Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 308/6415/25
1-кс/308/2975/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
20 травня 2025 року м. Ужгород
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, ОСОБА_6 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, українця, уродженця Львівської області, Самбірського району, с. Бісковичі, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , який перебуває на посаді механіка-водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти 3 механізованого батальйону, у військовому званні солдат, раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, у кримінальному провадженні №62024140160000742, відомості про яке 18.11.2024 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
В С Т А Н О В И В:
Слідчими Шостого слідчого відділу (з дислокацією у м. Ужгороді) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, за процесуального керівництва Закарпатської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000742 від 18.11.2024, за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
З клопотання слідує, 03.10.2024 громадянина України ОСОБА_4 призвано на військову службу під час мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 , та в подальшому зараховано до списків військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ).
Відповідно до наказу №201 від 04.10.2024 командира військової частини НОМЕР_1 , солдата ОСОБА_4 , механіка-водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 .
11.10.2024 солдат ОСОБА_4 направлений медичною службою військової частини НОМЕР_1 на консультацію уролога та стаціонарне лікування.
Разом з тим, солдат ОСОБА_4 у порушення вказаних вимог законодавства, вирішив стати на злочинний шлях та вчинив злочин проти встановленого порядку несення військової служби.
Однак, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової частини НОМЕР_1 , який призваний на військову службу під час мобілізації, перебуваючи на посаді механіка-водія 1 механізованого відділення 3 механізованого взводу 1 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частин НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування частини, ОСОБА_4 , якого 11.10.2024 направили на консультацію уролога та стаціонарне лікування самовільно залишив лікувальний заклад не дочекавшись планового оперативного втручання та 13.10.2024 умисно не з`явився вчасно на службу без поважних причин до підрозділу військової частини НОМЕР_1 , що в АДРЕСА_2 , та був відсутній без поважних причин на військовій службі по 03.11.2024, проводячи час на власний розсуд, не пов`язуючи свою діяльність з проходженням військової служби , чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез`явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинені в умовах воєнного стану.
19 листопада 2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, тобто нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
19.11.2024 підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого та прокурора про намір повернутися на військову службу до військової частин НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Згідно з листом командира військової частини НОМЕР_3 від 21.11.2024 №45/52/2897/2 підполковника ОСОБА_8 , останній надав письмову згоду на продовження проходження військової служби військовослужбовцем ОСОБА_9 у військовій частині НОМЕР_3 .
До Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62024140160000742 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_10 від 17.12.2025 у справі № 308/199927/24 призначено підготовче засідання.
01.05.2025 прокурором подано клопотання, у якому зазначено, що після направлення до суду клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності встановлено, що ОСОБА_4 повернувся на військову службу, проте згідно повідомлення командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_11 , 25.03.2025 ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 та на даний час його місцезнаходження невідоме.
Слідчий зазначає, що підозрюваний ОСОБА_4 неодноразово викликався повісткою для проведення процесуальних дій у якості підозрюваного. Проте, за викликом не з`являється. Мобільний телефон ОСОБА_4 перебуває поза зоною досяжності.
Вказує, що обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення ґрунтується на зібраних у ході досудового розслідування доказах, а саме: документами (заява (повідомлення) військової частини НОМЕР_1 за фактом нез`явлення на службу військовослужбовця ОСОБА_4 від 18.11.2024, актом та матеріалами до нього службового розслідування від 03.11.2024 за фактом нез`явлення на службу військовослужбовця ОСОБА_12 та іншими письмовими документами в їх сукупності); показаннями підозрюваного ОСОБА_4 .
Сторона обвинувачення вважає, що з метою забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного, запобігання продовженню злочинної діяльності та можливого ухилення від досудового слідства виникла необхідність в обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вказує, що в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Таким чином, на думку сторони обвинувачення, інший запобіжний захід, окрім як тримання під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальні поведінку підозрюваного у кримінальному провадженні.
На підставі наведеного, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб.
Прокурор у судовому засіданні клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підтримав та просив задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.
Захисник підозрюваного - адвокат ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечила проти клопотання, зазначивши що клопотання є необґрунтованим, а ризики недоведеними. Гунар перебував на лікуванні, у березні 2025 перебував на стаціонарному лікуванні.
Підозрюваний у судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.
Заслухавши позицію прокурора з приводу внесеного клопотання, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Як встановлено слідчим суддею у судовому засіданні, Шостим слідчим відділом (з дислокацією у м. ужгороді) ТУ ДБР, розташованого у місті Львів, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62024140160000742, відомості про яке 18.11.2024 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
19.11.2024 ОСОБА_4 повідомлено пропідозру увчиненні нимкримінального правопорушення,передбаченого ч.5ст.407КК України,а саме нез`явлення вчасно на службу без поважних причин військовослужбовця, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
19.11.2024 підозрюваний ОСОБА_4 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого та прокурора про намір повернутися на військову службу до військової частин НОМЕР_1 для продовження проходження військової служби.
Слідчим суддею встановлено, що до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області було подано клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні №62024140160000742 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Згідно повідомлення командира військової частини НОМЕР_3 підполковника ОСОБА_11 , 25.03.2025 ОСОБА_4 самовільно залишив військову частину НОМЕР_3 та на даний час його місцезнаходження невідоме.
Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області 05.05.2025 клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності, у кримінальному провадженні №62024140160000742 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування 01.10.2024 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України залишено без розгляду та повернуто особі, яка його подала.
Статтею 131 КПК України визначено, що запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.
Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Крім того, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, враховуються обставини, передбачені ст. 178 КПК України: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.
Відповідно до положень п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, яке згідно зі ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжкого злочину та санкцією якого передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ять до десять років.
Дослідивши матеріали долучені до клопотання, вважаю обґрунтованою пред`явлену ОСОБА_4 підозру, про що свідчать додані до клопотання копії матеріалів кримінального провадження, які з достатньою імовірністю підтверджують існування «розумної підозри» щодо причетності особи до вчинення інкримінованого злочину, в межах розслідування якого ставиться питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Між тим, поняття «обґрунтована підозра» з позиції Європейського суду з прав людини (справа «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21.04.2011 року) означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справах «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990 року).
Водночас слідчий суддя констатує, що під час вирішення питання щодо застосування запобіжних заходів оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб встановити чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Вирішуючи клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу, слідчий суддя вважає, що докази та обставини, на які посилаються слідчий та прокурор дають достатні підстави для висновку про наявність ризиків, передбачених ч. 1ст. 177 КПК України. Так, злочин, який інкримінуються ОСОБА_4 є тяжкими і передбачає можливість призначення покарання у виді позбавлення волі на строк від п`ять до десять років, що вже саме по собі може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з Республікою Польща, Угорщиною, Румунією, Словаччиною дають підстави вважати, що ОСОБА_4 , усвідомлюючи тяжкість злочину та невідворотність покарання за його вчинення, може переховуватись від органів досудового розслідування чи суду. Може незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. Вказаний ризик підтверджується тим, що підозрюваний може вступити у поза процесуальні відносини зі свідками, в тому числі із військовослужбовцями військової частини НОМЕР_1 та схиляти їх до зміни наданої слідству інформації, надання такими неправдивих показань. Інші ризики слідчий суддя вважає непідтвердженими.
Таким чином, слідчим доведено, що підозрюваний ОСОБА_4 ,перебуваючи наволі,й надаліматиме можливістьвчиняти іншікримінальні правопорушення.
Виходячи з вимог ст. ст. 177, 178, 183 КПК України, зважаючи обґрунтованість повідомленої підозри, тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, що оцінені в сукупності із даними про особу ОСОБА_4 , слідчий суддя вважає, що належний контроль за поведінкою підозрюваного та дієве запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, а відтак клопотання сторони обвинувачення про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою є підставним та підлягає до задоволення.
Заперечення сторони захисту не спростовують висновки слідчого судді. Так, надані документи про проходження лікування не спростовують факт обгрунтованості підозри за ч. 5 ст. 407 КК України, встановлених ризиків, такими не доводиться факт постійного перебування на лікуванні на підставі та у порядку, передбаченому законодавством, тобто відповідних дозволів, наказів керівництва військової частини. Подані докази не свідчать про неможливість перебування підозрюваного в умовах ізоляції.
Відповідно до абз. 1 ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
На виконання зазначених вимог слідчий суддя, враховуючи обставини кримінального правопорушення та стадію досудового розслідування у даному кримінальному провадженні,вважає за можливе одночасно визначити заставу як альтернативний запобіжний захід.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому слідчий суддя враховує, що виходячи з практики Європейського суду з прав людини, зокрема рішення у справі «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Враховуючи конкретні обставини кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 , його майновий та сімейний стан, слідчий суддя вважає, що у зв`язку з наведеним та з урахуванням тяжкості злочину, його високого ступеня суспільної небезпеки, а також даних про особу підозрюваного та ризиків, встановлених слідчим суддею, останньому слід визначити заставу в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (3028 грн.), відповідно становить 60560 грн., оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та є співмірною з існуючими у даному кримінальному провадженні ризиками.
Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний, обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Крім того, у разі внесення застави на підозрюваного у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України слід покласти наступні обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю; повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби); здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У зв`язку з перебуванням слідчого судді у відпустці з 21 по 23 травня 2025 року, повний текст ухвали складено 26.05.2025.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205, 309, 369, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою задовольнити.
Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк тримання під ОСОБА_13 обчислювати з 12 год. 55 хв. 19 травня 2025 року.
Встановити строк дії ухвали до 19 червня 2025 року, включно.
Визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, 20 (двадцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що відповідно становить 60560 (шістдесят тисяч п`ятсот шістдесят) гривень на рахунок: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26213408; банк отримувача ДКСУ, м. Київ; код банку отримувача (МФО)820172; рахунок отримувачаUA198201720355209001000018501.
Роз`яснити,що підозрюваний ОСОБА_4 абозаставодавець маютьправо вбудь-якиймомент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
У разі внесення застави на ОСОБА_4 , у відповідності до ч. 5ст.194 КПК України, покласти наступні обов`язки:
-прибувати до слідчого чи прокурора за кожним їх викликом, вимогою та визначеною ними періодичністю;
-повідомляти слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);
-здати на зберігання свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали складено 26 травня 2025 року.
Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду
Закарпатської області ОСОБА_1
Судове рішення № 127608399, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області було прийнято 20.05.2025. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 308/6415/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: