Рішення № 127608837, 14.05.2025, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН: 336/185/25

Провадження №: 2-а/336/41/2025

14.05.25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 травня 2025 року м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Галущенко Ю.А., за участю секретаря судового засідання Колесника Д.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

09 січня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до Департаменту патрульної поліції, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ЕНА № 3722576 поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Токарчука О.М. про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, провадження у справі закрити.

Свої вимоги мотивував тим, що 24 грудня 2024 року поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрала поліції Токарчука О.М. було винесено постанову серії ЕНА № 3722576 у справі про адміністративне правопорушення про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфер забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за фактом порушення позивачем п. 31.4 ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП, та накладено штраф в сумі 340,00 грн.

Так, згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_1 24.12.2024 року о 16.25 годині керував транспортним засобом DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 по трасі М-21240 км біля с. Махнів Хмельницького району Вінницької області з технічною несправністю, а саме з частково неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, а саме не працювала ліва лампа підсвітки, чим порушив п. 31.4 ПДР України керування транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації та вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 121 КУпАП. Про наявність вказаної постанови позивачу стало відомо з 24.12.2024 року із за стосунку «Дія».

Вважає, що вказана постанова є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки ним перед початком руху було ретельно перевірено належність роботи зовнішнього освітлення транспортного засобу, у тому числі заднього номерного знаку (номерний знак освітлювався), а одна лампа на спеціальному напівпричіпу CARNEHL CSKH-S державний номерний знак НОМЕР_2 по дорозі мабуть вийшла з ладу. Після того, як поліцейський повідомив йому причину зупинки, він одразу на місці зупинки замінив перегорівшу лампочку на нову, відповідно до п. 31.5 ПДР. Після цього інспектор поліції повернув йому документи та відпустив. Будь-яких документів для ознайомлення, під підпис, та інформації щодо складання постанови про адміністративне правопорушення йому надано не було.

Також, позивач зауважує, що постанова інспектором була складена відносно транспортного засобу DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 , який повністю відповідав вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації, номерний знак на спеціальному вантажному сідловому тягачі був підсвічений повністю. Натомість, на спеціальному напівпричіпу CARNEHL CSKH-S державний номерний знак НОМЕР_2 і справді горіла одна лампочка, яку він одразу після зупинки транспортного засобу замінив.

Враховуючи вищевикладене, позивач вважає, що в його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а провадження у справі підлягає закриттю.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 20.01.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без виклику сторін. Встановлено строк відповідачу для надання суду відзиву на позовну заяву.

12.02.2025 року до суду надійшов відзив на адміністративний позов від відповідача Департаменту патрульної поліції, у якому представник відповідача Грінченко Д.М. просить відмовити у задоволенні позовних вимог до Департаменту патрульної поліції, оскільки вимоги позивача є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню з огляду на наступне. Так, 24.12.2024 року нарядом батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП під час несення служби на 240 км АД М-21 в с. Махнівка Хмільницького району Вінницької області, близько 16.26 години було виявлено транспортний засіб DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 в составі із напівпричепом CARNEHL CSKH-S державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому були недостатньо освітлені державні номерні знаки ( НОМЕР_2 ). Цим самим водій даного ТЗ порушив вимоги підпункту «а» пункту 31.4.3 ПДР України. Після зупинки транспортного засобу поліцейський відповідно до частини третьої статті 18 Закону України «Про національну поліцію» представився водію та повідомив причину зупинки. Після цього інспектор взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмельницького району УПП у Вінницькій області ДПП капрал поліції Токарчук О.М., оголосив про початок розгляду справи про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 121 КУпАП відносно ОСОБА_1 . Під час розгляду справи, а саме з 12 хв 41 сек (16:37:52 фактичного часу) по 12 хв 54 сек (16:38:05) відео, позивача було ознайомлено із правами особи, що притягається до адміністративної відповідальності передбаченими статтею 268 КУпАП та статтею 63 Конституції України. Встановивши всі обставини справи та факт вчинення адміністративного правопорушення, поліцейським було прийнято рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 121 КУпАП із накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн., роз`яснено порядок виконання та оскарження даного рішення. Після цього поліцейським винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 3722576 від 24.12.2024 року з накладенням на позивача адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн. ОСОБА_1 від отримання копії постанови на місці відмовився, в зв`язку з чим її було надіслано на адресу позивача поштою 25.12.2024 року вих.№ 6706. Факт вчинення адміністративного правопорушення та розгляд справи поліцейським було зафіксовано на портативний відео реєстратор поліцейського. Доводи позивача з приводу того, що він усунув даний недолік, замінивши непрацюючу лампу номерного знаку на місці, не спростовують самого факту правопорушення, оскільки диспозицією та санкцією частини першої статті 121 КУпАП, не передбачено таких умов для звільнення особи від адміністративної відповідальності, як усунення недоліків на місці правопорушення.

Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) від сторін не надходило.

Справа розглядається у відповідності до ч. 5 ст. 262 КАС України за наявними у справі матеріалами.

Суд, дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 24 грудня 2024 інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмельницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Токарчуком О.М. винесена постанова серії ЕНА № 3722576 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі.

Даною постановою на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 340 грн. за порушення ч. 1 ст. 121 КУпАП за обставин, які відбулись 24.12.2024 о 16:26 год. по трасі М-21240 км біля с. Махнів Хмільницького району Вінницької області під час керування транспортним засобом DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 , з частково неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, а саме не працювала ліва лампа підсвітки номерного знаку, чим порушив п.. 31.4 АДР України керування транспортним засобом, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Позивач зазначив, що перед рухом, він оглянув транспортний засіб на відсутність технічних несправностей, в тому числі на справність світлових приборів (габаритні ліхтарі, фари ближнього та дальнього світла та освітлення номерних знаків). Поліцейським було встановлено, що ліва лампа підсвітки номерного знаку недостатньо освітлюється вже після зупинення транспортного засобу, але дана несправність була усунута відповідно до п. 31.5 Закону України «Про правила дорожнього руху» на місці зупинки. Тому він заперечив щодо будь-якого адміністративного правопорушення та дав усні пояснення, що дана технічна несправність виникла під час руху автомобіля, проте поліцейський не реагував на пояснення та виніс постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП, порушуючи при цьому процедуру розгляду адміністративного правопорушення.

Позивач переконаний про невинуватість у вказаному правопорушенні, оскільки відповідно до п.31.5 ПДР він вжив всіх заходів, для усунення несправності щодо освітлення заднього номерного знаку напівпричепу після зупинки транспортного засобу поліцейським, а саме замінив перегорівшу лампочку на нову та освітлив номерний знак. Також зазначає, що при складанні протоколу працівником поліції були допущені грубі порушення проведення розгляду справи про притягнення його до адміністративної відповідальності у відповідності до норм діючого законодавства, зокрема не надано йому будь-яких документів на ознайомлення та підпис та інше.

У судовому засіданні був оглянутий відеозапис, наданий до відзиву на позов від Департаменту патрульної поліції щодо обставин правопорушення від 24.12.2024 року.

Дослідивши даний відеодоказ в судовому засіданні було встановлено, що 24.12.2024 о 16:26 год. по трасі М-21240 км біля с. Махнів Хмільницького району Вінницької області працівником поліції було зупинено транспортний засіб DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 в составі із напівпричепом CARNEHL CSKH-S державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому були недостатньо освітлені державні номерні знаки ( НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 . Позивачу було повідомлено про те, що у нього виявлено технічну несправність транспортного засобу. Водій пояснив працівникам поліції про те, що при виїзді у дорогу лампа, яка освітлює номерний знак горіла, він це перевіряв, та можливо під час руху автомобіля виникла несправність, після чого усунув вказану несправність на місці зупинки транспортного засобу, замінивши лампочку на нову. Проте, працівник поліції, не зважаючи на те, що водій, бажаючи усунути вказану несправність, як того вимагають ПДР та заперечуючи проти складання постанови відносно нього, виносить постанову за ч. 1 ст. 121 КУпАП про порушення п. 31.4 Правил дорожнього руху з накладенням стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн.

Тобто працівник поліції не взяв до уваги те, що технічна несправність виникла під час руху транспортного засобу, яку водій відразу усунув на місці зупинки транспортного засобу, та всупереч відсутності доказів того, що позивач ОСОБА_1 свідомо та навмисно розпочав рух транспортним засобом у якому не був освітлений задній номерний знак, виніс постанову серії ЕНА № 3722576 про накладення адміністративного стягнення за керування транспортним засобом DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 , з частково неосвітленим номерним знаком в темну пору доби, хоча, як вбачається з відеозапису, технічна несправність була саме у напівпричепа CARNEHL CSKH-S державний номерний знак НОМЕР_2 .

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов`язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

При цьому, відповідно до статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.

За правилами встановленими статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Склад адміністративного правопорушення - це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Він містить: об`єкт; об`єктивну сторону; суб`єкт; суб`єктивну сторону.

Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, тоді як суб`єктивна сторона адміністративного правопорушення охоплює вину, мотив і мету поведінки правопорушника.

Таким чином, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є встановлення наявності протиправного діяння та вини особи у вчиненні нею адміністративного правопорушення.

Однак, жодних доказів того, що водій ОСОБА_1 свідомо та навмисно 24.12.2024 о 16:26 год. в с. Махнівка траса М-21240 км, здійснював рух транспортним засобом DAF FT XF державний номерний знак НОМЕР_1 , із напівпричепом CARNEHL CSKH-S державний номерний знак НОМЕР_2 , на якому були недостатньо освітлені державні номерні знаки ( НОМЕР_2 ) в темну пору доби, матеріали справи не містять.

Приймаючи рішення про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 , працівник поліції, як встановлено судом ОСОБА_2 , вважав доведеними обставини вчинення даного правопорушення, однак доказів на підтвердження викладеного у постанові до справи не долучив та не надав суду.

Проте, обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП (ч. 2 ст. 251 КУпАП).

Статтею 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена відповідно до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить із того, що згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

За приписами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідальність за ч. 1 ст. 121 КУпАП настає за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.

Позивач зазначає, що доказів на підтвердження того, що саме під час експлуатації (під час руху) транспортного засобу номерний знак не освітлювався до постанови не долучено та надано не було. Капралом поліції було встановлено, що задній номерний знак не освітлюється, уже після зупинення транспортного засобу, але дана несправність усунута відповідно до вимог п.31.5 ПДР.

Згідно пункту 31.4 Правил дорожнього руху, забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам.

Тобто, є ряд несправностей транспортних засобів, що забороняють експлуатацію, але якщо водій можете усунути цю несправність на місці, то це не забороняє рух авто до місця постійної дислокації або на СТО, додому, до магазину тощо для усунення несправності.

Позивач ОСОБА_1 запевняє про усунення технічної несправності, яка була виявлена після зупинення транспортного засобу та зазначає, що задній номерний знак до моменту зупинення освітлювався, адже перед початком експлуатації транспортного засобу особисто перевірив усі світлові прибори.

Відповідно відсутня заборона експлуатації транспортного засобу у разі виникнення в дорозі несправностей, а саме не освітлення задніх номерних знаків, але водій повинен вжити заходів для їх усунення, що і було здійсненно позивачем, коли довідався про дані обставини після зупинки транспортного засобу.

Керуючись п.31.5 Правил дорожнього руху, у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил. У разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4.7 ("ї"; "д" - у складі автопоїзда) подальший рух заборонено до їх усунення. Водій несправного транспортного засобу повинен вжити заходів для того, щоб прибрати його за межі проїзної частини дороги.

Тому встановивши, що освітлення заднього номерного знаку є недостатнім (частково неосвітленим), яке виникло під час експлуатації транспортного засобу в дорозі, дана несправність була усунута водієм з урахуванням п.31.5 ПДР.

Позивач переконаний, що він невинуватий у вказаному правопорушенні. Відповідно до п.31.5 ПДР вжив всіх заходів, для усунення виявлених несправностей.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Суд звертає увагу на те, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень діючого на час виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача.

Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17, від 17.07.2019 у справі №295/3099/17, від 13.02.2020 у справі №524/9716/16.

У той же час, в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які підтверджують порушення ОСОБА_1 п. 31.4 ПДР, відповідальність за яке настає за ч. 1 ст. 121 КУпАП.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що посадовою особою інспектором взводу № 1 роти № 2 батальйону патрульної поліції з обслуговування Хмельницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Токарчуком О.М. зроблено необґрунтований висновок про наявність в діях позивача ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП, а відтак оскаржувана постанова є необгрнутованою та такою, що підлягає скасуванню.

Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності РОЗУМНИХ підстав для СУМНІВУ», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.

Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об`єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб`єктивну сторону.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Частиною 1 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши надані позивачем матеріали, які містяться у справі, вбачається відсутність належних і допустимих доказів, які поза розумним сумнівом підтверджують наявність у діях позивача об`єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КУпАП, а тому відповідачем ДПП не доведено наявність в діях позивача складу вказаного адміністративного правопорушення.

Відповідно п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зокрема, частиною 1 ст. 132 КАС України встановлено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Враховуючи, що за результатом судового розгляду, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , тому на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з відповідача - судові витрати понесені позивачем на сплату судового збору в розмірі 1211,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 77, 121, 241-246, 286 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову серії ЕНА № 3722576 від 24 грудня 2024, винесену поліцейським 1 взводу 2 роти 1 батальйону БПП з обслуговування Хмільницького району УПП у Вінницькій області ДПП капралом поліції Токарчуком О.М. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340,00 грн., провадження у справі закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 гривень.

Відомості щодо учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Департамент патрульної поліції, юридична адреса: 03048, м. Київ, вул.. Федора Ернста, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108646.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.А.Галущенко