Постанова № 127607876, 26.05.2025, Міжгірський районний суд Закарпатської області

Справа № 302/626/25 Провадження № 3/302/245/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 травня 2025 року селище Міжгір`я

Суддя Міжгірського районного суду Закарпатської області Готра В. Ю., розглянувши матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , непрацюючої, громадянки України, за частиною 2 статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

16 квітня 2025 року близько 10:00 год ОСОБА_1 знаходячись у будинку АДРЕСА_1 , ображала нецензурними словами свого малолітнього сина, після чого штовхала його, чим саме вчинила відносно нього домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

На розгляд суддею справи ОСОБА_1 не з`явився повторно, хоча була своєчасно сповіщена про дату, час і місце розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не подавала та її присутність на розгляді справи за приписами ч. 2 ст. 268 КУпАП не є обов`язковою.

При цьому суддя зауважує, що Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Окрім того, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово наголошує, що сторона, яка задіяна під час судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Отже, враховуючи повторну неявку до суду ОСОБА_1 та з метою недопущення затягування часу вирішення справи й уникнення від адміністративної відповідальності, суддя уважає за можливим розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

З`ясовуючи обставини, які підлягають установленню при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідно до ст. 280 КУпАП суддя враховує таке.

Статтею 7 КУпАП установлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 КУпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до ст. 252 КУпАП суддя оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Диспозицією частини2статті 173-2КУпАП передбачено відповідальністьза вчиненнядомашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого та вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Об`єктивна сторона цього правопорушення виражається в умисному вчиненні будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого. Зазначений елемент складу адміністративного правопорушення повинен мати одночасну присутність таких обов`язкових ознак як: шкідливе діяння, наслідки у виді шкоди здоров`ю малолітнього чи неповнолітнього потерпілого та причинний зв`язок між діянням і наслідками. Відтак інкриміноване правопорушення має матеріальний склад.

Відповідно до пунктів 3, 14, 17 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству в сім`ї» домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи.

Фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

При цьому обов`язковою ознакою об`єктивної сторони цього правопорушення є наявність наслідків у виді завдання шкоди фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Отже, законодавець визнав адміністративним правопорушенням не будь-яке домашнє насильство.

Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, необхідно з`ясувати чи дійсно особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, вчинила домашнє насильство.

У своїх письмових поясненнях від 16.04.2025 ОСОБА_1 зазначила, що 16.04.2025 близько 10:00 год за місцем свого проживання вона сварилась зі своїм сином ОСОБА_2 , де під час сварки кричала на нього, а потім штовхнула його (а.с.3).

Однак із протоколу про адміністративне правопорушення від 07 травня 2025 року серії ВАД № 247130 вбачається, що 16.04.2025 близько 10:00 год ОСОБА_1 знаходячись у будинку АДРЕСА_1 , ображала нецензурними словами свого малолітнього сина, після чого штовхала його, чим саме вчинила відносно нього домашнє насильство психологічного та фізичного характеру, тобто вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Факт учинення ОСОБА_1 таких дій підтверджується, окрім протоколу, поясненнями потерпілого ОСОБА_2 від 16.04.2025, з яких слідує, що повернувшись зі школи додому його матір ОСОБА_1 , перебуваючи в нетверезому стані, затіяла з ним сварку, ображала нецензурними словами та почала бити його, після чого він викликав поліцію (а.с.4); рапортом поліцейського ВП № 2 Хустського РУП ГУНП в Закарпатській області Криванича В. І. від 16.04.2025, з якого видно, що 16.04.2025 о 10:00 год надійшло повідомлення зі служби 102 від заявника ОСОБА_2 про те, що його матір ОСОБА_1 , яка перебуває в стані алкогольного сп`яніння, цього ж дня о 09:59 у АДРЕСА_1 нанесла йому по голові тілесні ушкодження (а.с.5).

Зазначені докази є належними і допустимими, логічно пов`язаними й взаємодоповнюючими один з одного, за відсутності суперечностей між ними, а відтак є достатніми в сукупності для визнання доведеним факту вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

На підставі наведеного суддя доходить висновку про те, що наявними в матеріалах справи доказами доводиться поза розумним сумнівом винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП.

Обставин, які обтяжують чи пом`якшують відповідальність не встановлено.

Ураховуючи характер учиненого правопорушення, особу винної, відсутність обставин, що обтяжують та пом`якшують відповідальність, уважаю, що стягнення ОСОБА_1 слід визначити необхідним та достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети, зокрема її виховання в дусі додержання законів України та запобігання вчиненню нових правопорушень, а відтак суддя доходить висновку за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення в межах санкції цієї частини статті у виді штрафу в мінімальному розмірі. При цьому суддя вважає за недоцільним накладення на ОСОБА_1 більш суворого адміністративного стягнення у виді громадських робіт чи адміністративного арешту.

З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605,60 гривень.

З наведених вище міркувань та керуючись статтями 40-1, 173-2 ч. 2, 283, 284, 294 КУпАП, суддя

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 визнати винною в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 510 (п`ятсот десять) гривень 00 копійок.

Банківські реквізити для сплати штрафу: отримувач - ГУК у Зак.обл/Міжгірська ТГ/21081100, Код ЄДРПОУ - 37975895, Рахунок - UA208999980313020106000007423, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету - 21081100.

Роз`яснити правопорушниці, що згідно з ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу з наданням відповідної квитанції про сплату штрафу до канцелярії суду, а в разі оскарження такої постанови,не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення апеляційної скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 КУпАП, при примусовому виконанні постанови суду, згідно з ч. 2 ст. 308 КУпАП, штраф підлягає стягненню у подвійному розмірі.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн 60 коп. (отримувач-ГУК у м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ37993783, рахунокUA908999980313111256000026001, банк отримувачКазначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету22030106).

Строк пред`явлення постанови до виконання протягом трьох місяців, із наступного дня після набрання постановою законної сили або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки або розстрочки виконання постанови.

Постанову може бути оскаржено до Закарпатського апеляційного суду через Міжгірський районний суд Закарпатської області протягом 10 днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Суддя В. Ю. Готра