Рішення № 12759538, 08.12.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.12.10                                                                                           Справа№ 18/133 (2010)

За позовом: відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш", м.Павлоград,

до відповідача:відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс –Галичина", м.Дрогибич,

про: стягнення 34’947,74 грн.

Суддя Т. Рим

За участю представників:

позивача:Бєлуха А.В. –довіреність №64 від 14.10.2010 р.,

відповідача:не з’явився.

На розгляд господарського суду Львівської області подано позов відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш" до акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс –Галичина" про стягнення 34’947,74 грн. Ухвалою від 17.11.2010 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 08.12.2010 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №29-686/08-10-0558 від 04.10.2008 р. не здійснив оплату за поставлений товар. Внаслідок цього у відповідача виникла заборгованість у сумі 31’200,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 3’747,74 грн. пені.

В судове засідання представник відповідача не з’явився, хоч був належним чином та завчасно повідомлений про час та місце судового засідання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №5715570 від 22.11.2010 р., причин неприбуття не повідомив, проти позову у встановленому порядку не заперечив. Суд, керуючись статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності пояснень (заперечень) відповідача щодо заявлених позовних вимог та представника відповідача у судовому засіданні, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Вислухавши представника позивача, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір №29-686/08-10-0558 від 04.10.2008 р. (надалі –Договір). За умовами цього договору постачальник (позивач у справі) зобов’язується поставити та передати покупцеві (відповідач у справі) у власність продукцію промислово-технічного призначення (товар), а покупець зобов’язується прийняти товар і оплатити його. Найменування, види, асортимент, технічні характеристики, кількість, ціна, спосіб розрахунків, умови поставки товару, гарантійні строки, інші умови узгоджуються сторонами окремо і оформляються у вигляді Додатків до цього Договору, котрі є його невід’ємною частиною. Додатком №1 від 04.10.2008 р. до Договору сторонами узгоджено поставку апарату V=3,2 м3 Е-30 2008-00505 вартістю 31’200,00 грн.

На виконання умов Договору позивач здійснив відповідачу поставку погодженого товару на суму 31’200,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №0000000758 від 30.10.2008 р., довіреністю ЯПГ №340394 від 21.10.2008 р., а також залізничною квитанцією про приймання вантажу №45467250 від 31.10.2008 р.

Позивачем на адресу відповідача надсилались претензії №251 від 26.01.2010 р. (підтверджується поштовою квитанцією №1833 від 26.01.2010 р. та описом вкладення у цінний лист від 26.01.2010 р.) та №650 від 02.03.2010 р. (підтверджується поштовою квитанцією №3622 від 02.03.2010 р. та описом вкладення у цінний лист від 02.03.2010 р.) про оплату 34’968,34 грн., що включає вартість отриманого товару та пеню. Відповідач не надав відповіді на ці претензії.

Доказів погашення відповідачем заборгованості в сумі 31’200,00 грн. відповідачем не представлено, всупереч вимогам попередньої ухвали звірки взаємних розрахунків не проведено.

При винесенні рішення суд виходив з такого.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Пунктом 5.3 Договору визначено, що розрахунки за цим Договором здійснюються безготівково, шляхом перерахування покупцем встановленої ціни на поточний рахунок постачальника, вказаний у розділі 11 цього Договору у строк не пізніше 3 банківських днів з дня підписання у встановленому порядку видаткової накладної на товар, якщо інше не передбачено відповідним додатком до даного Договору. У пункті 3 додатку №1 від 04.10.2008 р. до Договору встановлено такий спосіб розрахунків: 100% оплата на протязі 10 банківських днів з моменту поставки товару на склад покупця. Таким чином, оскільки відповідач порушив обов’язок в частині оплати вартості поставленого товару у встановлений строк, вимоги позивача про стягнення з відповідача 31’200,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до пункту 7.4 Договору у випадку прострочення покупцем термінів оплати за поставлений товар та виконані роботи згідно цього Договору, покупець сплачує постачальнику на його вимогу неустойку у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості за кожен день прострочення. Суд здійснивши перерахунок суми нарахованої пені, визначив, що за період з 15.11.2008 р. до 15.05.2009 р. розмір пені становить 3’733,74 грн. (31’200 грн. * 182 дні / 365 днів * 12% * 2). Тому вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими частково, в задоволенні решти вимог про стягнення пені потрібно відмовити.

Відповідно до частини 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. При задоволенні позову витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача. Таким чином, оскільки судове рішення прийнято на користь позивача, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу потрібно покласти на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Нафтопереробний комплекс –Галичина" (адреса: вулиця Бориславська, будинок 82, місто Дрогобич, Львівська область, 82103; ідентифікаційний код 00152388) на користь відкритого акціонерного товариства завод "Павлоградхіммаш" (адреса: вулиця Харківська, будинок 15, місто Павлоград, Дніпропетровська область, 51400; ідентифікаційний код 00217417) 31’200,00 грн. основного боргу, 3’733,74 грн. пені, 349,34 грн. відшкодування витрат на оплату державного мита, 235,91 грн. відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя