Рішення № 12758960, 09.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

09.12.10р. Справа № 40/170-10

За позовом Прокурора м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Дніпропетровськ

Третя особа на боці позивача: Головне управління Держкомзему у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ

про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання вчинити певні дії

Суддя Красота О.І.

Представники:

від прокурора: Мусієнко А.О. посвідчення № 146;

від позивача: Лазуренко К.О. (довір. № 4/11-469 від 16.12.09);

від відповідача: ОСОБА_2 (НОМЕР_1);

СУТЬ СПОРУ:

Прокурор м.Дніпропетровська в інтересах держави в особі Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернулися до господарського суду з позовом до Відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 і просять Відповідача звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0015 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 передати державі в особі Дніпропетровської міської ради, за участю третьої особи Головного управління Держкомзему у Дніпропетровській області зобовязати відповідача привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан та стягнути судові витрати.

Прокурор позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання призначене на 09.12.2010 року з»явився, надіслав 06.12.2010 року відзив на позовну заяву в якому вказує на те, що майно яке належить йому на спірній земельній ділянці дійсно знаходиться там, однак його знаходження там не є самозахватом земельної ділянки.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу сторонами не подавалось.

Оригінали документів, оглянуті у судових засіданнях, відповідають копіям, залученим до матеріалів справи.

В порядку ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення прокурора, представника Позивача та Відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

05.05.2010р. головним державним інспектором Управління Держкомзему у м.Дніпропетровську проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства та встановлено, що земельна ділянка площею 0,0015 га (за результатів вимірів мірною стрічкою) за адресою: АДРЕСА_1, АНД район, самовільно зайнята та використовується Відповідачем під розміщення та обслуговування павільйону станції технічного обслуговування за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки та без правовстановлювальних документів, що є порушенням ст.125 Земельного кодексу України.

За наслідками проведеної перевірки складено акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 05.05.2010р. та акт обстеження земельної ділянки від 05.05.10р., в яких зафіксовано факт самовільного зайняття відповідачем вищезазначеної земельної ділянки під фактичне розміщення та обслуговування павільйону станції технічного обслуговування за відсутності рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її надання у користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо вказаної земельної ділянки та без правовстановлювальних документів. На підставі акту дотримання вимог земельного законодавства від 05.05.10р. відповідачу було винесено припис №9 від 05.05.10р., в якому відповідачів зобовязано припинити порушення вимог чинного земельного законодавства на вищезазначеній земельній ділянці та було винесено постанову про порушення провадження про адміністративне правопорушення відносно відповідача.

Як вбачається з матеріалів справи відповідач зобовязалися перед Позивачем в строк до 07.06.10р. демонтувати павільйон станції технічного обслуговування.

Земельні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами. Згідно із ч.1 ст.116 Земельного Кодексу України , громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Відповідно до ст.125 Земельного Кодексу України право власності або право тимчасового користування земельною ділянкою виникає після одержання власником або користувачем документа, що посвідчує право власності або користування земельною ділянкою та його державної реєстрації, а право на оренду земельної ділянки виникає після укладання договору оренди та його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж в натурі (на місцевості), одержання документа що посвідчує право на неї, та його державної реєстрації - забороняється. Відповідно до ст.1 Закону України “Про державний контроль за використанням та охороною земель”самовільне зайняття земельних ділянок - це будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення її меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на неї, та до його державної реєстрації.

Відповідно до п.4.1.3. Рекомендації президії Вищого господарського суду України від 02.02.10р. №04-06/15 “Про практику застосування господарськими судами земельного законодавства”: розміщення малою архітектурної форми для здійснення підприємницької діяльності за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій вона розміщена, є самовільним зайняттям земельної ділянки, та тягне за собою наслідки визначені статтею 212 Земельного кодексу України. Згідно до ст.212 Земельного кодексу України, самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

Документів, що у відповідності до ст.125 Земельного кодексу України дають право користуватися земельною ділянкою, відповідач не надав. Враховуючи вищезазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2, (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) звільнити самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,0015 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 передати державі в особі Дніпропетровської міської ради, (49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 75, ідентифікаційний код 26510514).

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_2, (49000, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_2) привести самовільно зайняту земельну ділянку у придатний для використання стан.

Стягнути з в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31118095700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 85 грн. 00 коп. - державного мита.

Стягнути з в доход Державного бюджету України в особі управління Державного казначейства у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління державного казначейства України у Дніпропетровській області (49027, м. Дніпропетровськ, пл. Шевченка, 7, рахунок 31217264700005 в УДКУ в Дніпропетровській області, код ЄДРПОУ 24246786, МФО 805012) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя О.І. Красота

Рішення підписано

09.12.2010 року