Рішення № 12758867, 03.12.2010, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.12.10р.Справа № 8/198-10 За позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (м. Київ)

до Дочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" (м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області)

про стягнення заборгованості за поставлений газ у загальному розмірі 130 335,54 грн.

Суддя Дубінін І.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі-позивач) звернулася до господарського суду із позовом доДочірнього підприємства Обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" (далі-відповідач) про стягнення заборгованості за поставлений природний газ у загальному розмірі 130 335,54 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 100 151,00 грн. - основний борг, 10 219,07 грн. - пеня, 16 042,41 грн. - інфляційні втрати та 3 923,06 грн. - 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору № 06/08-1814 ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008р. в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого позивачем відповідачу у листопаді-грудні 2008 року та січні-березні 2009 року природного газу у встановлений договором строк. Борг відповідача за поставку природного газу, за доводами позивача, становить 100 151,00 грн. Відповідальність у вигляді пені передбачена умовами договору. 3% річних та сума, на яку збільшився борг внаслідок інфляційних процесів, заявлені на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідач позовні вимоги визнає частково в сумі 100 151,00 основного боргу. Проти задоволення решти позовних вимог позивача заперечує та просить суд зменшити розмір штрафних санкцій на підставі ст. 233 Господарського кодексу України, мотивуючи це тяжким фінансовим станом підприємства, викликаним несвоєчасною сплатою споживачами за теплову енергію.

Позивач проти задоволення заяви відповідача про зменшення розміру пені заперечував, посилаючись на те, що відповідачем не надано доказів наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим.

У судовому засіданні 18.11.10р. було оголошено перерву по 10.12.10р.

Представники позивача та відповідача у судове засідання не з'явилися, але були належним чином повідомлені про час і місце судового засідання, що підтверджується розпискою про оголошення перерви у судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.09.2008р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 06/08-1814 ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання (далі-договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача природний газ, за наявності його обсягів, а відповідач зобов'язався прийняти від позивача та оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в статті 2 договору.

Відповідно до п. 11.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 24.12.2008р. до договору поставки природного газу, договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін і діє в частині поставки газу з 01.10.2008р. до 30.04.2009р., а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення.

Стаття 2 договору передбачає кількість та якість газу, що поставляється за договором.

Підпунктом 2.1. договору в редакції додаткової угоди № 2 від 24.12.2008р. до договору поставки природного газу, передбачено, що позивач передає відповідачу в період з 01.01.2009р. по 30.04.2009р. газ в обсязі до 275,166 тис. куб. м, в тому числі по місяцях (тис. куб. м):

- у січні - 100,380;

- у лютому - 82,017;

- у березні - 69,423;

- у квітні - 23,346;

разом - 275,166.

Відповідно до п. 5.1. договору, з 01.10.2008р. ціна за 1 000 куб.м природного газу становить 546,038 грн. без урахування збору до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки до ціни природного газу, тарифів на його транспортування, розподіл і постачання, крім того:

- збір до затвердженого тарифу на природний газ у вигляді цільової надбавки - 2%;

- податок на додану вартість за ставкою 20%.

Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 122, 00 грн., крім того ПДВ - 20%.

До сплати за 1 000 куб. м природного газу - 678,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ - 814,75 грн.

Відповідно до п. 4.4. договору, приймання-передача газу, поставленого позивачем відповідачу у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його фактична ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу складається за встановленою формою на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки наданого постачальником.

Відповідно до актів передачі-приймання природного газу від 30.11.2008р., 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р., позивач передав, а відповідач, який є кінцевим споживачем, прийняв імпортований природний газ згідно договору, який отриманий позивачем за договором поставки природного газу між НАК "Нафтогаз України" та позивачем № 06/08-48 від 18.03.08р.:

- за листопад 2008 року в обсязі 17,543 тис. куб. м. на суму 14 793,60 грн.;

- за грудень 2008 року в обсязі 70,422 тис. куб. м. на суму 61 463,20 грн.;

- за січень 2009 року в обсязі 100,380 тис. куб. м на суму 87 610,06 грн.;

- за лютий 2009 року в обсязі 38,791 куб. м на суму 33 856,16 грн.;

- за березень 2009 року в обсязі 142,902 тис. куб. м на суму 37 444,18 грн.

Всього за наведеними актами позивач передав відповідачу природного газу на суму 235 167,20 грн.

Вартість поставленого природного газу, наведена в актах, розрахована відповідно до його ціни, обумовленої договором, та фактичної кількості переданого природного газу.

Акти передачі-приймання природного газу від 30.11.2008р., 31.12.2008р., від 31.01.2009р., від 28.02.2009р., від 31.03.2009р. підписані представниками позивача та відповідача, представником газорозподільної організації, підписи скріплені відповідними печатками.

Відповідно до вимог п. 6.1. договору, оплата за газ та послуги з його транспортування проводиться грошовими коштами у такому порядку:

- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця;

- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу до 20 та 30 (31) числа поточного місяця.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті та про транспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання - передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач свої зобов'язання по договору виконав частково, за поставлений природний газ розрахувався в розмірі 135 016,20 грн., залишивши заборгованість у розмірі 100 151,00 грн.

Пунктом 7.2. договору сторони встановили, що у разі порушення відповідачем п. 6.1. (який встановлює строк оплати) відповідач зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пункт 7.10. договору передбачає, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 9.3. договору, строк позовної давності та стягнення неустойки за договором встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір нарахованої пені по договору за період з 18.11.09р. по 18.05.10р. становить 10 219,07 грн.

Крім того, на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, позивач просить стягнути суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за період прострочення з грудня 2008 року по квітень 2010р. - 16 042,41 грн., а також три проценти річних від простроченої суми за період з 11.12.2008р. по 18.05.2010р. у розмірі - 3 923,06 грн.

Доказів виконання зобов'язання по оплаті за поставлений природний газ у розмірі 100 151,00 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав.

Крім того, відповідач у своєму відзиві на позов визнав наявність боргу за поставлений природний газ у розмірі 100 151,00 грн.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 100 151,00 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню. Крім того, стягненню підлягають також інфляційні втрати, 3% річних та пеня.

Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

Крім того, згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Доказів оплати в повному обсязі природного газу, поставленого та протранспортованого у спірному періоді, відповідач не надав, доводи позивача щодо наявності боргу у сумі 100 151,00 грн. підтвердив у відзиві на позов.

Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений природний газ за договором № 06/08-1814 ТЕ-3 поставки природного газу для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання від 29.09.2008р. у розмірі 100 151,00 грн.

Відповідач в повному обсязі вартість поставленого у спірному періоді природного газу не оплатив, відповідно, допустив порушення зобов’язання.

За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.

За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Крім того, відповідно до п. 7.2 договору, у разі невиконання покупцем умов п. 6.1. договору (який встановлює строк оплати) покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Пункт 7.10. договору передбачає, що неустойка нараховується постачальником за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 9.3. договору строк позовної давності та стягнення неустойки за договором встановлюється тривалістю у три роки.

Оскільки порушення строків оплати газу має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача пені за період прострочення оплати з 18.11.09р. по 18.05.10р. у розмірі 10 219,07 грн.

Розрахунок пені в межах заявленого позивачем періоду та визначеної кількості днів прострочення оплати (181 день) перевірено, вказаний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства.

При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені у розмірі 10 219,07 грн. слід визнати обґрунтованою і такою, що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні втрати у розмірі 16 042,41 грн., а також 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 3 923,06 грн.

Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного законодавства.

Враховуючи викладене, а також те, що прострочення виконання грошового зобов’язання має місце, є правомірними та підлягають задоволенню позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат та 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання у розмірі 16 042,41 грн. та 3 923,06 грн., відповідно.

Водночас, суд не задовольняє клопотання відповідача про зменшення розміру пені на підставі ст. 233 ГК України, оскільки відповідачем не надано доказів наявності обставин, які б ускладнювали виконання рішення або робили його неможливим та доказів в обґрунтування заявленого клопотання.

Викладене є підставою для задоволення позову в повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 611, 612, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань", ст.ст. 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" - "Верхньодніпровськтеплоенерго" (51600, Дніпропетровська область, м. Верхньодніпровськ, пр. Леніна, 5, код ЄДРПОУ 02128098) на користь Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (04116, м. Київ, вул.Шолуденка, буд. 1; код ЄДРПОУ 31301827) - 100 151 грн. 00 коп. основного боргу, 10 219 грн. 07 коп. пені, 16 042 грн. 41 коп. інфляційних втрат, 3 923 грн. 06 коп. трьох відсотків річних, 1 303 грн. 36 коп. витрат по сплаті державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

СуддяІ.Ю. Дубінін