Рішення № 12759122, 07.12.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

07.12.10 р.                     Справа № 18/219                               

за позовом: Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк в особі Відокремленого підрозділу „Учбово –курсовий комбінат” м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства „ТОРЕЗАНТРАЦИТ” м. Торез Донецької області в особі Відокремленого підрозділу „Шахта Прогрес” Державного підприємства „ТОРЕЗАНТРАЦИТ” м. Торез Донецької області

про стягнення 905,09 грн.

Суддя господарського суду Донецької області О.В.Овсяннікова

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу за

участю представників сторін:

від позивача: Коваль С.І. – дов.

від відповідача: не з’явився.

Державне підприємство „Донецька вугільна енергетична компанія”м. Донецьк звернулось з позовом про стягнення з Державного підприємства „ТОРЕЗАНТРАЦИТ” заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 827,82 грн. і пеню в сумі 145,58 грн., а всього 973,40 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що зобов’язання за договором ним були виконані у повному обсязі, але в порушення умов договору відповідач за надані послуги не розрахувався, тому виник борг за прострочку оплати якого нараховані інфляційні та пеня.

Заявою від 07.12.2010 р. позивач зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача 756,00 грн. боргу, 77,27 грн. пені та 71,82 грн. індексу інфляції, а всього 905,09 грн.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі – збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому суд розцінює заяву як зменшення розміру позовних вимог і справа розглядається з урахуванням зменшених вимог.

Відповідач відзива по справі не надав, його представник у судове засідання не з’явився. Про час і місце судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши доводи та пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

03 березня 2009 р. сторонами був укладений договір № 35/528, згідно з п. 1.1 якого позивач (Виконавець) зобов’язався за рахунок коштів Замовника (відповідача) здійснити підготовку за направленням замовника за програмою „Охорона праці” та підготовку, перепідготовку, підвищення кваліфікації кадрів за направленням замовника за професіями (курсами) згідно з навчальними планами, програмами, розробленими за державними стандартами і узгодженими з органами Державного нагляду за охороною праці.

Строк дії договору встановлений з 03 березня по 31 грудня 2009 р.

Пунктом 4.3 договора сторони передбачили, що оплата послуг здійснюється безготівково до початку строку надання освітньої послуги згідно рахунка – фактури Виконавця.

Фактично послуги були надані позивачем без їх попередньої оплати і прийняті відповідачем, що підтверджується підписаним у двохсторонньому порядку актом виконаних робіт від 30.06.2009 р. на суму 920,00 грн.

До акту наданий рахунок – фактура № 126 від 22.06.2009 р.

Доказів оплати рахунку відповідачем не подано.

У подальшому вартість наданих послуг була зменшена у зв’язку з коректуванням за червень 2008 р. та червень 2009 р. (- 164,00 грн.) і склала 756,00 грн. відповідно до акту звірки розрахунків № 116 від 31 серпня 2010 р.

Таким чином залишок несплаченої суми становить 756,00 грн., що є боргом відповідача.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання має сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції і 3% річних, якщо інший розмір не встановлений договором.

За підрахунком позивача індекс інфляції складає 71,82 грн. за період з липня 2009 р. по вересень 2010 р.

Пунктом 5.2 договора сторони передбачили відповідальність за несвоєчасне внесення плати за надання освітніх послуг у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до нового розрахунку позивача сума пені складає 77,27 грн. за період прострочки з 08.07.2009 р. по 01.01.2010 р. (180 днів) виходячи із боргу у сумі 756,00 грн., яка підлягає стягненню.

Беручи до уваги, що позовні вимоги обґрунтовані, документально доведені, і відповідачем не оспорені, вони підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82, 84–85 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст.ст. 526, 625 Цивільного кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державного підприємства „Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк до Державного підприємства „ТОРЕЗАНТРАЦИТ” м. Торез Донецької області про стягнення 905,09 грн. – задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства „ТОРЕЗАНТРАЦИТ” м. Торез Донецької області (86600, Донецька область, м. Торез, вул. Енгельса, 88; рахунок № 260041881980 в АБ „УкрБізнесБанк” м. Донецьк МФО 334969; код ЄДРПОУ 23266906) на користь Державного підприємства “Донецька вугільна енергетична компанія” м. Донецьк (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 63, р/р 26003000527001 у філії Донецька Дирекція АТ “Індекс – банк”, МФО 335850, ЗКПО 33161769) 756,00 грн. боргу, 71,82 грн. інфляційних, 77,27 грн. пені, 102,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат за інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

Рішення оголошено 07.12.2010 р. і набирає законної сили після закінчення десятинного строку на його оскарження.

Суддя