Рішення № 12759892, 06.12.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"06" грудня 2010 р. Справа № 16/153-10-4493

Господарський суд Одеської області У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курбанової А.Р.

За участю представників сторін:

Від позивача: Висоцький С.О. за дов. №91 від 01.10.2010р.;

Від відповідача : ОСОБА_3 за дов. від 26.11.2010р.;

Розглянувши у відкритому судовому засіданні (з оголошенням перерви згідно ст.77 ГПК України) справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Союз кондитерів” до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 про визнання договору дійсним,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Союз кондитерів” (далі по тексту ТОВ „Союз кондитерів”) звернулось до господарського суду Одеської області з позовною заявою до фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (далі по тексту СПД ОСОБА_4) про визнання дійсним укладеного між сторонами договору оренди вантажного автомобілю від 01.10.2009р. згідно умов якого СПД ОСОБА_4 передав в тимчасове користування на умовах оренди, а ТОВ „Союз кондитерів” прийняло вантажний автомобіль марки JAC модель HFC 1020К, тип вантажний фургон, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, білого кольору. Свої вимоги позивач обґрунтовує ухиленням відповідача від нотаріального посвідчення договору оренди та повним виконанням обома сторонами умов укладеного договору.

Відповідач не заперечує проти задоволення заявленого позову.

У судовому засіданні 06.12.2010р. позивач звернувся до суду з клопотанням про віднесення судових витрат на користь позивача.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01.10.2009р. між ТОВ „Союз кондитерів” та СПД ОСОБА_4 був укладений договір оренди вантажного автомобіля, згідно п. 1.1 якого СПД ОСОБА_4 як орендодавець передав за актом прийому-передачі (додаток № 1) в тимчасове користування на умовах оренди, а ТОВ „Союз кондитерів” прийняло вантажний автомобіль марки JAC модель HFC 1020К, тип вантажний фургон, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, білого кольору, який належить відповідачу на праві власності.

Згідно п. 4.1. договору строк його дії визначений сторонами в 11 місяців. Договір набирає чинності з моменту його підписання (п.10.1 договору). Умовами додаткової угоди №1 від 30.05.2010р. до договору оренди від 01.10.2009р. сторонами були внесені зміни до п.4.1. договору та строк оренди визначений в 7 місяців та 16 днів.

Відповідно до п. 5.1 договору орендна плата складає 3000 грн. в місяць. Як вбачається з матеріалів справи вантажний автомобіль був переданий у користування позивачу на підставі акту прийому-передачі від 01.10.2009р. Згідно наданих позивачем документів а саме: реєстр шляхових листів, подорожніх листів, актів приймання-передачі виконаних робіт, видаткових касових ордерів - договір оренди вантажного автомобілю від 01.10.2009р. мав реальний характер, фактично виконувався його учасниками. При цьому, слід зазначити, що будь-яких претензій стосовно виконання умов укладеної угоди сторонами один до одного не висуваються. Згідно акту приймання-передачі від 16.06.2010р. вантажний автомобіль був повернутий орендарем СПД ОСОБА_4

Отже, виходячи з вищенаведеного, суд доходить висновку, що сторонами була досягнута домовленість щодо всіх істотних умов договору, який був укладений в письмовій формі та повністю виконаний його учасниками.

Посилаючись на приписи ст. 799 ЦК України, позивач вказує, що через ухиляння відповідача спірний договір оренди не був нотаріально посвідчений. На підтвердження своїх доводів позивачем було надано суду листування з СПД ОСОБА_4 з цього питання.

Разом з тим відповідно до ч. 1 ст. 209 ЦК України правочин, який вчинений у письмовій формі, підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, встановлених законом або домовленістю сторін.

В силу приписів ч. 1 ст. 799 ЦК України договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Частиною 2 цієї статті передбачено, що договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню.

Враховуючи, що орендодавцем за договором оренди вантажного автомобілю від 01.10.2009р. виступила фізична особа, яка має статус підприємця, суд вважає за необхідне звернутися до відповідних положень діючого законодавства, якими врегульовані питання участі в договірних правовідносинах фізичних осіб - підприємців.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 24 ЦК України фізичною особою є людина як учасник цивільних відносин. Згідно ч. 2 ст.50 ЦК України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом.

Приписами ч. 1 ст.128 ГК України встановлено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Згідно ст. 55 ГК України громадяни України, іноземці та особи без громадянства є субєктами господарювання лише в тому разі, якщо вони здійснюють господарську діяльність та зареєстровані відповідно до закону як підприємці. Фізичні особи-підприємці приймають участь в господарських відносинах як субєкти підприємницької діяльності (підприємці), а не як фізичні особи, на підставі їх реєстрації і внесення відповідних відомостей про них до Єдиного державного реєстру.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Згідно частини 6 зазначеної статті до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом .

Як вже зазначалося по тексту рішення вище, положеннями ст. 799 ЦК України передбачено обовязковість нотаріального посвідчення договору найму транспортного засобу за участю фізичної особи.

Відтак, на думку суду, договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи-підприємця також підлягає обовязковому нотаріальному посвідченню, адже статус фізичної особи як субєкта господарювання, тобто субєкта підприємницької діяльності, не позбавляє таку особу від дотримання встановлених чинним законодавством вимог для фізичної особи у відповідних правовідносинах, що, в свою чергу, свідчить про обовязковість дотримання сторонами договору оренди від 01.10.2009р. приписів діючого законодавства щодо нотаріального посвідчення даної угоди.

Приписами ч. 1 ст. 220 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним. Проте, згідно ч. 2 ст. 220 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилась від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

Разом з тим, як встановлено судом при розгляді даної справи, сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, зазначених у ст. 284 Господарського кодексу України, що підтверджується матеріалами справи, а також відбулося фактичне виконання договору. Зокрема, позивач отримав у користування від відповідача автомобіль, сплачував за користування автомобілем орендну плату, що підтверджується належними доказами які маються в матеріалах справи. З моменту укладення спірного договору між сторонами виникли взаємні права та обовязки господарські зобовязання, однак через ухиляння відповідача від подальшого нотаріального посвідчення цього договору, господарські правовідносини не були належним чином оформлені відповідно до вимог законодавства.

Враховуючи вищенаведене, а також приймаючи до уваги те, що відповідач ухиляється від нотаріального посвідчення договору, що не спростовано відповідачем, господарський суд вважає, що укладений позивачем і відповідачем договір оренди від 01.10.2009 р. є дійсним.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб (ст.16 ЦК України).

Підсумовуючи вищенаведене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, правомірними, та такими, що містяться на законних підставах, у звязку з чим, позов ТОВ „Союз кондитерів” підлягає задоволенню.

Згідно клопотання позивача, судові витрати покладаються на ТОВ „Союз кондитерів”.

Керуючись ст.ст. 15, 16, 24, 50, 209, 220, 779 ЦК України, ст.ст. 55, 128, 283, 284 ГК України, ст. ст. 32, 33, 43, 44-49, 82-85 Господарського процессуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Визнати дійсним з моменту укладення договір оренди вантажного автомобілю марки JAC модель HFC 1020К, тип вантажний фургон, державний номер НОМЕР_1, 2007 року випуску, білого кольору, укладений між товариством з обмеженою відповідальністю „Союз кондитерів” (м. Одеса, вул.. Ак. Корольова, 17, код ЄДРПОУ 34800055) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_2) 01.10.2009р.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 85 ГПК України.

Відповідно до ст. ст. 91, 93 ГПК України сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Повний текст рішення складений 07.12.2010р.

Суддя