Ухвала суду № 127605493, 26.05.2025, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/1762/25

Провадження № 1-кс/202/3937/2025

УХВАЛА

Іменем України

26 травня 2025 року м. Дніпро

Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра, розглянувши клопотання прокурора групи прокурорів у кримінальному провадженні, прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення обшуку в нежитловому приміщенні за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12025040000000153 від 19.02.2025, розпочатому за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255-2, ч. 2 ст. 255-1 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор просить надати дозвіл на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , яке, за даними клопотання, використовується ОСОБА_2 , з метою виявлення речей і документів, що можуть бути доказами у кримінальному провадженні, зокрема мобільних телефонів, комп`ютерної техніки, банківських карток, грошових коштів, здобутих злочинним шляхом, та інших предметів, які мають значення для розслідування.

У клопотанні зазначено, що підставою для звернення є матеріали кримінального провадження, які включають: результати негласних слідчих (розшукових) дій, висновки судових експертиз звуко- та відеозапису, висновки судових лінгвістичних експертиз, протоколи допитів свідків, а також інформацію про те, що ОСОБА_2 має відношення до шахрайського колл-центру, розподілу грошових коштів, отриманих злочинним шляхом, та використовує вказане приміщення для конспіративної діяльності. Зокрема, вказано, що ОСОБА_2 свідомо уникає фіксації свого майна на власне ім`я, реєструючи його на довірених осіб, та змінює місця перебування шахрайського колл-центру для приховування злочинної діяльності.

Однак, проаналізувавши надані матеріали, слідчий суддя встановив, що доказова база, представлена у клопотанні, є недостатньою для задоволення прохання про проведення обшуку. Зокрема, у клопотанні наявний лише один протокол допиту свідка, який підтверджує факт використання ОСОБА_2 нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . Інші докази, такі як рапорт Управління стратегічних розслідувань в Дніпропетровській області, не можуть бути визнані належними та допустимими доказами відповідно до ст. 23 КПК України, оскільки рапорт є внутрішнім службовим документом і не має доказової сили у кримінальному провадженні.

Крім того, у клопотанні відсутні конкретні дані, які б підтверджували, що в зазначеному приміщенні зберігаються речі чи документи, які мають значення для розслідування, або що саме це приміщення використовується для вчинення злочинної діяльності. Зазначені у клопотанні матеріали негласних слідчих (розшукових) дій, висновки експертиз та інші документи не конкретизують зв`язок між приміщенням і злочинною діяльністю ОСОБА_2 у достатній мірі, щоб обґрунтувати необхідність обшуку. Наприклад, запис розмови від 08.12.2023 у камері №229 ДУ «Криворізька УВП (№3)» та допити свідків не містять прямих вказівок на те, що саме у приміщенні за адресою АДРЕСА_1 зберігаються речові докази чи здійснюється шахрайська діяльність.

Відповідно до ч. 2 ст. 234 КПК України, обшук проводиться на підставі ухвали слідчого судді, яка виноситься за наявності достатніх підстав вважати, що у визначеному місці можуть знаходитися знаряддя вчинення кримінального правопорушення, речі чи документи, які мають значення для розслідування, або особи, які перебувають у розшуку. Стаття 132 КПК України вимагає, щоб заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема обшук, були пропорційними, обґрунтованими та базувалися на сукупності належних і допустимих доказів. У даному випадку єдиний протокол допиту свідка не створює достатньої доказової бази для висновку про необхідність обшуку, оскільки він не підтверджує наявність у приміщенні конкретних речей чи документів, які мають значення для розслідування.

Практика Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Німіц проти Німеччини» від 16.12.1992, «Роумен та Шміт проти Люксембургу» від 25.02.2003, «Бук проти Німеччини» від 28.04.2005, «Пантелеєнко проти України» від 29.06.2006 та «Ратушна проти України» від 02.03.2011, підкреслює, що втручання у права особи, передбачені ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, має бути обґрунтованим, пропорційним і переслідувати легітимну мету, таку як запобігання злочинам чи захист прав інших осіб. У даному випадку недостатність доказів не дозволяє визнати обшук пропорційним заходом, оскільки немає впевненості, що він призведе до виявлення речових доказів, а втручання в особисте і сімейне життя осіб, які можуть бути пов`язані з приміщенням, є невиправданим за таких обставин.

Крім того, слідчий суддя враховує, що власником приміщення за адресою АДРЕСА_1, є ОСОБА_3 , і в клопотанні не надано доказів того, що саме ОСОБА_2 фактично контролює це приміщення або використовує його для злочинної діяльності. Відсутність таких доказів додатково підкреслює недостатність обґрунтування для проведення обшуку.

Таким чином, враховуючи, що клопотання не містить сукупності належних і допустимих доказів, які б свідчили про наявність у приміщенні речей чи документів, що мають значення для кримінального провадження, а також з огляду на необхідність дотримання принципу пропорційності втручання у права осіб, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання.

Керуючись ст.ст. 23, 132, 233, 234, 309, 370, 372 КПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Слобожанської окружної прокуратури Дніпропетровської області ОСОБА_1 про надання дозволу на проведення обшуку нежитлового приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , у кримінальному провадженні № 12025040000000153 від 19.02.2025.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідячий суддя ОСОБА_4