Рішення № 12760985, 07.12.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

07.12.10           Справа № 6/182-09нр. Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О.,

при секретарі Щербак С.В.,

за участю представників сторін:          

позивача – Турченко С.П. (довіреність б/н від 18.11.2010р.),

відповідача Білопільської райради - Усенко О.В. (дов.№597/01-27 від 07.12.2010р.)

відповідача Білопільської РДА - не з’явився

відповідача НАК «Нафтогаз України» - не з’явився

третя особа ПАТ «Сумигаз» – Шабрикова О.Ю. (дов.30/360 від 20.07.2010р.)

прокурор – Яковенко В.В. (посвідчення №89 від 27.11.2007р.)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні господарського суду Сумської області матеріали справи № 6/182-09

за позовом – Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Україна» с. Рижівка, Білопільського району

до 1) Білопільської районної державної адміністрації Сумської області

2 Білопільської районної ради Сумської області

3) Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м.Київ

третя особа на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Публічне акціонерне товариство «Сумигаз»

про скасування розпоряджень РДА та визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м.Білопілля

встановив:

У жовтні 2009 року до господарського суду звернувся позивач з позовом до відповідача - Білопільської районної державної адміністрації Сумської області про скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.2009р. № 502 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.2008р. №200, «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.2006р. № 556 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.2002р. №587 «Про право власності ПСП АФ «Україна» на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка» та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.2009р. № 517 «Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с. Рижівка від 27.12.2002р.». Разом з цим, позивач просив визнати за ним право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с.Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради, Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 24,3 км. трубопроводу діаметром 273, 219, 159, двох підводних річкових переходів, трьох проколів під залізничними коліями, одинадцяти проходів під дорогами з твердим покриттям, трьох катодних станцій ГРП, шести засувок.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказував на те, що Білопільська РДА не мала права скасовувати спірні розпорядження, а також, що ПСП АФ «Україна» завершила будівництво підвідного газопроводу АГРС м. Білопілля – ГРП с. Рижівка Білопільського району, вкладала в даний проект власні грошові кошти. Право власності ПСП АФ «Україна» на спірний газопровід, на думку позивача, підтверджується Свідоцтвом про право власності на вказаний підвідний газопровід, виданим 27.12.2002 р. яке зареєстроване 10.01.2003 р. ДКП «Сумське обласне об’єднане бюро технічної інвентаризації» у встановленому порядку в книзі № 49 за №5507. Також позивач посилався на інші обставини викладені у позовній заяві.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.04.2010р. у даній справі визнано за Приватним сільськогосподарським підприємством агрофірмою «Україна» (41800, Сумська область, Білопільський район, с. Рижівка, вул.. Ювілейна, 4, ід. код 03777605) право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с.Рижівка, який проходить по території Білопільської міської ради Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 23,4 км. трубопроводу діаметром 273,219,159, 2 підводних річкових переходів, 3 проколів під залізничними коліями, 11 проходів під дорогами з твердим покриттям, 3 катодних станцій ГРП, 6 засувок. В іншій частині позову відмовлено.

Постановою від 23.09.2010р. Вищий господарський суд України касаційне подання прокурора задовольнив. Рішення господарського суду Сумської області від 15.04.2010р. у справі № 6/182-09 скасував, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Сумської області.

В своїй постанові суд касаційної інстанції зазначив, що Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України» не було залучено до участі у справі, не були предметом судового дослідження і доводи прокурора про знаходження спірного майна у державній власності, не витребувані та не оцінені відповідні докази, що свідчить про неповне з’ясування судом усіх обставин справи, які мають суттєве значення для правильного вирішення даного господарського спору та унеможливлює висновок про законність рішення суду в цілому. Також Вищий господарський суд зазначав, що посилання суду першої інстанції, як на підставу задоволення позову в частині визнання права власності, на обставини викладені у рішенні господарського суду Сумської області у справі №15/8А-05, визнаються помилковими, оскільки предметом спору у вказаній справі є визнання недійсним розпорядження Білопільської райдержадміністрації від 18.10.04 №528 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.02 №587», який потребує дослідження обставин пов'язаних із законністю й обґрунтованістю прийняття цього акта, в той час, як у даній справі позивач звернувся з вимогою, зокрема, про визнання за ним права власності, предметом доказування у якій є встановлення цивільно-правових підстав набуття права власності на спірне майно, що потребує самостійного дослідження і надання юридичної оцінки усім обставинам та доказам, наявним в матеріалах цієї справи.

Згідно частини 1 статті 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 12.10.2010р. у даній справі було:

- залучено до участі у справі в якості співвідповідача Національну акціонерну компанію «Нафтогаз України»;

- зобов’язано відповідачів та прокурора Сумської області надати суду докази знаходження спірного майна в державній власності;

- зобов’язано позивача надати суду письмові пояснення щодо підстав набуття ним права власності на спірне майно, а також докази в обґрунтування обставин викладених в поясненнях.

- зобов’язано позивача направити Національній акціонерній компанії «Нафтогаз України» копію позовної заяви та доданих до неї матеріалів, докази направлення надати суду.

Ухвалою суду від 04.11.2010р. було залучено Публічне акціонерне товариство «Сумигаз» до участі у справі в якості третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору.

03.11.2010р. від позивача надійшло додаткове обґрунтування позиції по справі в якому позивач вказує на відсутність повноважень Білопільської РДА скасовувати розпорядження, які прийняті ним відповідно до чинного законодавства. Також позивач посилається на інші обставини викладені в поясненнях.

23.11.2010р. від позивача в обґрунтування своїх вимог надійшла копія рішення Гуринівської сільської ради від 06.07.2010р. «Про клопотання ПСП Агрофірма Україна», яким було скасовано рішення відповідної селищної ради від 15.10.2010р. «Про прийняття у комунальну власність територіальної громади частини газопроводу АГРС м.Білопілля – ГРП с.Рижівка» та «Про безоплатну передачу частини газопроводу АГРС м.Білопілля – ГРП с.Рижівка».

07.12.2010р. від третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ПАТ «Сумигаз» надійшов відзив на позовну заяву в якому третя особа просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що власником спірного майна є держава, вимоги щодо скасування спірних розпоряджень повинні розглядатися згідно Кодексу адміністративного судочинства України. Також посилається на інші обставини викладені у відзиві.

07.12.2010р. від прокурора надійшло пояснення по справі в якому прокурор просить суд у задоволенні позову відмовити з тих підстав, що власником спірного майна є держава і спірний газопровід обліковується на балансі ПАТ «Сумигаз», вимоги щодо скасування спірних розпоряджень повинні розглядатися згідно Кодексу адміністративного судочинства України, крім того прокурор вказує на наявність судового рішення у справі №13/385-06, яке набрало законної сили про відмову ПСП А «Україна» у задоволенні позову до ВАТ «Сумигаз» про визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м.Білопілля – ГРП с.Рижівка, зобов’язання вчинити дії та стягнення 33192635 грн., яким позивачу було відмовлено повінстю.Також посилається на інші обставини викладені у поясненнях.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі.

В судовому засіданні представник Білопільської райради, ПАТ «Сумигаз» та прокурор проти позову заперечують та просять суд відмовити у його задоволенні.

Представники відповідачів Білопільської РДА та НАК «Нафтогаз України» в судове засідання не з’явивлись, про причини неявки належним чином суд не повідомили.

Відповідачі вимог ухвал суду від 12.10.2010р., 04.11.2010р., 23.11.2010р. не виконали та не надали суду письмових відзивів на позовну заяву.

Враховуючи вищевказане, суд продовжує розгляд справи у відсутності представників відповідачів - Білопільської РДА та НАК «Нафтогаз України» з урахуванням вимог статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Щодо позовних вимог в частині скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.2009р. № 502 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.2008р. №200, «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.2006р. № 556 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.2002р. №587 «Про право власності ПСП АФ «Україна» на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рисівка» та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.2009р. № 517 «Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с. Рижівка від 27.12.2002р.».

Відповідно до п.1 ч.1 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;

Згідно п.7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Білопільська районна державна адміністрація при прийнятті оскаржуваних позивачем розпоряджень виступала як суб'єкт владних повноважень, а тому спір в частині оскарження вказаних розпоряджень підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в господарських судах України.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про припинення провадження у справі в частині позовних вимог про скасування розпоряджень Білопільської РДА на підставі п.1 ч.1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо позовних вимог в частині визнання за позивачем права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с.Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради, Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 24,3 км. трубопроводу діаметром 273, 219, 159, двох підводних річкових переходів, трьох проколів під залізничними коліями, одинадцяти проходів під дорогами з твердим покриттям, трьох катодних станцій ГРП, шести засувок.

У провадженні господарського суду Сумської області знаходилась справа №13/385-06 за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Україна», Білопільський район до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Сумигаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України», м. Суми, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», м. Київ, за участю прокурора Сумської області про визнання права власності, зобов‘язання вчинити дії та стягнення 33192 635 грн. У вказаній справі позивач просив стягнути з відповідача збитки (упущену вигоду) у розмірі 17 945 415 грн.; зобов‘язати відповідача припинити протиправну експлуатацію підвідного газопроводу АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка Білопільського району; визнати видані відповідачем без згоди позивача технічні умови на підключення 651 споживача до газопроводу позивача недійсними та зобов‘язати відповідача відкликати їх та відключити підключених до газопроводу споживачів у зв‘язку з незаконними технічними умовами на підключення; визнати визнати право власності ПСП агрофірми «Україна» на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка довжиною 23,4 км, який належить йому на підставі Свідоцтва про право власності від 27.12.2002 р.

Рішенням господарського суду Сумської області від 31.08.2007 р. у справі № 13/385-06, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2007р. з даної справи, у задоволенні позову відмовлено.

Постановою від 06.02.2008р. Вищий господарський суд України постанову Харківського апеляційного господарського суду від 15.11.2007р. у справі № 13/385-06 залишив без змін.

Ухвалою від 24.04.2008р. Верховний Суд України відмовив у порушення касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 06.02.2008р.

Тобто, на момент розгляду даної справи є рішення господарського суду Сумської області від 31.08.2007 р. у справі № 13/385-06, яке набрало законної сили та яким було встановлено, що ПСПА «Україна» не є власником підвідного газопроводу АГРС м.Білопілля – ГРП с.Рижівка і у задоволенні позовних вимог позивача про визнання права власності на спірний газопровід було відмовлено.

Вказаним рішенням суду також було встановлено, що відповідно до довідки Контрольно-ревізійного відділу в Білопільському районі від 18.02.2005 р. № 01-13/59 та інформації відділення Державного казначейства у Білопільському районі № 2-10/114 від 02.02.2005 р. в 1997 р. Агрофірмі «Україна» було відшкодовано бюджетні кошти в сумі 307,45 тис.грн. в погашення заборгованості по будівництву об‘єктів соцкультпобуту; на підставі статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 1998 р.» проведено відшкодування затрат по будівництву об‘єктів соцкультпобуту в сумі 505,6 тис.грн.; в 1999 р. було компенсовано шляхом проведення взаємозаліку 663,6 тис. грн., що не заперечується і позивачем. Більш детальна перевірка діяльності ПСП АФ «Україна» за період з 1991 по 1999 р.р. не була проведена у зв‘язку із списанням бухгалтерських документів по 2003 рік включно директором підприємства Костюченком М.П. в порушення термінів їх зберігання, передбачених переліком типових документів, що утворюються в діяльності органів державної представницької і виконавчої влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій та підприємств із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Головного архівного управління при Кабінеті Міністрів України від 20.07.1998 р. № 41. Крім того, у 1997 р. за сприяння народного депутата України Черепа В.І. Кабінетом Міністрів України колгоспу «Родіна» були виділені кошти на усунення наслідків стихійного лиха в сумі 400 тис. грн., за рахунок яких господарством був погашений банківський кредит. У 1999 р. було виділено 100,4 тис. грн. з обласного бюджету, за які збудовано 0,7 км газопроводу.

Згідно ч.2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно матеріалів інвентаризації об’єктів державної власності, які знаходяться на балансі ВАТ «Сумигаз» станом на 31.12.2009р. спірний газопровід знаходиться на балансі ВАТ «Сумигаз» (правонаступником якого є ПАТ «Сумигаз»).

Результати інвентаризації було затверджено наказом Міністерства палива та енергетики України №229 від 15.06.2010р.

За змістом розпорядження голови Білопільської РДА №556 від 16.10.2006р. вказується, що починаючи з 1996 року по 1999 рік включно ПСП АФ «Україна» було компенсовано з державного бюджету України вартість будівництва об’єктів соціально – культурного призначення а тому числі і газопроводу АГРС м.Білопілля – ГРП с.Рижівка шляхом проведення взаємозаліків коштів на загальну суму 1 млн. 631 тис. грн., а у 2001 році списана заборгованість по фінансовим допомога в сумі 38 тис. грн. шляхом зменшення невідшкодованих сум компенсацій за період 1995-2000 років по будівництву об’єкітв соціально – культурного призначення в тому числі і вказаного газопроводу.

Враховуючи, що витрати позивача по будівництву спірного газопроводу повністю компенсовані державою, у позивача відсутні будь – які права на вищевказаний газопровід.

Враховуючи вищевказане суд дійшов висновку про відмову позивачу в задоволенні позову в частині визнання права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с.Рижівка.

При зверненні до суду позивачем не сплачено державне мито у встановленому порядку та розмірі.

Разом з тим, позивачем було подано клопотання про надання відстрочки по сплаті державного мита сумі 25500 грн. (як зазначає позивач у своєму клопотанні вартість підвідного газопроводу становить 24042676 грн.) до дати прийняття рішення у справі.

Згідно ч.6 статті 84 Господарського процесуального кодексу України в резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських витрат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Враховуючи, що рішення у справі суд приймає в даному судовому засіданні, то необхідно вирішити питання щодо стягнення державного мита.

Згідно підпункту «а» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» ставки державного мита встановлюються в таких розмірах: із заяв, що подаються до господарських судів: із заяв майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вартість спірного майна, як зазначає сам позивач, складає 24042676 грн., тому державне мито у даній справі повинно сплачуватись за максимальною ставкою – 25500 грн.

Статтею 44 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначено господарським судом, витрат пов’язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав – на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язаних з розглядом справи, покладаються:

- при задоволенні позову – на відповідача;

- при відмові в позові – на позивача;

- при частковому задоволенні позову – на обидві сторони, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, стягнути з позивача в доход державного бюджету державне мито за звернення з позовом до суду в сумі 25500 грн.

Керуючись статтями 1, 2, 4, 4-2, 4-3, 4-4, 4-5, 4-6, 4-7, 12, 13, 15, 22, 32, 33, 34, 35, 44, 49, 69, п.1 ч.1 статті 80, статтями 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, підпунктом «а» пункту 2 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», суд -

вирішив:

1. Провадження у справі в частині позовних вимог про скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 01.09.2009р. № 502 «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 31.03.2008р. №200, «Про скасування розпорядження голови райдержадміністрації від 16.10.2006р. № 556 «Про протест прокурора на розпорядження голови райдержадміністрації від 27.12.2002р. №587 «Про право власності ПСП АФ «Україна» на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля –ГРП с. Рижівка» та скасування розпорядження Білопільської районної державної адміністрації від 07.09.2009р. № 517 «Про скасування свідоцтва на право власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с. Рижівка від 27.12.2002р.» - припинити.

2. У задоволенні позову в частині визнання за позивачем права власності на підвідний газопровід АГРС м. Білопілля – ГРП с.Рижівка, який проходить на території Білопільської міської ради, Іскрисківщинської, Гуринівської та Рижівської сільських рад, що в цілому складається з 24,3 км. трубопроводу діаметром 273, 219, 159, двох підводних річкових переходів, трьох проколів під залізничними коліями, одинадцяти проходів під дорогами з твердим покриттям, трьох катодних станцій ГРП, шести засувок – відмовити.

3. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми «Україна» (Сумська область, Білопільський район, с.Рижівка, вул.Ювілейна, 4, ід. код 03777605) в доход державного бюджету м.Суми (рах.31112095700002, код бюджетної класифікації доходів 22090200, код ЕДРПУО 23636315, банк ГУДКУ Сумської області, МФО 837013, символ звітності банку 095) 25500 грн. 00 коп. державного мита.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

5. Копію даного рішення надіслати сторонам, третій особі та прокурору Сумської області.

Повний текст рішення складено 10.12.2010р.

Суддя (підпис) Н.О.Спиридонова

Суддя