Вирок № 127587557, 23.05.2025, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/413/25

Справа№754/18006/24

В И Р О К

Іменем України

23 травня 2025 року Деснянський районний суд м. Києва

в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження №12024100030002375 від 13.09.2024 стосовно обвинуваченого:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродження м. Київ, громадянина України, з середньою освітою, неодружений, офіційно не працевлаштований, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимий:

- 20.12.2023 Печерським районним судом м. Києва за ст. 309 ч. 1 КК України, призначено покарання у виді штрафу в сумі 17 000 грн.;

- 05.12.2024 вироком Дніпровського районного суду м. Києва за ст. 309 ч. 2 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 1 рік та штраф у розмірі 17 000 грн.;

- 09.12.2024 вироком Печерського районного суду м. Києва за ст. 185 ч. 4 КК України, призначено у виді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 роки. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.12.2024 визначено виконувати самостійно,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України,

сторона обвинувачення: прокурор ОСОБА_4 ,

сторона захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 ,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 , маючи умисел назакінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану, вчинив кримінальне правопорушення, за наступних обставин.

Так, 03.12.2024 приблизно о 17:56 год., знаходячись в магазині ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» (ЄДРПОУ 41609173), що розташований за адресою: м. Київ, вул. Гетьмана Павла Полуботка, 65, побачив на прилавках товар, що належить ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М». Після чого, у нього виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, вчиненого в умовах воєнного стану, який введено з 05:30 год. 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та неодноразово продовжено Указами Президента України останній раз від 28.10.2024 № 740/2024 строком на 90 діб, відповідно.

Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3 , діючи умисно, протиправно, з корисливих мотивів, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та його дії є таємними для оточуючих, повторно викрав з полиць товар, а саме: «Лазерний рівень Dnipro-M ML-816G» у кількості 1 шт., вартістю 8 712 грн., без ПДВ, який помістив під куртку синього кольору, в яку був одягнутий, та вийшов з магазину ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» (ЄДРПОУ 41609173). Тим самим, ОСОБА_3 , повторно, в умовах воєнного стану, викрав чуже майно, що належить ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» (ЄДРПОУ 41609173).

Після чого, ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» (ЄДРПОУ 41609173) матеріальну шкоду на загальну суму 8 712 грн.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, визнав повністю при вище вказаних фактичних обставинах, які встановлені в ході досудового розслідування та судового розгляду, надав суду зізнавальні показання про обставини вчинення кримінального правопорушення, а саме, що він, дійсно, 03.12.2024 приблизно о 17:00 год., перебував в магазині ТОВ «Дніпро-М», що по вул. Гетьмана Павла Полуботка, 65, у м. Києві, де з полиці з товаром взяв рівень, який сховав під куртку та покинув магазин.

Погоджується з маркою, кількістю та вартістю викраденого товару вказаного в обвинувальному акті.

Щиро покаявся. Зробив для себе належні висновки. Просить суворо його не карати.

Суд переконався, що показання обвинуваченого ОСОБА_3 є послідовними, логічними, а тому не викликають сумніву щодо правильності розуміння обвинуваченим змісту обставин кримінального правопорушення, добровільності та істинності його позиції.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 визнав свою винуватість, беручи до уваги, що інші учасники судового провадження не оспорюють фактичних обставин кримінального провадження, і судом встановлено, що учасники судового розгляду розуміють правильно зміст цих обставин, не мають сумніву у добровільності їх позиції, роз`яснивши, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин кримінального провадження, які ніким не оспорюються.

Дії ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст. 185 ч. 4 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Порушень процесуального закону щодо відкриття кримінального провадження, його руху, повноважень сторони обвинувачення на всіх стадіях процесу судом не виявлено.

Кримінальне провадження №12024100030002375 від 13.09.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 розглянуто з дотриманням правил підсудності.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд враховує наступні норми КПК та КК України.

Так, згідно ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з дотриманням принципу верховенства права, відповідно до якої людини, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Відповідно до норм ст. 50 ч. 2 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення, а також запобіганню вчиненню нових кримінальних правопорушень.

Дотримання загальних засад призначення покарання на підставі ст.ст. 50, 65 КК України є гарантією обрання винній особі необхідного й доцільного заходу примусу, який би ґрунтувався на засадах законності, гуманізму, індивідуалізації та сприяв досягненню справедливого балансу між правами і свободами людини та захистом інтересів держави й суспільства.

При призначенні покарання ОСОБА_3 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, обвинувачений вчинив тяжкий злочин, особу винного, а саме:

- раніше неодноразово судимий, останній раз 09.12.2024 Печерським районним судом м. Києва за ст. 185 ч. 4 КК України, призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком терміном 3 роки. Вирок Дніпровського районного суду м. Києва від 05.12.2024 визначено виконувати самостійно;

- за місцем проживання характеризується посередньо;

- не перебуває під наглядом у лікаря - психіатра в в КНП «Міський заклад з надання психіатричної допомоги»;

- не перебуває під наркотичним диспансерно - динамічним наглядом в КНП «Київська міська наркологічна клінічна лікарня «СОЦІОТЕРАПІЯ.

Обставинами, які пом`якшують покарання, згідно ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття.

Обставинами, які обтяжують покарання, згідно ст. 67 КК України, є рецидив злочинів.

З урахуванням наведеного, конкретних обставин справи, ступені тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставин, які пом`якшують та обтяжують покарання обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_3 , раніше неодноразово судимий за вчинення умисних злочинів, належних висновків для себе не зробив та вчинив новий умисний тяжкий злочин проти власності, в умовах воєнного стану, а тому беручи до уваги зазначені обставини в їх сукупності, суд приходить до висновку, що необхідним й достатнім для виправлення та запобігання вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 нових кримінальних правопорушень, і надасть йому можливість в повній мірі відчути та зрозуміти наслідки кримінально-караного діяння та невідворотність покарання за вчинене, буде покарання у виді позбавлення волі на строк, передбачений санкцією частини статті, за якою кваліфіковано його діяння - ст. 185 ч. 4 КК України.

Остаточне покарання ОСОБА_3 слід призначити із застосуванням ст. 70 ч.4 КК України (сукупність кримінальних правопорушень) та ст. 72 ч.3 КК України (правила складання покарань), оскільки ОСОБА_3 обвинувачується у вчинення кримінального правопорушення, передбачено ст. 185 ч.4 КК України, який він вчинив - 03.12.2024 до постановлення вироку Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2024.

Так, положеннями ст. 70 КК визначені підстави, порядок та межі призначення покарання за сукупністю злочинів. Відповідно до приписів ч. 4 ст. 70 КК якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще й в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, остаточне покарання визначається за правилами, передбаченими частинами 1-3 цієї статті, тобто шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань. У такому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю злочинів, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в ст. 72 цього Кодексу.

В той же час , призначення покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК, має ряд особливостей, з урахуванням яких, загальний алгоритм призначення покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК передбачає такі елементи: 1) одержання точних даних про покарання, призначене особі попереднім вироком/попередніми вироками та у разі відбуття призначеного покарання, точного визначення його відбутої частини; 2) призначення покарання за злочин, вчинений до постановлення попереднього вироку, а якщо вчинено декілька таких злочинів, які не охоплюються однією статтею чи частиною статті КК, то призначення покарання за кожен злочин окремо; 3) визначення покарання за сукупністю вказаних злочинів; 4) призначення покарання за сукупністю злочинів, встановлених попереднім та новим вироками; 5) зарахування в строк остаточного покарання, призначеного за сукупністю вчинених злочинів, покарання, відбутого за попереднім вироком/попередніми вироками, якщо таке зарахування можливе.

При цьому, призначаючи покарання за сукупністю злочинів на підставі ч. 4 ст. 70 КК суд не вправі змінювати покарання, призначене попереднім (першим) вироком за окремий злочин. Він також не повинен ще раз призначати (дублювати) це покарання у новому (другому) вироку. В даному разі діє юридична презумпція законності й обґрунтованості попереднього вироку, яку суд підтверджує, застосовуючи ч. 4 ст. 70 КК, а тому суд при призначенні ОСОБА_3 остаточного покарання не буде змінювати вирок Печерського районного суду м. Києва від 09.12.2024.

Крім того, за правилами ст. 72 ч. 3 КК України, згідно якої основні покарання у виді штрафу та позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю при призначенні їх за сукупністю кримінальних правопорушень і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно, а відтак покарання, яке призначено ОСОБА_3 у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн, підлягає самостійному виконанню.

Цивільний позов в кримінальному провадженні не пред`являвся.

Речові докази, в кримінальному провадженні №12024100030002375 від 13.09.2024 згідно постанови слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 від 08.12.2024, а саме, диск DVD-R, що містить відеозапис з камер відеоспостереження приміщення магазину ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» за 03.12.2024, знаходиться в матеріалах кримінального провадження.

Питання про долю речових доказів в кримінальному провадженні суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Процесуальні витрати в кримінальному провадженні відсутні.

Під час досудового розслідування кримінального провадження №12024100030002375 від 13.09.2024 та під час судового розгляду обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376, 615 ч.15 КПК України, суд -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років.

Згідно ст. 70 ч. 4 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком та за вироком Печерського районного суду м. Києва від 09 грудня 2024 року, та призначити ОСОБА_3 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк п`ять років чотири місяці та штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн., які виконувати самостійно.

Строк відбування покарання у виді позбавлення волі рахувати з моменту звернення вироку Дніпровського районного суду м. Києва від 05 грудня 2024 року, до виконання.

Речові докази, в кримінальному провадженні №12024100030002375 від 13.09.2024, а саме:

- диск DVD-R, що містить відеозапис з камер відеоспостереження приміщення магазину ТОВ «МЕРЕЖА МАГАЗИНІВ «ДНІПРО-М» за 03.12.2024 - зберігати при матеріалах кримінального провадження, які перебувають у прокурора.

Апеляційна скарга може бути подана на вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя: ОСОБА_1