред'явлення позовів від імені Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" до господарського суду.

Враховуючи викладене, позивач має правові підстави для стягнення з відповідача вартості несплачених послуг електрозв'язку за вищевказаним договором.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення 3099,69 грн. основного боргу правомірна та обгрунтована, не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 134,08 грн., суд виходить з наступного.

Правові наслідки порушення зобов’язання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання. При цьому право на неустойку, згідно частини 1 статті 550 вказаного кодексу, виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов’язання.

Враховуючи наведені приписи чинного цивільного законодавства з урахуванням вимоги позивача про стягнення 134,08 грн. пені, суд дійшов висновку про те, що оскільки п.5.8. договору передбачено обов’язок абонента сплатити оператору пеню в розмірі одного відсотка від затриманих платежів за кожну добу затримки, згідно з чинним законодавством, така вимога підлягає задоволенню як належно фактично та юридично обґрунтована.

Таким чином, наведені обставини справи, з урахуванням приписів чинного цивільного законодавства, дають підстави суду дійти висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, оскільки вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними суду необхідними конкретними доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 526, 549, 611 ЦК України, ст. ст. 1, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Харківського обласного військового комісаріату, м. Харків (адреса: 61052, м. Харків, вул. Коцарська, 56, код ЄДРПОУ 08166355, р/р 35214073000002 в ГУДКУ у Харківській області, МФО 351011) на користь Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Харківської філії Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Харків (адреса: 61002, м. Харків, вул. Іванова, 7/9, код ЄДРПОУ 25614660, р/р № 26003592 в ХОД ВАТ "РайффайзенБанкАваль, МФО 350589) 3099,69 грн. основного боргу, 134,08 грн. пені, 102 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повне рішення складено 08.12.2010 р.